Економіка – Сторінка 4

Росія вводить повну заборону на експорт бензину

Уряд Російської Федерації офіційно обмежив експорт автомобільного бензину для всіх учасників ринку. Про це в суботу, 28 березня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на російські медіа.

Згідно з даними ЗМІ, нововведення набуде чинності з 1 квітня 2026 року за рішенням віцепрем’єра Олександра Новака і діятиме мінімум чотири місяці – до 31 липня.

Цей крок став результатом термінової наради, під час якої представники нафтової галузі визнали серйозний дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причини кризи є комплексними:

Пошкодження НПЗ. Масштабні атаки на нафтопереробні потужності Росії суттєво вплинули на виробництво пального. Багато заводів не здатні відновити роботу через нестачу західного обладнання, постачання якого заблоковане санкціями.

Весняна посівна кампанія. Аграрний сектор потребує значних обсягів пального. Щоб запобігти продовольчій кризі та протестам фермерів, уряд змушений спрямовувати ресурси виключно для внутрішнього використання.

Зростання цін. Вартість пального на заправках почала стрімко зростати, випереджаючи рівень інфляції. Заборона експорту – спроба наситити ринок дефіцитним бензином і знизити соціальну напруженість.

Як зазначає ЗМІ, таке рішення стане важким ударом для російської економіки, адже експорт бензину є однією з ключових статей доходів, яка забезпечувала значні валютні надходження. Тепер ці фінансові потоки фактично припинено.

Скорочення доходів бюджету. Росія втратить значні суми, які планували спрямувати на підтримку військових дій.

Логістичні обмеження. Дефіцит пального може ускладнити транспортування військових вантажів, а також забезпечення пальним техніки угруповань, задіяних у військових конфліктах.

Таким чином, кожна тонна бензину, яка залишиться у країні, стане свідченням ефективності економічного та силового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Колись сильний енергетичний гравець змушений переходити до режиму жорсткої економії, ставлячи внутрішню стабільність вище прибутків, зауважує видання.

Очікується, що якщо ситуація із відновленням нафтопереробних заводів не покращиться найближчим часом, заборона на експорт може бути подовжена і після липня 2026 року.

Раніше повідомлялося, що Російська Федерація фактично банкрутує зсередини, а її економіка увійшла у штопор. Погіршення охопило майже всі сектори економіки, зазначила Служба зовнішньої розвідки України.

Нагадаємо, днями спад економіки РФ визнав і місцевий диктатор Володимир Путін. За його словами, у січні поточного року валовий внутрішній продукт Росії виявився на 2,1% нижчим, ніж рік тому.

Спад ВВП України нівелював 66% зростання 2025 року

Економіка України на початку року залишається складною. За оцінками Мінекономіки, у січні-лютому ВВП скоротився на 1,2%. Про це повідомив міністр економіки Олексій Соболєв під час Години запитань до уряду у Верховній Раді.

Так, за результатами 2025 року економіка продемонструвала зростання на 1,8%, а інфляція становила 8%.

За підрахунками ЕП, спад у перші два місяці 2026 року фактично нівелював близько 66% торішнього приросту ВВП.

Серед причин погіршення ситуації міністр назвав посилення російських атак, нетипово холодну погоду та енергетичні обмеження, які змушували частину підприємств призупиняти роботу.

Найбільше негативний вплив відчули галузі постачання електроенергії, добувна промисловість, металургія та транспорт.

Водночас, за словами Соболєва, частина цих чинників має тимчасовий характер. Попри загальний спад, окремі сектори демонстрували позитивну динаміку: у січні внутрішня торгівля зросла на 13%, будівництво – на 3%, також збільшувалися показники переробної промисловості.

Крім того, за даними НБУ, у лютому індекс ділових настроїв підвищився до 45,9 порівняно з 41 у січні, а експорт товарів зріс на 1,7% у січні та ще на 3,6% у лютому.

У Мінекономіки прогнозують, що економічна активність почне відновлюватися спільно з потеплінням і поліпшенням ситуації в енергетичному секторі.
Раніше ЄБРР прогнозував зростання економіки України на рівні 5% у 2026 році. Тепер банк очікує ростання економіки України у 2027 році на рівні 4%. Згодом прогноз зростання економіки України на 2026 рік погіршили у два рази – до 2,5%.

Кешбек на пальне коштує державі 20 млн щодня

Українці активно користуються програмою “кешбек на пальне”: щодня держава повертає близько 20 млн грн, які переважно йдуть на оплату комунальних послуг. Про це повідомив глава Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства міністерства Олексій Соболев під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
“Зараз програма коштує 20 млн на день. Ми бачимо, що її використовують люди, котрі справді цього потребують. Далі ці гроші адресні – вони йдуть людям і марковані, їх використовують на погашення комуналки”, – зазначив Соболев.
Окремо міністр зауважив, що інформація стосовно використання коштів власниками виключно великих та дорогих автівок є неправдою. Соболев акцентував, що програма кешбеку на пальне є “адресною”, в її межах існує обмеження щодо коштів, які нараховуються учаснику – 1 тис. грн на користувача на місяць.
“Альтернативи, які пропонувала опозиція, чи які використовуються у різних країнах, наприклад, зниження податків, навпаки, без обмеженнь надали б можливість людям використовувати цю знижку”, – додав він. Нагадаємо, раніше уряд ухвалив програму Кешбек на пальне.
Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання

Економіка РФ увійшла в економічний штопор – СЗРУ

Російська Федерація фактично банкрутує зсередини, а її економіка увійшла у штопор. Погіршення охопило майже всі сектори економіки. Про це у четвер, 26 березня, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
“Дані березня 2026 року фіксують одночасне погіршення в усіх ключових індикаторах – від ділової активності до реальних доходів населення. Картина, що вимальовується, суперечить офіційному наративу Кремля про “стійку” економіку”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, три чверті підприємств малого та середнього бізнесів повідомляють про відсутність прибутку, достатнього для розвитку.
“Ще місяць тому цей показник становив 57%. Лише 8,3% опитаних підприємців готові інвестувати в розширення виробництва, тоді як у лютому таких було 29%. Головними перешкодами для зростання бізнес називає низький попит (42%), непосильну вартість кредитів (33%) та зростання витрат (14%)”, – поінформували у розвідці.
За даними СЗРУ, індикатор бізнес-клімату банку Росії – один із ключових оперативних показників ділової активності – у березні 2026 року опустився нижче нульової позначки.
Як зазначається, падіння тривало безперервно з початку року: 1,5 пункту у січні, 0,2 – у лютому, ще 0,1 – у березні.
“Погіршення охопило майже всі сектори економіки. Російські підприємства серйозно налаштовані на скорочення виробництва”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що споживчий сектор відображає кризу в режимі реального часу.
“Лише за перші два місяці 2026 року в Москві закрилися 125 ресторанів; до кінця року очікується закриття ще близько 460 закладів. Тенденція не локальна: аналогічні процеси фіксуються в Санкт-Петербурзі, Новосибірську та Татарстані. Паралельно кількість класичних кав’ярень у країні скоротилася на 13%. У Москві – мінус 12%, у Санкт-Петербурзі – мінус 23%”, – повідомили у СЗРУ.
Зазначається, що галузь, яка традиційно є барометром стану міського середнього класу, стрімко звужується.
“Росстат рапортує про зниження рівня бідності – з 7,1% до 6,7% минулого року. Однак дані “Левада-центру” малюють принципово іншу картину: частка росіян, які оцінюють свої доходи як достатні для прожиткового мінімуму, впала з 48% до 41% лише за місяць”, – підкреслюється в повідомленні.
В розвідці заявили, що розрив між офіційною статистикою і суб’єктивним відчуттям людей продовжує збільшуватися.
“Соціальна напруженість виливається у відкриті акції протесту. Будівельники в Мурманську оголосили страйк через затримки заробітної плати. У тимчасово окупованому Маріуполі кілька будівельних компаній, залучених до “відновлення” зруйнованого росіянами міста, припинили розраховуватися з працівниками”, – зазначається у повідомленні.
Крім того, у Комі робітники фанерного комбінату вийшли на стихійний мітинг через багатомісячні невиплати. Найгостріша ситуація – на Кузбасі, де понад 6 тисяч шахтарів залишилися без роботи (більшість із них досі не отримала зароблених коштів, а частина чекає виплат понад рік).
“Агресія проти України коштує Росії все дорожче – і платять за неї пересічні росіяни”, -наголосили у СЗР.

Путін визнав наявність проблем в економіці РФ

Динаміка основних макропоказників російської економіки на початку 2026 р. стала негативною. Про це заявив президент країни-агресора Володимир Путін на нараді з економічних питань. Чому диктатор визнав нарешті те, що давно відомо та про що це каже? Несподіванки немає “У січні поточного року валовий внутрішній продукт Росії виявився на 2,1% нижчим, ніж торік. Промислове виробництво знизилося на 0,8%”, – зазначив президент РФ Володимир Путін. За його словами, в цьому немає нічого несподіваного.
Він додав, що уряду РФ необхідно повернути країну “на траєкторію стійкого економічного зростання”, водночас не допустивши ні розгону інфляції, ні дестабілізації ринку праці.
За словами Путіна, щодо федерального бюджету, який за підсумками січня-лютого отримав 3,5 трлн руб. дефіциту і зіткнувся з падінням загальних доходів, потрібно ухвалити зважені рішення і забезпечити його довгострокову стійкість. Стан бюджетної системи – це “важлива умова” для зростання економіки.
Раніше Мінфін країни-агресора заявив про те, що за підсумками січня-лютого федеральна скарбниця отримала 3,449 трлн руб. дефіциту – майже в 1,5 раза більше, ніж за той самий період роком раніше.
Спад ВВП у січні, став першим для Росії з 2023 р. Минулого року, згідно з офіційною статистикою, економічне зростання в країні сповільнилося майже в п’ять разів – до 1% і виявилося вдвічі нижчим за початкові прогнози уряду. Із 28 основних галузей промисловості в мінусі рік завершили 21: видобуток корисних копалин скоротився на 1,6%, металурги скоротили випуск на 2,1%, фабрики одягу та взуття – на 3,5%; уперше за 15 років впало виробництво продуктів харчування – на 0,5%.
У результаті бюджет витратив майже вдвічі більше, ніж зібрав у вигляді податків – 8,21 трлн руб. проти 4,76 трлн. А його дефіцит за два місяці впритул наблизився до плану на весь рік (3,78 трлн руб.).
На поточний рік влада РФ спочатку закладала зростання більш ніж на 2%, потім знизила прогноз до 1,3%, але і він може виявитися занадто оптимістичним. “З початку року минуло лише два місяці, а бюджет уже порваний на шматки. Попри підвищення ПДВ і податків на малий бізнес, влада вже в лютому визнала, що виконати всі бюджетні зобов’язання цього року буде неможливо – про це свідчать плани змінити бюджетне правило”, – каже Олександр Коляндр, старший науковий співробітник Center for European Policy Analysis (CEPA). Чому Путін визнав проблеми Визнання Путіним серйозних проблем у російській економіці на нараді з економічних питань 23 березня 2026 р. стало відправною точкою для нової риторики Кремля. Вперше з моменту початку повномасштабного вторгнення офіційна Москва відійшла від тез про “повну адаптацію” до санкцій та невразливість перед зовнішнім тиском.
Головною причиною такої зміни тону стало поєднання факторів, які більше неможливо ігнорувати або маскувати через державне оборонне замовлення.
Економіка РФ зіткнулася з критичним кадровим голодом, що виник через мобілізаційні процеси та масову еміграцію фахівців, а це своєю чергою спровокувало неконтрольоване зростання зарплат без реального збільшення продуктивності праці.
Крім того, інфляційний тиск залишається надзвичайно високим, попри жорстку монетарну політику Центрального банку, що фактично ставить країну на поріг тривалої рецесії. “Таке публічне визнання кризи може бути підготовкою населення до подальших непопулярних рішень, зокрема підвищення податків або скорочення соціальних програм на користь військових потреб”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Хоча Путін намагався згладити кути, називаючи ці явища “сезонними факторами”, зміна дискурсу підтверджує, що ресурси для підтримки воєнної машини без шкоди для внутрішньої стабільності закінчуються. Тепер перед Кремлем стоїть складне завдання балансування між фінансуванням армії та запобіганням глибокому соціальному вибуху в умовах економічного спаду, який за прогнозами аналітиків лише поглиблюватиметься протягом 2026 р. Глибока системна криза Поточна ситуація в російській економіці на початку 2026 р. свідчить про глибоку системну кризу, яку держава намагається стримати радикальними методами. Найбільш промовистим фактом стало те, що Центральний банк РФ розпочав масштабний розпродаж золотих резервів, реалізувавши близько 15 тонн металу лише за перші два місяці року. Як повідомляє “The Moscow Times”, це стало найбільшою реалізацією дорогоцінного металу за останні 25 років, що безпосередньо вказує на виснаження ліквідних ресурсів та критичне зростання витрат на ведення війни.
Паралельно з державним виснаженням спостерігається стрімка втрата довіри населення до фінансових інституцій. За даними Служби зовнішньої розвідки України, лише за січень росіяни зняли з рахунків понад 19,5 млрд дол., що призвело до чистого відтоку капіталу в розмірі 14 млрд доларів.
Аналітики відомства зазначають, що “негативна динаміка пояснюється відразу кількома факторами”, серед яких страх перед кремлівським контролем та знецінення грошей.
У СЗРУ кажуть, що інфляційні очікування роблять свою справу: домогосподарства скорочують заощадження на користь поточного споживання, не вірячи у збереження купівельної спроможності вкладів.
Соціальне становище громадян погіршується через надмірну закредитованість, а кількість банкрутів уже перевищила 2 млн осіб. “Росіяни без боргів, без кредитів вижити не можуть, а погасити кредити теж не дуже можуть. Тим паче тепер, коли зарплата зростати перестала, ціни продовжують зростати, життя дорожчає, і вижити стає дуже важко”, – каже доктор економічних наук Ігор Ліпсіц. За його словами, навіть вчорашній середній клас сьогодні опиняється у стані злиднів, потрапляючи в боргову петлю, з якої неможливо вибратися без втрати майна.
Бізнес-середовище також демонструє найгірші очікування за всю історію, оскільки кожен третій підприємець розглядає можливість закриття своєї справи.
Економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв пояснює таку деградацію відсутністю реальних ринкових механізмів та захисту прав власності. “Росія – дуже дешева країна. Тут нічого не коштує тих грошей, яких мало б коштувати все це в нормальній економіці… Тому вся Росія, величезна 140-мільйонна, коштує як один Нью-Йорк”, – каже він. Усі ці чинники – від розпродажу золота до масових банкрутств – є прямими доказами того, що економічна модель РФ перебуває у фазі незворотного руйнування.
Вікторія Хаджирадєва

Трамп поспішає завершити війну з Іраном – ЗМІ

США підготували план з 15 пунктів, спрямований на завершення війни з Іраном на тлі зростаючих економічних збитків. Американський лідер Дональд Трамп стверджує, що нині тривають переговори з Іраном про зупинку бойових дій. Однак ці зусилля затьмарені невизначеністю щодо структури переговорів, іранських учасників та того, як буде структурована будь-яка угода. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg.
Після погроз атакувати енергетичну інфраструктуру Ірану, Трамп раптом заявив, що відкладає їх на п’ять днів, щоб дати час для переговорів, пославшись на “основні точки дотику” з Іраном. У підсумку нафта подешевшала, акції зросли “на оптимізмі” стосовно потенційного дипломатичного поштовху до вирішення майже місячного близькосхідного конфлікту.
Brent впала на цілих 7% – майже до 97 доларів за барель, тоді як West Texas Intermediate коштувала близько 87 доларів.
Попри ініціативи Вашингтона, Іран та Ізраїль не виявили ознак ослаблення конфлікту. Ізраїльські офіційні особи наголошують, що вони продовжуватимуть завдавати ударів по Ірану, навіть незважаючи на заяви Трампа про те, що ведуться переговори щодо припинення конфлікту.
Спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також держсекретар Марко Рубіо були залучені до переговорів, не уточнюючи при цьому, з ким саме ведуть діалог США. Паралельно Пакистан запропонував себе як посередника.
При цьому адміністрація Трампа також наказала тисячам військовослужбовців армії та морської піхоти вирушити на Близький Схід.
Трамп за своєї першої каденції вивів США з міжнародної угоди щодо ядерного потенціалу Ірану, яка була укладена за президентства Барака Обами. Але нинішні переговори створюють перспективу чергового тривалого обміну думками, який може закінчитися аналогічною угодою.
Журналісти зазначають, що президент США недавно хвалився нібито вони перебувають у “добрій переговорній позиції” після кількох тижнів ударів, які, за його словами, вивели з ладу іранські ракети, пускові установки та кораблі.
Проте в США та в усьому світі конфлікт призвів до зростання цін на нафту, газ та інші товари, оскільки комерційні танкери уникають перетину Ормузької протоки.
Крім економічних проблем, затяжні бойові дії ризикують розгнівати союзників США та посилити геополітичну напруженість. Окремі країни попереджали, що війна швидко перетворюється на катастрофу, перш ніж Трамп розпорядився про п’ятиденне відтермінування загроз бомбардувати енергетичну інфраструктуру Ірану.
Зауважимо, що наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман закликав Трампа продовжувати війну, представляючи її як можливість перебудувати регіон.

Нафтові доходи Росії різко зросли – ЗМІ

Доходи Росії від експорту нафти стрімко зросли, досягнувши чотирирічного максимуму та повернувшись до рівня березня 2022 року. Такий стрибок пояснюється послабленням санкцій з боку США та підвищенням світових цін на енергоносії через загострення ситуації на Близькому Сході. Про це пише Bloomberg.

За даними аналітиків, лише за останні три тижні вартість російської експортної нафти фактично зросла вдвічі. Якщо на початку року середньодобові доходи Росії становили близько 135 мільйонів доларів, то в березні цей показник зріс до 270 мільйонів.

Попри те, що російська сторона визнає тимчасовий характер таких надприбутків, вони вже суттєво впливають на фінансування військових потреб країни.

Водночас дані моніторингу суден та портових агентів свідчать про зростання морського експорту сирої нафти за тиждень, що завершився 22 березня. За цей період 37 танкерів транспортували 28,5 млн барелів нафти, тоді як попереднього тижня обсяг становив 27,79 млн барелів.

Разом з тим, стабільність постачань залишається під питанням. На темпи експорту впливають погодні умови, технічні роботи на терміналах і бойові дії. Зокрема, атака України на порт Приморськ може найближчим часом спричинити зменшення обсягів відвантаження.

Цього тижня також було відновлено постачання російської нафти до Індії після відповідного рішення зі США. Поточний середньодобовий обсяг становить 1,14 млн барелів.

Раніше повідомлялося, що міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, нібито скасування санкцій на російські нафтопродукти на 30 днів не збільшило прибутки Москви, а навпаки скоротило.

Ділова активність у США впала до 11-місячного мінімуму

У США зростання ділової активності сповільнилося до мінімуму за одинадцять місяців у березні, оскільки компанії зіткнулися зі збільшеною невизначеністю і зростанням вартості життя, пов’язаними з війною, що триває вже майже місяць в Ірані. Про це повідомляє S&PGlobal.
Зазначається, що попередній композитний індекс ділової активності S&P Global для США знизився до 51,4 цього місяця порівняно з 51,9 у лютому. Значення вище 50 означає розширення.
Сектор послуг, який є основним драйвером американської економіки загалом, постраждав від інфляційного тиску, спричиненого конфліктом, сильніше, ніж промисловість, що обробляє.
Індекс PMI для сфери послуг також знизився до 51,1 із попередніх 51,7 – це найнижчий показник за одинадцять місяців. Індекс PMI для обробної промисловості, тим часом, зріс до 52,9, досягнувши двомісячного максимуму.
За словами головного економіста з бізнесу S&P Global Market Intelligence Кріса Вільямсона, дані опитування за березень сигналізують про “небажану комбінацію” уповільнення зростання та зростання інфляції після початку спільного американо-ізраїльського наступу на Іран наприкінці лютого.
“Компанії повідомляють про удар по попиту через додаткову невизначеність і вплив на вартість життя, викликаних конфліктом. Проблеми, пов’язані з подорожами, транспортом та туризмом, посилюються нервозністю на фінансових ринках та обмеженнями доступності, включаючи, зокрема, стурбованість впливом вищих відсоткових ставок, різкого зростання цін на енергоносії та затримок у ланцюжках поставок”, – зазначив він.
Вільямсон додав, що компанії створюють “страхові запаси” та скорочують чисельність персоналу для зниження накладних витрат.
Дані PMI “вказують” на те, що загальний валовий внутрішній продукт США – показник економічного зростання – зростає у річному обчисленні лише на 1,0%, при цьому “скромне розширення на 1,3% прогнозується для першого кварталу загалом”.

Великодній кошик в цьому році подорожчає на понад 14%

Великодній кошик у 2026 році з традиційним набором продуктів на сім’ю з чотирьох осіб коштуватиме близько 1903,19 грн – на 14,4% дорожче, ніж торік. Про це свідчать прогнози здійснили науковці ННЦ Інститут аграрної економіки.
“У квітні 2026 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з чотирьох осіб близько 1903,19 грн, тобто на 14,4% дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1663,26 грн”, – ідеться в повідомленні.
Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 266,89 грн/кг, що на 14,6% перевищує вартість паски торік.
Таке здорожчання науковці пояснюють суттєвим зростанням цін на основні продуктові позиції:

яйця (+19,3%),

масло вершкове (+6,8%),

молоко (+49,6%),

борошно (+38,6%),

дріжджі (+12,8%),

родзинки (+14,1%).

Єдиним продуктом, що зазнав здешевлення порівняно з 2025 роком, є цукор (-18%).
В магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться ще дорожче, адже ціна залежить від складових та оздоблення випічки, зазначають в Інституті.
Традиційно найдорожчими складовими великоднього кошика залишаються м’ясні продукти. За домашню ковбасу (0,5 кг) доведеться заплатити 287,5 грн (550-600 грн/кг), за буженину (0,5 кг) – 353 грн (687-725 грн/кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – 0,5 кг коштуватиме до 123 грн з розрахунку 220-270 грн/кг.
Вартість буженини за рік збільшилася на 16,5 %, домашньої ковбаси – на 35,3 %, сала – на 0,4 %.
Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за:

твердий сир (0,5 кг) – 298 грн (539-650 грн/кг),

вершкове масло (0,5 кг) – 292 грн (110-120 грн за пачку 200 г),

м’який сир (0,5 кг) – 157,5 грн (300-330 грн/кг).

Австралія постане перед дефіцитом дизеля раніше за інші країни

Австралія перебуває в авангарді глобальної енергетичної кризи, оскільки гострі ризики дефіциту дизельного пального загрожують спровокувати значні економічні потрясіння всередині країни. Про це свідчить новий звіт Morgan Stanley.
Виключно низькі показники “запасу днів” країни на 2026 рік у поєднанні з безпрецедентною волатильністю серед ключових партнерів з імпорту створили небезпечну відправну точку для національної економіки.
Аналітики попереджають, що ринкам слід готуватися до суттєвого зниження активності та волатильності прибутку по всіх секторах, оскільки дефіцит змусить перейти до нормування, пріорітизації галузей та вивільнення стратегічних резервів.
Очікується, що дефіцит дизельного пального особливо сильно вдарить по секторах гірничодобувної промисловості, сільського господарства і споживчого сектору. На відміну від попередніх енергетичних циклів, коли основною проблемою була ціна, ця ситуація визначається ризиком обсягів.
Під час зростання імпортних витрат і скорочення доступності ланцюги постачання за принципом “точно в строк” залишаються вкрай вразливими до фізичних збоїв.

Тиск із боку пропозиції формуватиме складне інфляційне середовище для домогосподарств, потенційно послаблюючи споживчі настрої та впливаючи на загальну стабільність комерційних ризиків банківського сектору.

Для пом’якшення наслідків уряд розглядає низку жорстких політичних кроків. Серед них – здешевлення громадського транспорту та запровадження обов’язкового дистанційного режиму роботи, спрямовані на скорочення несуттєвого споживання.

Також опрацьовуються механізми вивільнення стратегічних резервів і запровадження суворих протоколів пріоритетності галузей, щоб забезпечити безперебійну роботу критично важливих сервісів і високодохідних експортних секторів, зокрема видобутку залізної руди та виробництва скрапленого природного газу. Водночас ефективність цих заходів залишається предметом дискусій серед експертів, які відстежують динаміку глобального шоку пропозиції.

Нагадаємо, у США зафіксовано стрімке зростання цін на пальне, яке досягло найвищого рівня з жовтня 2023 року. Це пов’язано з атаками на нафтову інфраструктуру на Близькому Сході, що продовжуються, а також із заявами Білого дому про ймовірність затяжного конфлікту з Іраном.
Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне