У світі в березні обсяги нафтопереробки знизилися на 5 млн барелів на добу – до 77,1 млн б/д. Це найрізкіше падіння з квітня 2020 року, йдеться у щомісячному звіті ОПЕК. Показник також на 4,1 млн б/д нижчий, ніж за аналогічний період минулого року, передає Інтерфакс-Україна.
Зазначається, що зниження пов’язане зі значним скороченням переробки в регіоні на схід від Суеца через зміну нафтових потоків. Це посилило вже наявне падіння, зумовлене сезонним технічним обслуговуванням, яке зазвичай досягає піку у квітні, зазначають аналітики. У березні обсяги переробки були на 4,8 млн б/д нижчими за “нормальний рівень”, з яких 3,2 млн б/д припадає на геополітичний фактор, 1,6 млн б/д – на сезонне техобслуговування.
У результаті зниження переробки спостерігається дефіцит нафтопродуктів і зростання маржі переробки, насамперед у сегменті середніх дистилятів. Водночас аналітики зазначають, що в Атлантичному басейні, передусім у США, нафтопереробні заводи швидко нарощують переробку після завершення ремонтів. У березні зростання становило 380 тис. б/д до лютого, оскільки підприємства прагнуть скористатися високою маржею. Водночас більшість інших ключових нафтопереробних центрів продемонстрували місячне зниження.
Як вважають в ОПЕК, у перспективі сезонне зростання попиту на транспортне паливо може посилити дефіцит продукції.
Позначка: Економіка
Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план
Федеральний бюджет РФ за січень-лютий зафіксував дефіцит 69,9 млрд доларів, що майже вдвічі перевищує попередню оцінку Мінфіну та вже перевищує річний плановий показник. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 12 квітня.
За перші два місяці року касовий розрив уже перекрив весь річний плановий показник у 50,5 млрд доларів, що говорить про цілковиту втрату контролю над фіскальною траєкторією.
Казначейство РФ зафіксувало доходи на рівні 31,36 млрд доларів проти 59,79 млрд у звітності міністерства фінансів – майже подвійна різниця, що виходить за межі будь-яких технічних похибок. Тоді як видатки практично збігаються: 101,47 млрд проти 103,10 млрд доларів відповідно.
Західні економісти інтерпретують цей розрив як свідчення системної невизначеності бюджетного обліку та ймовірного завищення доходів у прогнозах міністерства фінансів. Незначне відхилення у видатках лише підтверджує: Кремль не збирається урізати витрати навіть за умови катастрофічного падіння надходжень.
Головний чинник провалу – обвал нафтогазових доходів, які у першому кварталі 2026 року скоротилися до 18,1 млрд доларів, просівши на 45,5% у річному вимірі. Це найгірший результат з 2022 року. Водночас видатки залишаються роздутими через масштабні асигнування на безпеку й оборону, формуючи структурний дисбаланс, який неможливо закрити без радикального перегляду пріоритетів.
Водночас російські аналітичні центри, зокрема прокремлівський ЦМАКП, прогнозують, що річний дефіцит удвічі-втричі перевищить офіційні плани, особливо якщо енергетичні доходи залишаться на нинішньому рівні, а витрати продовжать зростати.
Наявна ситуація демонструє деградацію інституційної узгодженості бюджетного процесу, де відомства подають суперечливі дані.
У СЗРУ пояснили, що покривати дефіцит доведеться залишками на рахунках казначейства та надходженнями від приватизації – джерелами, які не забезпечують довгострокової стійкості.
Тоді як після збереження цих тенденцій Кремль постане перед вичерпанням резервів і вибором між непопулярним скороченням видатків та пошуком нових джерел фінансування. Навіть у разі відновлення цін на енергоносії потенціал зростання доходів стримуватимуть слабка інвестиційна активність, структурні дисбаланси промисловості та логістичні провали.
У РФ закінчуються гроші на підтримку агросектору – розвідка
Через зростання бюджетного дефіциту Росія скорочує державну підтримку агропромислового комплексу – одного із небагатьох секторів, який влада позиціонувала як стратегічний пріоритет. Про це у суботу, 11 квітня, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається що міністерство сільського господарства РФ підготувало проєкт постанови, що переписує логіку субсидування галузі в бік жорсткої економії.
Документ передбачає скорочення або повне скасування субсидій на агротехнологічні роботи, згортання фінансування заходів з охорони ґрунтів та екологічної безпеки виробництва, а також припинення підтримки проєктів глибокої переробки зерна й молока.
Окремою умовою отримання субсидій у тваринництві, садівництві та молочному виробництві стає обов’язкове агрострахування – вимога, що де-факто відсіює значну частину дрібних виробників, нездатних нести додаткові витрати.
Показовою є доля програми “розвиток галузей і технічна модернізація АПК”: у 2027 році її фінансування скорочується на 28% – з 438 до 316 млн доларів.
Близько 25 млн доларів із вивільнених коштів планують перенаправити на селекцію та насінництво – крок, який галузеві асоціації подають як відповідь на критичну залежність від іноземного насіння цукрового буряку, соняшника та кукурудзи, що сягає 70-90%.
Утім, навіть ця “компенсація” має виразний перерозподільчий характер: за оцінками експертів, основними бенефіціарами перенаправлених коштів стануть великі науково-дослідні центри та агрохолдинги з власною лабораторною базою. Для малих і середніх господарств це означає подальше звуження доступу до державної підтримки на тлі й без того зростаючого фінансового тиску.
У ширшому контексті скорочення видатків на АПК відбиває системну фіскальну кризу, в якій опинилася Росія: обмежений доступ до зовнішніх фінансових ресурсів і роздутий воєнний бюджет залишають дедалі менше простору для підтримки цивільних секторів.
Наслідки такого рішення – зниження інвестиційної активності в агросекторі, скорочення обсягів виробництва та поглиблення розриву між великими гравцями й рештою ринку – проявлятимуться вже в короткостроковій перспективі.
ЗМІ назвали валюту, яка врятувала економіку Ірану від краху
Іран активно використовує криптовалюти для обходу міжнародних санкцій та стабілізації економіки. Обсяг тіньової криптоекономіки країни вже сягнув 7,8 мільярда доларів. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal.
Днями Іран офіційно підтвердив намір збирати мито з нафтових танкерів виключно у цифровій валюті. Тегеран встановив чіткий тариф за право проходу через Ормузьку протоку. Кожен танкер має сплатити 1 долар у “крипті” за кожен барель нафти на борту.
Іран прагне отримувати платежі в криптовалюті, щоб гарантувати, що їх не можна буде відстежити або конфіскувати через санкції. Зазначається, що криптоекосистема Ірану стрімко зросла на тлі міжнародної ізоляції. Половину всієї криптоактивності країни контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Структура використовує державні енергоресурси для майнінгу біткоїнів. Цифрові гроші витрачаються на закупівлю зброї та товарів в обхід санкцій.
Окрім державних структур, криптовалюта стала популярною серед населення. Через інфляцію та падіння національної валюти іранці масово переходять на стейблкоїни, зокрема Tether, щоб зберегти заощадження.
Найбільша місцева біржа Nobitex має понад 11 мільйонів користувачів. Під час авіаударів наприкінці лютого люди панічно виводили кошти. За лічені хвилини відтік з біржі сягнув понад 10 мільйонів доларів.
Видання пише, що судноплавні компанії стикаються з технічними та юридичними труднощами через необхідність здійснювати криптоплатежі за прохід Ормузькою протокою у стислі терміни та зберігати цифрові активи. Крім того, США вже посилюють тиск на криптоінфраструктуру Ірану. Під санкції також потрапили дві британські біржі – Zedcex та Zedxion, які допомогли КВІР провести транзакції на суму близько 1 млрд доларів. Міністерство фінансів США обіцяє посилити тиск. Штати розглядають перехід Ірану на криптоплатежі як виклик глобальній фінансовій системі та домінуванню долара.
Нагадємо, Іран вимагає оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті. Тариф становить 1 долар за барель нафти. Тим часом президент США Дональд Трамп застеріг Іран від введення плати в Ормузькій протоці.
UniCredit ліквідує банк у Росії – ЗМІ
Італійська група UniCredit відмовилася від продажу Юнікредит-банку в Росії та натомість планує його ліквідувати. Про це повідомили росЗМІ з посиланням на обізнані джерела.
За їхніми словами, такий варіант є вигіднішим, оскільки у разі продажу через встановлений російською владою дисконт і обов’язкові виплати UniCredit отримала б близько 10% від капіталу банку.
“Зараз реалізуються всі можливі активи, згортaється мережа, роздрібний бізнес у регіонах уже припинено, корпоративний також згортають, відбувається скорочення персоналу, зокрема клієнтських менеджерів із великими компенсаціями”, – зазначив один зі співрозмовників.
Після завершення ліквідації залишки капіталу Юнікредит-банку будуть заморожені на рахунках типу С, однак у майбутньому їх можуть використати для обміну на заблоковані російські активи за кордоном, уточнили юристи. У липні 2025 року суд в Італії зобов’язав UniCredit залишити російський ринок протягом дев’яти місяців.
У листопаді минулого року генеральний директор групи Андреа Орчел заявив, що банк докладає “галактичних зусиль” для дотримання міжнародних санкцій щодо російського бізнесу. Він наголошував, що установа діє обережно, щоб не втратити російський підрозділ, вартість якого оцінюється приблизно у 3,8 млрд євро.
Юнікредит-банк – один із останніх європейських банків, які продовжують працювати в Росії після початку повномасштабної війни проти України.
Після початку війни UniCredit, як і інші західні банки, оголосив про плани позбутися російського бізнесу. Втім, продати “дочки” вдалося небагатьом – французькій групі Societe Generale, нідерландському ING та американському Goldman Sachs.
Навесні минулого року придбати російську “дочку” UniCredit пропонували компаніям з ОАЕ. Однак угода зависла через побоювання, що за покупцями можуть стояти російські інтересанти.
Посланець Путіна відправився до США – ЗМІ
Правитель Росії Володимир Путін направив спеціального посланця Кирила Дмитрієва до Сполучених Штатів для проведення переговорів із представниками команди Дональда Трампа. Основними темами зустрічей є можливе укладення мирної угоди щодо ситуації в Україні та економічна взаємодія між двома країнами. Візит Дмитрієва відбувається напередодні рішення США про продовження дії санкцій на російський експорт нафти. Про це увечері в четвер, 9 квітня, інформує Reuters.
За повідомленням агентства, Дмитрієв проводить обговорення, спрямовані на пошук шляхів врегулювання конфлікту в Україні, а також на розвиток економічного співробітництва між США і Росією. Крім того, переговори торкаються питань, пов’язаних із нафтовими санкціями, термін дії яких завершиться 11 квітня. Візит припадає на визначальний період для ухвалення Вашингтоном важливих рішень щодо майбутньої політики стосовно Росії.
Джерела агентства підкреслюють, що мета російської сторони полягає у визначенні перспектив економічного співробітництва та шляхів вирішення поточних конфліктів. Хоча деталі зустрічей не розголошуються, очевидно, що Москва прагне досягти домовленостей напередодні ключових американських рішень.
Фахівці застерігають, що потенційні домовленості вимагають ретельного аналізу з урахуванням чинних санкцій та складної ситуації на сході України. Водночас такий візит може стати сигналом для міжнародних ринків і політичних процесів, хоча навряд чи спричинить негайні зміни у відносинах між країнами, пише агентство.
Раніше повідомлялося, що представник Міністерства закордонних справ Росії Родіон Мірошников зазначив, що перемир’я між США та Іраном “дало шанс на прогрес” у мирних переговорах між Росією та Україною.
Нагадаємо, Путін оголосив про тимчасове припинення бойових дій на фронті; це рішення набуває чинності з 16:00 за московським часом 11 квітня і триватиме до кінця дня 12 квітня 2026 року. Однак поки ще невідомо, чи Київ прийме такі умови з боку Москви.
Найближчим часом Рада перевірить результати роботи БЕБ – нардеп
Парламентський комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вже отримав звіт про роботу Бюро економічної безпеки за 2025 рік і планує розглянути його у квітні або травні, після чого будуть зроблені офіційні висновки. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу Комерсант Український повідомив голова комітету, народний депутат України Данило Гетманцев.
Одночасно він заявив, що незадоволений роботою БЕБ.
“Те, що я не задоволений результатами роботи, це факт. Але це моя робота вимагати від нього результату. І це моя робота давати оцінку і констатувати безпорадність. На жаль, маємо те, що маємо”, – сказав він, додавши, що “вже час робити висновки і давати оцінки”.
За словами нардепа, попри окремі кейси, системної ефективності у роботі БЕБ немає.
“Ми не бачимо ефективності, крім можливо одного-двох кейсів, але в попередньому БЕБі також були ці кейси… Ми не бачимо ефективної роботи, на жаль… Якщо в нас за 2025 рік ринок тютюну нелегальний збільшився з 12% до 18%, а в 2024 році він зменшився з 25% до 12%, то що виходить, що той старий БЕБ краще працював? Я не буду брехати людям про те, що у нас є результати”, – заявив Гетманцев.
Окремо він розкритикував підхід до оцінки роботи відомства через публічні презентації.
“Я не буду вдавати, що Цивінський (очільник БЕБ – ред.) і його нова команда щось робить, ведучись на оці їхні прес-конференції, презентації. Вони ж не мають вдавати з себе Михайла Федорова. Не мають підміняти реальність презентаціями”, – вважає голова комітету.
Депутат підсумував, що поки вважає роботу БЕБ неефективною.
Рада перевірить використання міжнародної допомоги
Верховна Рада 9 квітня створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих зловживань посадовців держорганів і підприємств держсектору, що могли завдати шкоди економічній безпеці України, а також для перевірки використання міжнародної фінансової допомоги з початку повномасштабної війни. Про це повідомила пресслужба парламенту у четвер, 9 квітня.
Так, Постановою (реєстр. №15079) визначено основні завдання ТСК:
1) розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державної служби фінансового моніторингу України, Державної аудиторської служби України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної прикордонної служби України та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
2) збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.
Головою ТСК обрано народного депутата Железняка Ярослава (Голос), а заступником голови – народного депутата Радіну Анастасію (Слуга народу).
У повідомленні запевнили, що до складу обрали представників від усіх депутатських фракцій та депутатських груп.
Світовий банк погіршив прогноз щодо ВВП України
Зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2%, а у 2027 році очікується його прискорення до 4%. Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у Економічному огляді Європи та Центральної Азії (ЄЦА) в четвер, 9 квітня.
“Очікується, що зростання в Україні цього року сповільниться до 1,2% через зростання цін на енергоносії, посилення воєнних дій, обмеження робочої сили і фіскальний тиск”, – йдеться у документі.
Іран тримає світову економіку в заручниках – CNN
Іран захопив світову економіку у свою “енергетичну пастку”, використовуючи Ормузьку протоку як важливий інструмент впливу. Незважаючи на те, що президент США Дональд Трамп назвав двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном “абсолютною перемогою”, детальний аналіз умов угоди свідчить про стратегічну перевагу Ірану, повідомляє CNN.
Головним важелем цього успіху став контроль над Ормузькою протокою – ключовим маршрутом для транспортування світових поставок нафти. Угода щодо відновлення руху суден підтвердила здатність Ірану управляти глобальною економікою без масштабного використання військової сили.
Ринок нафти і газу миттєво відреагував на новини про перемир’я зниженням цін на 15-20%. Однак експерти застерігають: це лише тимчасова ілюзія стабільності, адже доступ до протоки залишається обмеженим.
Іран уже показав свою здатність дестабілізувати світові ринки, коли на шість тижнів заблокував транспортний шлях, через який проходить п’ята частина світових енергоресурсів і третина експорту добрив. Це призвело до криз у азійському секторі енергетики, зростання цін у Європі та подорожчання пального в США. Згідно з аналізом Oxford Economics, Іран перетворив протоку на дієвий інструмент “економічної війни”, забезпечивши стратегічний тиск, що дозволило зберегти режим і домогтися припинення вогню.
Крім геополітичних переваг, Тегеран отримав відчутний фінансовий прибуток. Через дефіцит на ринку іранська нафта, яка зазвичай продавалася зі знижкою, у цей період реалізовувалася за цінами, вищими за Brent. Це навіть змусило Вашингтон тимчасово дозволити експорт 140 млн барелів іранської нафти в рамках заходів для пом’якшення глобальної кризи.
Іран тепер прагне закріпити свою домінацію над Ормузькою протокою в довгостроковій перспективі. Обговорюється впровадження офіційних транзитних зборів за проходження через стратегічний водний шлях – можливе залучення Оману як посередника у зборі цих внесків. За даними сектору морських перевезень Lloyd’s List, вже існують підтверджені випадки, коли окремі судна платять до двох мільйонів доларів за прохід. Враховуючи майже повну відсутність альтернативних маршрутів для транспортування нафти з Перської затоки, перевізники можуть швидше погодитися з новими умовами Ірану, що створить основу для його тривалого фінансового та політичного впливу.
Тим часом Іран планує запровадити плату за прохід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, пропонуючи стягувати $1 за барель із оплатою в криптовалюті.
За інформацією CNN, Тегеран може стягувати до 2 млн доларів за проходження одного судна через протоку, однак наразі невідомо, чи погодилися оператори суден сплачувати ці кошти.