Україні, можливо, доведеться змиритися з тим, що частина її території може залишитися поза контролем Києва в рамках майбутньої мирної угоди з Росією. Про це повідомив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, пов’язавши такі поступки з перспективами вступу країни до Європейського Союзу, передає Reuters.
“Рано чи пізно Україна підпише угоду про припинення вогню; сподіваємося, що згодом – і мирний договір з Росією. Тоді, можливо, частина території України перестане належати Україні”, – заявив Мерц у понеділок перед учнями гімназії імені Карла Великого в Марсберзі, місті у землі Північний Рейн-Вестфалія.
Він додав, що якщо президент Володимир Зеленський хоче донести це до свого народу і заручитися його підтримкою, і для цього йому потрібно провести референдум, то він повинен одночасно сказати людям: “Я відкрив для вас шлях до Європи””.
Водночас Мерц застеріг від надмірних сподівань на швидкий вступ до ЄС, зазначивши, що Україна не може приєднатися до блоку в умовах війни – спочатку має виконати суворі критерії, зокрема щодо верховенства права та боротьби з корупцією.
“Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року це нереалістично”, – зазначив Мерц.
Він запропонував проміжні кроки, такі як надання Україні статусу спостерігача в інституціях ЄС, що, за його словами, дістало широку підтримку серед європейських лідерів на минулотижневому саміті на Кіпрі, в якому брав участь Зеленський.
Позначка: Україна ЄС
Мерц не виключає втрату Україною території на шляху до членства в ЄС
Україні, можливо, доведеться змиритися з тим, що частина її території може залишитися поза контролем Києва в рамках майбутньої мирної угоди з Росією, Про це повідомив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, пов’язавши такі поступки з перспективами вступу країни до Європейського Союзу, передає Reuters.
“Рано чи пізно Україна підпише угоду про припинення вогню; сподіваємося, що згодом – і мирний договір з Росією. Тоді, можливо, частина території України перестане належати Україні”, – заявив Мерц у понеділок перед учнями гімназії імені Карла Великого в Марсберзі, місті у землі Північний Рейн-Вестфалія.
Він додав, що якщо президент Володимир Зеленський хоче донести це до свого народу і заручитися його підтримкою, і для цього йому потрібно провести референдум, то він повинен одночасно сказати людям: “Я відкрив для вас шлях до Європи””.
Водночас Мерц застеріг від надмірних сподівань на швидкий вступ до ЄС, зазначивши, що Україна не може приєднатися до блоку в умовах війни – спочатку має виконати суворі критерії, зокрема щодо верховенства права та боротьби з корупцією.
“Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року це нереалістично”, – зазначив Мерц.
Він запропонував проміжні кроки, такі як надання Україні статусу спостерігача в інституціях ЄС, що, за його словами, дістало широку підтримку серед європейських лідерів на минулотижневому саміті на Кіпрі, в якому брав участь Зеленський.
У ЄС анонсували три позитивні новини щодо України
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила про три позитивні повідомлення щодо України напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі. Про це повідомив Укрінформ у вівторок, 21 квітня.
“Перше полягає в тому, що якщо найближчими днями нафта почне текти трубопроводом Дружба, ми зможемо дуже швидко розпочати виплату Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро”, – сказала вона.
“Друге позитивне повідомлення – в тому, що Україна та Молдова готові офіційно відкрити всі шість кластерів (у переговорах про вступ до ЄС – ред.) , і ми готові також. Тож я сподіваюся, що Рада ЄС діятиме швидко”, – зазначила Кос.
Третє позитивне повідомлення, за її словами, полягає в тому, що Україна провела багато реформ за останні тижні, тому ЄС зможе виділити до 2,7 млрд євро для українського бюджету, щоб забезпечити ліквідність.
А очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що очікує “позитивних рішень” щодо позики Євросоюзу на 90 млрд для України вже в середу 22 квітня. Про це повідомила Європейська правда.
“Ми обговоримо війну в Україні і очікуємо деяких позитивних рішень завтра щодо позики на 90 млрд євро. Україна справді потребує цієї позики. І це також буде сигналом, що у Росії не вийде протриматися довше, ніж в України, зараз це дуже важливо”, – зазначила вона.
Також Каллас висловила сподівання, що невдовзі вийде розблокувати й рішення щодо нових санкцій проти Росії, які раніше опинились у глухому куті через позицію Угорщини.
Євродепутат оцінив, як вплине на Угорщину вступ України в ЄС
Депутат Європейського парламенту Петрас Ауштрявічюс заявив, що історія Євросоюзу показує, що всі держави-члени в економічному плані отримували вигоду від того, що їхні сусіди приєднувалися до ЄС, і в цьому контексті Угорщині слід підтримувати євроінтеграційні прагнення України. Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.
“Угорщина має бути дуже зацікавлена бачити Україну в ЄС. Якщо подивитися на історію Європейського Союзу, всі країни вигравали від того, що їхні сусіди ставали членами Союзу або тим чи іншим чином починали ефективніше співпрацювати з ним”, – зазначив він.
Ауштрявічюс вважає, щов економічному плані це “абсолютно взаємовигідно”. Він пояснив, що саме тому в ЄС так багато програм транскордонного співробітництва, “бо ми дуже добре розуміємо цей принцип”.
Оцінюючи перспективи нормалізації двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною, Ауштрявічюс висловив сподівання, що це будуть “дуже щирі стосунки, які принесуть користь обом сторонам, які справді висловили зацікавленість у нормалізації та, ймовірно, розширенні двостороннього співробітництва”.
На його думку, сторонам необхідно організовувати в тому числі закриті дискусії, перш ніж виносити в публічну площину узгоджену позицію з окремих питань.
“Однак нікуди не поділися певні чутливі теми, що ґрунтуються на якихось історичних упередженнях. А ми знаємо, як повільно такі упередження зникають. Тому нормалізація – це робота не лише для політиків. Я з нетерпінням чекаю, коли люди зі сфери культури, відомі публічні діячі ініціюватимуть зустрічі, обговорення, будуватимуть більше “мостів” – культурних, історичних, транскордонних – щоб у свою чергу прокласти природну стежку для роботи політиків”, – зазначивєвродепутат Європарламенту.
За його словами, Європейський Союз готовий зробити свій внесок у ці зусилля.
“Весь регіон, безумовно, зробить свій внесок – і отримає набагато більше користі від щирої та ефективної угорсько-української співпраці, не кажучи вже про геополітичну, геостратегічну ситуацію”, – сказав Ауштрявічюс.
Як повідомляося, новий уряд Угорщини збирається налагодити дружні відносини з Україною. Про це заявив лідер партії Тиса Петер Мадяр.
ЗМІ назвали противників вступу України до ЄС
Євроухилянти. В ЄС налаштовані повертати українців
Німеччина розділятиме зусилля України щодо обмеження виїзду чоловіків мобілізаційного віку до Європейського Союзу. Про це напередодні заявив канцлер Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським. За його словами, Київ вже почав співпрацювати з Берліном у цьому питанні. Ініціатива Німеччини Зокрема, учора журналісти запитали у Володимира Зеленського, чи є можливість повернути до України чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали до Німеччини.
Президент зауважив, що частина чоловіків сподівалась, що виїзд за кордон буде тимчасовим, однак залишились за межами України на кілька років. Крім того, за його словами, багато військовозобовʼязаних перетнули кордон незаконно.
Тому Україна і Німеччина вирішили співпрацювати, щоб повертати українських чоловіків мобілізаційно віку з-за кордону, додав Зеленський.
“Багато хто виїхав, порушуючи відповідне українське законодавство. Відповідні служби обох країн мають займатися цим питанням. Наші Збройні сили хотіли б, щоб вони повернулись. Безумовно, тому що потрібно питання справедливості. В нас люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Кажуть, українські воїни залізні, але ж, ну, давайте чесно, у них є сім’ї, вони захищають свій дім і не тільки всю державу. Але відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, яка має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік”, – сказав український президент.
Слова Зеленського підтримав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він наголосив, що повернення до України чоловіків мобілізаційного віку необхідне для її захисту та відбудови.
“Ми будемо говорити про те, як українським громадянам, які отримали в нас притулок, полегшити повернення на батьківщину. Ми підтримуємо зусилля України обмежити виїзд чоловіків призовного віку до ЄС. Це є абсолютно необхідно, щоб Україна могла себе захищати, щоб була і надалі єдність українського суспільства і для того, щоб можна було Україну дійсно відбудувати. І ми бачимо тут відчутний прогрес в інтересі обох сторін”, – зазначив Фрідріх Мерц.
Водночас президент зауважив, що чоловіки, які не досягли мобілізаційного віку, або люди старшого віку, мають право перебувати за кордоном. “Євроухилянти” як резерв для армії Станом на березень 2026 року в Німеччині перебуває 1,34 млн українців, які виїхали через війну, з них 349,5 тис. – чоловіки та 500,4 тис. – жінки віком 18-63 років. За рік кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 тис. (з 297,7 тис. до 349,5 тис.), тоді як жінок у цій групі – приблизно на 24 тис.
“Чим українські чоловіки, які утекли за кордон, відрізняються від тих, хто лишився вдома? У них такий само наш паспорт, таке саме право голосу та інші права – отже і ті самі обов’язки. Хочуть відмовитись від свого обов’язку – без проблем, хай пишуть відмову від громадянства та здають паспорт”, – підтримав ідею Мерца Євген Дикий, ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону Айдар, директор НАНЦ.
За його словами, повернення до України сотень тисяч наших “євроухилянтів” – це великий мобілізаційний резерв, якого наразі критично бракує для ЗСУ.
“Перше – неоціненна допомога, за яку ми всі, навіть ті хто цим не скористався, маємо щиро дякувати Європі. Друге – “ведмежа послуга”, яка шкодить і Україні, і проукраїнським силам в ЄС”, – акцентує ветеран та порівнює ситуацію із Другою світовою, коли у вересні 1939 року Британія та Франція окрім підтримки Польщі залучали польських громадян на своїй території до служби.
“Порівняно з цим ініціатива канцлера Мерца – “лайт версія”, дуже м’яке нагадування закордонним українцям про їхній конституційний обов’язок”, – сказав Дикий в коментарі Телеграфу.
Окрім цього, за його словами, Європа може запропонувати ще одну ініціативу – запровадження військового збору з невійськовозобов’язаних українців у ЄС. Чоловікам не даватимуть захист? Окрім Німеччини заяви про необхідність повернення чоловіків призовного віку в Україну лунали в Польщі та Чехії. Проте зараз ця категорія людей має таке ж право на тимчасовий захист, як і всі інші українські біженці.
Водночас, спецпредставниця Євросоюзу Ілва Йогансон повідомляла, що ЄС не має важелів впливу на цю ситуацію і питання можуть вирішити лише в Києві. Зокрема, за інформацією Радіо Свобода, Йогансон під час розмови з українським міністрами натякала, що, можливо, тимчасовий захист можна було б продовжити, але з іншим цільовим охопленням, тобто для обмежених груп осіб.
Тобто, можуть враховуватися область походження заявника та окремий підхід до осіб, які підпадають під мобілізацію в Україні.
Проте юристка з міграційного права Юлія Зелвенська вважає, що це буде складно.
“Щодо чоловіків, це дуже спірне питання, бо це буде набагато легше оскаржити. І момент дискримінації тут таки актуальний”, – пояснила Зелвенська для Радіо Свобода.
Єврокомісарка заявила про неможливість членства України в ЄС до 2027 року
Україна не зможе стати членом ЄС до 1 січня 2027 року. Про це заявила Єврокомісарка Марта Кос. Про це повідомляє Politico.
За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови – досягти миру та реалізувати необхідні реформи.
Усі в цій кімнаті знають, що Україна не може стати членом ЄС 1 січня 2027 року, – зазначила Кос.
За її словами, першочерговим є досягнення миру, після чого має відбутися впровадження реформ. Також інвестори готові приходити в Україну лише за умов безпеки їхніх вкладень і можливості отримувати прибуток.
Єврокомісарка наголосила, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони та інших стратегічних напрямках, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності Європейського Союзу.
ЄС допоможе Дружбі. Пристрасті щодо нафтопроводу
Україна прийняла пропозицію ЄС щодо залучення фінансових ресурсів і експертної підтримки для відновлення поставок нафти до Угорщини та Словаччини по трубопроводу Дружба, повідомили президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта у спільній заяві.
За допомогою ЄС
“ЄС запропонував Україні технічну підтримку та фінансування. Українська сторона позитивно сприйняла і прийняла цю пропозицію. Європейські експерти готові приступити до роботи негайно”, – йдеться у заяві.
Керівники Єврокомісії та Європейської ради підкреслили, що їх пріоритетом є забезпечення енергетичної безпеки для всіх європейських громадян.
“У цьому контексті ми продовжимо співпрацювати з зацікавленими сторонами з питань альтернативних маршрутів транзиту не російської нафти до країн Центральної та Східної Європи”, – підкреслили фон дер Ляєн і Кошта.
Президент України Володимир Зеленський у листі керівництву ЄС повідомив, що на відновлення транзиту через нафтопровід “Дружба” після наслідків російських ударів знадобиться приблизно півтора місяця.
Відповідний лист президента надійшов у відповідь на пропозицію підтримки від керівництва ЄС.
“Твердження, що Україна навмисно блокує транзит нафти через “Дружбу” – безпідставні”, – пише президент.
Він також запевнив, що Україна з перших же днів після того удару почала працювати над альтернативним технічним рішенням і ця робота наближається до завершення.
“Ми очікуємо, що протягом приблизно 1,5 місяця перекачувальна станція в Бродах відновить технічну здатність. Це забезпечить повне відновлення поставок – звичайно, якщо не буде нових ударів РФ. Попередні технічні оцінки вказують, що пошкоджений нафтовий резервуар відновити неможливо. Тому Україна розглядає будівництво підземної інфраструктури зберігання”, – пише Зеленський.
“У цьому контексті я вдячний і приймаю вашу пропозицію про необхідну технічну підтримку і фінансування, щоб ми могли завершити ремонтні роботи якнайшвидше і розглянути стабільні рішення на майбутнє”, – зазначив він, додавши, що доручить керівнику НАК “Нафтогаз” сконтактувати з цього питання з послом ЄС в Україні.
Угорщина все одно незадоволена
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив обурення пропозицією ЄС допомогти Україні відновити поставки нафти через нафтопровід Дружба.
Голова угорського МЗС назвав пропозицію лідерів ЄС “політичною грою” і заявив про запізнілість рішень щодо припинення “нафтової блокади” Угорщини.
“Після майже 50 днів Європейська комісія помітила, що два держави-члени перебувають під нафтовою блокадою з боку України, і тепер обіцяє вирішити ситуацію. Не обманюйте себе. Це політична гра. Кожен крок був погоджений між Києвом і Брюсселем”, – написав Сійярто.
Міністр звернувся до президента України Володимира Зеленського і голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з вимогою “припинити цей політичний театр” і зняти “нафтову блокаду” Угорщини.
Коригування позиції ЄС
З заяви президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і президента Європейської ради Антоніу Кошти про нафтопровід Дружба від 17 березня зникло первісне пропозиція про зв’язок відновлення роботи нафтопроводу з наданням Україні кредиту ЄС у 90 млрд євро і прийняттям 20-го пакету санкцій ЄС проти РФ.
Текст заяви фон дер Ляєн і Кошти виправили на офіційних сайтах Єврокомісії та Європейської ради, а також на їх офіційних сторінках у соцмережах.
Україну просять “почекати” вступу в ЄС 10-20 років – Качка
Віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що деякі країни-члени Євросоюзу вимагають перевірити реформи України, та почекати вступу до ЄС ще 10-20 років. Про це він сказав в інтерв’ю РБК-Україна.
“Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви “відстоялися”, щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра”, – зазначив Качка.
За його словами, балканські країни так довго вступали до ЄС, тому що “довоєнна” методологія була побудована таким чином, що мало того, щоб зробити реформи, треба довести, що вони незворотні.
“Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)”, – додав віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО.
Як зазначив Качка, тоді Єврокомісія, не зважаючи на те, що Румунія вже була членом ЄС, мала верифікувати, що Румунія все виконує, і могла своїм рішенням обмежити права Румунії, або, відповідно, Болгарії. Зараз це називається “сейфгардами”.
Він додав, що в України немає 20 років чекати, поки все “устоїться”.
“Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років – але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM – це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію”, – зазначив Качка.
Зеленський анонсував тидень переговорів
Увесь наступний тиждень буде присвячений переговорам з європейцями над рішеннями, які потрібні Україні для захисту. Про це розповів президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні у суботу, 7 березня.
Глава держави нагадав, що досі заблокований пакет допомоги на 90 мільярдів євро та немає жодного прогресу по 20-му пакету санкцій Євросоюзу проти Росії.
“Ми скоординували позиції з Емманюелем ( Макроном- ред.) щодо цього, і найближчими днями, фактично увесь наступний тиждень буде присвячений спільній роботі з європейцями, щоб рішення, які потрібні для захисту України, дійсно запрацювали”, – зазначив Зеленський.
На фоні потреби в ракетах ППО в Україні та на Близькому Сході Зеленський зазначив, що “Важливо, щоб захист життя був забезпечений і тут, в Україні”. Він подякував країнам, які допомагають через програму PURL купувати американські ракети для ППО.
“Життя у Європі, життя на Близькому Сході заслуговують на однаково ефективний захист. Ми зі свого боку працюємо, щоб допомогти захисту від “шахедів”. І цілком справедливо розраховуємо, що й нашому захисту буде надаватися відповідна допомога”, – зазначив президент.
Він наголосив, що Росія має відчувати наслідки не тільки за те, що затягує свою війну проти України, але й за намагання масштабувати ще й війну на Близькому Сході.
Орбан відповів на заяву Зеленського про “відрощування живота”
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Мюнхенській безпековій конференції, зазначивши, що питання членства України в Європейському Союзі “не є особистою дискусією”. Про це політик написав у Х в суботу, 14 лютого.
“Шановний Володимире Зеленський. Дякую за чергову передвиборчу промову на підтримку вступу України до Європейського Союзу. Це дуже допоможе угорцям чіткіше побачити ситуацію. Однак є дещо, чого Ви не розумієте: ця дискусія не про мене і не про Вас. Вона про майбутнє Угорщини, України та Європи. Саме тому Ви не можете стати членом Європейського Союзу”, – написав Орбан.
Нагадаємо, на Мюнхенській безпековій конференції Зеленський заявив, що саме українці тримають європейський фронт. “І навіть один Віктор може думати про те, як відрощувати його живіт, а не про те, як нарощувати його армію, щоб зупиняти російські танки від повернення до вулиць Будапешта”, – сказав президент. Вступ до ЄС наперед. Істерика Угорщини