Економіка – Сторінка 5

Економісти Кремля попередили про загрозу рецесії до кінця року – ЗМІ

Економіка Росії може увійти в рецесію вже до кінця нинішнього року. Принаймні про це мовиться у доповіді близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), пише TMT.

Експерти визначають рецесію як зниження ВВП протягом 12 місяців. Торік цей показник в РФ зріс приблизно на 1%, що майже вп’ятеро менше, ніж у 2024 році (4,9%).

Сигнал про входження в рецесію подає розроблений Центром зведений випереджальний індикатор (СВІ). У грудні минулого року його значення становило 0,49, що майже утричі перевищує критичний поріг – 0,18. Крім того, показники вже четвертий місяць поспіль сигналізують про те, що рецесія може бути затяжною, тобто триватиме понад рік.

Зростання російської економіки стримують висока ключова ставка, більш консервативна бюджетна політика та дефіцит кадрів, зазначають аналітики. Також позначається інвестиційна пауза: вкладення компаній в основний капітал стали від’ємними ще в третьому кварталі минулого року (-3,1%) і не зростатимуть до зниження ставки центробанку.

Окрім того, рецесія стане більш імовірною у разі різкого падіння цін на нафту або запровадження нових масштабних санкцій. Водночас війна США та Ізраїлю проти Ірану, навпаки, призвела до стрибка цін на нафту, а нові санкції стали менш імовірними через складну економічну ситуацію у західних країнах.

Втім, додають аналітики, рецесія залишається можливою через новий виток інфляції, який змусить центробанк РФ узяти паузу у зниженні ставки, або через обвал нафтових котирувань.

Наразі ж російську економіку й надалі підтримуватимуть компанії, пов’язані з держзамовленнями та оборонно-промисловим комплексом (ОПК).

США розглядають зняття санкцій з іранської нафти

Сполучені Штати можуть скасувати санкції, пов’язані із нафтою іранського походження, яка вже перебуває у транзиті. Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент в ефірі Fox Business.

Ця заява прозвучала на фоні зростання цін на енергоносії, викликаного військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану. За словами Бессента, такий крок може додати на ринок близько 140 мільйонів барелів нафти.

“Це приблизно від 10 днів до двох тижнів поставок, які іранці виштовхували на ринок і які б усі пішли до Китаю. По суті, ми будемо використовувати іранські барелі проти іранців, щоб утримати ціни на низькому рівні протягом наступних 10 або 14 днів, поки ми продовжуємо цю кампанію”, – зазначив міністр фінансів США.

Під час свого виступу Бессент також нагадав, що Китай протягом дії санкцій купував понад 90% іранської нафти зі значними знижками.

“Коли ми, як і плануємо, скасуємо санкції щодо іранської нафти, її ціна підніметься до ринкового рівня, і вона потрапить не лише до Китаю. Вона може надійти до Малайзії, Сінгапуру, Індонезії, Японії та Індії, які поводилися в цьому питанні відповідально”, – сказав Бессент.

Однак такі кроки американської адміністрації викликали критику серед політиків. Сенатор-демократ Енді Кім, що займає високий пост у підкомітеті Сенату із питань безпеки, торгівлі та фінансів, гостро засудив рішення адміністрації Дональда Трампа.

“Трамп активно наповнює кишені Путіна та іранського режиму, але забирає гроші в американських сімей через підвищення цін на бензин та продукти харчування. Який же це абсолютний безлад”.

Раніше цього місяця США також ухвалили рішення про тимчасове зняття деяких санкцій із російської нафти. Завдяки цьому до 11 квітня було дозволено продаж нафти російського походження, що вже перевозилася морем. За оцінками міністра фінансів США, це дозволило поставити на світовий ринок додаткові 130 мільйонів барелів.

Також Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснили прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.

Трамп про ціну на нафту: Думав, що буде гірше

Президент США Дональд Трамп заявив, що очікував різкішого зростання цін на нафту та погіршення стану економіки, перш ніж санкціонувати удари США по Ірану. Про це в четвер, 19 березня, повідомляє CNN.

“Я сказав, якщо я це зроблю, ціни на нафту зростуть, економіка трохи впаде. Я думав, що буде гірше, набагато гірше”, – сказав Трамп під час зустрічі в Овальному кабінеті з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі.

“Насправді, я думав, що є ймовірність, що може бути набагато гірше. Це непогано, і це скоро закінчиться”, – запевнив американський лідер.

На питання про можливе скасування санкцій на іранську нафту Трамп зауважив, що готовий зробити “все необхідне”, щоб стабілізувати ціни.

Його коментарі прозвучали на тлі розвитку подій на світових енергетичних ринках. Так, у четвер вранці ціна на нафту марки Brent, ключового міжнародного індикатора, піднялася майже до 120 доларів за барель через напруженість у регіоні Близького Сходу. У деяких регіонах світу нафта сягнула $150.

Раніше Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснюється прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.

ЄЦБ здатен впоратися з великим економічним шоком – Лагард

ЄЦБ добре підготовлений до того, щоб впоратися з масштабним економічним шоком, який розгортається на тлі близькосхідної війни. Про це 19 березня заявила голова регулятора Крістін Лагард на прес-конференції за підсумками березневого засідання, передає Reuters.
Європейський центральний ‌банк у четвер зберіг ключову ставку на рівні 2,15% і ставку за депозитами на рівні 2,00%, як і очікувалося, проте дав зрозуміти, що уважно відстежує ризики для зростання економіки та інфляції, пов’язані з різким стрибком цін на нафту, і готовий прийняти.
За словами Лагард, війна на Близькому Сході дестабілізує товарні ринки і чинить тиск на реальні доходи та впевненість споживачів.
“Це призвело до перегляду у бік зниження прогнозів споживання та інвестицій у базових оцінках, особливо на 2026 рік. В альтернативних сценаріях з більш серйозним та затяжним енергетичним шоком ефект ще більше посилюється”, – зазначила вона.
Лагард додала, що рада керуючих напередодні засідання отримала консультацію від експерта у військових питаннях.
Інфляційні очікування на найближчі терміни на фінансових ринках ‌істотно зросли, повідомила голова ЄЦБ.
В оновленому щоквартальному прогнозі економіки ЄЦБ вказав оцінки інфляції на рівні 2,6% у 2026 році, 2,0% у 2027 році та 2,1% у 2028 році. Базова інфляція очікується на рівні 2,3% цього року, 2,2% у 2027 році та 2,1% у 2028 році, згідно з оновленим прогнозом.
ЄЦБ прогнозує темпи зростання ВВП єврозони в 0,9% у 2026 році, 1,3% у 2027 році та 1,4% у 2028 році.
“Війна на Близькому Сході вплине на короткострокову інфляцію через зростання цін на енергоносії. Її середньострокові наслідки залежатимуть як від інтенсивності та тривалості конфлікту, так і від того, як ціни на енергоносії вплинуть на споживчі ціни та економіку”, – йдеться в заяві центробанку за підсумками березневого засідання.
Регулятор залишив собі простір для маневру, відзначивши, що відстежує хід війни та її вплив на інфляцію – як з урахуванням цін на енергоносії, так і без них, – а також на економічне зростання.
Зазначається, що Рада керуючих добре підготовлена до того, щоб впоратися з цією невизначеністю. Інфляція знаходиться на рівні близько цільового показника в 2%, довгострокові інфляційні очікування надійно закріплені, а економіка демонструвала стійкість упродовж останніх кварталів.

Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15%

Національний банк України (НБУ) залишив облікову ставку на рівні 15% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 19 березня.
“НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань… У разі збереження ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики, а за їх посилення – буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів”, – вказано в повідомленні.
Нацбанк зауважив, що інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
“Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході”, – зазначив регулятор.
НБУ також наголосив, що є невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, упродовж останніх місяців посилилися ризики, пов’язані із загостренням геополітичної конфронтації у світі.
“Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність Росії продовжувати повномасштабну війну”, – прогнозує центробанк.
В НБУ додали, що актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру:

порушення ритмічності та/або зменшення обсягів міжнародного фінансування;

виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову;

подальше загострення, а також подовження зовнішніх конфліктів, що може, зокрема, негативно позначитися на підтримці України.

“Однак, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається також імовірність реалізації і позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України”, – резюмував цетробанк.
Як відомо, у січні НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку, знизивши її до 15%. Перед цим регулятор тричі поспіль підвищував її. Останнє підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

Держборг США сягнув нового максимуму

Обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у $39 трлн. Так, згідно з даними Міністерства фінансів США станом на 17 березня, сукупний борг країни майже досяг $39,017 трлн, повідомляє AP.

Рівень у $38 трлн було подолано приблизно п’ять місяців тому – наприкінці жовтня 2025 року, зазначають ЗМІ. Тоді як позначку у $37 трлн пройдено у середині серпня минулого року.

Бюджетне управління Конгресу США (CBO) у лютому прогнозувало, що державний борг країни у 2036 фінансовому році сягне $56,15 трлн (120% ВВП) порівняно з $30,17 трлн (99% ВВП) у 2025 фінансовому році, який завершився у вересні.

Водночас у 2030 році обсяг боргу зросте до 108% ВВП і перевищить попередній рекорд у 106% ВВП, зафіксований у 1946 році після завершення Другої світової війни.

Рівень бідності у Росії наблизився до 40%

Реальний рівень бідності в Росії може бути значно вищим, ніж повідомляє офіційна статистика. За даними Росстату, частка осыб із доходами нижче межі бідності минулого року зменшилася з 7,1% до 6,7%. Водночас опитування Левада-центру засвідчили, що частка росіян, які оцінюють свої доходи як вищі за необхідний прожитковий мінімум, у березні знизилася з 48% до 41%, пише TMT.

За оцінкою самих росіян, “прожитковий мінімум” вдвічі перевищує офіційний. За нормативами Росстату, межа бідності у IV кварталі становила 17,1 тис. рублів, а для працездатних громадян – 18,6 тис. Опитані росіяни вважають, що для забезпечення прожиткового мінімуму необхідно 43,8 тис. рублів на особу, що на 17% більше, ніж рік тому.

За даними Росстату, минулого року доходи нижче цього рівня мали майже 40% росіян. Доходи в межах 45 тис. рублів на місяць на особу мали 39,7% громадян, з них 21,7% отримували від 27 до 45 тис. рублів. Навіть з урахуванням інфляції початку року доходи менші за вказаний росіянами прожитковий мінімум мали близько 40%.

Глава РФ Володимир Путін часто зазначає про зниження бідності у країні.

“У 2000 році рівень бідності становив 29%, – говорив він минулого року. – У такій, скажімо прямо, принизливій ситуації перебувало 42,3 мільйона осіб”. За результатами минулого року їхня кількість вперше опустилася нижче 10 мільйонів – до 9,8 млн. Путін поставив мету знизити рівень бідності до менш ніж 7% до 2030 року і до менш ніж 5% до 2036 року.

Росіяни переходять у режим економії, зазначив Центробанк РФ в огляді регіональної економіки. Зменшується попит на товари не першої необхідності, люди обирають дешевші продукти, а з гаджетів віддають перевагу старим моделям і бюджетним брендам.

За оцінками аналітиків, сума, яка дозволяє росіянам “жити нормально”, становить 80,1 тис. рублів на особу на місяць. За рік вона зросла на 21% – найбільший річний приріст із 2009 року. Тоді як планка середньомісячного доходу у 357,1 тис. рублів на особу, що визначає заможну сім’ю, зросла на 40% за рік.

Російський ВПК поглинає цивільну економіку – розвідка

Військова машина Кремля, як чорна діра, викачує усі ресурси економіки країни, а діра у держбюджеті стає дедалі більшою. Про це у п’ятницю, 13 березня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
“Москва роками просувала наратив про ВПК як локомотив економічного зростання. Реальність виявилася принципово іншою. ВПК функціонує як гігантський насос, що відкачує ресурси з усіх інших секторів – включно з тими підприємствами, які безпосередньо його обслуговують”, – зазначили в СЗРУ.
За даними розвідки, третина федерального бюджету витрачається на війну – і навіть цього бракує. Реальна діра в казні сягнула 8,01 трлн рублів проти офіційних 5,65 трлн від Мінфіну РФ. Порівняно з 2024 роком дефіцит зріс на 130%, а первісний план Мінфіну перевищено майже у сім разів. Фактичний дефіцит 2025 року був на 41,8% вищим за офіційно задекларований і становив 3,7% ВВП замість 2,6%. Майже всі сектори російської економіки демонструють зниження, а офіційна статистика не відображає реального стану речей. Навіть підприємства, які безпосередньо обслуговують війну, опиняються на межі банкрутства.
У розвідці навели приклади двох підприємств у Нижегородській області РФ. Так, “Фабрика композитів” виконує пряме держоборонзамовлення під контролем Міністерства оборони. Попри це на початку 2025 року податкова служба наклала інкасове стягнення на рахунки компанії на 215 млн рублів (~$2,4 млн). Рахунки заморожені. Підприємство з чинними оборонними контрактами – зупинилося”.
Інший нижегородський виробник – “Регіонально-промислова компанія” – зіткнувся з наслідками воєнної інфляції. Кредити, які взяло підприємство 2023 року під 10,5–13%, до початку 2026-го коштували вже 29,4%. Оборот у 2024 році майже втричі перевищив показники 2022-го – компанія отримала титул “Експортер року”. У 2025-му оборот впав нижче рівня 2022-го. У лютому 2026-го платежі фактично зупинилися: бракує коштів на зарплату, податки та закупівлю сировини. Компанія розробляє БПЛА “аерокрафтер 3010” – проєкт перебуває під серйозною загрозою зриву. Запити до регіональної влади щодо рефінансування 93 млн рублів і виділення додаткових 50 млн залишаються без відповіді.
“Модель, яку обрала Росія, породжує системну деградацію: держава фінансує ВПК, ВПК відтягує кадри й ресурси, цивільна промисловість занепадає під тиском дорогих кредитів, а підприємства, що працюють на оборонні потреби, руйнуються через податковий тиск і боргову спіраль”, – зазначили в СЗРУ.
Раніше спеціальний представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван заявив про вкрай складний стан російської економіки і ймовірність фінансового колапсу протягом року.

В Росії зафіксували максимальне за 10 років падіння інвестицій в економіку

У 2025 році інвестиції в основний капітал в Росії знизилися на 2,3% – це перше падіння з 2020 року та найсильніше з 2015 року, поінформував Росстат. Основне скорочення спостерігалося у транспорті, будівництві та деяких видобувних галузях, тоді як хімічна та фармацевтична промисловість залишалися стабільними.

Як зазначається, падіння інвестицій відбувалося протягом року: у I кварталі вони зростали на 6,5%, а у II–IV кварталах спостерігалося поступове зниження – відповідно на 1%, 4,3% і 5,3%.

Міністр економічного розвитку РФ Максим Решетников попереджав, що сповільнення економіки та зниження інвестицій є “платою за зниження інфляції”, яку регулює Центральний банк високими ставками. Аналітики пояснили, що високі ставки роблять вигіднішим тримати гроші на депозитах, а не вкладати у виробництво.

До високих процентних ставок додається прагнення держави обмежити інвестиції, аби врятувати бюджет. В результаті, частка власних коштів в інвестиціях в основний капітал минулого року виявилася максимальною за історію спостережень (крім 1997 р.) – майже 59%. Зворотний бік медалі – це перше за багато років зниження інвестицій у основний капітал у реальному вимірі.

Міністерство економічного розвитку очікує, що у 2026 році інвестиції скоротяться ще на 0,5%.

Зниження інвестицій відбулося переважно у транспорті, будівництві та деяких видобувних галузях – насамперед у вугільній та нафтово-газовій. Водночас виробництво спецтехніки, хімічна та фармацевтична промисловість зберігали високий рівень інвестицій.

Скорочення інвестицій стало однією з причин падіння імпорту, особливо машин, обладнання та транспортних засобів, який знизився на 7,7%. Тут одна із мотивацій – проблеми з обслуговуванням імпортного обладнання. Щоб уникнути їх, підприємства намагалися закуповувати російське.
Інвестиціям це не допомогло, оскільки збільшилася частка вкладень у житлові будинки та об’єкти інтелектуальної власності, тоді як у машини та обладнання – знизилася.
Близький до Кремля аналітичний центр ЦМАКП оцінював пропозицію інвестиційних товарів у грудні в 88% від рівня середини 2024 року. Це лише на 4% більше за антирекорд минулих п’яти років, встановлений у II кварталі 2022 року як наслідок запровадження санкцій, зазначає ЦМАКП.

Зростання ВВП України торік стало найменшим за останні три роки

Зростання реального ВВП уповільнилося до 1,8%, порівняно із 3,2% у 2024 році та 5,5% – у 2023-му. Про це повідомила Державна служба статистики в четвер, 12 березня.

Номінальний ВВП в Україні у 2025 році становив 8,93 трлн гривень. За даними Держстату, ВВП у першому кварталі минулого року зріс на 0,9% у річному обчисленні, у другому – на 0,7%, у третьому – на 2,1%, у четвертому – на 3%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Зростання ВВП виробничим методом відбулось в основному за рахунок зростання валової доданої вартості таких видів економічної діяльності:

освіта +12,7%;

будівництво +11,6%;

державне управління; обов’язкове соціальне страхування +6,6%;

діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування +5,8%;

oхорона здоров’я та надання соціальної допомоги +5,3%;

операції з нерухомим майном +5,3%.

Зростання ВВП методом кінцевого використання відбулось за рахунок зростання:

валового нагромадження капіталу +15,5%;

кінцевих споживчих витрат домашніх господарств +7,5%;

кінцевих споживчих витрат сектору загального державного управління +5,7%.