Кількість супутників орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink перевищила 10 тис. супутників. Про це свідчать дані компанії-розробника SpaceX.
З урахуванням виведеної на орбіту 17 березня чергової групи апаратів, кількість супутників становила 10,2 тис. апаратів.
Зазначається, що загалом з травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX запустила вже понад 11,5 тис. інтернет-супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти.
Лише з початку поточного року компанія SpaceX вивела на орбіту 728 супутників Starlink за допомогою 27 ракет Falcon 9.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. апаратів для створення повномасштабної мережі, що дозволить забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом до інтернету в будь-якому куточку планети. Загальну суму інвестицій у реалізацію проєкту оцінено в $10 млрд.
Наразі мережа Starlink покриває 160 країн і територій світу, забезпечуючи високошвидкісним інтернетом понад 10 млн активних клієнтів.
Категорія: Новини бізнесу
Україна скоротила заморожування ягід
Рекордні ціни на вишню та перебої з електроенергією вплинули на обсяги замороженої продукції підприємствами України і призвело до втрати додаткової вартості. Ягоду викуповували і заморожували сусідні країни. Про це пише AgroTimes.
Зазначається, що минулого сезону в Україні зафіксували рекордні ціни на вишню, що ускладнило формування значних обсягів замороженої продукції, а блекаути підвищують витрати компаній, адже заморожування потребує стабільного холодового ланцюга.
За словами експертки плодоовочевого ринку АПК-Інформ Ксенії Гусєвої, у середині літа роздрібні ціни на вишню сягали 60-70 грн/кг, а до завершення сезону піднялися до 110-130 грн/кг.Вона припускає, що, ймовірно, це був найвищий рівень за останнє десятиліття.
“Причиною такого стрибка став різкий провал урожайності, місцями до 90%, а також зростання собівартості виробництва. Це вплинуло і на сегмент заморожування ягід. Додатковий чинник ризику – перебої з електроенергією. Заморожування потребує стабільного холодового ланцюга, а блекаути підвищують витрати й втрати”, – зазначила вона для журналу Садівництво по-українськи.
У результаті частину української вишні та малини викуповували сусідні країни, передусім Польща, де ягоду вже заморожували на місцевих потужностях. Це означало втрату частини доданої вартості для українського ринку.
Долар і євро подешевшали в обмінниках
Курс гривні продовжив поступове зростання відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 17 березня.
Так, середній курс продажу долара знизився ще на 5 копійок і перебуває на рівні 44,40 гривні. Курс продажу євро теж впав на 5 копійок і тепер становить 51,35 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 44,25 (-7 копійок) гривні, а євро – по 51,10 (без змін) гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта подешевшала на 2 копійки і перебуває на рівні 43,96-43,99 грн/долар купівля-продаж.
У понеділок Нацбанк опустив офіційний курс долара на 5 копійок – до 44,08 гривень. Курс євро впав на 9 копійок – до 50,57 гривень.
Раніше стало відомо, що за минулий тиждень НБУ на третину збільшив продаж валюти на міжбанку – до 1 млрд 37 млн доларів, що близько до рекордної позначки з початку поточного року.
У США ціни на пальне злетіли до максимуму
У США зафіксовано стрімке зростання цін на пальне, яке досягло найвищого рівня з жовтня 2023 року. Це пов’язано з атаками на нафтову інфраструктуру на Близькому Сході, що продовжуються, а також із заявами Білого дому про ймовірність затяжного конфлікту з Іраном. Про це в понеділок, 16 березня, повідомило CNN.
Як зазначає видання, поточна паливна криза загрожує перерости в продовольчу і чинить серйозний тиск на внутрішню політичну ситуацію в країні, особливо на позиції адміністрації Дональда Трампа.
За інформацією Американської автомобільної асоціації, середня ціна за галон бензину (приблизно 3,78 літра) у понеділок склала 3,72 долара – це найвищий показник з 7 жовтня 2023 року. З початку ескалації конфлікту з Іраном ціна бензину збільшилася на 74 центи, що є стрибком у 26,9% всього за місяць. Таке різке зростання нагадує про економічні наслідки урагану “Катріна” у 2005 році.
Особливо складною залишається ситуація на ринку дизельного палива, яке подорожчало на 1,24 долара за час конфлікту, що досяг середньої позначки 4,99 долара за галон. Це впритул наближає до психологічно значущої позначки 5 доларів – рівень, який не спостерігався з грудня 2022 року. У відповідь транспортні компанії почали вводити значні паливні надбавки, що неминуче вплине на кінцевих споживачів.
Видання зауважує, що підвищення цін на пальне підриває один із ключових економічних аргументів Дональда Трампа. Ще в грудні 2025 року глава Білого дому ставив собі в заслугу падіння цін на бензин нижче за $3 за галон. Тепер цей козир втрачений.
Експерти звертають увагу на ймовірні глобальні наслідки кризи. Закриття Ормузької протоки може призвести до перебоїв у постачанні добрив, критично необхідних для фермерів по всьому світу. Першими жертвами інфляції стануть продукти з коротким терміном зберігання – молочні вироби, фрукти, овочі та риба, ціни на які можуть різко зрости вже найближчими тижнями.
Нагадаємо, США вирішили вивільнити 172 мільйони барелів нафти зі стратегічного резерву, щоб спробувати зменшити її вартість на світовому ринку.
У Білому домі обіцяють низькі ціни на нафту після війни в Ірані
Словаччина офіційно заявила Україні про зупинку аварійної енергодопомоги
Компанія SEPS, словацький системний оператор надіслав НЕК Укренерго офіційного листа про одностороннє припинення Договору про взаємне надання аварійної допомоги. Остаточне припинення чинності договірних умов відбудеться з травня 2026 року. Про це Укренерго написала в на своєму Telegram-каналі в понеділок, 16 березня.
“Причини, з яких колеги скасовують дію договору, залишилися без пояснення з боку керівництва SEPS. Зі свого боку, НЕК Укренерго ніколи не допускала жодних порушень договірних умов із SEPS, діючи в дусі добросусідства та поваги до норм європейського законодавства”, – йдеться в повідомленні. В українській компанії також прокометнували можливий вплив рішення словацького системного оператора на ситуацію в українській енергосистемі.
“Вкотре наголошуємо, що жодних змін для українських споживачів не відбудеться. Аварійна допомога зі Словаччини залучалась НЕК Укренерго досить рідко і в дуже обмежених обсягах. Останній такий випадок був зафіксований ще у січні цього року”, – пояснили в Укренерго. Там також додали, що припинення дії Договору про взаємне надання аварійної допомоги ніяк не впливає на комерційний обмін.
“Імпорт електроенергії зі Словаччини до України здійснювався і здійснюється без жодних обмежень, відповідно до результатів добових і довгострокових аукціонів з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів”, – резюмується в повідомленні.
Російська нафта встановила рекордну ціну з 2022 року
Ціни на ключову експортну марку російської нафти у портах Індії встановили рекорд після послаблення санкції з боку США. Про це пише Bloomberg.
Нафта Urals на західному узбережжі Індії сягнула $98,93 за барель. Це найвищий показник з моменту, коли Росія перенаправила експорт нафти до Індії після повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022 року.
Ріст відбувся на тлі підвищення світових цін на нафту через війну на Близькому Сході. За даними Argus Media, дисконт на російську нафту, доставлену до індійських портів, у п’ятницю скоротився до $4,80 за барель порівняно з еталоном Dated Brent – найнижчий рівень за понад чотири місяці.
З 27 лютого, коли США та Ізраїль розпочали першу серію ударів по іранській території, котирування Urals в Індії підскочили майже на $40, або близько 70%.
У російських портах Urals коштує значно дешевше – $73,73 за барель. Проте, навіть ціни в портах РФ вже помітно перевищують закладений до бюджету рівень ($59 за барель), хоча ще місяць тому трималися лише трохи вище за $40.
Минулого тижня глава РФ Володимир Путін закликав російських нафтових та газових виробників скористатися зростанням цін на сировину, але попередив, що цей стрибок “безумовно тимчасовий” і що уряд та компанії повинні планувати відповідно.
Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу
Війна з Іраном: Ірак планує експортувати нафту напряму в Туреччину
Ірак працює над поновленням покинутого нафтопроводу, щоб транспортувати нафту з міста Кіркук безпосередньо до турецького порту Джейхан, оминаючи прохід через Курдистан. Про це заявив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані, повідомляє Reuters.
Ірак завершить перевірку 100-кілометрової ділянки трубопроводу “протягом тижня”, щоб забезпечити прямий експорт з Кіркука.
Відновлення роботи нафтопроводу Кіркук-Джейхан, який функціонував понад десять років, забезпечить альтернативний маршрут нафтопроводу з Курдистану.
Експорт нафти цим 960-кілометровим нафтопроводом, який раніше забезпечував близько 0,5% світових поставок сировини, було припинено у 2014 році після неодноразових нападів бойовиків угруповання Ісламська держава (ІДІЛ).
Міністерство нафти Іраку раніше звернулося до уряду Курдистану з проханням дозволити використовувати трубопровід Курдистану як альтернативний маршрут для транспортування нафти. Однак пізніше відомство повідомило, що курдський уряд висунув довільні умови щодо використання трубопроводу.
Чиновники Іракського Курдистану відкинули звинувачення у тому, що вони відмовляються дозволити експорт нафти через трубопровід, і заявили, що Багдад не зміг вирішити проблеми з безпекою та економічні виклики, з якими стикається нафтовий сектор регіону.
Як ми вже писали, видобуток нафти в Іраку скоротився приблизно на 60% через те, що триваюча війна з Іраном ускладнює доступ танкерів і фактично блокує експорт через Ормузську протоку.
Рух суден в Ормузькій протоці зупинився майже повністю
У Метінвесті оцінили вплив нового екомита ЄС на весь український бізнес
Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
В уряді оцінили поточну ситуацію на ринку пального
В Україні спостерігається спадання ажіотажу на ринку пального. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у понеділок, 16 березня.
Вона розповіла, що провела нараду з операторами паливного ринку. Було скоординовано забезпечення ресурсами АЗС за участі Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби.
“Наша мета – забезпечити пальним усіх споживачів. Безумовним пріоритетом залишається безперебійне постачання для Сил оборони, екстрених служб, а також для сільськогосподарських виробників у звʼязку з початком посівної”, – написала Свириденко.
Прем’єр розповіла, що представники найбільших мереж АЗС поінформували про запаси пального та закордонні поставки, передбачені на квітень.
“Станом на зараз ринок забезпечений ресурсом у достатній кількості, спостерігається спадання ажіотажу. Державна компанія Укрнафта, що входить до групи Нафтогаз, продовжує тримати орієнтир цін на бензин та дизель для ринку, з урахуванням світових змін через ситуацію на Близькому Сході”, – зазначила вона.
Очільниця уряду доручила керівництву Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби продовжити моніторинг рівня цін на ринку і реагувати за потреби у випадку виявлення порушень, не перешкоджаючи при цьому роботі бізнесу.
Також було узгоджено з керівниками ключових операторів подальші спільні кроки для стабільної ситуації на ринку.
“Додатково уряд готує нові адресні програми для підтримки людей в умовах зростання світових цін на нафту. Це одноразова допомога 1500 грн для найбільш вразливих категорій громадян та кешбек на пальне в межах програми Національний кешбек”, – нагадала Свириденко.
Тим часом станом на сьогодні ціни на дизельне пальне зросли переважно на 1 грн/л, на такий же рівень здорожчав автогаз, а бензин продовжує втримувати позиції. Про це свідчить моніторинг даних на сайтах та в додатках мереж, проведених Енергореформою, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Так, на державній Укрнафті ціна на дизель та газ залишається найнижчою серед досліджуваних мереж, за нею йде UPG, яка за вихідні підвищила ціну на ДП та ДП+ на 2 грн/л.
Максимальна ціна ДП – 79,99 грн/л, ДП+ – 82,99 грн/л, про що свідчать стели Socar, ОККО, WOG.
Ціна на газ становить від 41,99 грн/л на Укрнафті до 45,98 грн/л на WOG.
Ціна на А-95 – від 68,9 грн/л на UPG до 70,99 на інших трьох приватних мережах. На Укрнафті – 68,99 грн/л.
А-95+ найдорожчий на Socar – 74,99 грн/л, найдешевший на UPG – 71,9 грн/л.
Курс гривні зміцнюється на початку тижня
Курс гривні знову трохи зміцнів відночно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 16 березня.
Так, середній курс продажу долара впав на 2 копійки і перебуває на рівні 44,45 гривні. Курс продажу євро знизився на 17 копійок і тепер становить 51,40 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 44,32 (+2 копійки) гривні, а євро – по 51,10 (-20 копійок) гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта стабілізувалась на рівні 44,06-44,09 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк опустив офіційний курс долара на 2 копійки – до 44,13 гривень. Курс євро впав майже на 30 копійок – до 50,66 гривень.
Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ на третину збільшив продаж валюти на міжбанку – до 1 млрд 37 млн доларів, що близько до рекордної позначки з початку поточного року.