Категорія: Новини бізнесу

Мінфін залучив 2,8 млрд від розміщення ОВДП

Міністерство фінансів залучило до державного бюджету 2,8 млрд грн під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Про це поінформувала пресслужба відомства.

“2,8 млрд грн залучено до держбюджету під час аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – зазначили у повідомленні.

Зокрема, облігації строком на 1,2 року з дохідністю 15,15% річних забезпечили надходження понад 870 млн грн. Середньозважена дохідність становила 15,14%.

Водночас облігації строком на 3 роки з дохідністю 16,15% річних принесли до бюджету понад 1,9 млрд грн. Мінфін

Із початку 2026 року держава вже залучила понад 123,3 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 2,2 трлн грн.

У Мінфіні наголосили, що всі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних Сил України та посилення фінансової стійкості держави.

Аукціони з розміщення ОВДП відбуваються щовівторка. Номінал однієї облігації становить 1 000 грн, 1 000 доларів або 1 000 євро.

Нагадаємо, Міністерство фінансів 17 лютого на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 17,40 млрд гривень в еквіваленті. Банківська криза у РФ вже почалася – розвідка

OpenAI залучила рекордні $122 млрд

Американська компанія OpenAI завершила інвестиційний раунд на $122 млрд. Її оцінка з урахуванням залучених коштів (post-money) становила $852 млрд.

“Це фінансування дає нам ресурси для збереження лідерства у масштабах, яких вимагає нинішній момент”, – зазначили у компанії.

Якірними інвесторами в межах останнього раунду – найбільшого в історії Кремнієвої долини – стали стратегічні партнери компанії: Amazon.com Inc., Nvidia Corp. та SoftBank.

“Nvidia залишається основою нашої інфраструктури, – заявили в OpenAI. – Наші системи навчання та основна частина технологічного стеку для інференсу (експлуатації моделей ШІ) і надалі працюватимуть на графічних процесорах Nvidia, і з цим раундом ми поглиблюємо це партнерство в міру масштабування операцій”.

Водночас OpenAI уклала хмарну угоду з Amazon, яка розміщуватиме її моделі штучного інтелекту та поширюватиме їх серед підприємств. Партнери ділитимуть виручку між собою.

Чергові інвестиції також здійснила Microsoft Corp., яку OpenAI назвала “довгостроковим партнером”.

SoftBank очолила раунд спільно з фондами Andreessen Horowitz, D. E. Shaw Ventures, MGX, TPG та T. Rowe Price Associates.

Крім того, значні кошти інвестували Appaloosa, ARK Invest, BlackRock, Blackstone, Coatue, D1 Capital Partners, Fidelity, Sequoia Capital, Temasek, Thrive Capital та University of California. Окрім цього, ARK Invest включить OpenAI до кількох своїх ETF.

OpenAI також уперше скористалася банківськими каналами для залучення індивідуальних інвесторів, які вклали понад $3 млрд.

Компанія також нагадала, що розробляє суперзастосунок, до якого увійдуть ChatGPT, платформа для програмування Codex, браузер і розширені агентські функції.

Виручка OpenAI досягла $2 млрд на місяць і зростає вчетверо швидше, ніж у компаній, що сформували інтернет- і мобільну епоху, зокрема Alphabet Inc. та Meta Platforms. Станом на кінець 2024 року виручка компанії становила $1 млрд на квартал.

Корпоративний сегмент наразі забезпечує понад 40% доходів компанії й до кінця 2026 року має зрівнятися з користувацьким.

Найближчим часом OpenAI також розраховує стати першою технологічною платформою з 1 млрд щотижнево активних користувачів (WAU). Нині WAU чат-бота ChatGPT вже перевищує 900 млн.

Раніше повідомляли, що американський виробник мікросхем Nvidia близький до завершення угоди про інвестицію у 30 млрд доларів в OpenAI.
OpenAI закриває ШІ-відеогенератор Sora та відмовляється від угоди з Disney

Україна отримала від Японії майже $1,3 млрд

Україна отримала від уряду Японії майже 1,3 млрд доларів за проєктом Світового банку PEACE in Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністрЮлія Свириденко в Телеграм у середу, 1 квітня.
За її словами, гроші зараховані до загального фонду державного бюджету та спрямовуються на соціальні видатки.
“Це другий транш від Японії, профінансований за механізмом Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine країн G7. Його загальний обсяг становить 50 млрд доларів”,– написала очільниця уряду.
Загалом з лютого 2022 року бюджетна підтримка України від Японії перевищила 10,7 млрд доларів, з яких понад 2,7 млрд доларів надійшли у формі грантів. Ця допомога є надзвичайно важливою для забезпечення фінансової стійкості нашої держави.

Rheinmetall та Boeing Australia спільно вироблятимуть бойовий дрон

Німецький оборонний концерн Rheinmetall співпрацюватиме з Boeing Australia для постачання Бундесверу автономних бойових авіаційних систем MQ-28 Ghost Bat, які планується розгорнути для роботи в парі з пілотованими винищувачами до 2029 року. Про це повідомляється у пресрелізі Rheinmetall.
“Співпрацюючи з Boeing Defence Australia, ми закладаємо основу для оптимальної адаптації MQ-28 до вимог Бундесверу. Як системний інтегратор, ми забезпечуємо, щоб інтеграція, експлуатація та подальший розвиток відбувалися з одного джерела”, – зазначив гендиректор Rheinmetall AG Армін Паппергер.
Як повідомляється, MQ-28 Ghost Bat розроблений для Королівських ВПС Австралії і здійснив понад 150 випробувальних польотів. Це автономна система, яка діє як “підсилювач моці”, працюючи спільно з пілотованими платформами в умовах високої загрози. Завдяки модульній архітектурі дрон може використовуватися для розвідки, радіоелектронної боротьби та завдання ударів.
Rheinmetall відповідатиме за інтеграцію MQ-28 у командні й бойові системи Бундесверу, за адаптацію під національні вимоги, а також за оперативну, технічну та логістичну підтримку.

У великій мережі побутової техніки викрито “тіньові” продажі

В одній з великих торговельних мереж побутової техніки та електроніки, яка об’єднує майже 150 магазинів, виявлено численні випадки маніпулювання розрахунковими документами. Про це повідомляє державна податкова служба.
Встановлено, що під єдиним брендом мережі працюють десятки фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування. Водночас частина розрахунків проводилася поза межами офіційного обліку.
У березні фахівці ДПС провели серію контрольних закупівель у ході яких з’ясували, що покупцям видавали чеки програмних реєстраторів розрахункових операцій, які лише імітували фіскальні документи. Такі операції не фіксувалися на фіскальному сервері ДПС, що свідчить про приховування реальних обсягів продажів.
Крім того, під час фактичних перевірок зафіксовано понад 20 випадків використання підроблених чеків, створених за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Водночас були виявлені порушення трудового законодавства – шість співробітників працювали без належного оформлення.
Перевірки тривають. За попередніми оцінками, сума штрафних санкцій може сягнути близько 3 млн гривень. За результатами перевірок всі матеріали також будуть передані до правоохоронних органів.

ЄС виділить Україні €80 млн доходів від активів РФ

Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомляє Європейська правда у вівторок, 31 березня.

“Сьогодні я рада повідомити, що ми виділяємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з прибутків від заморожених російських активів”, – сказала головна дипломатка ЄС під час пресконференції із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою у Києві. Каллас також запевнила, що 20-й пакет санкцій проти РФ готовий до реалізації, і ЄС ще більше затягне петлю, особливо навколо “тіньового флоту” РФ.

Нагадаємо, Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не відновиться транзит російської нафти трубопроводом Дружба. Кредит у €90 млрд для України: ЗМІ назвали сценарії подолання вето Обрана

Стало відомо, у кого найбільші доходи в Кабміні

Прем’єр-міністр України, всі віцепрем’єри та міністри вчасно подали електронні декларації про майно і доходи за 2025 рік. Найбільший дохід задекларувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 31 березня.
Глава уряду внесла 4 млн 764 тис. 661 грн доходів в електронну декларацію про майно та доходи за 2025 рік.

Перший віцепрем’єр-міністр-міністр енергетики Денис Шмигаль задекларував 1,6 млн грн доходів за 2025 рік; віцепрем’єр-міністр з відновлення України-міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба – 1,5 млн грн доходів; віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка – 1,9 млн грн доходів.

Міністр молоді та спорту Матвій Бідний задекларував 1,7 млн грн доходів за 2025 рік; міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова – 1,8 млн грн доходів; міністр внутрішніх справ Ігор Клименко – 2,2 млн грн доходів; міністр освіти і науки Оксен Лісовий – 1,9 млн грн доходів; міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко – 2,3 млн грн доходів; міністр фінансів Сергій Марченко – 1,8 млн грн доходів; міністр закордонних справ Андрій Сибіга – 2,1 млн грн доходів; міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев – 3,6 млн грн доходів; міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін – 2 млн грн доходів; міністра оборони Михайло Федоров – 1,3 млн грн доходів.

В.о. міністра юстиції Людмила Сугак задекларувала 1,8 млн грн доходів за 2025 рік і в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков – 3,6 млн грн доходів.

Декларація віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики-міністерки культури Тетяни Бережної наразі вилучена НАЗК із публічного доступу на підставах, передбачених законодавством. В той же час в Мінкультури повідомили, що віцепрем’єрка подала декларацію 30 березня.

Нагадаємо, НАЗК розпочало перевірку декларації колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Вона стосується, зокрема, можливих невідповідностей у задекларованих витратах та майні. Депутата сільради запідозрили у приховуванні активів на 46 млн

Українські дрони паралізували експорт нафти РФ із Балтійських портів – ЗМІ

Атаки українських дронів на російські нафтові порти, внаслідок яких були пошкоджені експортні термінали на Балтійському морі, спричинили найбільше з початку війни скорочення експорту нафти з РФ. Про це пише Bloomberg у вівторок, 31 березня.

За тиждень з 22 по 29 березня загальний експорт нафти з Росії зменшився на 43% – з 4,072 до 2,318 млн барелів на добу. За результатами тижня з російських морських портів на експорт вирушили 22 танкери – на 15 менше, ніж тижнем раніше.

Експорт через Балтійське море впав до мінімуму з початку повномасштабного вторгнення в Україну: із Приморська – головного нафтового порту країни потужністю 1 млн барелів на добу – вийшли лише 4 танкери (проти 10 тижнем раніше), а з Усть-Луги – лише 2.

Приморськ потрапив під атаку БпЛА 23 березня, після чого відвантаження нафти зупинили через пожежу. Усть-Лугу потужністю 700 тисяч барелів на добу дрони атакували щонайменше чотири рази: 25, 27, 29 та 31 березня.

Крім того, під удари потрапив газовий завод Новатек в Усть-Лузі, який змушений був припинити роботу, а також НПЗ Кинеф Сургутнефтегазу у Ленінградській області – другий за обсягами виробництва в РФ. Він призупинив випуск палива і зможе частково відновити роботу лише через місяць.

Російські нафтові компанії попередили клієнтів про можливе оголошення форс-мажору щодо постачань нафти з балтійських портів. Проте поки що росіяни продають нафту зі запасів у танкерах, обсяги яких за тиждень скоротилися на 13 млн барелів – до 118 млн.

У грошовому вираженні за тиждень “паралічу” балтійських портів нафтові компанії втратили $1 млрд – настільки зменшилися доходи від експорту, попри зростання цін.
Напередодні ЗМІ повідомили, що і Усть-Луга, і Приморськ призупинили роботу. Загалом паралізовано щонайменше 40% експортних потужностей Росії з нафти – близько 2 млн барелів на добу.
Зеленський прокоментував удари по портах у РФ

США виключили три російські судна зі санкційного списку

Департамент фінанси США вилучив з санкційного списку три російські судна, що займались перевезенням товарів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 31 березня.

Зазначається, що рішення стосується суден, задіяних у транспортуванні генеральних і контейнерних вантажів, і спрямовано на коригування впливу санкцій на морську логістику. Мова йде про такі судна:

  • Fesco Moneron – контейнеровоз під прапором Росії. За інформацією marinetraffic – знаходиться в Охотському морі.
  • Fesco Magadan – контейнеровоз під прапором Росії. За інформацією marinetraffic – знаходиться в Японському морі.
  • Sv Nikolay – судно загального призначення під прапором Росії. За інформацією marinetraffic – знаходиться в Азовському морі.

    • Зняття санкцій означає, що цим суднам знову дозволено проводити фінансові операції, заходити в порти та користуватися послугами, які раніше були заблоковані американським законодавством. За даними ресурсу War Sanctions Головного управління розвідки Міністерства оборони України, судно Sv Nikolay брало участь у вивезенні викраденого українського зерна. Суховантаж неодноразово заходив до портів на окупованих українських територіях, звідки вивозив агропродукцію до Туреччини.

    Офіційні курси долара і євро відновили зростання

    Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро після кількаденного зростання. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 31 березня.
    Так, офіційний курс долара у середу становитиме 43,9175 гривень (+0,1220). У свою чергу курс євро зріс трохи суттєвіше і становитиме 50,4546 гривень (+0,1423).
    Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта впала в ціні на 10 копійок і тепер перебуває на рівні 43,75-44,78 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
    В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,75-43,85 грн, а євро − 50,50-50,75 грн.