В Євросоюзі обговорюють безпрецедентний план, який забезпечив би Україні прискорене часткове членство в ЄС уже у 2027 році – але й не означав би послаблення вимог у принципових основоположних питаннях, йдеться у публікації Politico на основі спілкування з джерелами. План передбачає, що фактично Україна приєднається до ЄС “авансом”, до того, як виконає всі формальності, передбачені стандартною процедурою вступу. Після цього прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Брюссель і Україна “оголосили війну” Будапешту.
Суть плану
Ідею почали неформально називати “розширення навпаки” (reverse enlargement), оскільки йдеться про те, що країна стає членом ЄС на початку, а не в кінці процесу, коли всі критерії для членства досягнуті.
Співрозмовники в ЄС кажуть, що такий нестандартний крок виглядає привабливо, оскільки Україна отримала б “нове дихання” для реформ, і одночасно це зменшить ризики, що через затягування процесу Україна почне втрачати надію і розчарується в євроінтеграції.
Як випливає зі спілкування з п’ятьма дипломатами з різних країн, трьома чиновниками з ЄС і двома – з України, ідея передбачає кілька напрямів роботи.
Перший з них – забезпечення готовності України, що вже реалізується через ідею з “фронтлоудингом”. Україні вже надали інформацію про роботу над трьома з шести переговорних кластерів, а на неформальній зустрічі міністрів на Кіпрі в березні українській делегації можуть надати деталі по більшій кількості кластерів, щоб по них теж починалася робота.
Однак, підкреслюють співрозмовники, цей підхід не означає “поблажок” у реформах – оскільки в ЄС переконані, що країна отримає реальні переваги від членства саме завдяки тому, що пройде трансформацію, яку передбачає процес вступу.
Друге напрямок роботи – створення нового формату “вступу авансом”, або “вступу навпаки”.
Це питання нібито обговорювали на зустрічі в Брюсселі минулої п’ятниці в контексті того, як розблокувати процес розширення ЄС. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нібито описала кілька варіантів і моделей, які для цього розглядаються, і reverse enlargement – одна з них.
За описом одного зі співрозмовників, йдеться про те, що країна-кандидат “приєднується, а потім поступово отримує права і обов’язки”. Однак у рамках ЄС ідея має своїх опонентів, які вважають, що ділити країни-члени “на дві категорії” – несправедливо і щодо України, і щодо самої ідеї Євросоюзу. Зокрема це Німеччина, де також стурбовані, що запрошені “авансом” країни-члени потім не зможуть виконати всі необхідні критерії і стануть проблемою.
Вето Угорщини
Ще один напрямок стосується подолання вето Угорщини на вступ України – в чому сподіваються на результат квітневих виборів, але мають плани і на випадок перемоги Віктора Орбана.
Якщо Орбан все ж утримається при владі, в ЄС розраховують на “карту Трампа”. Оскільки ідея з прискореним вступом України виявилася в “плані з 20 пунктів” для завершення війни, який напрацювали зі США, і адміністрація Трампа зацікавлена в успіху своїх дій – є надія, що американський президент зможе використати свій вплив на Віктора Орбана.
За словами одного з європейських дипломатів, адміністрація Трампа допомагала тиснути на Орбана під час переговорів про нові санкції ЄС проти Росії.
Якщо ж і фактор Трампа не допоможе, в ЄС допускають застосування “ядерної опції” проти Угорщини на основі ст. 7 Договору ЄС. Вона передбачає, що країну-члена можуть обмежити в правах на підставі того, що вона поводиться несумісно з основоположними цінностями ЄС.
Поки в ЄС не говорять про цей варіант – зокрема через те, що це стало б подарунком Орбану в умовах виборчої кампанії. Але його розглядають як варіант, якщо після квітневих виборів Віктор Орбан залишиться при владі і продовжить бути проблемою для важливих рішень ЄС, де потрібна одностайність голосів.
Сам Орбан описав Politico як “офіційне видання брюссельської еліти” і назвав описані там ідеї “новітнім планом війни”.
“Цей новий план – це відкрите оголошення війни Угорщині. Вони ігнорують рішення угорського народу і збираються усунути угорський уряд будь-якими способами. Вони хочуть приходу до влади партії “Тіса”, бо тоді більше не буде вето, не буде спротиву і ми вже не будемо залишатися осторонь їхнього конфлікту”, – заявив Орбан.
“У квітні угорці мають зупинити їх – на виборчих дільницях. “Фідес” – єдина сила, що стоїть між Угорщиною і правлінням Брюсселя, і єдина гарантія суверенітету Угорщини”, – додав угорський прем’єр.
Позначка: Україна ЄС
Мерц виключив вступ України до ЄС у 2027 році
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив ймовірність вступу України до Європейського Союзу у 2027 році. Таку заяву зробив після засідання коаліційного комітету у середу, 28 січня, повідомляє Clash Report.
Мерц наголосив, що Україні необхідно виконати Копенгагенські критерії, що зазвичай займає кілька років – тому прискорене прийняття до Євросоюзу є нереалістичним.
“Ми можемо поступово наблизити Україну до Європейського Союзу цим шляхом, але такий швидкий вступ просто недоцільний”, – сказав він. Копенгагенські критерії – ключові вимоги до країн-кандидатів для вступу до Євросоюзу, прийняті в 1993 році. Вони включають обов’язкову наявність стабільної демократії, верховенства права, прав людини, функціонуючої ринкової економіки, а також готовність прийняти зобов’язання щодо законодавства ЄС.
Качка назвав ймовірну дату вступу України до ЄС
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що партнери розуміють, що такі елементи вступу України до Європейського Союзу, як укладання міжнародного договору про умови вступу і його ратифікація, однозначно можна політично скоротити. Про це він сказав на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн, передає Укрінформ.
На уточнююче запитання журналістів віцепремʼєр назвав 2027 рік дуже теоретичною і надзвичайно рекордною, але можливою датою.
За словами Качки, існує стандартний календар очікувань, про який восени під час презентації Звіту щодо розширення говорила Європейська комісія. Згідно з ним мова йде про завершення підготовки до вступу до кінця 2027 року і в 2028 році завершити переговори. Після чого вестимуться переговори щодо Договору про умови вступу до Європейського Союзу і його ратифікація.
“Відповідно календар: 2030 рік – вступ України в Європейський Союз. Ці елементи: міжнародний договір, ратифікація – однозначно можна політично скоротити. Тому та більш амбітна цифра, яка зараз обговорюється в рамках мирного плану з 20 пунктів, теж є реалістичною, і є вже певні розуміння, як цей календар можна скоротити”, – зазначив Качка.
Вступ України до ЄС: фон дер Ляєн зробила заяву
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про важливість вступу України до ЄС для гарантування миру. Про це вона написала в соціальній мережі Х у вівторок, 30 грудня.
“Сьогодні відбулася гарна дискусія з європейськими лідерами щодо нашої підтримки України, її безпеки та відбудови країни”, – написала фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії наголосила, що вступ до ЄС є критичним елементом гарантій безпеки для України.
“Зрештою, процвітання вільної Української держави полягає у вступі до ЄС. Це також є ключовою гарантією безпеки”, – заявила фон дер Ляєн. Президентка ЄК зазначила, що вступ до Євросоюзу вигідний не лише країнам, які приєднуються, а й самій Європі, про що свідчать послідовні хвилі розширення.
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він.
Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план
У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.
Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський
Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
“Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський.
Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана
Європейський Союз проведе переговори з Україною на рівні робочих груп без офіційного відкриття переговорних кластерів. Це рішення було ухвалене через вето Угорщини на відкриття кластерів. Проте процес вступу України до ЄС не зупинено, лише ускладнено. Єврокомісарка Марта Кос зазначила, що Україні і Молдові не потрібен вето Орбана для проведення реформ. Деякі країни ЄС мають побоювання відносно розширення ЄС через можливу конкуренцію та вплив на безпеку. Зокрема, думають про прийняття нових країн без права голосу до проведення реформ у ЄС. Єврокомісія підтвердила готовність до відкриття переговорних кластерів з Україною.
Сибіга назвав перешкоду для вступу України в ЄС
Україна має всі шанси на вступ до Європейського Союзу, однак єдиним перешкоджаючим фактором є Угорщина, яка блокує цей процес. Міністр закордонних справ України зазначив, що Угорщина використовує свій статус країни ЄС та НАТО для цього. Прем’єр-міністр Угорщини також виступив проти вступу України до ЄС, пропонуючи стратегічне партнерство без членства. Проте звіт Єврокомісії підтвердив позитивні результати України в імплементації законодавства ЄС, що відкриває можливість для відкриття переговорів про вступ.
Зброя та нові санкції. Зеленський на саміті ЄС
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, де він висловив намір отримати далекобійні ракети, зокрема Tomahawk, від європейських країн для України. Це має підвищити тиск на Росію та вплинути на хід війни. Зеленський також закликав до розширення ЄС та підсилень санкцій проти Росії. Він обговорював заходи з захисту енергетики від російських загроз та спільні оборонні проєкти з країнами ЄС. Зустрічі з європейськими лідерами, зокрема з прем’єр-міністром Італії та Чехії, були спрямовані на підтримку та розвиток українських енергетичних об’єктів та оборонних ініціатив.