Партнерство – Антикор

Всеосяжне стратегічне партнерство: головний силовик РФ приїхав до КНДР

Міністр внутрішніх справ Росії Володимир Колокольцев прибув із робочим візитом до Пхеньяна, де має намір провести переговори з офіційними представниками влади Північної Кореї. Про це повідомляє МЗС Росії.

Під час перебування у КНДР заплановано низку робочих зустрічей, серед яких – переговори з міністром громадської безпеки Північної Кореї Пан Ду Собом. Основною темою розмов, згідно з даними відомства країни-терористки, стане співробітництво у сфері правоохоронної діяльності.

Окрім офіційних перемовин, до програми візиту включено участь у пам’ятних заходах.

Варто зазначити, що Північна Корея є одним із основних постачальників артилерійських боєприпасів для російської армії з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Мільйони боєприпасів передавались морським і залізничним шляхами.

Нагадаємо, що у 2024 році лідер КНДР Кім Чен Ин ратифікував угоду про “всеосяжне стратегічне партнерство” між Північною Кореєю та Росією.

Зеленський та Стармер підписали заяву про стратегічне партнерство

Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 17 березня підписали спільну заяву, котра закріплює стратегічне партнерство та підтверджує, що Лондон виділятиме Києву щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів щороку до 2030/31 року. Відповідний документ опублікували на сайті п резидента України.
Як зазначається, стратегічний діалог між Україною та Великою Британією охоплює вісім напрямів: безпека, торгівля, транспорт, енергетика, юстиція, наука, культура та зовнішня політика.
Зокрема напрям оборони та безпеки передбачає, що Британія продовжуватиме забезпечуватиме довгострокову підтримку відповідно до зобов’язання надавати щонайменше 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік до 2030/31 року й стільки, скільки буде необхідно для підтримки України.
Велика Британія продовжуватиме підтримувати потреби України в галузі протиповітряної оборони через своє лідерство в Контактній групі з питань оборони України, а також своєму попередньому фінансовому внеску в межах ініціативи PURL, що є вкрай важливим для зміцнення стійкості України, зокрема її протиповітряної оборони, через невпинні атаки Росії на критичну та цивільну інфраструктуру.
Окремо у заяві наголосили на важливості врахування українського воєнного досвіду.
Сторони висловили взаємну готовність поглибити багатосторонню співпрацю в межах Об’єднаних експедиційних сил (ОЕС), що діють під загальним лідерством Великої Британії, з метою ефективної практичної реалізації Розширеного партнерства між Україною та ОЕС,” визнаючи неперевершений практичний досвід України в сучасному веденні війни”.
“На основі домовленостей між Україною та Великою Британією щодо обміну технологіями з поля бою від червня 2025 року ми продовжуватимемо співпрацю в межах програми LYRA з метою нарощування виробництва дронів-перехоплювачів OCTOPUS та продовжуватимемо визначати взаємовигідні спільні ініціативи в галузі оборонних технологій”, – мовиться у документі.
У заяві наголосили, що Київ та Лондон продовжуватимуть працювати над полегшенням шляхів для компаній як для експорту, так і для спільного розвитку потенціалу.
“Такі проєкти як Nightfall гарантуватимуть, що потреби й вимоги поля бою в Україні безпосередньо формуватимуть британські інновації та розвиватимуть британську експертизу, завдяки чому оборонна промисловість Великої Британії світового рівня зможе й далі підтримувати та збільшувати потенціал України. Велика Британія продовжуватиме підтримувати підготовку українських військовослужбовців у межах операції INTERFLEX”, – додали у заяві.

Сибіга та Сікорський обговорили підтримку України

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час зупинки у Варшава провів переговори з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським. Сторони обговорили ситуацію на фронті, дипломатичні зусилля для досягнення миру, безпекову ситуацію на Близькому Сході та подальшу співпрацю України й Польщі у галузі оборони, енергетики та відбудови. Про деталі зустрічі український міністр повідомив на платформі X у понеділок, 9 березня.
“Я поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та нинішній стан дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення тривалого миру. Ми також обговорили геополітичну ситуацію на Близькому Сході та відзначили, що досвід України у протидії іранським дронам може сприяти ширшим зусиллям у галузі безпеки”, – зазначив він.
Сибіга висловив вдячність Польщі за непохитну політичну, військову та гуманітарну підтримку України. Сторони обговорили розширення співпраці в обороні, безпеці, відбудові та енергетиці, а також просування України на шляху до членства в ЄС.
Також міністри обмінялися думками стосовно інциденту із захопленням Угорщиною українських банківських автомобілів, що прямували транзитом з Австрії, та затриманням українських громадян.
“У цьому контексті ми також зазначили, що жодній країні неприпустимо блокувати допомогу Україні обсягом €90 млрд, керуючись амбіціями підігравати порядку денному Росії. Наше партнерство залишається міцним, і ми налаштовані й надалі його зміцнювати заради регіональної стабільності, європейської безпеки та глобального миру. Дякую за твою сердечну гостинність, дорогий Радеку!”, – додав Сибіга.
Сибіга 10-13 березня здійснить робочі візити до Республіки Чилі та Республіки Панама. За 13 років це перше турне глави МЗС до Латинської Америки.

США та Азербайджан підписали стратегічне партнерство

Сполучені Штати та Азербайджан підписали в Баку угоду про стратегічне партнерство, що охоплює економічну та безпекову співпрацю. Вашингтон прагне розширити свій вплив у регіоні, де раніше головним посередником була Росія, повідомляє Reuters.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав угоду з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, котрий відвідав країну після візиту до сусідньої Вірменії.

Алієв заявив, що Баку та Вашингтон вступають у “цілком нову фазу” співпраці щодо продажу озброєнь та розвитку штучного інтелекту, а також продовжуватимуть співпрацю в галузі енергетичної безпеки та боротьби з тероризмом.

Венс повідомив, що США надішлють Азербайджану певну кількість кораблів для допомоги у захисті територіальних вод країни.

Перший проєкт угоди був представлений під час переговорів Алієва з президентом Дональдом Трампом у Вашингтоні в серпні, де Алієв досяг мирної угоди з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном для завершення багаторічного конфлікту.

Під час візиту до Вірменії цього тижня Венс підписав угоду з Пашиняном, котра може відкрити шлях для будівництва США атомної електростанції у країні, що тривалий час залежала від імпорту російської та іранської енергії.

У межах турне Венс також намагався просунути “Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання (TRIPP)” – запропонований 43-кілометровий коридор через Вірменію, який надасть Азербайджану прямий доступ до його анклаву Нахчіван та союзної Туреччини.

Маршрут має покращити зв’язок Азії з Європою в умовах, коли Вашингтон прагне диверсифікувати енергетичні та торговельні потоки, відходячи від Росії через її вторгнення в Україну.

Канада та Китай домовляються про стратегічне партнерство

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні здійснив візит до Китаю, що стало першим за вісім років. На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном вони обговорили плани перебудови відносин між двома країнами. Канада та Китай виражають бажання побудувати міцне та стабільне стратегічне партнерство, спрямоване на забезпечення добробуту для своїх громадян. Сторони планують розширювати співпрацю в галузях торгівлі, енергетики, сільського господарства, фінансів, освіти та боротьби зі зміною клімату. Візит відбувається на тлі тиску, який зазнають обидві країни від президента США Дональда Трампа. Раніше відносини між Канадою та Китаєм були напруженими через ряд подій, але зараз сторони прагнуть до покращення співпраці та майбутнього спільного розвитку.

Навроцький засумнівався у “відкритості” України

Президент Поль Кароль Навроцький наголосив, що його країна підтримувала і продовжить підтримувати Україну, оскільки це відповідає її стратегічним інтересам, проте, Варшава вимагає партнерського ставлення з боку Києва, позаяк не хоче бути “молодшим партнером”. Про це він заявив в інтерв’ю Wirtualna Polska.
“Ми маємо підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера. Конфлікт триває вже майже чотири роки, і в мене складається враження, що ми, поляки, часто не відчуваємо себе партнерами в цих відносинах”, – пояснив Навроцький.
За словами польського президента, партнерство передбачає “відкритість” навіть під час війни, зокрема щодо важливих для польського суспільства питань, включно з історичними.
“Ми втратили елемент партнерства між Польщею та Україною, і я кажу це відкрито. Як президент, я не можу, не хочу і не погоджуватимуся на те, щоб Польщу розглядали лише як “передпокій” чи “коридор” у питаннях, які є стратегічно важливими для нас. У нас є свої очікування щодо України, як і у всіх інших країн світу”, – додав він.
Навроцький вважає, що для української сторони не є предметом реальної уваги важливі для Польщі питання, зокрема ексгумацій на Волині. Після чого він висловив сподівання, що “це зміниться”.
Польський президент наголосив, що мова не лише про історичні питання.
“Якщо захист ринку від недобросовісної конкуренції, наприклад, з боку українських аграріїв, є пріоритетом для наших громадян, то я маю намір послідовно вирішувати ці питання. Таких питань багато, і жодне з них не впливає на стратегічну підтримку України у війні проти жорстокого загарбника”, – зазначив він.
Разом з тим, Навроцький вірить, що партнерські відносини з Україною можна встановити найближчим часом.
Окрема він зазначив, що візит президента Володимира Зеленського до Варшави 19 грудня стане нагодою обговорити справи, які ще не вирішені.
Раніше глава польського МЗС Радослав Сікорський заявив, що президенти України та Польщі ухиляються від зустрічі один з одним, попри тісні союзницькі відносини між країнами.

Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

Україна та Ірландія підписали Дорожню карту партнерства

Україна та Ірландія уклали угоду про партнерство до 2030 року, яка охоплює співпрацю в галузі кіберстійкості, освіти, культури та економічних відносин. Ірландія також виділить Україні 125 мільйонів євро фінансової підтримки, включаючи кошти на нелетальну військову допомогу. Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін та президент України Володимир Зеленський обговорили ці питання під час офіційного візиту у Дубліні.

Казахстан підписав стратегічне партнерство з РФ

Казахстан та Росія підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”. Про це повідомила пресслужба глави Казахстану.

Переговори Токаєва та Путіна відбулися у Кремлі у розширеному складі за участю делегацій обох країн. Під час зустрічі обговорювали політичну, торгівельно-економічну, інвестиційну та гуманітарну взаємодію.

“Казахстан та Росія – найближчі партнери, друзі й надійні союзники одне для одного. Це підтверджується конкретними справами. Росія – один із провідних торгово-економічних партнерів Казахстану, займає перше місце з інвестицій. Минулого року в нас торговельний оборот становив понад 27 мільярдів. За 9 місяців цього року вже 20 мільярдів”, – заявив Путін.

Токаєв додав, що “між Казахстаном і Росією не існує нерозв’язних питань” та зауважив, що країни близькі до підписання важливих угод, котрі відкриють шлях до будівництва АЕС у Казахстані.

Путін зазначив, що нині розглядається можливість розширення постачання російського газу до Казахстану, особливо в північні та східні регіони.

На зустрічі обговорювали безперебійну роботу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).

Крім того, сторони планують активізувати співробітництво у видобутку рідкісноземельних металів та запустити до кінця 2025 року перший ракетний комплекс у рамках спільного проєкту “Байтерек”.

Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Казахстан стане новим учасником “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан

ГУР і Могилянка співпрацюватимуть для вивчення РФ

Головне управління розвідки Міноборони та Києво-Могилянська академія уклали угоду про стратегічне партнерство. Їхня співпраця спрямована на поєднання воєнного досвіду та наукових знань для кращого вивчення спільного ворога – Росії. Планується проведення спільних досліджень і обмін знаннями, щоб глибше розуміти російське суспільство та протидіяти його впливу. Обидві сторони вважають, що співпраця допоможе підготувати нове покоління фахівців, які зможуть ефективно протистояти загрозам з боку Росії.