Затяжні бойові дії на Близькому Сході можуть ударити по ринках і економіках і спричинити несподівані виклики. Про це заявила керівниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва на симпозіумі в Токіо в понеділок, 9 березня, повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
“Якщо новий конфлікт виявиться тривалим, він має чіткий і очевидний потенціал впливати на настрої ринків, зростання та інфляцію, створюючи нові вимоги до політиків”, – сказала посадовиця.
Вона додала, що нові шоки можуть виникнути навіть після завершення конфлікту, що підкреслює перспективу тривалої невизначеності.
“У цьому новому глобальному середовищі думайте про немислиме і готуйтеся до нього”, — сказала вона.
За її словами, країнам слід упорядкувати внутрішню політику, щоб мати “запас міцності”.
Георгієва виступила після того, як у понеділок нафта підскакувала в напрямку 120 доларів за барель, а потім частково втратила зростання на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході, посилення тиску на маршрути нафтових перевезень і глобальну енергетичну інфраструктуру.
Очільниця МВФ заявила, що судноплавний трафік через Ормузьку протоку впав на 90%. Вона додала, що протока забезпечує близько п’ятої частини світових поставок нафти та торгівлі скрапленим газом, включно приблизно з половиною імпорту нафти Азією та чвертю її імпорту скрапленого газу.
Позначка: Економіка
Війна в Ірані розганяє ціни на продовольство
Світові сільськогосподарські ринки фіксують різке зростання цін на продукцію. Ціни на пальмову та соєву олію стрімко зросли, тоді як котирування пшениці наблизилися до дворічного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg.
Головною причиною паніки стала ескалація ситуації на Близькому Сході. Бойові дії призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.
Перебої з постачанням сирої нафти підвищують привабливість біопалива з сільськогосподарських культур. Це закономірно стимулює попит на рослинні олії та кукурудзу.
Фактичне закриття Ормузької протоки, котра є одним із ключових маршрутів торгівлі добривами, спричинило різкий стрибок цін на поживні речовини для рослин. Фермери по всьому світу поспіхом намагаються сформувати запаси перед посівною.
Побоювання щодо продовольчої безпеки в умовах війни можуть спровокувати до активної закупівлі базових продуктів харчування, насамперед пшениці.
На цьому тлі пальмова олія подорожчала на 10%. Це найзначніший внутрішньоденний стрибок із 2022 року, коли Індонезія тимчасово зупиняла експорт.
Чиказькі ф’ючерси на соєву олію, яка є найближчим замінником пальмової, зросли на 5%. Ці котирування підвищуються вже одинадцятий день поспіль, що є найтривалішою серією безперервного зростання з 2008 року.
Ф’ючерси на пшеницю додали понад 3% після рекордного з 2024 року стрибка минулої п’ятниці. Кукурудза подорожчала більш ніж на 2%, також зросли ціни на соєві боби.
Аналітик Futures International Джо Девіс зазначає, що ринки зернових та олійних культур нині повністю слідують за динамікою цін на енергоносії. Будь-яка ескалація війни з Іраном і надалі тягнутиме за собою зростання цін на аграрну продукцію.
Паніка перекинулася і на азійські торговельні майданчики. На Далянській товарній біржі в Китаї найбільш торговані ф’ючерси на соєвий шрот злетіли на 6% – до 3066 юанів за тонну. Ціни на пальмову й ріпакову олію, а також шрот досягли максимально допустимих денних лімітів зростання.
На думку Девіса, хоча більшість фермерів уже зафіксували ціни або закупили все необхідне на 2026 рік, справжні фінансові проблеми можуть накрити галузь наступного року, якщо судноплавство в Ормузькій протоці найближчим часом не відновлять.
Нагадаємо, ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів.
Тоді як вранці нафта Brent підскочила до майже 120 доларів за барель, хоча перед початком війни в Ірані вона коштувала трохи більше 70 доларів. Таких цін не спостерігалося з початку російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Резерви України зменшились вперше за пів року
Міжнародні резерви України у лютому 2026 року зменшилися на на $2,91 млрд, або на 5,0% і станом на 1 березня становили майже $54,8 млрд. Про це повідомив Національний банк України в п’ятницю, 6 березня.
“Міжнародні резерви України cтаном на 01 березня 2026 року за попередніми даними становили 54 753,4 млн дол. США. У лютому вони зменшилися на 5,0%. Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (валютні ОВДП)”, – йдеться у повідомленнні.
Попри зменшення, зауважив регулятор, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
Загалом динаміку резервів у лютому визначала низка чинників. Так, на валютні рахунки уряду в Нацбанку в лютому надійшло $1 млрд, зокрема $690,8 млн – через рахунки Світового банку в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та $309,6 млн – від розміщення валютних ОВДП.
Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $804,1 млн, у тому числі $472,2млн – обслуговування та погашення ОВДП та $331,9 млн – борг перед іншими кредиторами. Крім того, Україна сплатила МВФ – $279,7 млн.
На валютному ринку України у лютому Нацбанк продав майже $2,99 млрд, що на 0,74 млрд , або на 19,8% менше за показник січня.
Переоцінка фінансових інструментів у лютому збільшила вартість резервів на $152,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,7 місяця майбутнього імпорту”, – резюмували в Нацбанку.
“Нафтовий шок” обвалив ринки країн, що розвиваються – ЗМІ
Активи ринків, що розвиваються, фіксують рекордне падіння станом на п’ятницю, 6 березня. Про це повідомляє Bloomberg.
Валюти та акції цих країн готуються закрити найгірший тиждень з часу пандемії коронавірусу в березні 2020 року.
Індекс валют MSCI EM знизився майже на 1,4%, тоді як аналогічний індикатор для акцій впав більш ніж на 6%.
Основною причиною масштабного розпродажу став стрибок нафтових цін.
Інвестори масово йдуть у захисні активи, що призвело до падіння всіх валют країн, що розвиваються, по відношенню до американського долара.
Південнокорейська вона у вівторок, 3 березня, пережила найбільше одноденне падіння з 2009 року, додає ЗМІ.
Під основним ударом опинилися нетто-імпортери нафти, переважно в Азії, через ризики розгону внутрішньої інфляції, що зростають.
Учасники ринку попереджають про ризики примусового скорочення боргового навантаження та ліквідацію позицій.
Росстат заявив про максимальну нерівність у РФ і видалив дані
Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.
Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.
Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.
Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.
The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.
Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).
Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).
Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.
Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.
Економіка РФ на межі прірви
Росстат доповів про максимальний рівень нерівності в РФ і видалив дані
Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.
Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.
Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.
Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.
The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.
Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).
Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).
Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.
Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.
Економіка РФ на межі прірви
Дефіцит бюджету Росії перевищив офіційні дані – розвідка
Згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.
Нині, як зазначили у повідомленні, майже всі сектори російської економіки демонструють негативну динаміку. Найбільший удар зазнає нафтова галузь: через санкції та зниження закупівель з боку Індії Росія змушена продавати нафту зі значними знижками.
“Саме екстериторіальні санкції США призводять до різкого падіння доходів Росії від експорту нафти та СПГ”, – акцентували німецькі розвідники.
Також зауважується, що довіра до офіційної російської статистики продовжує падати, тоді як “інвестиційна привабливість Росії перетворилася на непередбачуваний ризик”.
У повідомленні наголосили, що за відсутності комплексних заходів, економічні проблеми РФ, особливо залежність від енергетики, можуть стати хронічними.
Українці торік одержали $8 млрд грошових переказів
Понад 8 млрд доларів США в еквіваленті, включаючи перекази через офіційні канали (банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення) та неофіційні (шляхом передавання грошей із рук у руки) було перераховано в Україну з усього світу в 2025 році. Про це повідомляє Національний банк.
Обсяг внутрішньодержавних переказів, здійснених через платіжні системи “переказу коштів”, минулого року становив 1,3 трлн грн (31,6 млрд дол. США в еквіваленті). Приблизно стільки ж, скільки і за 2024 рік.
За даними НБУ, середня сума одного переказу в межах України у 2025 році становила 1206 грн, що також майже відповідає показникам 2024 року (у 2024 році – 1 231 грн).
Лідером за сумою переказів у межах України була платіжна система PrivatMoney (59,3% усіх внутрішньодержавних переказів).
В Україну за 2025 рік з використанням платіжних систем “переказу коштів” (створених як резидентами, так і нерезидентами) було переказано 2,5 млрд доларів США в еквіваленті. За 2024 рік в Україну надійшла така ж сума.
Середня сума одного такого транскордонного переказу в Україну торік становила 274 доларів США (у 2024 році – 267 дол. США).
Через платіжні системи “переказу коштів” найбільші обсяги коштів в Україну торік надходили зі США (22,4%), Німеччини (12,4%), Ізраїлю (11,1%), Великої Британії (10,7%) та Італії (10,5%).
Лідерами за сумою переказів в Україну були такі три платіжні системи “переказу коштів”:
Через канал платіжних систем “переказу коштів” у 2025 році продовжувалося здійснення виплат гуманітарної допомоги українцям від кількох міжнародних організацій.
Як ми вже писали, в Нацбанку не бачать підстав для різкого стрибка курсу валют і падіння гривні, бо Україна має “подушку безпеки” у вигляді міжнародних резервів, які сьогодні сягають майже $60 млрд.
Додамо, що Нацбанк збільшив продаж доларів вперше за місяць − до 661 млн доларів. З початку поточного року регулятор продав понад 5,7 млрд доларів.
Україна отримала перший транш від МВФ
Україна одержала перший транш фінансової допомоги від МВФ у розмірі 1,5 млрд доларів. Цими коштами профінансують “пріоритетні видатки бюджету”. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram.
“Україна сьогодні отримала перший транш від МВФ за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування. 1,5 млрд доларів зараховані та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків бюджету і підтримку макрофінансової стабільності”, – написала чиновниця.
Загальний обсяг програми становить 8,1 млрд доларів. Україна від початку повномасштабної війни загалом залучила до держбюджету 14,9 млрд доларів фінансової підтримки від МВФ.
“Ми продовжуємо виконання узгоджених реформ, спрямованих на збереження макроекономічної стабільності, зміцнення державних інституцій та просування курсу на європейську інтеграцію”, – додала глава уряду.
Гетманцев вказав на галузь, яка “краде” в України майже 2 млрд грн на рік
Значна частина квіткового ринку в Україні працює поза офіційним обліком, що щороку коштує бюджету близько 2 млрд грн. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, передає Інтерфакс-Україна.
Обсяг контрабанди, зазначає Гетманцев, лише за минулий рік оцінюється у $1,6 млрд, тоді як прямі втрати бюджету лише з ПДВ перевищують 324 млн грн.
Так, за словами парламентаря, найбільш критична ситуація склалася у сегменті імпорту троянд. З загального обсягу у 3 тис. тонн офіційне митне оформлення пройшли лише 136 тонн.
Нині реалізацію квітів здійснюють понад 13,6 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОП), тоді як активних юридичних осіб у цій галузі налічується лише близько 40. Така структура, пояснює Гетманцев, дозволяє великим мережам уникати сплати ПДВ та податку на прибуток, працюючи через ФОПів другої групи.
На прикладі діяльності мережі Flora VIP, котра налічує 61 магазин у десяти областях, нардеп пояснив, що бюджетні втрати від роботи цієї мережі становлять 77,5 млн грн на рік. Зокрема серед типових порушень зафіксовано видачу чеків від різних ФОПів, неофіційне працевлаштування та виплату заробітних плат “у конвертах”, що суттєво відрізняються від офіційно задекларованих 8 тис. грн.
Ще одним об’єктом критики стала мережа Flowers.ua, що має 49 торговельних точок. Втрати бюджету від її діяльності оцінюються у 126 млн грн щороку.
Також парламентар акцентував на проблемі тіньових зарплат. В оголошеннях про найм великі мережі вказують оплату праці на рівні 17-36 тис. грн, тоді як у податковій звітності зазначають мінімальні виплати.
Резюмуючи, Гетманцев закликав правоохоронні органи, Бюро економічної безпеки та Державну податкову службу вжити заходів для припинення “тіньових” схем на квітковому ринку. Нагадаємо, Гетманцев заявив, що не бачить значущих результатів роботи Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського, якого було призначено на посаду півроку тому.
Раніше ЗМІ розкритикували роботу БЕБ з новим керівником.