Війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання. Про це заявила Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, передає у понеділок, 6 квітня, Reuters.
Таку оцінку Георгієва зробила напередодні оприлюднення нового прогнозу щодо світової економіки, який фонд планує представити наступного тижня.
За словами Георгієвої, без війни МВФ міг би навіть трохи поліпшити свої прогнози щодо глобального зростання – до 3,3% у 2026 році та 3,2% у 2027 році. Однак тепер, як зазначила очільниця фонду, ситуація розвивається в протилежному напрямку.
“Якби не було цієї війни, ми б побачили незначне підвищення наших прогнозів щодо зростання. Натомість усі шляхи зараз ведуть до підвищення цін та уповільнення зростання”, – пояснила вона.
У МВФ наголосили, що навіть у разі швидкого припинення бойових дій і досить оперативного відновлення наслідки для світової економіки все одно будуть негативними. Йдеться, зокрема, про помірне зниження прогнозу економічного зростання та підвищення прогнозу інфляції.
Водночас Георгієва застерегла, що в разі затягування війни негативний ефект буде сильнішим. За її словами, це означатиме ще відчутніший тиск на ціни та глибше уповільнення глобальної економіки. При чому бідні, вразливі країни без енергетичних резервів постраждають найбільше.
Позначка: Економіка
Китай відкрив свій ринок для борошна з України
Україна та Китай підписали угоду, яка відкриває можливість експорту українського пшеничного борошна на китайський ринок. Про це повідомив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук на своїй сторінці у Facebook.
Протокол укладено між Держпродспоживслужбою та Генеральною митною адміністрацією Китаю.
Він визначає чіткі вимоги до всіх етапів виробництва і постачання продукції, зокрема від вирощування пшениці до експорту готового борошна, включно із забезпеченням простежуваності та дотриманням санітарних і фітосанітарних норм.
Відкриття ринку Китаю створює для українських виробників нові можливості, зокрема доступ до одного з найбільших ринків світу, розвиток переробки та збільшення експорту продукції з доданою вартістю.
Мова не тільки про розширення географії експорту, а й про поступовий перехід від сировинної моделі до експорту готової продукції.
Індекс паски зріс на 12%: ціни на Великдень 2026 року
Напередодні Великодня українські продукти демонструють зростання цін. Найбільше подорожчали яєчно-молочні продукти, сухофрукти та тепличні овочі. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Зокрема за минулий місяць десяток курячих яєць здорожчав у середньому до 86,4 грн (+13% проти минулого року). Відтак, приготування 3-4 середніх пасок за класичним рецептом обійдеться в 357,2 грн, що на 12,2% більше, ніж торік. Основний вплив на подорожчання мали родзинки (+27%), вершкове масло (+13%) та молоко (+11,6%). Цукор і ванілін подешевшали, що частково стримало зростання собівартості.
Щодо цьогорічної вартості великоднього кошика, то бюджетний варіант, який включає паску, десяток крашанок, сіль, хрін і свічку, коштує в середньому 482 грн – на 12,7% дорожче, ніж у 2025 році. Якщо додати твердий сир, ковбасу та гірчицю, кошик вартуватиме 965 грн (+13,8% до минулого року). А максимальне наповнення з кагором, свіжими огірками, томатами та салом збільшить витрати до 1 387 грн, що на 17% дорожче, ніж торік.
М’ясний ринок напередодні свят демонструє відносну стабілізацію без різких стрибків. Традиційний для святкового столу свинячий ошийок додав 3% в ціні за місяць і коштує на 7% більше, ніж торік – 325 грн/кг. Сало залишається відносно стабільним: ціна за місяць не змінилася (0%), але за рік зросла на 15% до 274 грн/кг.
Серед овочів найбільше подорожчали тепличні огірки (+147%) та помідори (+90%). Водночас овочі відкритого ґрунту – капуста, морква та буряк – здешевшали на 74-84% порівняно з минулим роком.
Нагадаємо “індекс паски” за 2016 рік.
В одній із областей заборонили нічні служби на Великдень
Російська промисловість прискорює падіння
Прокремлівський центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) фіксує стагнацію російської промисловості на початку 2026 року, попри традиційно оптимістичну офіційну статистику. Про це інформує СЗРУ у неділю, 5 квітня.
За даними Росстату, у грудні-лютому промислове виробництво сукупно зросло на 1,7%. Оцінки ЦМАКП малюють протилежну картину: після короткочасного підйому в грудні виробництво у січні скоротилося на 0,6%, у лютому частково відновилося. Загалом за три місяці зафіксовано мінус 0,3%.
“Цивільні галузі російської промисловості на початку 2026 року прискорили падіння”, – констатує наближений до кремля аналітичний центр.
Галузева картина ще похмуріша. У лютому виробництво будівельних матеріалів просіло на 1,4%, чорна металургія – на 1,1%, машинобудування – на 2,2%. Сукупний внесок більшості галузей у динаміці залишається від’ємним: мінус 0,8%, включно з нафтопереробкою та металургією.
Березневий індекс PMI від S&P Global опустився до 48,3 проти 49,5 у лютому – найнижчий показник за три місяці (позначка 50 відокремлює зростання від скорочення). Виробництво скорочується 13-й місяць поспіль, експортний попит падає вже п’ятий місяць. Закупівельна активність обвалилася найшвидшими темпами за чотири роки: компанії скорочують придбання сировини через зниження замовлень і зростання цін на паливо. Зайнятість у секторі знижується четвертий місяць поспіль.
Російська металургія, яка впродовж тривалого часу вважалася флагманом економіки країни й стабільним джерелом валютних надходжень, у 2025-2026 роках поринула в системну кризу. Рентабельність по всій галузі знизилася до 9,6%, що нижче вартості обслуговування кредитів. АТ Уральская сталь – містоутворююче підприємство новотроіцка, лідер ринку мостової сталі та найважливіший виконавець держоборонзамовлення – за рік від прибутку в 11 млрд рублів дійшло до чистого збитку в понад 22 млрд. Податкова служба змушена в ручному режимі відтермінувати стягнення боргів за судовими позивами до кінця квітня, аби уникнути зупинки підприємства й звільнення 9 тис. працівників. Водночас металургійний гігант Сєвєрсталь зафіксував зменшення прибутку в п’ять разів та скорочення EBITDA на 42%.
Малий і середній бізнеси опинилися під подвійним ударом – падіння попиту і зростання податкового навантаження. Майже половина бізенсів 2025 року зафіксувала обвал прибутку. Кількість суб’єктів лише в торгівлі скоротилася на 11,5 тис. У 2026-му, за оцінками, можуть зникнути ще 250-300 тис. підприємств.
Водночас за рік заборгованість по зарплаті на рф збільшилася в 1,7 раза і становить приблизно 2 млрд рублів. За оцінками експертів, 99% затримок із виплатами відбувається за відсутності у підприємств коштів. За інформацією на кінець 2025 року, вже сотні тисяч працівників перебувають у вимушеному простої.
Єдиною опорою виробництва залишається державне фінансування, але й воно не забезпечує стійкого зростання. За результатами 2025 року державний борг Росії збільшився на 21%, або на 6,1 трлн руб., сягнувши 35,1 трлн руб. Ослаблення інвестиційної активності та внутрішнього попиту прискорює перехід від стагнації до повноцінного спаду.
Нафтогазові доходи РФ обвалилися на 43%
Податкові доходи Росії від продажу нафти у березні різко скоротилися – майже вдвічі порівняно з минулим роком. За розрахунками Bloomberg, російські виробники сплатили 494,9 млрд рублів ($6,18 млрд) нафтових податків, що на 48% менше у річному вимірі.
Сукупні нафтогазові доходи федерального бюджету РФ знизилися майже на 43% і становили 617 млрд рублів.
Такий спад пояснюється тим, що березневі податки розраховувалися за лютневими цінами на сорт Urals, які у середньому були нижчими за $45 за барель (за закладених у бюджеті $59). Ціни перебували під тиском через вимоги знижок з боку покупців на тлі санкцій, додатковий негативний ефект мало зміцнення рубля.
Падіння податкових надходжень від нафтогазового сектору збільшило дефіцит бюджету Росії. Водночас уже у квітні бюджет РФ очікує різке зростання доходів. Через конфлікт на Близькому Сході ціни на Urals зросли, і наприкінці березня партії з доставкою до Індії торгувалися вище $120 за барель – із премією до еталонного сорту Brent.
Війна в Ірані фактично перекрила Ормузьку протоку – ключовий маршрут експорту з Перської затоки. Російська нафта не залежить від цього шляху, що зробило її більш затребуваною в Азії. Додатковий попит забезпечили США, дозволивши низці країн викупити російську нафту, яка залишалася в морі.
Відтак, Москва відмовилася від планів суттєвого скорочення бюджету та може навіть збільшити оборонні витрати. Втім, раніше глава РФ Володимир Путін закликав нафтові компанії до стриманості у витратах, оскільки високі ціни на нафту можуть бути тимчасовими. Раніше повідомлялося, що міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, нібито скасування санкцій на російські нафтопродукти на 30 днів не збільшило прибутки Москви, а навпаки скоротило.
Нафтові доходи Росії різко зросли – ЗМІ
Путін відтермінував план несировинного експорту до 2030 року
За результатами 2025 року обсяги несировинного неенергетичного експорту Росії становили $163,6 млрд. Про це повідомив заступник голови Міністерства промисловості та торгівлі РФ Роман Чекушов, передає TMT.
Порівняно з 2024 роком, обсяги експорту товарів, крім базових мінеральних ресурсів, зросли на 11% або $16,7 млрд. Втім, вони залишаються значно нижчими за довоєнні показники. У 2021 році несировинний експорт досягав $194,2 млрд, відтоді скоротився на 16%, або $30,6 млрд.
У 2024 році падіння досягало 25%, а обсяги були найнижчими за 7 років – близько $145 млрд.
Ще у 2023 році Володимир Путін заявляв, що Росію більше не можна назвати “країною-бензоколонкою”. Та попри це, минулого року більше половини російського експорту – 53,9% – припало на сировинні товари.
Особливо різко після початку повномасштабної війни проти України знизився високотехнологічний експорт у категорії “машини та обладнання”: у 2025 році він становив $29,6 млрд, тоді як у 2021 році досягав $40,6 млрд.
Загалом обсяги експорту Росії у 2025 році скоротилися на 4%, до $418 млрд. У порівнянні з довоєнними експортні доходи виявилися меншими майже за всіма товарними статтями: експорт сировини впав на 18% щодо 2021 року (до $225,3 млрд), експорт хімічної продукції – на 11,2% (до $33,6 млрд) млрд), металів – на 10% (до $74,7)
Ініціативи глави РФ щодо доведення обсягів несировинного неенергетичного експорту до $250 млрд на рік до 2024 року не були виконані. На реальності експорт чогось, окрім сировини, виявився на $100 млрд, або 40% нижчим за план. Зрештою, у 2024 році Путін відтермінував мету щодо ННЕ на 2030 рік.
Податкова у березні перевиконала “план” на 3,1 млрд гривень
Податкова служба України продемонструвала стійкість на тлі складного початку року. У березні 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 169,4 млрд грн податків та зборів – на 1,9% більше від запланованого показника. Таким чином вдалося залучити додаткові 3,1 млрд грн, повідомила виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
Такі результати є особливо цінними з огляду на посилення російських атак на енергетику та руйнування промислових об’єктів у першому кварталі, заявила чиновницяю
Позитивну динаміку забезпечили три основні джерела, які продемонстрували впевнене перевиконання плану:
Загалом надходження березня 2026 року перевищили аналогічний показник минулого року на 9,3 млрд грн (+5,8%).
Успішний березень дозволив вирівняти динаміку всього кварталу. За три місяці загальний фонд держбюджету отримав 341,9 млрд грн, що становить 100,6% від плану. Понад норму бюджет одержав 2,1 млрд грн.
ДПС вже зменшила кількість перевірок та змістила фокус на аналітичну роботу і ризикоорієнтований підхід. Служба розвиває електронні сервіси, спрощує адміністративні процеси та скорочує кількість випадків блокування податкових накладних. Окрему увагу приділено цифровізації процесів.
Прибутки російських компаній упали майже на 30% за рік
Фінансове становище російських компаній швидко погіршується: в січні 2026 року вони заробили 2 трлн рублів. Востаннє російські компанії заробляли менше у травні 2025 р. – 1,76 млрд рублів, повідомив Росстат.
Частка компаній, які працюють у плюс, скоротилася до 62% з 67,1% у січні 2025 р., а їхній сукупний прибуток зменшився на 16,6% (3,3 трлн руб.).
Втрати тих, хто працює в мінус, за рік зросли на 16,1%, їхній загальний збиток склав 1,3 трлн руб.
Фінансове становище компаній на початку року було “неоднорідним”, наголошували керівники Центробанку, обговорюючи у березні ключову ставку.
За підсумками 2025 р. їх результати знизилися в основному через “слабкі результати у видобувних галузях”.
Катастрофа у вугільній галузі все ще триває: збитки за місяць склали 25 млрд руб. Збитки російських вугільних компаній за минулий рік склали 408 млрд руб.
Впали прибутки у нафтогазових компаній: вони в січні заробили 189 млрд руб., Це 29,3% від результату січня 2025 р. Загалом у видобутку корисних копалин прибуткових компаній стало менше, ніж збиткових: 48% і 52%.
За даними Росстату, за два місяці виробництво легкових автомобілів скоротилося до січня-лютого 2025 р. на 2%, вантажних на 33%, автобусів на 21%, машин для комунального господарства та утримання доріг на 41%.
Пошта Росії закриває відділення, втрачає співробітників через низькі зарплати, а уряд готує закон про її підтримку.
Майже на третину (32,9%) зменшилися прибутки у сільському господарстві, майже вчетверо у лісовій галузі, на 41% у транспортній.
Прибуток упав навіть у деяких військових галузях. У виробництві комп’ютерів, електронних та оптичних виробів вона в січні була на 19,4% меншою, ніж роком раніше.
На прибуток компаній тисне уповільнення економіки. У січні-лютому ВВП був на 1,8% менше, ніж за перші два місяці 2025 р. Високі ставки підірвали попит та збільшили платежі за кредитами.
Попри гальмування економіки, продовжують зростати зарплати. У січні вони, за даними Росстату, були в середньому на 15,1% вищими, ніж у січні-2025. Оплата праці продовжує швидко витісняти валовий прибуток у структурі ВВП за доходами, зазначає ЦМАКП.
Державний борг України у лютому скоротився на $1,8 млрд
Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець лютого сягнула 213,18 млрд доларів, зменшившись за місяць на 1,8 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів у вівторок, 31 березня.
“У лютому 2026 року державний і гарантований державою борг України зменшився на 1,41 млрд гривень, при цьому в доларовому еквіваленті на 1,8 млрд доларів”, – йдеться у повідомленні.
Станом на 28 лютого державний зовнішній борг становив 6,93 трлн гривень (75,25%), або 160,41 млрд доларів; державний внутрішній борг – 2,009 трлн гривень (21,82%), або 46,1 млрд доларів; гарантований державою борг – 270,55 млрд гривень (2,94%), або 6,26 млрд доларів.
Зазначається, що у структурі боргу переважають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – 65,6%. Частка державних цінних паперів, розміщених на внутрішньому ринку, становить 21,8%, на зовнішньому ринку – 9,2%, тоді як позики від комерційних банків та інших фінансових установ – близько 3,4%
Станом на 28 лютого середньозважена ставка державного боргу становила 4,53% проти 4,51% у січні 2026 року та 6,2% у лютому 2025 року.
Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,23 року проти 13,39 року в січні 2026 року та 11,7 року в лютому 2025 року. Таким чином, у річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування у середньостроковій перспективі.
У валютній структурі державного і гарантованого державою боргу найбільша частка припадає на євро – 44,9%, далі – долар (22,5%) і гривня (20,1%). Частки спеціальних прав запозичення (СПЗ) та інших валют – англійських фунтів стерлінгів, канадських доларів і японських єн – становлять 8,5% та 3,1% відповідно. Нагадємо, обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у 39 трлн доларів. А державний зовнішній борг Росії досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років.
В Росії вперше за 25 років почали масово закриватися магазини – ЗМІ
Кількість магазинів в Росії вперше з 2000 року скоротилася. Така зміна сталася на тлі погіршення стану економіки та переходу росіян у режим економії. Про це свідчать дані консалтингової компанії INFOLine, повідомляє російська редакція Forbes.
У Москві станом на початок 2026-го працювало 82,5 тис. торгових точок, що на 4,5 тис. менше, ніж роком раніше.
У Санкт-Петербурзі за рік їхня кількість зменшилася з 44 тис. до 42,2 тис.
В інших російських містах аналогічна ситуація, і “це стосується всіх торгових точок”, зазначають аналітики.
Причина закриттів – загострення проблем у бізнесу, які на тлі зниження споживання та високої продуктової інфляції стикаються з конкуренцією з боку маркетплейсів, зростанням собівартості торгівлі, посиленням міграційного законодавства та підвищенням податків.
Після початку війни у 2022 році з країни масового йшли західні бренди, але російські рітейлери зайняли їхні місця. Проте в 2025-му, “коли особливих потрясінь ми не спостерігали, раптом зафіксували значне зниження (числа торгових точок)”.
Фахіці вважають, що 2026 рік стане ще гіршим за 2025-й, а закриття магазинів торкнуться як преміального, так і бюджетного сегменту. При цьому консолідація ринку, коли великі мережі поглинали середні, добігла кінця.
Як ми вже писали, дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП.
В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ