За підсумками січня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді. Про це повідомив Держстат у вівторок, 10 лютого.
Відомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
Зазначається, що у січні поточного року базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 14,7%) подорожчали овочі. На 2,6-0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, фрукти, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, яловичину, молоко та молочні продукти, хліб, безалкогольні напої.
Водночас на 7,7% подешевшали яйця, на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
Одяг і взуття подешевшали на 4,8%, зокрема, одяг – на 5,7%, взуття – на 3,5%.
Ціни на транспорт зросли на 1,2% переважно через подорожчання пального та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті на 1,3% та 1,0% відповідно.
У сфері зв’язку ціни зросли на 4,3%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 33,0% та мобільний зв’язок на 6,1%.
Категорія: Новини бізнесу
Потужність газової генерації в Україні сягнула 1,4 ГВт
В Україні від початку повномасштабної війни введено в експлуатацію 1,4 ГВт газової розподіленої генерації, з яких 1,1 ГВт приєднано до електричних мереж, 0,3 ГВт встановлено для забезпечення власних потреб. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики у вівторок, 10 лютого.
“Лише у січні цього року в Україні введено 192 МВт нових потужностей”, – зазначили у відомстві.
Майже 60% наявних потужностей побудували приватні інвестори, решту – державні та комунальні підприємства за власні кошти та з використанням міжнародної донорської допомоги. В межах Фонду підтримки енергетики у громадах, зокрема прифронтових, реалізовано проєкти сумарною потужністю 196 МВт.
“Наразі на різних стадіях реалізації перебуває близько 3 ГВт нових проєктів. Ключова ціль на цей рік – повністю покрити споживання об’єктів критичної інфраструктури у кожному регіоні розподіленою генерацією”, – наголосили в Міненерго.
У підготовлених змінах до Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року визначено цільові потреби у 2,2-2,7 ГВт додаткових гарантованих генеруючих потужностей із розділенням їх за кожним регіоном України.
Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд
Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України у вівторок, 10 лютого.
“Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму 6,7 млрд доларів, а експортували – на 3,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт склав 4,4 млрд доларів, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг”, – йдеться у повідомленні.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України – Китай (1,9 млрд доларів), Туреччина (703 млн доларів), Польща (623 млн доларів). Експортували з України найбільше до Польщі (на 358 млн доларів), Туреччини (на 276 млн доларів), Італії (на 232 млн доларів).
У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів:
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (2 млрд доларів), метали та вироби з них (286 млн доларів), машини, устаткування та транспорт (253 млн доларів).
У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн гривень.
У Метінвесті розповіли про тонкощі впровадження штучного інтелекту
Впровадження штучного інтелекту (ШІ, АІ) в бізнесі часто закінчується провалом не через слабкість технологій, а через неготовність самих компаній. Про це розповів директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк.
“У 2026 році бізнес входить у нову фазу використання ШІ. Якщо раніше інструменти на кшталт ChatGPT сприймалися як розширений пошук або генератор текстів, то нині з’явилися AI-агенти та технології computer use, які здатні самостійно працювати з програмами: відкривати ERP-системи, аналізувати звіти, перевіряти пошту й виконувати завдання без класичних інтеграцій. Водночас саме це створює нові ризики”, – попередив експерт.
Баланюк застерігає: найбільша помилка – підхід “technology-first”, коли компанії спочатку купують ліцензії та складні рішення, а вже потім думають, навіщо вони потрібні. У такому разі ШІ стає не інструментом ефективності, а “множником проблем”, який лише прискорює та масштабує наявний безлад у процесах.
Практика показує, що реальну вигоду від ШІ отримує лише невелика частина компаній. Вони дотримуються принципу, за яким лише близько 10% успіху залежить від самих алгоритмів, 20% – від якості даних та інфраструктури, і аж 70% – від роботи з людьми та перебудови бізнес-процесів. Без цього навіть найсучасніші рішення не дають позитивного результату.
Перед впровадженням AI-функцій Баланюк радить спочатку спростити й стандартизувати процеси, прибрати зайву бюрократію, а для рутинних задач використовувати простіші та дешевші інструменти – автоматизацію або скрипти. Лише після цього має сенс залучати ШІ до складних рішень, прогнозування чи автономної роботи з системами.
Ключову роль у цьому процесі відіграє бізнес-аналітик. Сьогодні це не просто людина, яка описує вимоги, а фахівець, що має відфільтровувати технологічний хайп і визначати, де ШІ справді створює цінність, а де компанія лише “грається в інновації”.
Баланюк наголошує: штучний інтелект не зможе “вилікувати” бізнес, навпаки – яскраво підсвітить всі слабкі місця. Тому без попереднього аудиту процесів, роботи з даними та підготовки команд спроби швидко впровадити ШІ можуть призвести не до прориву, а до дорогого й швидкого руйнування системи.
Куба вперше з 2015 року залишилися без імпорту нафти
Куба вперше за десять років провела місяць без імпорту нафти. Країна стикається з дефіцитом усього, від газу для приготування їжі до води та електроенергії. Про це пише Bloomberg.
Рішення Мексики припинити всі поставки нафти на Кубу стало новим ударом для Куби. Мексика була головним постачальником нафти для Гавани після того, як у січні президент США Дональд Трамп наказав заарештувати лідера Венесуели Ніколаса Мадуро і припинив постачання палива з країни.
Щомісячні поставки сирої нафти з Мексики допомагали Кубі виробляти достатню кількість бензину, щоб задовольнити попит приблизно на місяць. У січні імпорт нафти на острів вперше з 2015 року досяг нульового рівня.
Обсяги поставок перебували під загрозою з грудня 2025 року, коли США розпочали морську блокаду з метою переслідування “тіньових флотів”, що транспортують нафту з Венесуели та Росії. Минулого року майже 80% потреб Куби в імпортованій нафті задовольняли Мексика і Венесуела.
Нагадаємо, через дефіцит авіаційного палива Куба повідомила авіакомпаніям, що вони не зможуть заправлятися на острові протягом наступного місяця. Паливна криза на Кубі призвела до проблем у російських туристів. Деяких із них почали переселяти з п’ятизіркових готелів.
Виробництво ШІ-чипів зіткнулося з дефіцитом скла з Японії
Стрімке зростання ринку штучного інтелекту дедалі частіше оголює несподівані “вузькі місця” у глобальних виробничих ланцюгах. Одним із таких обмежень виявилося спеціалізоване скловолокно для напівпровідникової промисловості, без якого неможливе масштабне виробництво сучасних ШВ-чипів. Як з’ясувалося у розслідуванні The Wall Street Journal, матеріал потрібної якості фактично постачає лише одна компанія у світі – японська Nittobo.
Історично Nittobo працювала з ткацьким обладнанням і технологіями обробки волокон, але саме ця експертиза дозволила їй раніше за конкурентів увійти в сегмент технічного скловолокна. За роки роботи компанія накопичила значну кількість ноу-хау та зайняла домінуючі позиції на ринку T-glass – спеціального типу скловолокна, яке використовується у виробництві напівпровідникових компонентів і друкованих плат.
T-glass застосовується в підкладках чипів як армувальний елемент. Він забезпечує структурну стабільність мікросхем під час роботи за високих температур, що є критично важливим для сучасних ШІ-прискорювачів та процесорів.
Різке зростання попиту змусило Nittobo переглянути цінову політику. Очікується, що вже цього року ціни на її продукцію зростуть щонайменше на 25%. При цьому Nittobo – не єдиний японський постачальник матеріалів для чипів, який іде на подорожчання. Компанія Resonac планує підвищити ціни більш ніж на 30% для частини свого асортименту.
Глобальна напівпровідникова індустрія також значною мірою залежить від менш очевидних японських виробників. Зокрема, компанія Ajinomoto, відома як виробник харчових добавок, постачає спеціальні плівки, що використовуються під час пакування чипів разом зі скловолокном T-glass.
Водночас ситуацію не можна зводити лише до спроби скористатися ШІ-бумом. Nittobo вже оголосила про плани до 2028 року утричі збільшити обсяги виробництва скловолокна, розпочавши масштабну інвестиційну програму наприкінці поточного року. Проте навіть такі темпи розширення не дозволять у короткостроковій перспективі повністю задовольнити потреби клієнтів.
У минулому фінансовому році Nittobo зафіксувала рекордний операційний прибуток у $104 млн. Аналітики зазначають, що японські компанії традиційно обережно ставляться до різкого нарощування виробничих потужностей, остерігаючись перегріву ринку. Усередині самої Nittobo ШІ-бум також не вважають достатньо довгостроковим трендом, щоб радикально змінювати масштаби бізнесу.
У результаті глобальне виробництво ШІ-чипів опинилося в залежності від вузького сегмента матеріалів, розширення якого відбувається значно повільніше, ніж зростає попит на штучний інтелект.
Видобуток нафти в Росії скорочується другий місяць поспіль
Проблеми з реалізацією нафти через скорочення її закупівель Індією призвели до того, що видобуток у Росії у січні впав другий місяць поспіль і склав 9,28 млн барелів на день. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з цими даними.
Це майже на 300 тисяч барелів на день менше від квоти, яка передбачена для Росії в рамках ОПЕК+.
Середньодобове скорочення виробництва у січні становило 46 тисяч барелів після приблизно 100 тисяч барелів місяцем раніше.
Через неможливість реалізувати всю нафту, що вивозиться з Росії, після того як США наприкінці серпня ввели мита проти Індії, а наприкінці жовтня – санкції проти Роснефти та Лукойла, сировина накопичується у танкерах. На початок лютого у плавучих сховищах знаходилося 143 млн барелів російської нафти. Це майже вдвічі більше, ніж рік тому, і на понад чверть більше, ніж наприкінці листопада.
Раніше різке падіння видобутку в Росії спостерігалося у 2024 році, коли він знизився з 9,64 млн у березні до 8,97 млн барелів у вересні. Але тоді це пояснювалося скороченням квот ОПЕК+, коли організація намагалася підтримати ціни на нафту шляхом обмеження пропозиції. Надалі до вересня 2025 року обсяг видобутку у Росії приблизно відповідав квоті, але потім показники почали розходитися: квота зростала, а виробництво спочатку стагнувало, а потім почало скорочуватися.
Наразі квота становить 9,57 млн барелів на день.
Нагадаємо, дрони атакували Слов’янськ-на-Кубані, що в Краснодарському краї РФ. В Телеграм-каналах писали, що під ударом міг бути місцевий НПЗ.
Також в окупованому Луганську поскаржились на атаку БпЛА. В результаті атаки спалахнула підстанція Кіровська.
ChatGPT готується до запуску реклами вже цього тижня
Основний продукт OpenAI, чат-бот ChatGPT, знову демонструє стабільне зростання аудиторії, перевищуючи 10% за місяць. Як повідомляє CNBC, про це співробітникам компанії повідомив генеральний директор OpenAI Сем Альтман. За його словами, наразі ChatGPT щотижня використовують понад 800 млн людей, а вже цього тижня компанія планує запустити нову модель чат-бота.
Окремо Альтман відзначив вибухове зростання Codex – інструменту OpenAI для програмування. За минулий тиждень його аудиторія збільшилася приблизно на 50%. Codex напряму конкурує з Claude Code від Anthropic, який за останній рік здобув широку популярність серед розробників. Нещодавно OpenAI представила нову модель GPT-5.3-Codex, а також окремий застосунок для комп’ютерів Apple.
OpenAI вже найближчим часом офіційно розпочне тестування рекламних оголошень у ChatGPT. Раніше компанія заявляла, що рекламні блоки будуть чітко марковані та з’являтимуться нижче відповідей чат-бота. В OpenAI також наголошують, що реклама не впливатиме на зміст відповідей. У довгостроковій перспективі компанія розраховує, що рекламні доходи забезпечуватимуть щонайменше половину її виручки.
Паралельно Сем Альтман і фінансова директорка OpenAI Сара Фрайар активно працюють з інвесторами напередодні завершення нового раунду фінансування, який може сягнути $100 млрд.
У Приватбанку торік чистий прибуток впав на 27%
Приватбанк повідомив про завершення 2025 фінансову року зі скороченням чистого прибутку на 27,7% – до 29,1 млрд грн.
Зазначається, що попри зростання операційних доходів, фінансовий результат знизився через рекордні податкові відрахування до бюджету та масштабне технічне списання проблемних активів, пов’язаних із колишніми акціонерами.
Прибуток до оподаткування зріс на 8,4% і сягнув 88 млрд грн. Основним драйвером став чистий процентний дохід, який збільшився на 19% – до 79,9 млрд грн.
Але частку заробленого довелося віддати державі. Загальна сума податку на прибуток за рік склала 58,9 млрд грн, що на 44% більше, ніж роком раніше. Таке різке зростання пояснюється виконанням норм Податкового кодексу, через що банк нарахував додаткові податкові зобов’язання у розмірі 37,5 млрд грн.
Банк списав з балансу активи, пов’язані з колишніми власниками. Оскільки реальна вартість цих активів вже дорівнювала нулю, це рішення дозволило привести звітність у відповідність до реального стану справ.
У результаті частка непрацюючих кредитів (NPL) у загальному портфелі обвалилася з 59,4% до 10%.
Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ
Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.