Позначка: Торгівля

  • Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік

    Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік

    У 2024 році товарообіг між Україною та Німеччиною вперше перевищив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Цю інформацію надала радник із економічних питань у посольстві України у Берліні Віталій Іващук, посилаючись на статистику Німеччини. Він зазначив, що торговельні відносини між Україною та Німеччиною активно розвиваються на різних рівнях, включаючи міждержавні, міжрегіональні та міжміські партнерства. Співпраця у таких сферах, як відновлення, енергетика, IT та оборонно-промисловий комплекс, вважається найбільш перспективною для розвитку двосторонніх відносин.

  • США та Китай відновили торговельне перемир’я

    США та Китай відновили торговельне перемир’я

    Представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду, що передбачає повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. Після переговорів у Лондоні міністр торгівлі США Говард Лутнік повідомив про досягнення угоди, яка базується на раніше укладеній угоді в Женеві про послаблення тарифів. Обидві сторони мають до 10 серпня для узгодження комплексної угоди, інакше тарифи можуть знову зрости.

  • Лукашенко розповів, чому в Білорусі виник дефіцит картоплі

    Лукашенко розповів, чому в Білорусі виник дефіцит картоплі

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в країні виник дефіцит картоплі через “внутрішньополітичні причини”. Він стверджує, що деякі діячі уряду штучно утримували картоплю, щоб показати, ніби втручання президента в ціноутворення. Лукашенко також вказав, що картопля з’явилася після його втручання у справи. Раніше повідомлялося, що в Білорусі продають картоплю низької якості або її просто не вистачає через те, що виробники вважають невигідним відвантажувати її за державною ціною. Лукашенко вважає, що виробники орієнтувалися на вищі ціни на російському ринку.

  • В Україні затримано торговців трофейною зброєю

    В Україні затримано торговців трофейною зброєю

    Спільною операцією Служби безпеки, Державного бюро розслідувань та Національної поліції було затримано шістьох осіб, які спробували здійснювати незаконний продаж зброї у чотирьох регіонах України. Серед конфіскованого у зловмисників були російські автомати, снайперські гвинтівки, гранатомети та вибухівка. Два затриманих у Київській області вивозили зброю з місць колишніх боїв і шукали покупців серед злочинних колах. У Дніпрі було затримано місцевого правоохоронця, який завдяки своїм зв’язкам вивозив зброю до міста, а потім відправляв її покупцям під видом посилок з технікою. Ще один злочинець на Житомирщині намагався продати снайперську гвинтівку, яку приховав у лісі. На Закарпатті також було затримано чоловіка, який торгував зброєю та підшукував покупців. Усім затриманим пред’явлено підозру у незаконному поводженні зі зброєю, боєприпасами та вибухівкою. Вони залишаються під вартою без можливості внесення застави та можуть отримати до 7 років ув’язнення.

  • У Лондоні стартував новий раунд торговельних переговорів між США та КНР

    У Лондоні стартував новий раунд торговельних переговорів між США та КНР

    У Лондоні 9 червня представники США та Китаю розпочали новий раунд торговельних переговорів. Делегацію США очолює глава міністерства фінансів Скотт Бессент, до якої також увійшли міністр торгівлі Говард Лутнік та торговий представник Джеймісон Грір. Китай представляє віцепрем’єр Хе Ліфен. На переговорах обидві сторони висловлюють бажання продовжувати рухатися вперед з угодою, укладеною в Женеві. Головне питання на зустрічі – поставки рідкісноземельних елементів з Китаю, які є важливими для виробництва різних товарів, зокрема, акумуляторів для електромобілів. Китай також виступає за перегляд імміграційних обмежень для студентів, доступ до передових технологій та полегшення обмежень для китайських технологічних компаній на американському ринку.

  • Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ

    Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ

    У Китаї приземлився літак Boeing 737 MAX, що може свідчити про відновлення постачання літаків цього типу для китайських замовників. Літак був пофарбований у ліврею авіакомпанії Xiamen Airlines і прибув до центру добудови Boeing поблизу Шанхаю після довгого перельоту з Сіетла через Гаваї та Гуам. Китайські авіакомпанії раніше призупинили прийом нових літаків Boeing через торговельний конфлікт, але внаслідок тимчасового пом’якшення тарифів постачання було відновлене. Китай є важливим ринком для Boeing, і компанія планує постачити китайським авіакомпаніям 50 літаків цього типу до кінця року.

  • Квоти замість “торговельного безвізу”

    Квоти замість “торговельного безвізу”

    Європейська Комісія встановила нові квоти на українську агропродукцію, які діятимуть до кінця поточного року. Квоти були відновлені для підтримки українських фермерів після скасування їх на початку 2022 року. Обмеження стосується експорту таких продуктів, як пшениця, кукурудза, ячмінь, м’ясо птиці, яловичина, яйця, молоко та вершки. Ці обмеження є тимчасовими, поки тривають перемовини між Україною та ЄС для укладення нової угоди з квотами на імпорт агропродукції. Україна планує змінити свою політику експорту, збільшуючи переробку продукції внутрішнього вжитку, щоб компенсувати можливі втрати від нових квот.

  • Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився

    Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився

    Експорт Китаю до США стрімко зменшився на 34,5%, що є найбільшим падінням з лютого 2020 року. Імпорт зі США також впав на більше ніж 18%, що призвело до скорочення торгового балансу Китаю з Штатами на 41,55% до 18 млрд доларів. У той же час загальний експорт Китаю зріс на 4,8%, але імпорт впав на 3,4%. Основною причиною спаду імпорту був слабкий внутрішній попит, але це було компенсовано зростанням поставок до країн Південно-Східної Азії, Європейського Союзу та Африки. Загальний профіцит торгового балансу Китаю збільшився на 25% до 103,2 млрд доларів у травні. Тривають напружені відносини між Китаєм та США, які посилюються через взаємні обвинувачення у порушенні торговельних угод.

  • Канада продовжила безмитний режим для товарів з України

    Канада продовжила безмитний режим для товарів з України

    Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань повідомив про те, що Канада продовжує звільнення українських товарів від мита до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято для підтримки економіки України, що бореться за свій суверенітет та демократію. Безмитний режим для українських товарів у Канаді було запроваджено у 2022 році і продовжується річно. За цей період Канада імпортувала товарів з України на суму понад 35 млн канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 млн канадських доларів. Продовження дії указу очікується приноситиме ще 1,2 млн канадських доларів економії.

  • ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України

    ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України

    Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
    Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.

    Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.

    Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.

    Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.