Німеччина депортувала 46 громадян Грузії

Зокрема з Саксонії депортували 27 громадян Грузії. Загалом на борту перебували 46 громадян цієї країни з кількох федеральних земель Німеччини.

Літак вилетів у вівторок з аеропорту Лейпцига. Серед висланих із Саксонії були двоє засуджених.

Міністр внутрішніх справ Саксонії Армін Шустер заявив, що влада й надалі домагатиметься виїзду з країни осіб, які не отримали права на захист. Він також запропонував використовувати аеропорт Лейпцига як основний майданчик для можливого федерального центру депортації.

Підставою для депортації стало те, що всі ці особи були зобов’язані залишити Німеччину, оскільки не отримали статусу захисту. У 2025 році, за офіційними даними, у центрах прийому біженців у Саксонії проживали 213 шукачів притулку з Грузії.

Водночас шанси на отримання захисту для громадян цієї країни залишаються мінімальними: такий статус отримують лише 0,7% заявників, оскільки Німеччина вважає Грузію безпечною країною походження.

Раніше Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною.

  • Німеччина депортувала 46 громадян Грузії чартерним рейсом із Лейпцига. Про це пише Bild у середу, 15 квітня.
  • Німеччина провела першу депортацію злочинців до Афганістану

    Єдиний НПЗ Грузії відмовився від російської нафти

    Нафтопереробний завод у порту Кулеві – Kulevi Oil Refinery – єдиний в Грузії, не прийматиме і не використовуватиме російську нафту. Компанія Black Sea Petroleum, яка керує підприємством, планує замінити нафту з Росії постачанням туркменської та казахстанської сировини, а також використати “інші альтернативні джерела”. Про це заявив Давид Поцхверія, гендиректор компанії.
    “Наше завдання – повністю замінити наявну російську нафту”, – сказав він.
    Заява пролунала після того, як нафтовий термінал Кулеві на чорноморському узбережжі ледь не потрапив до списку санкцій ЄС проти Росії за вторгнення в Україну.
    Поцхверія наголосив, що імпорт нафтопродуктів, отриманих із російської нафти, до ЄС заборонено, тоді як стратегічною метою Black Sea Petroleum є експорт на європейський ринок.
    Диверсифікація джерел сирої нафти дозволить компанії експортувати перероблену сировину на нові ринки, включно з країнами Європи, зазначив гендиректор.
    Коли саме відбудеться перехід на роботу НПЗ з новими обсягами, Поцхверія не уточнив, але зазначив, що запуск переробки неросійської сировини почнеться після узгодження транзиту через Азербайджан.
    Попри те, що домовленість про постачання туркменської нафти було досягнуто кілька місяців тому, початок поставок із цієї країни також затримується у зв’язку зі складнощами залізничних перевезень, пояснив він.
    Як ми вже писали, берегова охорона США дозволила російському танкеру, повному сирої нафти, дістатися Куби.
    Війна з Іраном: Південна Корея вперше імпортувала нафтопродукти з РФ

    Помер Патріарх Грузії Ілля ІІ

    Ввечері 17 березня у Тбілісі помер Патріарх Грузії Ілля ІІ після госпіталізації через різке погіршення здоров’я. Про це повідомляє Civil Georgia.
    Митрополит Шіо Муджірі, який виконує обов’язки предстоятеля Грузинської православної церкви, повідомив, що Патріарх помер у Кавказькому медичному центрі в Тбілісі, де перебував у реанімації після госпіталізації з сильною шлунковою кровотечею.
    “Він був епохальною постаттю. Це велика втрата для православної церкви у всьому світі. Я хочу висловити свої співчуття кожному грузину, всій Грузії, нашій Церкві та всьому християнському світу”, – заявив митрополит Шіо.
    Ілля ІІ очолював Грузинську православну церкву з 1977 року. За час його служіння Церква значно посилила свій вплив у країні та стала однією з найбільш довірених інституцій.
    Митрополит Шіо, якого Ілія II призначив своїм заступником у 2017 році, виконуватиме обов’язки покійного Патріарха до обрання нового Патріарха на розширеній церковній асамблеї.
    Як ми вже писали, глава Грузинської Православної церкви Ілія ІІ відвезли до Кавказького медичного центру з обширною шлунковою кровотечею.

    Глава Грузинської православної церкви опинився в реанімації

    Глава Грузинської Православної церкви Ілія ІІ відвезли до Кавказького медичного центру з обширною шлунковою кровотечею. З відовідною заявою виступила Патріархія Грузії, повідомляє Оrthodoxtimes.
    “Стан проблемний, але стабільний. Просимо всіх молитися”, – йдеться у заяві.
    У клініці заявили в коментарі для IPN, що стан 93-річного глави Церкви “викликає побоювання” і “гемодинаміка не стабільна” – він перебуває в реанімації.
    Міністр охорони здоров’я Міхеїл Сарджвеладзе та інші високопосадовці з уряду прибули до лікарні.
    За словами Сарджвеладзе, лікарі роблять все необхідне та можливе.
    “З огляду на вік та інших факторів ситуація складна”, – сказав міністр. За його словами, на даний момент кровотечу вдалося зупинити.
    Як відомо, 16 січня видання Кавказ.Реалии, посилаючись на двох поінформованих співрозмовників, і чеченський опозиційний телеграм-канал Niyso повідомили, що 18-річний син глави Чечні Рамзана Кадирова Адам потрапив у ДТП у Грозному і перебуває у важкому стані.
    Згодом, 17 січня, російські ЗМІ повідомили, що санітарний літак, на якому міг перебувати Адам Кадиров, приземлився в московському аеропорту Внуково. Борт Рамзана Кадирова прибув слідом за ним.

    ЄС призупинив безвіз для грузинських дипломатів

    Європейська комісія зупинила безвізовий режим для власників грузинських дипломатичних, службових та офіційних паспортів через системні порушення зобов’язань з боку Тбілісі. Рішення діятиме 12 місяців – до 6 березня 2027 року. Про це повідомила пресслужба ЄК.
    Власники таких паспортів повинні будуть оформлювати візу для поїздок до Шенгенської зони з офіційною метою.
    Як зазначається у заяві, дії грузинської влади з жовтня 2024 року, зокрема репресії проти протестувальників, порушили міжнародні правові стандарти та основні права. Також Грузія відмовилася приєднатися до візової політики ЄС, що є умовою збереження безвізу.
    Єврокомісія рекомендувала консульським органам та прикордонним службам держав-членів посилити контроль за всіма громадянами Грузії, які перетинають зовнішні кордони ЄС.
    “Якщо грузинські органи влади не вирішать питання управління та верховенства права, ЄК може продовжити призупинення до 24 місяців або поширити його на всіх громадян Грузії”, – додали у повідомленні.
    Раніше посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що звіт Єврокомісії щодо розширення має “протверезити” владу Грузії.

    Шахтар проведе два товариські матчі з клубами з Грузії

    Шахтар оголосив про ще двох суперників, з якими проведе спаринги під час навчального збору в Туреччині.
    Як зазначає офіційний сайт “гірників”, команда зустрінеться у контрольних матчах із клубами з Грузії. У п’ятницю, 13 лютого, Шахтар зіграє проти віцечемпіона Грузії Діли. Гра розпочнеться о 10:00 за київським часом. Пізніше того ж дня “помаранчево-чорні” проведуть контрольний матч із новачком вищої ліги Грузії Руставі. Початок зустрічі заплановано на 16:00 за Києвом.

    Експрем’єра Грузії засудили до п’яти років

    Колишній прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі уклав з прокуратурою угоду про визнання провини, за якою йому присудили пєять років ув’язнення. Про це інформує SOVA у понеділок, 12 січня. “Прокуратура Грузії підписала процесуальну угоду з обвинуваченим Іраклієм Гарібашвілі, згідно з якою колишнього прем’єр-міністра було засуджено до 5 років ув’язнення за злочин, передбачений частиною 3 статті 194 Кримінального кодексу Грузії”, – мовиться у повідомленні.
    Як додаткове покарання йому призначили сплатити штраф в 1 мільйона ларі. Він також буде позбавлений на користь держави тих коштів, які були отримані внаслідок злочинної діяльності та які були вилучені під час обшуку за місцем його проживання.
    Зазначається, що Гарібашвілі визнав провину у скоєнні злочину та погодився з умовами угоди про визнання провини.

    За версією обвинувачення, Гарібашвілі, котрий у 2019-2024 роках обіймав посади міністра оборони та прем’єр-міністра Грузії, не мав права займатися будь-якою підприємницькою діяльністю та отримувати будь-яке винагородження, крім заробітної плати посадової особи.

    Нагадаємо, до тюремних строків за аналогічними справами засудили трьох лідерів опозиції – Мамуку Хазарадзе, Бадрі Джапаридзе та Зураба Джапарідзе. Вони стали першими засудженими серед тих, хто зазнав судових переслідувань, спрямованих проти критиків уряду. В Грузії суд заарештував лідера опозиції Гварамію

    Грузія передала генератори для Сумщини

    Україна отримала 9 промислових генераторів від Грузії на суму понад 553 тисяч доларів для підтримки постраждалих від російської агресії регіонів. Ця гуманітарна допомога є важливою в умовах терористичних атак і холодів. Уряд Грузії вже направив в Україну 27 генераторів для різних областей, а також 9 для Сумської області. Грузія регулярно надає гуманітарну допомогу Україні, незважаючи на погіршення політичних відносин з Росією. Також Іспанія планує передати Україні нову партію електрогенераторів.

    У Грузії затримали партію героїну на понад $18 млн

    У Грузії запобігли ввезенню до країни 157 кілограмів героїну вартістю 50 мільйонів ларі (18,5 млн дол.). Про це повідомляє News Georgia з посиланням на заяву заступника голови МВС Грузії Олександра Дарахвелідзе.
    Зазначається, що наркотики виявили у вантажівці, яка в’їжджала до Грузії через митний пункт Червоний міст на кордоні з Азербайджаном. Героїн був захований у мармурових плитах.
    За підозрою у незаконному придбанні та зберіганні в особливо великому розмірі, а також незаконному ввезенні героїну до Грузії затримали громадянина Ірану – водія вантажівки.
    Правоохоронці встановлюють інших осіб, причетних до злочину, з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності. Триває досудове розслідування.

    Грузія підтримала конвенцію щодо репарацій Україні

    Грузія підписала міжнародну угоду про заснування механізму, що розподілятиме репарації, отримані з російських коштів, між українськими громадянами і бізнесами, котрі постраждали від російської агресії. Про це повідомляє ЄП.
    Це стало несподіваним кроком.
    Навіть те, що на дипломатичну конференцію, присвячену підписанню відповідної конвенції, приїхала особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі вирізнялося від більшості країн, які були представлені переважно послами.
    Видання зазначає, що Бочорішвілі виголосила “полум’яну промову про підтримку українського народу”, ані словом не згадавши про напружені відносини між Києвом і Тбілісі. І зрештою країна без жодних зауважень та застережень підписала “антиросійську” конвенцію.
    Щобільше, грузини відрядили до Гааги групу власних журналістів, щоби про цю подію дізнався і пересічний грузинський глядач.
    “Що стояло за цим жестом – достеменно невідомо. До певної міри, визначальним буде те, чи планує грузинський парламент швидко ратифікувати цю угоду, чи обмежиться лише підписом, і далі не дратуватиме Москву”, – зазначає видання.
    Грузія стала єдиною державою регіону, котра долучилася до документа. Водночас Азербайджан та Вірменія проігнорували зустріч у Гаазі. Тоді як Туреччина надіслала за зустріч співробітника посольства, щоби він послухав, але відмовилася будь-що підписувати.