Категорія: Новини бізнесу

Газпром зайнявся виробництвом холодильників

Завод побутової техніки Bosch під Санкт-Петербургом, котрий нині перебуває під управлінням дочірньої компанії Газпрому – Газпром Бытовые системы, відновив випуск холодильників у травні 2025 року. Про це повідомляють росЗМІ.

Згідно з фінансовою звітністю підприємства, його чистий прибуток становив 192,5 млн рублів проти збитку в 1,7 млрд рублів роком раніше. Виручка зросла зі 100 млн до 422,4 млн рублів. До кінця 2025 року підприємство налагодило виробництво понад 30 моделей холодильників. Завод уклав понад 20 контрактів на реалізацію продукції.

Як зазначається, підприємство випустило понад 30 тис. холодильників. У 2026 році планується збільшити виробництво до 100 тис. одиниць, а у 2027 році – до 220 тис. Паралельно компанія готується організувати випуск пральних машин.

Bosch зупинив виробництво побутової техніки в Росії у 2022 році і у 2024-му планував продати підприємство, однак угода не відбулася. У квітні того року глава РФ Володимир Путін підписав указ, відповідно до якого російські дочірні структури виробників побутової техніки Ariston і Bosch були передані у тимчасове управління Газпром Бытовые системы.

Новий напрям розвивається на тлі проблем основного бізнесу Газпрому. До повномасштабної війни компанія постачала газ до десятків країн, однак на початок 2026 року мала лише чотирьох клієнтів у далекому зарубіжжі: це Угорщина, Словаччина, Туреччина та Китай. Обсяги експорту трубопровідного газу з Росії третій рік поспіль залишаються на мінімальних рівнях із другої половини 1980-х років: 60 млрд кубометрів у 2023 році, 81 млрд кубометрів у 2024-му і 78 млрд – у 2025-му. Порівняно з довоєнними піковими показниками (200 млрд кубометрів у 2018 році) експорт Газпрому скоротився майже утричі.

Постачання до Європи, яка колись була найбільшим ринком збуту, відкотилися до рівня початку 1970-х – лише 18 млрд кубометрів минулого року. І попри те, що Китай збільшив закупівлі газу до рекордних 38,8 млрд кубометрів трубопроводом Сила Сибіру, однак ці обсяги компенсують лише п’яту частину колишнього експорту до ЄС.

Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу

Світові ціни на нафту зростають на початку нового робочого тижня через ивожні новини з Близького Сходу. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 16 березня.
Так, травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures на піку подорожчали на $3,17 долара (+3,07%) – до $106,31 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали на $2,30 (2,38%), до $99,14 за барель.
Як пише Reuters, обидві марки подорожчали більш ніж на 40% від початку березня і досягли найвищих рівнів з 2022 року після того, як удари США та Ізраїлю по Ірану спонукали Тегеран блокувати перевезення через Ормузьку протоку, що спричинило один з найбільших збоїв у світових поставках нафти.
“Удари США по острову Харг, завдані на вихідних, викликали занепокоєння щодо поставок, оскільки через нього проходить більша частина іранського експорту нафти”, – заявили аналітики сировинних ринків банку ING.
Хоча удари, ймовірно, були спрямовані на військову, а не енергетичну інфраструктуру острова, вони все одно створюють ризики для постачання, зазначили вони. Наразі іранська нафта фактично є єдиною, що продовжує транспортуватися через Ормузьку протоку.
Протягом вихідних президент США Дональд Трамп також пригрозив новими ударами по іранському острову Харг, через який проходить близько 90% експорту нафти країни.
У відповідь іранські безпілотники атакували ключовий нафтовий термінал у Фуджейрі в Об’єднаних Арабських Еміратах. За словами чотирьох джерел, операції з перевалки нафти у Фуджейрі згодом відновилися, але наразі незрозуміло, чи повернулися вони до звичайного режиму роботи.
Фуджейра, розташована за межами Ормузької протоки, є пунктом постачання флагманської нафти ОАЕ марки Murban обсягом близько 1 млн барелів на добу, що становить приблизно 1% світового попиту.
Водночас міністр енергетики США Кріс Райт заявив у неділю, що очікує завершення війни протягом “найближчих кількох тижнів”, після чого постачання нафти відновиться, а ціни на енергоносії знизяться.

США почали екстрено вивільняти нафту з резервів

Адміністрація президента США Дональда Трампа почала процес масштабного вилучення нафти зі стратегічних запасів країни, направивши запит щодо 86 млн барелів сирої нафти. Про це повідомив Bloomberg з посиланням на американське Міненерго в суботу, 14 березня.
У заяві відомства сказано, що поставки зі стратегічного нафтового резерву є частиною оголошеного в середу масштабного вивільнення нафти в обсязі 172 млн барелів. Нафта має надійти на ринок вже до кінця наступного тижня.
Згідно з умовами угоди, компанії повинні будуть повернути взяту в оренду нафту Міненерго, додавши до неї додаткові барелі як компенсацію.
Загалом вилучення, як очікується, триватиме чотири місяці і є частиною скоординованої з іншими країнами ініціативи з вивільнення 400 млн барелів. Це покликано знизити ціни на нафту, бензин, дизельне та авіаційне пальне, які різко підскочили в ціні після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Що стосується виділення 172 млн барелів нафти, в Міненерго заявили, що Білий дім вжив заходів щодо поповнення вилучених запасів нафти приблизно на 200 млн барелів протягом наступного року. Там уточнили, що обсяг поповнень буде на 20% перевищувати обсяг вилучень.

Курс рубля прискорив падіння попри зростання цін на нафту

Попри пом’якшення санкцій США проти російської нафти та зростання цін на російські сорти до 70-80 доларів за барель, російський рубль прискорив падіння щодо ключових світових валют. Про це повідомляє TMT.

Так, у п’ятницю курс юаня на Московській біржі піднімався до 11,69 рубля (максимум із 25 вересня минулого року), долар на позабіржовому ринку дорожчав до 80,66 рубля (максимум із 6 січня), тоді як євро становив 92,47 рубля (максимум із 12 січня).

З початку березня рубль втратив майже 5% до юаня і близько 4% до долара, завершивши четвертий тиждень поспіль у мінусі – вперше з минулого літа. Ключовою причиною є відмова від продажу валюти з Фонду національного добробуту РФ для покриття дефіциту бюджету, зазначають аналітики.

6 березня Мінфін РФ оголосив, що призупиняє такі продажі, які минулими місяцями були рекордними і сягали близько 2 млрд доларів на місяць. Це має послабити рубль приблизно на 10% щодо юаня і допомогти російській владі зберегти залишки Фонду національного добробуту, ліквідні активи якого від початку повномасштабної війни скоротилися у 2,5 раза, тоді як валютні – впали до мінімуму з моменту створення фонду у 2008 році.

Фундаментальною причиною ситуації з валютою є те, що міцний рубль погано поєднується з хронічним дефіцитом російського бюджету, зазначає генеральний директор Іволга Капітал Андрій Хохрін. За січень-лютий “діра” у федеральному бюджеті РФ досягла 3,5 трлн рублів, оскільки доходи російського уряду виявилися майже вдвічі меншими за витрати.
Деякі аналітики очікують, щона ринок почне надходити збільшена пропозиція доларів та юанів, отриманих від зростання цін сировинних товарів. Це, як передбачається, може призвести до зміцнення рубля, хоча багато залежатиме від реформи бюджетного правила.
Проте нині приплив валютної виручки в економіку РФ скорочується слідом за падінням на початку року цін на російську нафту, а в окремих банках виник дефіцит юанів. Про це свідчить зростання ставок за юаневими кредитами на міжбанківському ринку: якщо майже весь минулий рік банки були готові позичати один одному китайську валюту під 1% річних, то тепер ставки становлять 7-11%.

Нагадаємо, економіка РФ у 2025 році постала перед різким уповільненням промислового зростання, рекордним дефіцитом федерального бюджету та погіршенням фінансового стану приватного сектору.
За час правління Путіна ціни в Росії зросли удесятеро

Київська електричка оновила ціни на проїзд

Вартість проїзду у кільцевій електричці Києва з 13 березня зросла на 5-7 гривень. Втім, у застосунках Укрзалізниці та Київ Цифровий все ще можна купити квиток за 15 грн. Про це повідомили на сторінці кільцевої електрички у Фейсбук.
“Від сьогодні вартість проїзду в кільцевій електричці остаточно зросла на 5-7 гривень. Якщо сплачуєте у застосунку, ціна поки незмінна – 15 грн. Але якщо купуєте квиток банківською картою через помаранчевий валідатор, то вартість становитиме 19 гривень 19 копійок”, – зазначили у повідомленні.
Тоді як у касах та в контролера у вагонах ціна становитиме 22 гривні.

Зміну вартості пояснили запровадженням спеціального комісійного збору за послуги платіжних систем та обслуговування фізичних точок продажу.

Долар відступив від рекордної позначки в Україні

Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро в отанній робочий день тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у п’ятницю, 13 березня.
Так, офіційний курс долара у понеділок становитиме 44,1381 гривень (-0,0255). Таким чином долар відступив від рекордної позначки, яку було досягнуто 12 березня.
У свою чергу курс євро впав більш суттєво і на початку наступного тижня становитиме 50,9560 гривень (-0,2899).
На міжбанківському ринку американська валюта подешевшала на 24 копійки і тепер перебуває на рівні 44,05-44,10 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 44,28-44,40 грн, а євро − 51,10-51,40 грн.

Найбільший оператор “тіньового флоту” РФ став збитковим після санкцій

Найбільша судноплавна компанія Росії та головний оператор національного танкерного флоту Совкомфлот завершила 2025 рік зі збитком. Вона втратила 648 млн доларів, що перекрило весь чистий прибуток минулого року – 424 млн доларів. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на звіти цієї компанії.
Головною причиною погіршення фінансового стану Совкомфлоту стали санкції: десятки танкерів компанії були включені до чорних списків, зазначають аналітики.
Обмежувальні заходи призвели “до тимчасових простоїв частини судів, помітного підвищення витрат на страхування та логістику, а також зниження завантаження флоту”, зазначає Чернов.
Станом на початок 2026 року близько 600 пов’язаних з Росією танкерів перебували під санкціями США, Євросоюзу та Великобританії, полічив Bloomberg.
Загалом до “чорних списків” різних західних країн включено 1300 суден, в тому числі пов’язаних з Іраном і Венесуелою, згідно з даними tankertracker.
Результати Совкомфлоту вийшли передбачувано слабкими через тиск санкцій, пишуть аналітики ПСБ.
Утім, ситуація для компанії може виправитися через зростання ставок фрахту та завантаження танкерів, вважають вони.

Курс євро впав до мінімуму середини минулого року

Курс євро опустився до найнижчого рівня з липня 2025 року через масштабне зміцнення долара США на тлі ескалації війни на Близькому Сході. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 13 березня.
Єдина європейська валюта на момент написання матеріалу втрачала близько 0,6%, торгуючись біля позначки $1,1446. З початку року пара EUR/USD втратила понад 2%, оскільки різке зростання цін на енергоносії загрожує економіці Європи.
Вказано, що сьогоднішній обвал стався на тлі зміцнення долара по відношенню до всіх валют G10 через бойові дії на Близькому Сході.
“Євро і без того перебував під тиском, оскільки ціни на нафту вищі за $100 за барель підкреслили давню вразливість Європи: коли ціни на енергоносії різко зростають, торговельний баланс погіршується, і валюта приймає на себе удар”, – йдеться в публікації.
Зазначаєтья, що євро ослаб навіть попри те, що грошові ринки тепер закладають два підвищення відсоткових ставок ЄЦБ цього року. Це різка зміна прогнозів порівняно з минулим місяцем, коли жодних кроків не очікувалося.
Долар тим часом отримує підтримку завдяки статусу США як провідного світового виробника нафти та ролі американської валюти у світовій торгівлі сировиною. Він також зміцнюється, оскільки інфляційні побоювання змушують трейдерів стримати очікування щодо пом’якшення політики ФРС цього року – зараз свопи закладають зниження ставок лише на 16 базисних пунктів.
Раніше висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що влада США хоче “розділити Європу”, оскільки американцям не подобається Євросоюз.

Постачання нафти через Ормузьку протоку обвалилося на 97%

Потоки нафти через Ормузьку протоку обвалилися на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході, водночас постачання нині значно нижчі за нормальні рівні. Про це мовиться у новому звіті Goldman Sachs.

Банк оцінює, що середньодобові потоки через Ормузьку протоку зменшилися на 97% від звичайного рівня. Минулими днями обсяги постачання стабілізувалися на рівні приблизно 0,6 мільйона барелів на добу.

Ці перебої завдали значного удару по експорту з Перської затоки. За оцінками Goldman Sachs, загальне скорочення потоків із регіону становить близько 16 мільйонів барелів на добу навіть з урахуванням часткового перенаправлення через альтернативні порти.

Зупинки видобутку та переробки також посилюють шок пропозиції. За оцінкою МЕА, станом на 10 березня втрати видобутку сирої нафти та конденсату становлять щонайменше 10 мільйонів барелів на добу.

Уряди починають реагувати на шок пропозиції, хоча в Goldman Sachs очікують, що ці заходи компенсують лише частину втрат. Країни-члени МЕА погодилися надати ринку 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, що передбачає потенційний темп вивільнення приблизно 3,3 мільйона барелів на добу.

Аналітики припускають, що учасники випустять 213 мільйонів барелів з SPR із середньою швидкістю 2,4 мільйона барелів на день протягом наступних 90 днів, якщо потоки через Ормузьку протоку почнуть відновлюватися з 21 березня.

Вони оцінюють, що скоординоване вивільнення нафти з глобальних резервів та інші політичні заходи можуть приблизно наполовину пом’якшити удар по світових комерційних запасах.

Ринки дедалі більше закладають у ціни можливість триваліших перебоїв. Нафта марки Brent зросла з рівня трохи нижче $90 до понад $100 за барель від початку тижня.

Ринки прогнозів також припускають, що конфлікт може затягнутися: імовірність завершення війни в березні знизилася приблизно до 19%, хоча найбільш імовірний сценарій усе ще передбачає врегулювання між початком квітня та серединою травня.

Війна обійшлася країнам Перської затоки у $15 млрд

Країни Перської затоки втратили близько $15,1 млрд доходів від енергоресурсів від початку ударів США та Ізраїлю по Ірану. Про це свідчать оцінки аналітичної компанії Kpler, інформує Financial Times.

За підрахунками аналітиків, через Ормузьку протоку щодня зазвичай транспортується нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу приблизно на $1,2 млрд.

Після загострення конфлікту 28 лютого рух через ключовий морський маршрут майже зупинився.

За словами аналітика Флоріана Грюнбергера, нині через протоку проходять лише “незначні” обсяги вантажів порівняно з довоєнним періодом. Найбільшу частку заблокованих постачань становить сира нафта – 71% від їхньої загальної вартості.

Найбільших втрат зазнала Саудівська Аравія як найбільший експортер нафти. За оцінками Wood Mackenzie, королівство недоотримало близько $4,5 млрд від початку війни. Водночас країна планує найближчими днями суттєво збільшити експорт через Червоне море.

Керівник економічного підрозділу Wood Mackenzie Пітер Мартін зазначив, що особливо вразливим є Ірак, оскільки близько 90% доходів його бюджету забезпечує нафтова галузь.

“Кувейт та Катар також переважно залежать від експорту енергоносіїв, однак вони мають великі суверенні фонди добробуту, які можуть пом’якшити короткострокові наслідки”, – додав він.

За даними Kpler, щонайменше $10,7 млрд у вигляді вантажів сирої нафти, нафтопродуктів та скрапленого природного газу залишаються заблокованими в Ормузькій протоці. Частину цих постачань уже було продано за довгостроковими контрактами, укладеними до початку війни, тому вони можуть принести дохід залежно від строків оплати, які зазвичай становлять 15-30 днів після завантаження.

Співзасновник Kayrros Антуан Халфф зазначив, що Саудівська Аравія може легше пережити перебої з експортом, ніж Ірак, який, за його словами, ризикує зазнати більших фінансових втрат.

Саудівська Аравія також має запаси нафти на закордонних сховищах і може певний час продовжувати постачання клієнтам. Крім того, зростання світових цін на нафту частково компенсує втрати від скорочення експорту. Водночас, основний фінансовий тягар подорожчання енергоносіїв зрештою ляже на автомобілістів та інших кінцевих споживачів.

За оцінками Wood Mackenzie, нафтовидобувні країни Перської затоки – зокрема Саудівська Аравія, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт і Бахрейн – загалом відтермінували продажі нафти на $13,3 млрд.