У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада України розглянула проєкт державного бюджету на 2026 рік, який був внесений урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко представив проєкт у парламенті, а опозиція не змогла перешкодити початку розгляду, оскільки не набрала достатньо голосів. Глава Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього уряд опрацює пропозиції та відповість на них. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
Позначка: Економіка
-
Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ
Міжнародний валютний фонд повідомив, що загальний борг світу у доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів. Це трохи більше 235% світового валового внутрішнього продукту. Приватний борг світу зменшився до менше ніж 143% ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року. Тим часом, державний борг світу зріс майже до 93% ВВП, що складає 251 трильйон доларів. У США державний борг минулого року зріс до 121% ВВП, а в Китаї до 88%. У країнах, які розвиваються, державний борг в середньому знизився до менше ніж 56%. Приватний борг у різних країнах змінювався по-різному, наприклад, в США спостерігалося падіння, а в Китаї – зростання.
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз Istanbul Bridge від порту Нінбо-Чжоушань до Фелікстоу через Північний морський шлях, який пролягає через Арктику. Цей шлях дозволяє скоротити час доставки вантажів з Азії в Європу майже вдвоє порівняно з традиційними маршрутами через Червоне море та Суецький канал. Це експеримент Китаю, який може стати регулярним, але наразі його обсяги є дуже невеликими. У 2024 році Північний морський шлях перевіз 38 млн тонн вантажів, але лише близько 1% від загальної торгівлі між Далеким Сходом і Північною Європою.
-
СБ надав $88 млн на підтримку бізнесу в Україні
Міністерство економічного розвитку України та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на 88 мільйонів доларів для підтримки малих і середніх підприємств. Ці кошти будуть використані на реалізацію різних програм, таких як доступні кредити, гранти для переробних підприємств і інші. Ця програма фінансування структурована як програма, орієнтована на результат, що означає, що гроші будуть розподілені лише після досягнення певних результатів. Також Україна та Світовий банк домовилися про початок нової п’ятирічної програми на 200 мільйонів доларів для підготовки проєктів відбудови.
-
Ціна на золото оновила історичний рекорд
Ціна золота досягла нового історичного максимуму, перевищивши позначку у $3700 за унцію, за даними біржі Comex у вівторок. Це сталося через зростання котирувань грудневих ф’ючерсів на золото на 0,4% до рівня $3735,5 за унцію. У цьому році ціна золота вже зросла на 35%. Західні ЗМІ вказують, що це підвищення пов’язане з очікуваннями зниження процентних ставок Федеральною резервною системою 17 вересня, що призвело до ослаблення долара США. Індекс DXY, що відображає курс долара до шести валют, втратив близько 0,3% у вівторок, що збільшило попит на золото серед власників інших валют.
-
Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік
Уряд України підготував проєкт державного бюджету на 2026 рік, який склав 4,8 трлн гривень на видатки та 2 трлн 826 млрд гривень на доходи. Проєкт передано на розгляд Верховній Раді. Він передбачає збільшення видатків на оборону, освіту, науку та охорону здоров’я. Серед заходів – підвищення зарплат педагогічних працівників та лікарів, безоплатне харчування для школярів, збільшення стипендій для студентів, покращення медичного обслуговування та впровадження програми Чекап 40+ для громадян віком від 40 років.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека та інші погодні явища цього літа призвели до значних економічних збитків для країн Європи. За даними науковців, загальні втрати становлять щонайменше 43 млрд євро, а ця цифра може зрости до 126 млрд євро до 2029 року. Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія. Економісти наголошують, що втрати від екстремальної погоди враховують не лише прямі збитки, а й непрямі наслідки, які можуть бути також дуже значущими. Глобальне потепління підвищило ймовірність пожеж та інших природних катастроф, що позначилося на економіці. Учені закликають приділити увагу не лише прямим збиткам, а й ширшим метрикам для оцінки впливу екстремальної погоди на економіку.
-
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм
Російські компанії, зазначені у західних санкціях, в останні часи повертаються до практики бартерних угод, щоб уникнути банківських операцій при співпраці з китайськими партнерами. Це стало можливим через те, що китайські банки опасаються потрапити під санкції і тому уникають роботи з російськими компаніями. Рейтер повідомляє, що за останні два роки укладено вісім бартерних угод між російськими та китайськими компаніями. Попри складнощі оцінити реальний обсяг таких операцій, вони стають все більш поширеними. Основним товаром для обміну в таких угодах є сільськогосподарська продукція, зокрема російське зерно. Китайські компанії підкреслюють, що бартерні угоди допомагають уникнути проблем з грошовими розрахунками та локалізацією, які є серйозними викликами у співпраці з Росією.
-
Російські забудовники на межі банкрутства – розвідка
За даними Служби зовнішньої розвідки України, у Росії понад 20% девелоперів знаходяться на межі банкрутства через спад продажів та високі ставки. Ця ситуація може призвести до того, що частка банкрутства забудовників зросте до 30%. Особливо вразливими є компанії, які будують масове житло і залежать від іпотечного попиту. Більш як 19% забудовників вже затримують терміни здачі об’єктів, а затримки більш як на пів року класифікують їх як “проблемні”. Галузь страждає від низького попиту, обмеженої державної підтримки та відтоку ресурсів на війну з Україною. Це призводить до скорочення продажів, зростання боргів та зупинки будівництва. Інвестиції в нерухомість впали на 44% у першому півріччі 2025 року, а банки почали жорстко відсіювати клієнтів, відхиливши понад половину заявок на іпотеку у червні. Влада Росії розглядає можливість запровадження мораторію на банкрутства забудовників та інші заходи для підтримки галузі.
-
Нацбанк учетверте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це вже четвертий раз поспіль, коли регулятор не змінює цю ставку. Головна мета такого рішення – забезпечити стійкість валютного ринку, контроль очікувань і зниження інфляції до 5%. НБУ попередив, що хоча інфляція знижується, проте ризики зберігаються, і в разі необхідності можуть бути прийняті додаткові заходи. Раніше банк тричі підвищував облікову ставку, але останнім часом вона залишалася на одному рівні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів, і її підвищення свідчить про рост інфляції та сповільнення економічного зростання.