Категорія: Новини бізнесу

Китай збагачується на перепродажі газу з РФ – ЗМІ

Китай перепродає скраплений природний газ з великими прибутками, граючи на стрімкому зростанні спотових цін на СПГ на тлі війни в Ірані. Про це повідомляє Reuters у середу, 1 квітня. Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном ціни на СПГ в Азії зросли приблизно на 85%. Ключовою причиною стало порушення поставок через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків скрапленого газу.

Імпорт СПГ до Китаю теж різко скоротився: у березні він становив 3,68 млн тонн – мінімальний рівень із квітня 2018 року. Але Китай отримує газ із Росії та завдяки власному видобутку. Трубопровідні поставки та внутрішній видобуток залишаються стабільними. У березні Китай перепродав до 10 партій СПГ – це максимальний місячний показник за всю історію спостережень. З початку року КНР перепродала вже 1,31 млн тонн СПГ (19 партій) проти 0,82 млн тонн за весь 2025 рік. Основні напрямки – Південна Корея (10 партій), Таїланд (5), а також Японія, Індія та Філіппіни.

Китай заробляє на арбітражі між своїми дешевими довгостроковими контрактами з Росією та дорогим спотовим ринком. Російський трубопровідний газ коштує Китаю приблизно 250 доларів за 1000 куб. м. Водночас, спотові ціни в Азії зросли до 830 доларів за 1000 куб. м. Маржа Китаю під час перепродажу може перевищувати закупівельну втричі. Кожна стандартна СПГ-поставка (близько 70 млн куб. м) може приносити до 40 млн доларів прибутку.

Також Китай зі знижкою купував російський СПГ. Компанія Новатек щонайменше з кінця літа 2025 року надає китайським покупцям дисконт 30-40% на паливо з проекту Арктик СПГ-2. Теоретично це також може збільшувати прибутки при можливих перепродажах.

Зростання перепродажів пов’язане зі зниженням внутрішнього попиту у Китаї. На тлі слабкого внутрішнього попиту покупцям вигідніше перепродавати партії за кордон. Майже половина березневих перепродажів припала на термінал Біньхай компанії CNOOC у провінції Цзянсу.

Американський техгігант Oracle за один день звільнив 30 тисяч осіб

Американський техгігант Oracle провів масштабне скорочення персоналу, звільнивши близько 30 тисяч співробітників лише за один день, повідомляє Business Insider. Працівники отримали повідомлення про припинення роботи рано вранці – приблизно о 6 ранку.
У листах, які розіслала компанія, зазначається, що рішення ухвалене після “ретельного перегляду поточних потреб бізнесу”. Для багатьох співробітників це означало негайне завершення роботи вже в день отримання повідомлення.
Скорочення, за наявною інформацією, мають глобальний характер. Зокрема, в Індії роботу втратили близько 12 тисяч людей, що свідчить про масштабність змін у структурі компанії.
За даними Business Insider, основною причиною звільнень стало різке збільшення витрат на розвиток інфраструктури штучного інтелекту. Oracle активно інвестує у цей напрямок, намагаючись зміцнити свої позиції на ринку хмарних сервісів і ШІ-рішень.

Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

Обсяг облігацій внутрішньої державної позики у власності фізичних осіб станом на 1 квітня року сягнув 131,6 млрд гривень. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.

Попит з боку українців і бізнесу на державні облігації продовжує зростати. У березні 2026 року обсяг вкладень в облігації внутрішньої державної позики юридичних осіб був на 26,8% більшим, ніж у березні 2025 року, а вкладення фізичних осіб – більш ніж на 53,8% більшими, ніж торік. “Наразі громадяни України тримають понад 131,6 млрд гривень у державних цінних паперах, що є історичним максимумом, а юридичні особи – понад 220,54 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.
У лютому Мінфін провів 11 аукціонів із розміщення ОВДП та залучив до державного бюджету 20,3 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 15,57% річних у гривні та 3,43% – у доларах.

Крім того, у лютому Мінфін провів аукціон з обміну (switch-аукціон) ОВДП. Попит із боку учасників ринку склав 8,37 млрд гривень. Інвесторам було запропоновано обміняти облігації одного випуску з терміном погашення 29 квітня 2026 року на облігації іншого випуску з терміном погашення 25 квітня 2029 року (термін обігу – майже три роки). У результаті операції облігації з коротшим строком погашення були анульовані, що дозволило зменшити боргове навантаження на державний бюджет поточного року.
Станом на 1 квітня в обігу перебувають державні облігації на понад 2,08 трлн гривень. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки – 47,58%, далі – Національний банк України – 32,89%. Частки інших інвесторів становлять: юридичні особи – 10,96%, фізичні особи – 6,54%, страхові компанії – 1,24%, нерезиденти – 0,78% та територіальні громади – 0,02%.

Акції Microsoft обвалилися до найгірших показників з 2008 року

Минулий квартал став найгіршим для Microsoft з часів фінансової кризи 2008 року. Як повідомляє CNBC, інвестори дедалі більше сумніваються у здатності компанії ефективно реалізувати свій потенціал у сфері штучного інтелекту.
За підсумками першого кварталу акції Microsoft впали на 23%, що стало найгіршою динамікою серед ключових конкурентів. Попри домінування на ринку офісного програмного забезпечення та операційної системи Windows, компанія стикається з двома серйозними викликами: необхідністю довести ефективність своїх ШІ-рішень і водночас масштабувати інфраструктуру для їх підтримки. Витрати на дата-центри продовжують зростати, що тисне на фінансові показники.
Одним із слабких місць залишається ШІ-помічник Microsoft Copilot, який поки не отримав широкого поширення – ним користуються лише близько 3% бізнес-клієнтів. Ринок дедалі частіше обирає рішення від Google, OpenAI та Anthropic.
Додатковим негативним фактором став загальний спад у сегменті SaaS (програмне забезпечення як сервіс). Акції таких компаній, як Adobe, Atlassian та ServiceNow, з початку року втратили понад 30%, що свідчить про системні проблеми в цьому напрямку.

Імпорт газу до України впав у понад 30 разів

Імпорт природного газу до України 1 квітня скоротився у понад 30 разів – до 0,8 млн кубометрів на добу, найнижчого значення з січня 2025 року. Про це повідомляє ExPro.
У порівнянні з попереднім днем імпорт газу обвалився у понад 30 разів – з 24 млн куб м.
Як зазначається, скорочення імпорту пов’язано з високими цінами на природний газ у Європі, які протягом усього березня трималися на вищому рівні, ніж в Україні. У середньому газ у Європі (TTF) у березні торгувався на €9/MWh дорожче, ніж на українському ринку.
Європейські ціни на природний газ на початку березня зросли після початку війни на Близькому Сході. Враховуючи, що війна триває, а постачання LNG з Катару та ОАЕ через Ормузьку протоку заблоковані, ціни на газ у Європі залишаються на високому рівні.
У таких умовах, пояснили аналітики, імпортувати газ до України дорого. Водночас Україна може дозволити собі не імпортувати газ у квітні, враховуючи вищі ніж минулого року запаси газу в сховищах.
Наша країна завершила сезон відбору газу зі сховищ 10 березня, котрий став одним із найкоротших в історії. Запаси газу в сховищах становили 9,5 млрд куб м, в 1,6 разів більше, ніж минулого року.
Незначний імпорт газу до України зберігається на початку квітня – 0,8 млн куб м з Польщі. Газ йде на закачування до “митного складу” українських ПСГ. Натомість імпорт з інших напрямків відсутній.
Очікується, що протягом квітня обсяги імпорту газу будуть залишатися на низькому рівні. Водночас Україна має ціль накопичити у сховищах не менше 13 млрд куб м газу в підземних сховищах до 1 листопада, чого можна досягти навіть без імпорту, запевняють аналітики.
Втім, додають, що для кращої підготовки до зими потрібно імпортувати певні обсяги природного газу – близько 0,5 млрд куб м до 1 листопада.
Передбачається, що імпорт газу активізується при сприятливих цінах на європейських хабах.
Раніше стало відомо, що Україна залучає 85 млн євро для закупівлі газу через інструменти ЄБРР. Кошти надаються у межах гранту для підтримки енергетичної стабільності.
Україна домовляється з Грецією про постачання дизеля та газу

ЄС надасть Україні €1,4 млрд доходів від заморожених активів Росії

Європейський Союз надасть Україні 1,4 млрд євро прибутків від заморожених російських активів на підтримку армії та державних послуг. Про це повідомила пресслужба Європейської Комісії в середу, 1 квітня. Зазначається, що 31 березня ЄС отримав 1,4 млрд євро від відсотків із заморожених активів Центрального банку Росії. Ці активи лишаються замороженими через санкції Євросоюзу, проте прибутки від них Єврокомісія домовилася перенаправляти на підтримку України.

“Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільше потрібні: для підтримки Української держави, збереження основних державних послуг та підтримки хоробрих Збройних сил України. Наша відданість перемозі й свободі України непохитна”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.

У Єврокомісії додали, що 95% коштів використають через Механізм кредитного співробітництва (ULCM), через який Україна отримує безповоротну фінансову допомогу, та 5% через Європейський фонд миру (EPF), спрямований на підтримку українських оборонних потреб.

Нагадаємо, напередодні головна дипломатка ЄС Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Виділення кредиту ЄС на 90 млрд євро Україні відтермінували до червневого саміту Євросоюзу. Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.

Промисловий потенціал Запоріжжя: як створюється надскладне газоочисне обладнання для енергетики

Особливо це стосується систем промислової газоочистки, де навіть найменша помилка може вплинути на ефективність і безпеку всієї інфраструктури. Виробництво таких складних технологічних рішень потребує потужної інженерної бази, високоточних процесів і жорсткого контролю якості на кожному етапі.
Одним із ключових гравців у цьому сегменті є ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ», виробничі потужності якого розташовані в Запоріжжі — одному з головних індустріальних центрів України. Підприємство спеціалізується на виготовленні великогабаритного обладнання для систем газоочистки та працює у посиленому режимі, забезпечуючи енергетичний сектор необхідними рішеннями.
Керівниця компанії Крістіна Тесленко наголошує, що головним пріоритетом залишається стабільна робота підприємства, збереження робочих місць і розвиток інженерної команди. Попри складні умови — регулярні повітряні тривоги, перебої з електропостачанням, ускладнену логістику та тривалі терміни постачання імпортних комплектуючих — підприємство стабільно виконує свої контрактні зобов’язання.
Окрему увагу компанія приділяє інтеграції міжнародного досвіду. Важливим етапом розвитку стало підписання ексклюзивного контракту з підрозділом NWL EU — частиною відомого американського виробника NWL. Завдяки цьому ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» отримало можливість постачати сучасні трансформатори та додаткове обладнання для електрофільтрів, що дозволяє суттєво скорочувати строки реалізації енергетичних проєктів.
Якість продукції підтверджується впровадженими на підприємстві стандартами ISO. Виробничий процес включає повний цикл контролю: перевірку проєктної документації, вхідний контроль матеріалів, контроль на всіх етапах виготовлення та фінальне тестування готового обладнання.
Такий підхід забезпечує високий рівень надійності продукції та дозволяє українським електростанціям отримувати сучасне обладнання, яке відповідає міжнародним стандартам. Це ще раз доводить, що українська промисловість має достатній потенціал для реалізації складних інженерних проєктів навіть у найскладніших умовах.

Українські аграрії отримають 25% компенсацій за техніку

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило першу виплату року за програмою компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.
Відшкодування на 126,1 млн грн отримають 382 сільськогосподарські товаровиробники, які подали заявки у грудні 2025 року, січні та лютому 2026-го.
Компенсацію нараховано за продукцію 118 вітчизняних машинобудівних підприємств, продукція яких включена до офіційного Переліку Мінекономіки. Це як великі заводи, так і малі та середні виробники з усієї України.
Виплати охоплюють 864 одиниці нової агротехніки, яка вже працює на полях і фермах.
Найактивніше скористалися програмою агровиробники:

  • Одещини – 25,8 млн грн компенсацій;
  • Тернопільщини – 13,8 млн грн;
  • Чернігівщини – 9,5 млн грн;
  • Вінниччини – 7,8 млн грн;
  • Черкащини – 7,6 млн грн.

    • Як працює програма
    Компенсація 25% надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яка містить не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів – діють спеціальні умови.
    Щоб скористатися програмою компенсації 25% вартості, агровиробники мають обрати техніку або обладнання з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати його та подати заявку через уповноважений банк.
    Наразі Перелік містить 14 425 позицій від 166 українських виробників.

    В Європі зросла кількість реєстрацій електрокарів Tesla

    Кількість нових реєстрацій електричних автомобілів Tesla у Франції у березні зросла більш як утроє, а ще подвоїлась у скандинавських країнах. Утм, цей показник трохи менший за дворічний рекорд. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані різних країн.
    У Франції в березні було зареєстровано 9569 нових автомобілів Tesla – на 203% більше, ніж роком раніше.
    Цей показник трохи менший за історичний максимум у 9572 автомобілі, зареєстрованих у грудні 2023 року.
    У Норвегії, Швеції та Данії реєстрація Tesla зросла на 178%, 144% та 96% до 6150, 1447 та 1784 автомобілів.
    Загалом реєстрації автомобілів у першому кварталі зросли на 108% у Франції, на 95% у Норвегії, на 48% у Швеції та на 50% у Данії.

    ЗМІ оцінили втрати економіки України через європейське екомито CBAM

    Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки. Про це йдеться в комплексному дослідженні аналітичної агенції GMK Center, оприлюдненому напередодні.

    Так, падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Єврокомісії, яка прогнозує цей показник на рівні -0,01% ВВП.

    При цьому стверджується, що ситуація різко погіршиться у 2029-2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26%. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинки трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.

    “Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів”, – підкреслили в GMK Center.

    Аналітики вважають, що сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026-2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.

    За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до 2 млрд доларів річного експорту, 0,9 млрд доларів капітальних інвестицій та 1,6 млрд доларів податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.

    Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП.

    “Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить 6 млрд доларів втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням”, – вказано в дослідженні.

    Згідно з аналізом, наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат нашої держви від CBAM, та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС.

    “Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання”, – резюмували в GMK Center.

    Раніше в уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС через європейське екологічне мито СВАМ. Наша країна втрачає валютну виручку та конкурентоспроможність.

    А ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.