Світові ціни на нафту різко знизились після того, як президент США Дональд Трамп заявив про зупинку ударів по енергетичним об’єктам Ірану на п’ять днів. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 23 березня.
Так, вартість травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures в моменті обвалилася на $15,09 (13,45%) – до $97,1 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на травень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі впали в ціні на $11,77 (11,98%) – до $86,46 за барель.
Наразі ціни на обидві марки трохи відіграли падіння і Brent коштує $101, а WTI – $92 за барель.
Раніше в понеділок Трамп повідомив про переговори з Іраном, за підсумками яких він вирішив відклати на п’ять днів удари по іранських енергетичних об’єктах. Ще вчора він говорив, що завдасть таких ударів, якщо Тегеран за найближчі 48 годин не відновить рух суден через Ормузьку протоку.
Позначка: Ціни
У США ціни на пальне злетіли до максимуму
У США зафіксовано стрімке зростання цін на пальне, яке досягло найвищого рівня з жовтня 2023 року. Це пов’язано з атаками на нафтову інфраструктуру на Близькому Сході, що продовжуються, а також із заявами Білого дому про ймовірність затяжного конфлікту з Іраном. Про це в понеділок, 16 березня, повідомило CNN.
Як зазначає видання, поточна паливна криза загрожує перерости в продовольчу і чинить серйозний тиск на внутрішню політичну ситуацію в країні, особливо на позиції адміністрації Дональда Трампа.
За інформацією Американської автомобільної асоціації, середня ціна за галон бензину (приблизно 3,78 літра) у понеділок склала 3,72 долара – це найвищий показник з 7 жовтня 2023 року. З початку ескалації конфлікту з Іраном ціна бензину збільшилася на 74 центи, що є стрибком у 26,9% всього за місяць. Таке різке зростання нагадує про економічні наслідки урагану “Катріна” у 2005 році.
Особливо складною залишається ситуація на ринку дизельного палива, яке подорожчало на 1,24 долара за час конфлікту, що досяг середньої позначки 4,99 долара за галон. Це впритул наближає до психологічно значущої позначки 5 доларів – рівень, який не спостерігався з грудня 2022 року. У відповідь транспортні компанії почали вводити значні паливні надбавки, що неминуче вплине на кінцевих споживачів.
Видання зауважує, що підвищення цін на пальне підриває один із ключових економічних аргументів Дональда Трампа. Ще в грудні 2025 року глава Білого дому ставив собі в заслугу падіння цін на бензин нижче за $3 за галон. Тепер цей козир втрачений.
Експерти звертають увагу на ймовірні глобальні наслідки кризи. Закриття Ормузької протоки може призвести до перебоїв у постачанні добрив, критично необхідних для фермерів по всьому світу. Першими жертвами інфляції стануть продукти з коротким терміном зберігання – молочні вироби, фрукти, овочі та риба, ціни на які можуть різко зрости вже найближчими тижнями.
Нагадаємо, США вирішили вивільнити 172 мільйони барелів нафти зі стратегічного резерву, щоб спробувати зменшити її вартість на світовому ринку.
У Білому домі обіцяють низькі ціни на нафту після війни в Ірані
У Європі вперше за п’ять років подешевшали електромобілі
Середня вартість електромобілів у Європейському Союзі вперше з 2020 року почала знижуватися. За даними аналітичного дослідження організації Transport & Environment, у 2025 році середня ціна електрокара в ЄС зменшилася приблизно на €1800 – до €42700, що становить падіння на 4%.
Основною причиною такого зниження стали нові вимоги до викидів CO2 для автопарків, встановлені Європейською Комісією. Через ці правила автовиробники почали активніше запускати доступніші моделі електромобілів, особливо у компактному B-сегменті, де середня ціна впала одразу на 13%.
Як приклади доступніших електрокарів аналітики наводять Citroën ë‑C3 та Renault 5. Саме такі моделі допомогли виробникам виконати початкові цілі щодо скорочення викидів CO2 для 2025 року. Втім, згодом ЄС дещо пом’якшив ці вимоги, дозволивши рахувати середні показники за період 2025–2027 років.
Керівник німецького підрозділу T&E Sebastian Bock зазначив, що екологічні стандарти приносять користь не лише клімату, а й покупцям. За його словами, якщо Європа не послабить цілі щодо скорочення викидів до 2030 року, нові електромобілі можуть стати дешевшими за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння.
Зниження цін у 2025 році різко контрастує з попереднім періодом. У 2020-2024 роках середня ціна електрокарів навпаки зросла приблизно на €5000. Тоді автовиробники робили ставку переважно на дорожчі моделі – зокрема Audi Q4 e‑tron, Audi e‑tron GT, Volkswagen ID.4, BMW iX, Mercedes‑Benz EQS та Porsche Taycan.
Нині ж виробники готують нову хвилю доступніших електромобілів. Наприклад, концерн Volkswagen Group планує представити компактну сім’ю моделей, серед яких Volkswagen ID. Polo, Cupra Raval, Volkswagen ID. Cross та Škoda Epiq. Базова ціна ID. Polo, за попередніми планами, має становити близько €25 тисяч.
За оцінками T&E, у 2024 році електромобілі сегментів D і E вже досягли цінового паритету з бензиновими та дизельними моделями. Для компактних сегментів A, B і C такий баланс може настати до 2030 року – за умови, що виробники передаватимуть зниження витрат покупцям.
Однак, якщо ЄС послабить кліматичні цілі на 2030 рік, середня ціна електромобілів може знову зрости. У такому разі середній електрокар у Європі може коштувати приблизно на €2300 дорожче, ніж за нинішніх правил.
В уряді оцінили поточну ситуацію на ринку пального
В Україні спостерігається спадання ажіотажу на ринку пального. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у понеділок, 16 березня.
Вона розповіла, що провела нараду з операторами паливного ринку. Було скоординовано забезпечення ресурсами АЗС за участі Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби.
“Наша мета – забезпечити пальним усіх споживачів. Безумовним пріоритетом залишається безперебійне постачання для Сил оборони, екстрених служб, а також для сільськогосподарських виробників у звʼязку з початком посівної”, – написала Свириденко.
Прем’єр розповіла, що представники найбільших мереж АЗС поінформували про запаси пального та закордонні поставки, передбачені на квітень.
“Станом на зараз ринок забезпечений ресурсом у достатній кількості, спостерігається спадання ажіотажу. Державна компанія Укрнафта, що входить до групи Нафтогаз, продовжує тримати орієнтир цін на бензин та дизель для ринку, з урахуванням світових змін через ситуацію на Близькому Сході”, – зазначила вона.
Очільниця уряду доручила керівництву Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби продовжити моніторинг рівня цін на ринку і реагувати за потреби у випадку виявлення порушень, не перешкоджаючи при цьому роботі бізнесу.
Також було узгоджено з керівниками ключових операторів подальші спільні кроки для стабільної ситуації на ринку.
“Додатково уряд готує нові адресні програми для підтримки людей в умовах зростання світових цін на нафту. Це одноразова допомога 1500 грн для найбільш вразливих категорій громадян та кешбек на пальне в межах програми Національний кешбек”, – нагадала Свириденко.
Тим часом станом на сьогодні ціни на дизельне пальне зросли переважно на 1 грн/л, на такий же рівень здорожчав автогаз, а бензин продовжує втримувати позиції. Про це свідчить моніторинг даних на сайтах та в додатках мереж, проведених Енергореформою, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Так, на державній Укрнафті ціна на дизель та газ залишається найнижчою серед досліджуваних мереж, за нею йде UPG, яка за вихідні підвищила ціну на ДП та ДП+ на 2 грн/л.
Максимальна ціна ДП – 79,99 грн/л, ДП+ – 82,99 грн/л, про що свідчать стели Socar, ОККО, WOG.
Ціна на газ становить від 41,99 грн/л на Укрнафті до 45,98 грн/л на WOG.
Ціна на А-95 – від 68,9 грн/л на UPG до 70,99 на інших трьох приватних мережах. На Укрнафті – 68,99 грн/л.
А-95+ найдорожчий на Socar – 74,99 грн/л, найдешевший на UPG – 71,9 грн/л.
ЄС обговорює варіанти стримування цін на енергоносії
Міністри країн Євросоюзу в понеділок обговорюють, як зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Водночас, за словами обізнаних посадовців блоку, Єврокомісія розробляє надзвичайні заходи для захисту споживачів від подорожчання енергії та може скористатися майбутнім переглядом правил європейського ринку вуглецю для збільшення квот на викиди CO₂. Про це повідомляє Reuters 16 березня.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн 11 березня повідомила, що Брюссель також розглядає можливість обмеження цін на газ.
“Існують структурні причини, через які ціни на енергоносії в Європі високі”, – зазначила Йоанна Пандера з Forum Energii, додавши, що ціни суттєво відрізняються у різних країнах ЄС через відмінності в енергетичному балансі та податковій політиці.
Оптові ціни на газ в Європі зросли більш ніж на 50% від початку війни в Ірані.
Один із дипломатів ЄС зазначив, що частина урядів очікує від Брюсселя зосередження зусиль на національних податкових пільгах або внутрішніх субсидіях.
Проте опора на національні субсидії може поглибити нерівність між країнами-членами ЄС.
“Не всі можуть дозволити собі державну допомогу – у цьому і полягає проблема. Це зручно для тих, у кого глибокі кишені”, – пояснив високопоставлений дипломат ЄС.
За даними аналітичного центру Bruegel, із понад 500 млрд євро ($571 млрд), витрачених урядами ЄС на заходи підтримки під час енергетичної кризи 2022 року, 158 млрд євро припало на частку Німеччини – найбільшої економіки Європи.
Фон дер Ляєн цього тижня направить главам держав ЄС перелік варіантів надзвичайних заходів напередодні саміту Євросоюзу, котрий відбудеться у четвер.
Нагадаємо, ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. кубометрів. Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне
У Києві зросла вартість проїзду в маршрутках
З суботи, 14 березня, у частині приватних маршрутних таксі Києва вартість проїзду зросла з 15 до 20 гривень. По це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Згідно з оголошеннями, які розмішенні у маршрутках, збільшення вартості повʼязане зі “значним здорожченням пального та з метою забезпечення виїзду автобусів на лінію”.
Агенство зазначає, що востаннє ціна на проїзд в столичних маршрутках підвищувалася весною 2022 року.
При цьому вартість проїзду в метро, трамваях, тролейбусах та муніципальних автобусах залишається незмінною з початку повномасштабної війни – 8 гривень. А придбавши проїзний на 50 поїздок, вартість однієї знижується до 6,50 гривень.
Напередодні стало відомо, що київська електричка оновила ціни на проїзд. Чергове підвищення вартості квитка пов’язане із введенням спеціального комісійного збору.
А сьогодні зранку стало відомо, що у Києві електротранспорт призупинив рух на окремих ділянках. Це пов’язано з масованою російською атакою.
Збиток компаній РФ торік склав майже 9 трлн рублів – ЗМІ
Фінансові показники компаній Росії значно погіршилися на тлі уповільнення зростання і наростання проблем в економіці країни. Про це свідчать дані Росстату, повідомляють російські провладні Ведомости.
За підсумками 2025 року сукупний збиток організацій зріс на 7,5% рік до року і досяг 8,9 трлн руб.
Про збитки відзвітували 17 200 компаній, або 27,1% від загальної кількості. Одночасно з цим прибуток зафіксували 46 400 організацій. Сукупно вони заробили 35,9 трлн руб., що на 1,3% менше в порівнянні з попереднім роком.
Слідом за фінансовими результатами знизилася й інвестиційна активність. За оцінкою Росстату, у 2025 році вкладення в основний капітал скоротилися на 2,3% після чотирьох років зростання показника — на 8,4% у 2024 році, на 9,8% у 2023-му, на 6,7% у 2022-му і на 8,6% у 2021-му.
Така динаміка склалася, попри зниження ключової ставки Центробанку на п’ять процентних пунктів — з 21% до 16% річних.
Аналітики зауважили, зниження сальдованого фінансового результату російського бізнесу пов’язане з підвищенням витрат і погіршенням становища в сировинних галузях.
“Тиск чинили нижчі експортні ціни в першій половині року, санкційні обмеження і зростання логістичних витрат”, – пояснюють експерти.
За його словами, ситуація в економіці залишається неоднорідною, оскільки прибуток у переробній промисловості зріс на 6,6%, а у фінансовому секторі — більш ніж на 50%. Однак поточна картина — це “перший сигнал охолодження корпоративних фінансів після кількох успішних років”, — підсумував Чернов.
Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання
Одним із головних чинників зростання цін на паливо стала зупинка найбільшого нафтопереробного заводу в Україні. Про це заявив голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко під час виступу у Верховній Раді в середу, 11 березня.
За його словами, перші сигнали про подорожчання пального з’явились 28 лютого, а вже 2 березня АМКУ направив офіційні вимоги найбільшим паливним мережам та почав зустрічі операторами ринку.
“Попри наявність об’єктивних факторів росту цін на світлі нафтопродукти, комітет не виключає, що така ситуація може бути спричинена ще й окремими суб’єктивними чинниками. АМКУ вивчає можливе порушення законодавства в діях операторів АЗС під час підняття цін на пальне”, – зазначив Кириленко.
Глава АМКУ заявив, що основним об’єктивним чинником, який вплинув на збільшення цін, є те, що починаючи з минулого року, а саме після зупинення найбільшого, по суті, єдиного нафтопереробного підприємства в Україні, майже всі світлі нафтопродукти залежать від імпорту нафтопродуктів.
Інші фактори росту цін:
“Наразі логістика з доставки палива не може бути апріорі порівняна з логістикою і доставкою, і виробництвом палива в країнах Європейського Союзу”, – зазначив глава АМКУ.
За словами Кириленка, 27 лютого, згідно з інформацією операторів, обсяги придбання нафтопродуктів, а зокрема бензину марки А-95 та дизельного пального, зросли на 40-70% по бензину і 60-140% по дизельному паливу відповідно.
Одночасно відбувалося й скорочення пропозиції з боку європейських постачальників у зв’язку з необхідністю і чіткою аргументацією європостачальників наповнення власних ринків.
Водночас Кириленко наголосив, що вказану ситуацію не можна порівнювати з ситуацією на початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, коли в Україні були величезні проблеми з логістикою, але був наявний ресурс і ресурс був сталий в ЄС.
“Тому, до прикладу, станом на 23 лютого зростання в Європі сягнуло позначки в 10,5%, при цьому такого рівня зростання ціни на АЗС нашої країни зазнали лише 4 березня поточного року, тобто через 14 днів”, – сказав глава АМКУ.
BMW розкрила вартість нового електрокросовера iX3
Компанія BMW оголосила австралійські ціни на електричний кросовер BMW iX3 другого покоління, повідомляє Carscoops.
Модель стартує з позначки 109900 австралійських доларів (приблизно 77600 доларів США), що робить її помітно дешевшою за кількох ключових конкурентів у сегменті преміальних електрокросоверів.
За таку суму пропонується версія iX3 50 xDrive з двома електродвигунами. Новинка виявилася доступнішою за такі моделі, як Polestar 3, Audi Q6 e-tron, Genesis Electrified GV70 та Porsche Macan 4, які на австралійському ринку коштують помітно дорожче.
Друге покоління iX3 має стати одним із найважливіших електромобілів BMW за останні роки. Саме ця модель отримала нову дизайнерську мову бренду та першою використовує електричну архітектуру шостого покоління з новими батареями та електромоторами.
На відміну від попередника, який мав лише один електродвигун, новий iX3 оснащується двома моторами із сумарною потужністю 463 к.с. і крутним моментом 645 Н·м. Електрокросовер комплектується акумулятором ємністю 108 кВт·год і підтримує швидку зарядку потужністю до 400 кВт. Заявлений запас ходу становить до 805 км на одному заряді, а розгін до 100 км/год займає 4,9 секунди.
Водночас базова ціна може суттєво зрости через опції. Наприклад, більшість кольорів кузова доступні лише за доплату: стандартний білий Alpine White безкоштовний, тоді як інші варіанти коштують приблизно 2000 австралійських доларів, а спеціальне покриття Frozen Space Silver – близько 6000.
Додаткові витрати передбачені й для колісних дисків. 21-дюймові диски оцінюються у 2 500 австралійських доларів, 22-дюймові аеродинамічні – у 5300, а 22-дюймові M-диски – у 7700. Покупці також можуть замовити пакет M Sport Package Pro, нові варіанти оздоблення салону або навіть біле шкіряне кермо.
Очікується, що у США стартова ціна новинки становитиме приблизно $60 тисяч, хоча офіційні деталі для цього ринку ще не оголошені.
Ціни на нафту прискорили падіння
Падіння цін на нафту посилилося. Вартість травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures упала на $16,11 (16,28%) до $82,85 за барель. Про це свідчать дані торгів у вівторок, 10 березня.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) знизилися в ціні на $16,14 (17,03%) до $78,63 за барель.
Напередодні під час торгів обидві марки піднімалися майже до $120 за барель на побоюваннях, що близькосхідні країни скоротять видобуток через неможливість продавати попередні обсяги палива з огляду на закриття Ормузької протоки.
Нагадаємо, Саудівська Аравія вже знизила обсяги виробництва нафти на 2-2,5 млн барелів на добу, ОАЕ – на 500-800 тис. б/д, Кувейт – приблизно на 500 тис. б/д, Ірак – приблизно на 2,9 млн б/д.
Водночас тиск на котирування чинили заяви президента США Дональда Трампа про те, що війна з Іраном, ймовірно, “наближається до кінця”.
За прогнозами експертів, коли конфлікт на Близькому Сході закінчиться, відновлення ланцюжка поставок буде нешвидким. Якщо свердловини будуть тривалий час закриті, відновлення видобутку на повну потужність займе тижні або навіть більше.