Економіка – Сторінка 11

Золото набирає в ціні після стрімкого здешевлення

Ринок дорогоцінних металів демонструє ознаки відновлення після значного спаду. Станом на сьогодні ціни на золото піднялися, перевищивши позначку у $5 000 за унцію. Цей рух пов’язаний із активізацією інвесторів, які скуповують метал на фоні попереднього падіння до рекордно низьких відміток. Про це в четвер, 5 лютого, повідомляє Bloomberg.

Згідно з даними ранкових торгів, спотова ціна золота зросла на 1,2%, частково компенсувавши втрати, завдані різким обвалом наприкінці минулого тижня. Хоча на кінець торгів середи ціна залишалася на 11% нижчою за рекордний пік, досягнутий 29 січня, загалом від початку року динаміка лишається позитивною – спостерігається зростання на 15%. Срібло також демонструє пожвавлення, піднявшись вище $90 за унцію.

У попередньому місяці дорогоцінні метали переживали стрімке зростання через спекулятивний інтерес, геополітичну нестабільність і занепокоєння щодо політики Федеральної резервної системи США. Однак минулого тижня це зростання різко припинилося: срібло показало найбільший одноденний спад в історії, а золото пережило найбільше падіння з 2013 року.

Попри таку динаміку, багато інвесторів та експертів залишаються оптимістичними щодо перспектив ринку. Такі фундаментальні чинники, які підштовхнули золото до рекордних висот, залишаються актуальними. Наприклад, інвестиційний фонд Fidelity, що напередодні обвалу продав частину золотих активів, наразі розглядає можливість повернення до ринку, як зазначив Джордж Ефстатопулос, керівник портфеля фонду.

Банки також прогнозують подальше зростання вартості золота. Deutsche Bank підтвердив прогноз збільшення котирувань до $6 000 за унцію, а аналітики Goldman Sachs виказують впевненість у значному потенціалі для зростання ціни до кінця року, орієнтуючи свої очікування на рівень $5 400.

Трейдери пильно стежать за можливими змінами монетарної політики під керівництвом Кевіна Ворша – кандидата на посаду голови ФРС, запропонованого президентом Дональдом Трампом. Президент зазначив, що не підтримуватиме номінацію Ворша у разі його намірів підвищувати відсоткові ставки. Адже середовище низьких ставок традиційно сприяє високому попиту на дорогоцінні метали, які не генерують дохід у вигляді відсотків.

Нагадаємо, наприкінці січня світові ціни на золото опустилися нижче за позначку $5000 за трійську унцію, а на срібло – нижче $100 за унцію на тлі зміцнення долара США. Перед цим золото подорожчало до пікового рівня у майже $5600 за унцію, після чого почався відкат ринку.

На початку лютого, у понеділок, ціни на дорогоцінні метали продовжили різке падіння у понеділок, перекреслюючи рекордне зростання останніх місяців.

У РФ констатували початок банківської кризи

У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:

частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;

клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;

для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).

При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.

Уряд повідомив про пакетом енергетичної підтримки

Підприємці зможуть скористатися урядовим пакетом енергетичної підтримки. Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко на своєму Telegram-каналі.
“Щоб частково компенсувати витрати й продовжувати працювати в складних енергетичних умовах, малий та середній бізнес, який працює у соціально важливих сферах — аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інші послуги першої необхідності, вже може подавати заявки на державну підтримку”, – зауважила чиновниця.
Енергодопомога ФОП
ФОПи 2–3 груп, які мають щонайменше одного найманого працівника, можуть отримати одноразову безповоротну фінансову допомогу від 7 500 до 15 000 грн – залежно від кількості працівників.
Кошти можна використати на:

придбання або ремонт генераторів та іншого енергообладнання;

акумулятори, інвертори, зарядні станції, сонячні панелі та комплектуючі;

пальне для генераторів;

оплату електроенергії для автономної роботи під час відключень.

Програма працює за принципом грантів Власна справа. Подати заявку можна онлайн через портал Дія — у категорії Підприємництво, на сторінці послуги Допомога ФОП на енергостійкість.
Дані перевіряються автоматично, кошти зараховуються на Дія.Картку через п’ять банків, які приєдналися до програми: Приватбанк, Sense Bank, Банк Кредит Дніпро, А-банк та monobank.
Енергокредит під 0% на енергообладнання
Мікро-, малий та середній бізнес може отримати до 10 млн грн пільгового кредитування під 0% річних у межах програми Доступні кредити 5–7–9. Різницю банкам компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва.
Кредит надається до 3 років. Кошти можна спрямувати на генераційне обладнання – когенераційні установки, дизельні, бензинові та газові генератори.
Для кредиту еобхідно відповідати критеріям програми Доступні кредити 5–7–9, подати заявку до банку-партнера програми, пройти оцінку та отримати рішення банку.
“Енергетична підтримка допоможе бізнесу продовжувати працювати, зберігати робочі місця та забезпечувати людей у містах і громадах усім необхідним в періоди тривалих відключень”, – резюмувала Свириденко.

Світова економіка помірно зростає, але з глибокими структурними кризами

Світова економіка у 2026 р. демонструє складну динаміку, де помірне зростання переплітається з глибокими структурними кризами та геополітичною напруженістю. Як це позначиться на економіці України в майбутньому? Стійкість з ризиками Згідно з оновленими даними Міжнародного валютного фонду, темпи глобального підйому дещо стабілізувалися, проте в офіційних заявах інституції звучить тривога. “Світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, проте зростання залишається нерівномірним, а геополітична фрагментація створює нові ризики для середньострокових перспектив, вимагаючи від країн посилення фіскальної дисципліни та структурних реформ”, – кажуть в МВФ. Економіка США, попри статус головного локомотива, стикається з серйозним викликом у вигляді обслуговування рекордного державного боргу на тлі високих відсоткових ставок. Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоча інвестиції в штучний інтелект підтримують фондовий ринок, реальний сектор відчуває тиск через зниження купівельної спроможності та дефіцит кваліфікованих кадрів. Бум технологій поки що не став панацеєю від загального сповільнення продуктивності, що змушує Федеральну резервну систему балансувати на межі між стримуванням інфляції та підтримкою ділової активності.
ЄС, своєю чергою, перебуває у стані болісної трансформації, де енергетична вразливість залишається критичним фактором ризику.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), деіндустріалізація провідних економік, зокрема Німеччини, набуває ознак хронічного процесу.
Організація економічного співробітництва (ОЕС) та розвитку наголошує на тому, що старіння населення та недостатні інвестиції в інновації роблять ЄС менш конкурентоспроможним порівняно з азійськими гравцями, що фактично консервує низькі темпи зростання в межах 1,2%.
Китай продовжує боротися з пасткою “середнього доходу”, яка посилюється демографічним спадом та тривалою кризою на ринку нерухомості. Пекін намагається змістити акцент на високотехнологічний експорт, проте експерти висловлюються досить скептично щодо майбутнього подібних стратегій Піднебесної
Багато держав Африки та Латинської Америки сьогодні змушені витрачати понад 40% своїх бюджетних доходів лише на виплату зовнішніх запозичень. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН додає до цього переліку проблем кліматичну нестабільність, яка провокує нові хвилі міграції та дефіцит ресурсів. “Без суттєвого прориву в інвестиціях та продуктивності, друга половина 2020-х років ризикує стати періодом змарнованих можливостей для країн, що розвиваються, де зростання потенційного випуску продукції залишатиметься нижчим за історичні середні показники”, – йдеться у доповіді Світового банку “Global Economic Prospects”. Таке застереження вказує на небезпеку збільшення прірви між багатими державами та регіонами, що намагаються наздогнати лідерів у складних фінансових умовах.
Таким чином, глобальна економіка 2026 р. – це система, що тримається на цифрових інноваціях, але водночас серйозно страждає від боргів, торговельних бар’єрів та соціальної нерівності. В Україні діє режим “керованої економіки” Економіка України на початку 2026 р. демонструє складний процес адаптації до умов затяжної війни та водночас закладає фундамент для повоєнного відновлення. Попри безпрецедентні виклики, пов’язані з енергетичним терором та логістичними обмеженнями, країні вдалося зберегти макрофінансову стабільність завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та безперервній підтримці міжнародних партнерів.
Внутрішній валовий продукт (ВВП) у 2026 р. демонструє помірне зростання, яке, за різними оцінками, коливається в межах 3,5–4,5%. Основними драйверами стали оборонно-промисловий комплекс, який перетворився на потужний технологічний кластер, та аграрний сектор, що поступово опановує нові шляхи перероблювання продукції всередині країни.
Проте відновлення залишається нерівномірним: прифронтові регіони все ще стикаються з критичним дефіцитом капітальних інвестицій та руйнацією інфраструктури, тоді як західні та центральні області інтегруються в європейські ланцюги постачання.
Однією з головних проблем залишається дефіцит робочої сили. Мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізаційні процеси та демографічні втрати створюють значний тиск на ринок праці, що провокує зростання номінальних зарплат при обмеженій продуктивності.
Інфляція, хоч і взята під контроль, залишається чутливою до коливань валютного курсу та вартості логістики. “Нашим пріоритетом залишається забезпечення цінової стабільності та адаптивність фінансової системи до будь-яких сценаріїв. Ми перейшли до режиму керованої гнучкості курсу не просто як до технічного заходу, а як до інструменту, що дозволяє економіці поглинати зовнішні шоки. Проте довгострокова стійкість неможлива без внутрішньої трансформації та здатності держави мобілізувати власні ресурси, не покладаючись виключно на зовнішню допомогу”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Таким чином, на початку 2026 р. Україна перебуває у стані поступового переходу від виживання до стратегічного планування, де ключову роль відіграє здатність залучати приватний капітал у проєкти відбудови. Плавність цього переходу залежатиме від безпекової ситуації та ритмічності надходження фінансових траншів від ЄС та МВФ. Як світова економіка впливає на українську? Глобальні тренди діють на Україну як через можливості, так і через суттєві ризики, визначаючи темпи відновлення країни в умовах тривалого безпекового виклику.
Першим і найбільш відчутним каналом впливу залишається кон’юнктура на сировинних ринках. Оскільки Україна залишається великим постачальником аграрної продукції та металу, динаміка цін на біржах Чикаго та Лондона безпосередньо формує обсяг валютних надходжень до бюджету. Глобальне сповільнення економіки Китаю чи рецесійні явища в ЄС миттєво відбиваються на попиті на українську кукурудзу чи залізну руду, що змушує вітчизняних експортерів шукати нові ніші з вищою доданою вартістю.
Другим чинником є вартість запозичень та глобальна інфляція. Політика ФРС США та ЄЦБ визначає “ціну грошей” у світі. Для України це має критичне значення, адже доступ до зовнішніх ринків капіталу для приватного сектору та умови обслуговування державного боргу залежать від глобальних відсоткових ставок. Висока вартість ресурсів у світі стримує приплив прямих іноземних інвестицій, які є необхідними для масштабної відбудови інфраструктури. “Україна сьогодні перебуває у стані “подвійної залежності”. З одного боку, ми є частиною глобального циклу сировинних цін, а з іншого – наш внутрішній споживчий ринок та інвестиційна спроможність повністю зав’язані на ритмічності західної фінансової допомоги. Будь-яка турбулентність у бюджетних процесах США чи зміна пріоритетів Брюсселя через внутрішні економічні труднощі автоматично трансформуються у фіскальні ризики для Києва. Тому синхронізація з європейським ринком – це не лише політика, а єдиний спосіб забезпечити економічне виживання через доступ до дешевого капіталу та стабільних ринків збуту”, – зазначає економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран Вікторія Хаджирадєва

Золото і срібло продовжують стрімко дешевшати

Ціни на дорогоцінні метали продовжили різке падіння у понеділок, перекреслюючи рекордне зростання останніх місяців. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 лютого.
Так, спотова ціна на золото впала на 10%, втративши майже 25% від історичного максимуму, досягнутого минулого четверга. На момент написання новини метал торгувався на рівні $4565 за унцію.
Срібло впало на 15%, слідуючи за рекордним внутрішньоденним падінням у п’ятницю. Поточна ціна – близько $75 за унцію. Платина та паладій також знаходяться в “червоній зоні”.
Вказано, що тригером для масового розпродажу стала новина про намір президента США Дональда Трампа висунути Кевіна Уорша на посаду голови ФРС. Трейдери вважають Уорша жорстким борцем із інфляцією, що призвело до зміцнення долара та зниження привабливості активів, номінованих в американській валюті.
Крім того, за даними Goldman Sachs, попереднє вибухове зростання цін на золото штучно підігрівалося рекордною скупкою кол-опціонів, що створювало механічний імпульс для подорожчання. Наразі волатильність ламає ризик-моделі трейдерів, змушуючи їх скорочувати позиції.
“Це ще не кінець”, – попередив Роберт Готтліб, колишній трейдер дорогоцінних металів в JPMorgan. За його словами, ринок був перенасичений, і небажання інвесторів брати на себе нові ризики обмежить ліквідність.
Подальший напрямок ринку багато в чому залежить від поведінки китайських інвесторів. З одного боку, наближення Місячного Нового року стимулює фізичний попит: минулими вихідними покупці масово скуповували ювелірні вироби та зливки в Шеньчжені. З іншого боку, висока волатильність перед канікулами може змусити трейдерів фіксувати збитки та виходити з активів.
Аналітики зазначають, що падіння цін може знизити дефіцит срібла на внутрішньому ринку Китаю, оскільки спекулятивний ажіотаж спадає.

Військовий бюджет РФ “тріщить” на тлі мирних перемов – ЗМІ

Росія зіткнулася з серйозними фінансовими труднощами у фінансуванні війни проти України. На тлі переговорів це звужує Кремлю можливості затягувати війну без економічних наслідків. Про це заявляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на інформацію своїх джерел.
Російський уряд готується до перевищення запланованого дефіциту бюджету, якщо військові витрати знову зростуть.
Зараз Москва шукає додаткові доходи в обсязі до 1,2 трлн. рублів, щоб утримати дефіцит у межах запланованих 1,6% ВВП.
Ціна російської нафти Urals залишається нижчою за закладену в бюджет, а курс рубля суттєво міцніший за прогнозний.
В таких умовах доходи від нафти і газу можуть виявитися більш ніж на два трильйони рублів меншими за очікувані, що погіршить дефіцит.
Торік Кремль був змушений переглянути бюджетні показники. Покривати нестачу коштів намагаються рекордними обсягами внутрішніх запозичень. Але вони стають все дорожчими.
Попри це, Кремль на тлі економічного тиску не демонструє готовності знизити свої територіальні вимоги в переговорах щодо України і досі вимагає “передати” Донбас.
Джерела відзначають, що поєднання бюджетних обмежень, санкцій і невизначених перспектив доходів від енергоресурсів поступово послаблює позиції Росії і звужує російському диктатору Володимиру Путіну “вікно можливостей” для продовження війни без серйозних внутрішніх економічних наслідків.

Ціни на золото і срібло впали на новинах зі США

Світові ціни на золото опустилися нижче за позначку $5000 за трійську унцію, а на срібло – нижче $100 за унцію на тлі зміцнення долара США. Про це свідчать дані торгів в п’ятницю, 30 січня.
Американська валюта почала дорожчати на оголошенні наступного голови Федеральної резервної системи (ФРС) президентом США Дональдом Трампом. Індекс DXY, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів та шведська крона), додає 0,35%.
Спотова ціна золота під час торгів у п’ятницю опускалася до $4992,05 за унцію, її зниження сягало 7,5%. Вартість лютневих ф’ючерсів на дорогоцінний метал на біржі Comex знижувалась на 6,4%, до $4985 за унцію.
Напередодні золото подорожчало до пікового рівня $5594,82, після чого почався відкат ринку. Незважаючи на це, підвищення ціни дорогоцінного металу цього місяця становить понад 15%, що є максимумом з 1999 року.
Спотова ціна срібла впала на 16,69% до $95,35 за унцію. Напередодні срібло оновило рекорд, досягнувши позначки $121,64 за унцію. Підвищення його ціни у січні становить близько 42% – це рекордна динаміка.
Ціна платини на спотовому ринку в п’ятницю впала на 15,7%, до $2216,55 за унцію, паладія – на 13,4%, до $1737,5 за унцію.
Раніше в п’ятницю Дональд Трамп оголосив Кевіна Ворша кандидатом на посаду очільника ФРС. Як пишу західні ЗМІ, він має репутацію “яструба” у боротьбі з інфляцією, але в останні місяці він дотримується позиції Трампа щодо необхідності зниження базової ставки.

Трамп назвав кандидата на посаду глави ФРС

Президент США Дональд Трамп запропонував колишнього члена ради керівників Федеральної резервної системи Кевіна Ворша на посаду глави ФРС. Про це він повідомив у власній соцмережі Truth Social в п’ятницю, 30 січня.
“Я радий оголосити, що висуваю кандидатуру Кевіна Ворша на посаду голови ради керуючих Федеральної резервної системи”, – написав американський лідер.
Трамп заявив, що 55-річний Ворш стане наймолодшим головою ФРС. Він був членом ради керуючих Федеральної резервної системи з 2006 по 2011 рр.
“Я знаю Кевіна вже давно і не сумніваюся, що він увійде в історію як один із найкращих очільників ФРС, можливо, найкращим”, – додав президент США.
Видання The Hill пише, що Кевін Ворш – колишній банкір Morgan Stanley та економічний радник колишнього президента Джорджа Буша-молодшого. Він тривалий час вважався одним із головних претендентів на пост глави ФРС.
Також Ворш був серед фіналістів на першу номінацію претендента на посаду голови ФРС у 2017 році. Але тоді замість нього обрали нинішнього голову ФРС Джерома Павелла, термін повноважень якого закінчується у травні. Призначення нового голови ФРС потребуватиме схвалення Конгресу США.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово критикував Джерома Павелла і називав його “великим невдахою”, бо той був проти зниження облікової ставки.
Нещодавно Павелл заявив, що прокурори розпочали кримінальне розслідування щодо нього.

НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку

Національний банк України змінив облікову ставку вперше за 10 місяців – знизив її з 15,5% до 15% річних. Про це повідомила пресслужба регулятора у четвер, 29 січня.
Вказано, що правління Нацбанку “вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням”.
“Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку”, – йдеться у повідомленні, в якому підкреслюється, що НБУ і “надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків”.
Регулятор прогнозує, що і надалі буде відбуватися поступове зниження облікової ставки.
Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки”, – додли в Нацбанку.
Як відомо, у 2025 році НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

Нацбанк оновив прогнози щодо інфляції і ВВП

Національний банк України погіршив прогнози щодо рівня інфляції і зростання ВВП на поточний і наступний роки. Про це повідомила пресслужба регулятора в четвер, 29 ічня.
Так, Нацбанк погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті до 7,5%, а на 2027 рік – з 5% до 6%.
“Зниження інфляції триватиме й у наступні місяці, передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми”, – вказано у повідомленні.
За оновленим прогнозом, досягнення цілі інфляції в 5% тепер перенесено з кінця 2027 року на середину 2028 року.
“Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску. Однак відкладені ефекти руйнувань в енергосекторі стримуватимуть дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%”, – запевнив регулятор.
У Нацбанку додали, що очікують сповільнення темпів інфляції завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків.
Водночас регулятор очікує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році на рівні 1,8%, тоді як у жовтневому Інфляційному звіті йшлося про показник на рівні 2%.
“Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%”, – йдеться в релізі НБУ.
Вказано, що наприкінці 2025 року економіка пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних видатків. Проте через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8% з 1,9%.
Щодо прогнозу на наступні роки, то в НБУ очікують пришвидшення економічного зростання – до рівня 3-4% у 2027-2028 роках. Серед факторів, що сприяють поліпшенню: поступове покращення ситуації в енергосекторі та збільшення приватних інвестицій.