Російська деревина, не зважаючи на санкції, надалі потрапляє на європейський ринок через Китай. Розслідування німецьких журналістів показало, що російський мільярдер Олексій Мордашов отримує вигоду від цього бізнесу. Після того, як Росія та Мордашов опинилися під санкціями через війну в Україні, торгівлю переорієнтували через Китай. Російська деревина “перемарковується” на китайську та незаконно потрапляє до ЄС через Польщу. Це порушує санкції та регламент ЄС щодо лісоматеріалів. Китай став головним експортером російської деревини, виступаючи як посередник у цій схемі. Німецько-швейцарська фірма Hape International брала участь у цих постачаннях. Після розслідування журналісти виявили, що оголошення про продаж російської деревини було видалено.
Позначка: Торгівля
Торговельний профіцит КНР вперше перевищив $1 трильйон
У цьому році сальдо торгівлі товарами між Китаєм і іншими країнами вперше перевищило 1 трлн доларів США через збільшення експорту, хоча відбувається “митна війна” зі сторони президента США Дональда Трампа. Китай має профіцит у торговельному балансі на суму більше як 1 трлн доларів за перші 11 місяців цього року. Експорт зрос на 5,9% у листопаді після падіння в жовтні, вперше з моменту введення мит Трампом у квітні. Імпорт до Китаю зрос на 1,9% у листопаді, що призвело до профіциту у розмірі 112 млрд доларів за місяць. Хоча експорт до США різко зменшився, експорт до інших регіонів, зокрема до Південно-Східної Азії, швидко зріс. Також Китай дозволив експорт товарів подвійного призначення для оборонки США та закликає інші країни не втручатися в його торговельні відносини з Росією.
Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.
Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС
Україна стала одним з провідних постачальників продовольства та кормів до країн Європейського союзу, частково замінивши експорт з Росії. Цю інформацію оприлюднила Рада ЄС. Вони підкреслили, що Україна може стати ще важливішим партнером для ЄС у сфері диверсифікації білків. Рада ЄС також обговорила останні події у торгівлі сільськогосподарською продукцією та підкреслила необхідність захисних заходів для продовольчої безпеки країн ЄС. Оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка набула чинності 29 жовтня, спрямована на спрощення регулювання продовольчої галузі та подальшу співпрацю.
США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ
США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
За словами співрозмовника видання, “цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
Очікується також “певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.
У Кремлі зробили заяву про Трампа і війну в Україні
Російська Федерація має надію, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп допоможе їм завершити війну проти України шляхом “дипломатії”. Про це заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у коментарі CNN.
Росія “хоче покращувати відносини зі США, відкривати нові можливості для торгівлі та економічного співробітництва” і “рухатися швидко” в цьому питанні, запевнив російський посадовець.
Представник правлячого режиму РФ також поскаржився, що Москва та Вашингтон “втрачають час, гроші і прибуток”, поки перед ними відкриваються “дуже блискучі перспективи”.
“Зрозуміло, ми щиро надіємося, що президент Трамп, як і раніше, готовий сприяти політичному і дипломатичному врегулюванню “проблеми” з Україною”, – додав він.
Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ
Росія та Північна Корея будують перший автомобільний міст, який має з’єднати їхні кордони. Російські ЗМІ повідомляють, що міст буде майже п’ять кілометрів у довжину і перетнеться над річкою Туманною. Будівництво мосту вже розпочато на обох сторонах кордону і швидко просувається. Також поруч з мостом будують склади, митницю, автосервіс та інші будівлі, можливо, для торгівлі товарами. Експерти вважають, що це будівництво є важливим знаком росту торгівлі між двома країнами, особливо під час конфлікту Росії з Україною.
Китай призупинив дію частини мит на товари США
Китай прийняв рішення призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні, але залишить 10% мита, які також були введені у відповідь на дії президента США Дональда Трампа. Крім того, Китай скасує мита до 15%, які були введені на деякі сільськогосподарські товари США з 10 листопада. Це рішення стосується зокрема сої, яка є важливим продуктом для американського експорту в Китай. В результаті цих змін, китайські покупці сої будуть платити 13% мита, що робить американську сою менш конкурентоспроможною на китайському ринку порівняно з бразильською соєю. Також узгодження, досягнуте між Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном, спричинило полегшення на ринках, але є сумніви, щодо швидкого відновлення торгівлі соєю між США і Китаєм.
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Міністерство сільського господарства Польщі заявило, що нова угода не враховує пропозиції, запропоновані саме Польщею, які спрямовувалися на захист місцевого сільського господарства від імпорту українських товарів. Польща продовжить діяти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України, хоча угода між ЄС та Україною передбачає нові квоти та обсяги для імпорту цих товарів до всієї Європейської співдружності.
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.