Нафтові доходи Кремля впали до чотирирічного мінімуму – МЕА

Доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів у лютому 2026 року зменшилися на $1,5 млрд порівняно із січнем і на $4 млрд – проти лютого 2025 року, досягнувши чотирирічного мінімуму – $9,5 млрд. Про це мовиться у щомісячному звіті Міжнародного енергетичного агентства.

Зокрема, доходи РФ від експорту нафти минулого місяця скоротилися на $0,66 млрд порівняно із січнем і на $2,51 млрд – порівняно з лютим 2025 року, до $5,9 млрд. Виручка від продажу нафтопродуктів відповідно зменшилася на $0,80 млрд і на $1,49 млрд – до $3,61 млрд.

Експорт нафти з РФ у лютому знизився на 0,41 млн барелів на добу – до 4,21 млн барелів на добу. Експорт нафтопродуктів скоротився на 0,44 млн барелів на добу – до 2,41 млн барелів на добу. Загальний експорт нафти та нафтопродуктів минулого місяця зменшився на 0,85 млн барелів на добу проти січня – до 6,62 млн барелів на добу.

Ціни на нафту марки Urals у лютому зросли на $2,75 за барель порівняно з попереднім місяцем – до $42,81 за барель. Водночас вони залишалися нижчими за граничну ціну $44,10 за барель, яка набула чинності 2 лютого.

За підрахунками агентства, у лютому РФ скоротила видобуток нафти на 0,71 млн барелів на добу – до 8,6 млн барелів на добу. Це на 300 тис. барелів менше за прогноз і на 1 млн барелів нижче квоти Росії в межах угоди ОПЕК+.

Тривалі атаки на російський нафтопереробний сектор і експортну інфраструктуру зменшили розрахункові обсяги переробки нафти приблизно на 300 тис. барелів на добу – до 5,1 млн барелів.

Нагадаємо, низькі ціни на нафту та міцний рубль продовжують “з’їдати” сировинну ренту російського бюджету.
Додамо, за результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП.

Віткофф зустрівся з посланцем Путіна: що обговорювали

Спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф в ніч на 12 березня повідомив про зустріч із російською делегацією, яку очолював представник Кремля Кирило Дмитрієв. Інформацію Віткофф опублікував у соціальній мережі Х.

Як зазначив спецпредставник Трампа, зустріч відбулася у Флориді. З американського боку в перемовинах брали участь сам Віткофф, Джаред Кушнер та старший радник Білого дому Джош Грюнбаум. Деталі щодо обговорюваних тем він не розкрив, зауваживши лише, що сторони домовилися підтримувати контакт.

“Сторони обговорили низку питань і домовилися залишатися на зв’язку”.

За даними джерел CNN, ця зустріч, як і попередня, були присвячені російсько-американському економічному співробітництву.

Також після зустрічі Кирило Дмітрієв подякував американській стороні за “продуктивні” переговори у Флориді.

Нагадаємо, в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі 20 січня відбулися переговори спецпосланника президента США Стівена Віткоффа і зятя американського лідера Джареда Кушнера із представником російського диктатора Кирилом Дмітрієвим.

Раніше Віткофф висловлював сподівання на позитивні зміни в переговорах щодо врегулювання війни Росії проти України, заявляючи про можливий переломний момент. Тим часом президент України Володимир Зеленський інформував, що тристоронні перемовини між РФ, США та Україною перенесено на наступний тиждень з ініціативи американської сторони.

В ЄС назвали можливі строки обвалу економіки Росії

Спеціальний представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван заявив про вкрай складний стан російської економіки і ймовірність фінансового колапсу протягом року. Про це він розповів в інтерв’ю німецькому RND.
“Я часто цитую Ернеста Гемінґвея. На запитання, як людина банкрутує, він відповів: “Спочатку дуже повільно, а потім дуже швидко”. Я думаю, що російська економіка може піти саме цим шляхом. Ми просто не знаємо точно, коли настане цей момент Хемінґвея”, – зазначив О’Салліван.
За його оцінками, усі основні економічні індикатори в Росії зараз сигналізують про серйозні проблеми. Країна наближається до рецесії, має значні труднощі з державними фінансами, високою інфляцією та рекордними процентними ставками.
Окремою проблемою, за словами О’Саллівана, стали кредити російської промисловості. Багато підприємств були змушені брати позики для підтримки військової економіки, але тепер не можуть їх повернути.
“Банки видали великі кредити підприємствам, які працюють на військову економіку. Тепер банки хочуть повернути гроші, але компанії не можуть їх віддати”, – пояснив він.
У результаті, за словами посадовця, Росія може опинитися на порозі фінансової кризи, подібної до тієї, що сталася у 1998 році.
Водночас О’Салліван визнав, що санкції не здатні самі по собі зупинити війну, яку Росія веде проти України.
“Дехто, можливо, думав, що санкції матимуть негайний ефект, але все не так просто. Диктатор, який вирішив вести війну будь-якою ціною, може продовжувати її певний час. Але з кожним роком економічний тиск зростає”, – сказав він.
За словами О’Саллівана, деякі експерти вважають, що переломний момент для російської економіки може настати протягом найближчих шести–дванадцяти місяців.
При цьому він наголосив на важливості кроків, які блокуватимуть можливості РФ обходити санкції, а також на необхідності військової і фінансової підтримки України.

В ЕС назвали можливі строки обвалу економіки Росії

Спеціальний представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван заявив про вкрай складний стан російської економіки і ймовірність фінансового колапсу протягом року. Про це він розповів в інтерв’ю німецькому RND.
“Я часто цитую Ернеста Гемінґвея. На запитання, як людина банкрутує, він відповів: “Спочатку дуже повільно, а потім дуже швидко”. Я думаю, що російська економіка може піти саме цим шляхом. Ми просто не знаємо точно, коли настане цей момент Хемінґвея”, – зазначив О’Салліван.
За його оцінками, усі основні економічні індикатори в Росії зараз сигналізують про серйозні проблеми. Країна наближається до рецесії, має значні труднощі з державними фінансами, високою інфляцією та рекордними процентними ставками.
Окремою проблемою, за словами О’Саллівана, стали кредити російської промисловості. Багато підприємств були змушені брати позики для підтримки військової економіки, але тепер не можуть їх повернути.
“Банки видали великі кредити підприємствам, які працюють на військову економіку. Тепер банки хочуть повернути гроші, але компанії не можуть їх віддати”, – пояснив він.
У результаті, за словами посадовця, Росія може опинитися на порозі фінансової кризи, подібної до тієї, що сталася у 1998 році.
Водночас О’Салліван визнав, що санкції не здатні самі по собі зупинити війну, яку Росія веде проти України.
“Дехто, можливо, думав, що санкції матимуть негайний ефект, але все не так просто. Диктатор, який вирішив вести війну будь-якою ціною, може продовжувати її певний час. Але з кожним роком економічний тиск зростає”, – сказав він.
За словами О’Саллівана, деякі експерти вважають, що переломний момент для російської економіки може настати протягом найближчих шести–дванадцяти місяців.
При цьому він наголосив на важливості кроків, які блокуватимуть можливості РФ обходити санкції, а також на необхідності військової і фінансової підтримки України.

В ЕС назвали строки обвалу економіки Росії

Спеціальний представник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван заявив про вкрай складний стан російської економіки і ймовірність фінансового колапсу протягом року. Про це він розповів в інтерв’ю німецькому RND.
“Я часто цитую Ернеста Гемінґвея. На запитання, як людина банкрутує, він відповів: “Спочатку дуже повільно, а потім дуже швидко”. Я думаю, що російська економіка може піти саме цим шляхом. Ми просто не знаємо точно, коли настане цей момент Хемінґвея”, – зазначив О’Салліван.
За його оцінками, усі основні економічні індикатори в Росії зараз сигналізують про серйозні проблеми. Країна наближається до рецесії, має значні труднощі з державними фінансами, високою інфляцією та рекордними процентними ставками.
Окремою проблемою, за словами О’Саллівана, стали кредити російської промисловості. Багато підприємств були змушені брати позики для підтримки військової економіки, але тепер не можуть їх повернути.
“Банки видали великі кредити підприємствам, які працюють на військову економіку. Тепер банки хочуть повернути гроші, але компанії не можуть їх віддати”, – пояснив він.
У результаті, за словами посадовця, Росія може опинитися на порозі фінансової кризи, подібної до тієї, що сталася у 1998 році.
Водночас О’Салліван визнав, що санкції не здатні самі по собі зупинити війну, яку Росія веде проти України.
“Дехто, можливо, думав, що санкції матимуть негайний ефект, але все не так просто. Диктатор, який вирішив вести війну будь-якою ціною, може продовжувати її певний час. Але з кожним роком економічний тиск зростає”, – сказав він.
За словами О’Саллівана, деякі експерти вважають, що переломний момент для російської економіки може настати протягом найближчих шести–дванадцяти місяців.
При цьому він наголосив на важливості кроків, які блокуватимуть можливості РФ обходити санкції, а також на необхідності військової і фінансової підтримки України.

Дефіцит бюджету РФ майже наздогнав річний прогноз

Дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП. Про це повідомляє TMT у вівторок, 10 березня.
“Діра” у російській скарбниці майже на третину, або 1 трильйон рублів, перевищила результат аналогічного періоду минулого року, коли дефіцит становив 2,42 трильйона рублів, або 1,1% ВВП.
Зважаючи на офіційну інформацію, у лютому бюджет РФ був виконаний з дефіцитом майже на рівні січня – 1,73 трильйона рублів.

Місячна динаміка витрат прискорилася: за два місяці державні витрати зросли на 5,8% у річному вимірі – до 8,22 трлн рублів. Водночас доходи скоротилися на 10,8% – до 4,77 трлн рублів через падіння нафтогазових зборів на 47%. Надходження, не пов’язані з нафтою та газом, зросли повільніше – з початку року вони збільшилися на 4,1% рік до року, до 3,94 трлн рублів.

У цьому році влада РФ розраховувала скоротити річний дефіцит до 3,8 трлн рублів, або 1,6% ВВП, завдяки черговому підвищенню податків. Однак ціни на російську нафту, курс рубля та економічна динаміка поки суттєво відстають від закладених у бюджет показників.

Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов наприкінці лютого допустив корекцію бюджету через скорочення нафтогазових доходів та анонсував зміну обмежувального бюджетного правила, щоб уникнути виснаження Фонду національного добробуту.

У 2025 році дефіцит бюджету майже в п’ять разів перевищив початковий план і став рекордним із 2020 року за відношенням до ВВП – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП.
Зауважимо, за оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
Як ми вже писали, в січні бюджет Росії показав рекордний дефіцит – 17%, або 252 млрд рублів, перевищивши показник за аналогічний період 2025 року.

За час правління Путіна ціни в Росії зросли удесятеро

За 26 років споживчі ціни в Росії зросли у середньому в 10,3 раза, підрахували експерти проєкту Если быть точным на основі даних Росстату.

Товари та послуги, які на початку 2000 року коштували 100 руб, до кінця 2025 року обходилися приблизно у 1033 руб. Середньорічний темп зростання цін становив 9,4%, тоді як сумарна інфляція за весь період – близько 930%.

Найменший приріст цін зафіксований у Ямало-Ненецькому автономному окрузі – в 8,1 раза. Водночас найвища інфляція спостерігалася в Ульяновській області, де ціни зросли в 13,4 раза, що на третину перевищує середньоросійський показник. Подібна ситуація спостерігалася в Інгушетії (13,3 раза), а також у Калузькій і Курській областях (по 12,8 раза).

Росстат розраховує інфляцію окремо для кожного регіону, після чого формує загальноросійський показник. Водночас, чим більше жителі конкретного суб’єкта витрачають грошей, тим сильніше він впливає на підсумкову цифру. Тому загальноросійський індекс насамперед відображає динаміку цін у найбагатших і густонаселених регіонах – у Москві, Московській області та Санкт-Петербурзі.

Різниця у темпах зростання цін пояснюється кількома факторами. Один із них – так званий ефект низької бази: у регіонах, де на початку 2000-х товари й послуги коштували дешевше середнього по країні, подальше зростання було помітнішим. Зворотна ситуація спостерігалася в північних нафтовидобувних регіонах – Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому округах, а також на Чукотці, де ціни спершу були високими, тому подальше збільшення відбувалося повільніше.

Також важливу роль відіграє галузева структура регіональної економіки: у нафтогазових суб’єктах динаміка цін принципово інша, ніж у аграрних чи промислових. Значення має і географія – що далі регіон знаходиться від логістичних центрів і чим дорожча доставка товарів, то вищі мінімальні ціни і тим повільніше вони вирівнюються.

Нагадаємо, економіка РФ у 2025 році постала перед різким уповільненням промислового зростання, рекордним дефіцитом федерального бюджету та погіршенням фінансового стану приватного сектору.
Економіка РФ на межі прірви

В Угорщині заборонили експорт нафти, бензину й дизеля

Угорщина на тлі зростання цін у Європі через ситуацію на Близькому Сході заборонила експорт нафти, бензину та дизеля. Про це заявив міністр національної економіки Мартон Надь у Facebook.
За його словами, Будапешт з метою стримування зростання цін на пальне з 10 березня обмежив ціну на бензин та дизель.
Рішення про заморожування цін було ухвалено на позачерговому засіданні уряду у зв’язку зі зростанням цін на пальне в Європі. Він також не забув звинуватити Україну в нібито “блокуванні” транзиту російської нафти нафтопроводом Дружба.
“Уряд забороняє експорт сирої нафти, бензину марки 95 та дизельного палива і вживає найрішучіших заходів проти зловживань у торгівлі”, – написав Надь.
За його словами, уряд ухвалив рішення звільнити запаси нафти на 45 днів.

Путін закликав енергокомпанії РФ скористатися зростанням цін

Глава РФ Володимир Путін вважає, що видобуток нафти у низці країн Близького Сходу може повністю зупинитися вже протягом найближчого місяця через неможливість її експорту внаслідок блокади Ормузької протоки. Про це поінформували росЗМІ у понеділок, 9 березня.

“Минулого року через Ормузьку протоку пройшло близько третини світового морського експорту нафти, а це приблизно 14 млн барелів на добу. Із них близько 80% прямували до країн Тихоокеанського регіону. Зараз цей маршрут фактично закритий”, – заявив він під час наради щодо ситуації на світовому ринку нафти і газу.

За словами російського диктатора, на ринку вуглеводнів вже виникли логістичні проблеми, через що країни Близького Сходу почали скорочувати видобуток на тлі переповненості нафтових сховищ.

За його словами, повністю переорієнтувати постачання близькосхідної нафти без використання Ормузької протоки наразі нереально, мовляв, “зміна логістики не лише займе тривалий час, а й потребуватиме значних витрат на інфраструктуру, розширення морських терміналів тощо”.

“Звичайно, це буде пов’язано й із високими політичними ризиками, які нікуди не зникли”, – додав він.

Втім, Путін визнав, що в умовах конфлікту на Близькому Сході глобальна логістика у паливно-енергетичному комплексі змінюватиметься, як і те, що нинішні високі ціни на сировинні товари мають, “тимчасовий характер”.

Тому, він закликав російські енергетичні компані “використати поточний момент, зокрема для того, щоб додаткову експортну виручку спрямувати на зниження свого боргового навантаження, заборгованості перед вітчизняними банками”.

Нагадаємо, Саудівська Аравія змушена почати знижувати обсяги видобутку нафти. раніше Іран заявив, що не вживав заходів щодо перекриття Ормузької протоки, але може зробити це в майбутньому. У МЗС країни сказали, що “танкери побоюються через неї проходити”. Нафта стрімко дорожчає: як це вплине на Україну

Прибуток лісової галузі України зріс майже утричі

Лісове господарство України суттєво наростило фінансові показники у 2025 році. Так, чистий прибуток галузі зріс до 6,9 млрд грн – у 2,76 раза більше проти показників 2024 року. Податкові надходження від підприємств сектору також досягли рекордного рівня – 16,1 млрд грн. Про це повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль під час щорічного публічного звіту, передає Інтерфакс-Україна.
Згідно з оприлюдненими даними, дохід від реалізації лісоматеріалів торік зріс на 6,7 млрд грн – до 30,4 млрд грн. Податкові відрахування галузі до бюджетів усіх рівнів сягнули рекордних 16,1 млрд грн, що на 6,8 млрд грн перевищує показник 2024 року. Рентабельність підприємств сектору збільшилася на 12,3% і становила 22,8%, а середня заробітна плата зросла майже на 6 тис. грн – до понад 30 тис. грн.
“До реформи у 2020 році, в умовах доступності більшого ресурсу та менш екстремальних умов роботи, галузь спромоглася заробити лише 0,2 млрд грн – майже у 35 разів менше. Це найкращий доказ того, що проведені нами реформи довели свою ефективність”, – зазначив Смаль.
Своєю чергою, гендиректор ДП Ліси України Юрій Болоховець вважає, що на фінансовий результат вплинула детінізація потоків та оптимізація витрат. Завдяки переведенню 97% закупівель підприємства на платформу Prozorro вдалося заощадити понад 700 млн грн.
Як зазначається, позитивна динаміка досягнута попри скорочення доступних для господарювання площ внаслідок бойових дій та окупації територій. Нині у галузі задіяно 24 тис. працівників.