В Угорщині заборонили експорт нафти, бензину й дизеля

Угорщина на тлі зростання цін у Європі через ситуацію на Близькому Сході заборонила експорт нафти, бензину та дизеля. Про це заявив міністр національної економіки Мартон Надь у Facebook.
За його словами, Будапешт з метою стримування зростання цін на пальне з 10 березня обмежив ціну на бензин та дизель.
Рішення про заморожування цін було ухвалено на позачерговому засіданні уряду у зв’язку зі зростанням цін на пальне в Європі. Він також не забув звинуватити Україну в нібито “блокуванні” транзиту російської нафти нафтопроводом Дружба.
“Уряд забороняє експорт сирої нафти, бензину марки 95 та дизельного палива і вживає найрішучіших заходів проти зловживань у торгівлі”, – написав Надь.
За його словами, уряд ухвалив рішення звільнити запаси нафти на 45 днів.

Ціна на нафту впала нижче психологічної межі

Світові ціни на нафту перейшли до зниження у другій половині понеділка і навіть впали нижче психологічної межі у 100 доларів за барель. Про це свідчать дані торгів 9 березня.
Так, вартість травневих ф’ючерсів на сорт нафти Brent на лондонській біржі ICE Futures станом на 17:30 за Києвом зросла на $5,64 (6,08%) і перебуває на рівні $98,33 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялись на $5,05 (+5,56%) і опустились до $95,95.
Як відомо, сьогодні зранку ціна і Brent, і WTI піднімалася до майже $120 за барель. Це рекордні максимуми з весни 2022 року.
За минулий тиждень Brent подорожчала на 27%, а WTI – майже на 36% на тлі війни США і Ізраїлю проти Ірану. Це максимальні темпи з весни 2020 року.
У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що стрибок цін на нафту є “дуже невеликою ціною за безпеку і мир для США та всього світу”.

Стрибок цін на АЗС: Свириденко зробила заяву

Державна компанія Укрнафта і приватні компанії підтримуватимуть належний рівень постачання та доступність пального для українських споживачів. Про це повідомила прем’єр-міністер Юлія Свириденко після наради уряду в понеділок, 9 березня.
“Провела зустріч з ключовими представниками ринку нафтопродуктів. Скоординували подальші дії у зв’язку з поточною ситуацією на паливному ринку, яка має переважно зовнішні причини”, – заявила вона.

За підсумками наради Свириденко повідомила про скординування дій уряду та учасників ринку, щоб забезпечити безперебійну наявність пального по всій країні.
Уряд очікує, що оператори ринку, як державна компанія Укрнафта, так і приватні компанії, підтримуватимуть належний рівень постачання та доступність пального для споживачів.

Свириденко наголосила, що ціни на нафтопродукти мають формуватися з урахуванням ситуації на світових ринках, але без внутрішніх спекуляцій.

За її словами, Укрнафта виконуватиме роль орієнтира справедливої ціни на паливо.

Контроль за ціновою ситуацією на ринку здійснюватимуть Антимонопольний комітет України та Держпродспоживслужба. Вони мають моніторити можливі порушення та реагувати на випадки необґрунтованого підвищення цін, водночас не створюючи надмірного тиску на добросовісний бізнес.

“Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль отримав завдання забезпечити щоденну координацію з представниками ринку на базі Міністерства енергетики для оперативного вирішення поточних питань, зокрема тих, що виникають у роботі операторів ринку”, – зазначила Свириденко.

Також Міністерство економіки разом із Міністерством фінансів та Міністерством енергетики, за словами прем’єрки, працюють над можливими механізмами підтримки для категорій споживачів, які можуть найбільше постраждати від суттєвого зростання цін на нафтопродукти.

Війна в Ірані розганяє ціни на продовольство

Світові сільськогосподарські ринки фіксують різке зростання цін на продукцію. Ціни на пальмову та соєву олію стрімко зросли, тоді як котирування пшениці наблизилися до дворічного максимуму. Про це повідомляє Bloomberg.

Головною причиною паніки стала ескалація ситуації на Близькому Сході. Бойові дії призвели до подорожчання енергоносіїв і добрив, створивши загрозу глобального дефіциту продовольства.

Перебої з постачанням сирої нафти підвищують привабливість біопалива з сільськогосподарських культур. Це закономірно стимулює попит на рослинні олії та кукурудзу.

Фактичне закриття Ормузької протоки, котра є одним із ключових маршрутів торгівлі добривами, спричинило різкий стрибок цін на поживні речовини для рослин. Фермери по всьому світу поспіхом намагаються сформувати запаси перед посівною.

Побоювання щодо продовольчої безпеки в умовах війни можуть спровокувати до активної закупівлі базових продуктів харчування, насамперед пшениці.

На цьому тлі пальмова олія подорожчала на 10%. Це найзначніший внутрішньоденний стрибок із 2022 року, коли Індонезія тимчасово зупиняла експорт.

Чиказькі ф’ючерси на соєву олію, яка є найближчим замінником пальмової, зросли на 5%. Ці котирування підвищуються вже одинадцятий день поспіль, що є найтривалішою серією безперервного зростання з 2008 року.

Ф’ючерси на пшеницю додали понад 3% після рекордного з 2024 року стрибка минулої п’ятниці. Кукурудза подорожчала більш ніж на 2%, також зросли ціни на соєві боби.

Аналітик Futures International Джо Девіс зазначає, що ринки зернових та олійних культур нині повністю слідують за динамікою цін на енергоносії. Будь-яка ескалація війни з Іраном і надалі тягнутиме за собою зростання цін на аграрну продукцію.

Паніка перекинулася і на азійські торговельні майданчики. На Далянській товарній біржі в Китаї найбільш торговані ф’ючерси на соєвий шрот злетіли на 6% – до 3066 юанів за тонну. Ціни на пальмову й ріпакову олію, а також шрот досягли максимально допустимих денних лімітів зростання.

На думку Девіса, хоча більшість фермерів уже зафіксували ціни або закупили все необхідне на 2026 рік, справжні фінансові проблеми можуть накрити галузь наступного року, якщо судноплавство в Ормузькій протоці найближчим часом не відновлять.

Нагадаємо, ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів.

Тоді як вранці нафта Brent підскочила до майже 120 доларів за барель, хоча перед початком війни в Ірані вона коштувала трохи більше 70 доларів. Таких цін не спостерігалося з початку російського вторгнення в Україну в 2022 році.

У Росії рекордно подорожчала горілка та зросли продажі антипохмелінів

У Росії за перші два місяці 2026 року різко подорожчала горілка. Cередня ціна за літр алкогольного напою зросла на 6,11% – з 897 до 952 рублів. Це рекордне зростання, як мінімум, з початку повномасштабної війни проти України, пише The Moscow Times в п’ятницю, 6 березня. Для порівняння: за перші два місяці 2022 року горілка стала дорожчою на 2,09% (з 646 до 660 рублів), у 2023-му – на 1,26% (з 680 до 688 рублів.), у 2024-му – на 2,18% (з 701 до 717 рублів), а у 2025-му – на 5,58% (з 778 до 821 рубля).

Однією із причин збільшення цін на початку цього року стало підвищення акцизу на міцний алкоголь (від 18 градусів) на 11,35%. Торік цей акциз зріс на 10,61%. Крім того, Міністерство фінансів Росії з 1 січня підняло мінімальну роздрібну ціну півлітрової пляшки горілки з 349 до 409 рублів.

У той же час минулого року обсяги продажу спиртних напоїв з часткою етилового спирту вище 9% впали на 1,1%, до 119,9 млн декалітрів, коньяку – на 9,2%, до 1,2 млн декалітрів, а горілки – на 3,6%, до 2,7 млн декалітрів. Експерти пояснювали зниження обсягів продажу зростанням акцизів та мінімальних цін.

Разом з тим в Росії пало і виробництво горілки – на 4,2%, до 79,3 млн декалітрів. Загальний випуск алкогольної продукції (крім пива, пивних напоїв, сидру, пуаре та медовухи) становив 178,3 млн декалітрів, що на 5,3% менше, ніж роком раніше.

Водночас у Росії різко зріс продаж засобів від похмілля: у січні-жовтні 2025 року аптеки продали 1,96 млн упаковок відповідних препаратів. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому вираженні продажі також збільшилися на 27% – до 803 млн рублів.

Ціни на нафту знизилися вперше за шість днів

Світові ціни на нафту в п’ятницю, 6 березня, трохи знизилися вперше за останні шість днів. Про це повідомляє Reuters. На ринок вплинули новини про те, що влада США може втрутитися у торгівлю нафтовими контрактами, а також дозволила частково купувати російську нафту, щоб зменшити дефіцит на ринку. Ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 95 центів, або 1,1%, до 84,46 долара за барель, а ціна на West Texas Intermediate знизилася на 1,08 долара, або 1,3%, до 79,93 долара.

Загалом протягом тижня ціна на Brent зросла на 16,4%, на WTI – на 19,2%, що є найстрімкішим тижневим зростанням з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Після початку операції США та Ізраїлю 28 лютого Іран зупинив рух танкерів через Ормузьку протоку, через яку здійснюється приблизно п’ята частина світових поставок нафти.
5 березня Міністерство фінансів США надало компаніям винятки для початку купівлі підсанкційної російської нафти, яка зберігається на танкерах, щоб послабити обмеження поставок, які змусили нафтопереробні заводи в Азії скоротити переробку.

Нагадаємо, перші винятки були надані НПЗ Індії, які відреагували купівлею мільйонів барелів російської сирої нафти.

Бензин по 100 грн? Прогнози щодо вартості палива

На тлі новин про війну на Близькому Сході в Україні стрімко зросли ціни на пальне. Експерти кажуть, що АЗС переписали цінники штучно – ситуація в Ірані не вплинула на наш ринок, а гравці ринку підняли вартість лише заради наживи.
Масла у вогонь підлили і самі українці, які створили ажіотажний попит на пальне. Дефіциту бензину чи дизелю в країні зараз немає і об’єктивних причин підіймати ціни також, проте є думка, що залежно від тривалості фактичного блокування Ормузької протоки наші водії можуть побачити на табличках АЗС 100-150 грн за літр бензину. “Астанавітєсь або чому ростуть ціни на пальне?” Аналітичний проєкт DeepState вдень 4 березня повідомив, що зростання цін на АЗС є штучним. Таку думку також поділяє паливний експерт Сергій Куюн.
“За нашою інформацією з середини заправних топ-компаній, вони підняли ціни на пальне, користуючись можливістю світових подій, щоб збільшити прибутки, усвідомлюючи, що впливу ситуації у Перській затоці на ринок ще немає”, – заявили аналітики DeepState.
Аналітики додають, що резерв для продажу пального за старою ціною є на близько місяця часу, а далі дійсно може бути вплив на формування вартості, виходячи з ситуації навколо Ірану.
“Важливо зазначити, що це стосується саме топ-компаній, від яких і формується ціна на ринку. Знижувати ціну, попередньо, вони не планують”, – зазначається в повідомленні. Паніка і шалений ажіотаж Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн також вважає, ажіотажний попит на пальне на тлі новин про війну в Ірані й ризики для нафтових постачань призвів до різкого зростання продажів на АЗС. Це, мовляв, і потягнуло ціни вгору.
“Тим часом у нас все добре. Запаси в мережах є, зокрема всі залиті бензином. Є і дизпальне, зі зникненням морозів його стало більше, всі шлюзи відкрились. Але ажіотажний попит спустошує АЗС. Думаю, ажіотаж уже роздув ціни мінімум на 5 грн/л”, – написав Куюн на своїй сторінці у Facebook.
Експерт каже, що розмовляв з топменеджером однієї з мереж автозаправних станцій, який пояснив: “Ми маємо дешеві запаси, але пальне виносять так швидко, що змушені орієнтуватись на поточні високі котирування, бо пальне за поточними світовими цінами піде у продаж не за 2 тижні, а вже наступного з такими темпами продажів. Ми змушені піднімати ціни і фактично пасувати клієнтів на конкурентів, щоб нас елементарно не висушили і ми не перейшли винятково на талони”.
Куюн зауважує, що в умовах паніки шукати логіку ціноутворення марно. Саме паніка, з його слів, максимально поглибила весняну кризу 2022 року: якби тоді всі не кинулись на заправки з каністрами й бочками, а обмежились поточним споживанням, то, швидше за все, пройшли б без того місячного “блекауту”, коли працювало всього дві мережі.
Загалом експерт має позитивний настрій. За його прогнозом, Ормузька протока може бути розблокована, бо президент США Дональд Трамп готовий конвоювати танкери з нафтою і пальним через пролив.
“Гадаю, цього тижня багато чого проясниться і хтось пожалкує, що залив по 70 грн/л ту 200-літрову діжку”, – резюмував Куюн. Негативний сценарій В свою чергу паливний експерт Дмитро Льоушкін вважає, що у разі негативного сценарію – тривалого блокування Ормузької протоки – ціни на бензин та дизель на українських АЗС можуть зрости до 100-150 гривень за літр. А через кілька місяців після повноцінного відновлення судноплавства відкотитися до 80 гривень, зазначає він.
“Може долетіти і до 100-150, якщо Ормузьку протоку не відкриють. Але, я думаю, що США та ЄС в такому разі будуть продавати нафту зі стратегічних резервів, і ціна зупиниться на 100” – сказав експерт для УНІАН, висловивши впевненість що судноплавство протокою буде відновлено протягом місяця.
Він констатував, що нинішнє зростання цін на паливо в Україні рекордне.
“Це максимальні темпи зростання. Я ніколи у своєму житті не бачив такого зростання цін у великих мережах. Навіть за часів паливної кризи такого зростання цін на пальне не було. Воно зникало і з’являлося по іншій ціні. Але ж тут паливо є”, – підкреслив експерт.
За його даними, гуртові ціни на бензин та дизель вже сягають 68-70 грн/літр. При цьому частина гуртових продавців не поспішають продавати пальне, оскільки впевнені, що зростання цін триватиме. Реакція влади Сьогодні голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від Слуги народу Данило Гетманцев пригрозив мережам заправок Антимонопольним комітетом.
“Розумію, що це бізнес, а бізнес – завжди бізнес, і головна його мета – прибуток. Водночас в країні, де йде війна та половина країни на генераторах, у такого потужного бізнесу як ваш є ще і певна соціальна функція, яка не дозволяє використовувати панічні настрої задля надприбутків. Всі ж розуміють, що стрибок цін на паливо, яке ви продаєте, наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий звʼязок з війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу. Схаменіться. Не змушуйте звертатися до Антимонопольного”, – звернувся він до представників паливного ринку.
У пресслужбі Верховної Ради повідомили, що закон Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів передбачає системне рішення для формування резерву пального. Зокрема, створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, з яких чверть може зберігатися в країнах Євросоюзу.
Використовувати резерв буде можна лише в випадку кризи і не для комерційної діяльності. Закон набирає чинності поетапно, і фізичне наповнення резервів відбуватиметься поступово.
Там додали, що до того, як повноцінно запрацює механізм запасів, держава використовуватиме такі механізми:

  • постійний моніторинг цін, маржі та обсягів постачання;
  • координація з основними трейдерами щодо стабільності імпорту й логістики;
  • контроль за дотриманням конкурентного законодавства та недопущення змови;
  • диверсифікація джерел постачання через європейські напрямки.
  • Стрибок цін на АЗС: Гетманцев емоційно звернувся до продавців пального

    Голова Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звернувся до учасників паливного ринку із закликом не користуватися панічними настроями для отримання надприбутків на тлі подорожчання пального. Про це народний депутат написав у Telegram у середу, 4 березня.

    “Схаменіться. Не змушуйте звертатися до Антимонопольного (комітету – ред.)”, – написав парламентарій.
    Гетманцев визнав, що паливний сектор є бізнесом і орієнтується на прибуток, однак наголосив, що під час війни, коли значна частина країни залежить від генераторів, у такого ринку є й соціальна відповідальність.

    За словами нардепа, нинішній стрибок цін, на його думку, має “дуже обмежений причинно-наслідковий зв’язок” із війною в Ірані, зокрема через часовий проміжок між подіями та реальним впливом на постачання. Аналітики OSINT-проєкту DeepState пишуть, що заправні топ-компанії підняли ціни на пальне, користуючись можливістю світових подій, щоб збільшити прибутки, усвідомлюючи, що впливу ситуації у Перській затоці на ринок ще немає.
    “Резерв для продажу пального за старою ціною є на близько місяця часу, а далі вже може бути вплив на формування ціни, виходячи з ситуації на Близькому Сході. Важливо зазначити, що це стосується саме топ-компаній, від яких і формується ціна на ринку. Знижувати ціну, попередньо, вони не планують”, – йдеться в повідомленні.

    Ціни на газ у Європі підскочили на 27% через війну на Близькому Сході

    Фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 30% світових поставок скрапленого природного газу (СПГ), призвело до стрибка цін на газ. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 березня.

    Ціна газового ф’ючерсу Dutch TTF в Європі 2 березня злетіла до 40,8 євро, що на 27,5% вище за ціну закриття 27 лютого. До полудня ціна дещо знизилася – до 39,2 євро/МВ год (484 долара за 1000 кубометрів), зростання становило 22,5%. Стрибок став найзначнішим із серпня 2023 року. Європа закуповує скраплений газ насамперед у США, але глобальна конкуренція за паливо може загостритися, оскільки азіатські країни переважно імпортують його із Близького Сходу. У вихідні після початку бомбардувань Ірану силами США та Ізраїлю Тегеран оголосив про припинення торгівлі через Ормузьку протоку, а потім підбив три танкери. Декілька танкерів, які прямували до Катару та ОАЕ для завантаження СПГ, стали затримуватися або змінювати маршрут.

    Зазначається, що ціни на газ у Європі впали в лютому на 19% через м’яку погоду, але ЄС закінчує опалювальний сезон із дуже низькими запасами. Сховища зараз заповнені лише на 30%, що набагато менше від середнього значення за останні п’ять років. Менше за цей період було лише 2022 року.

    За словами аналітиків, збій у постачаннях незабаром почне відчуватися на фізичному ринку. Зазначається, що європейський ринок газу більш чутливий до фактичного закриття Ормузької протоки, ніж ринок нафти.

    Зупинка судноплавства Ормузькою протокою протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі, застерігають аналітики Goldman Sachs. Ситуація може ускладнити поповнення запасів у Європі у найближчі місяці і знову збільшити витрати на енергію в промисловості.

    В Україні прискорилася промислова інфляція

    Ціни виробників промислової продукції в Україні зросли до 11,2% у річному вимірі, у січні 2026 року в порівнянні з попереднім місяцем вони збільшилися на 3,5%. Про це повідомила Державна служба статистики у Facebook.
    У січні 2026 року індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із останнім місяцем 2025 року збільшився на 3,5%.
    У грудні цей показник навпаки продемонстрував скорочення до “мінус” 0,1%.
    В річному вимірі також зафіксовано зростання цін виробників до 11,2%.
    Зростання цін у січні передусім було зумовлене підвищенням вартості постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 6,5%.
    У добувній промисловості промислова інфляція у січні зросла на 0,6%, у переробній – на 1,6%.