Надприбутки. Як Путін заробляє на війні з Іраном

Згідно з повідомленнями західних ЗМІ, з початку війни між США та Ізраїлем проти Ірану від 28 лютого Росія почала отримувати додаткові 150 мільйонів доларів щодня від продажу нафти. Ця сума на 14% більша, ніж середні показники за лютий.

Гривня дешевшає в обмінниках наприкінці тижня

Курс гривні знову знизився відносно долара, але трохи зміцнився відносно євро в обмінних пунктах в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю, 13 березня.
Так, середній курс продажу долара зріс на 12 копійок і перебуває на рівні 44,47 гривні. Курс продажу євро впав на 13 копійок і тепер становить 51,57 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 44,30 (+15 копійок) гривні, а євро – по 51,30 (-12 копійок) гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта впала на 22 копійок і перебуває на рівні 44,07-44,12 грн/долар купівля-продаж.
У четвер Нацбанк підняв офіційний курс долара на 18 копійок – до 44,16 гривень. Це новий історичний рекорд. Курс євро додав у ціні 2 копійки – до 50,95 гривень.

Збиток компаній РФ торік склав майже 9 трлн рублів – ЗМІ

Фінансові показники компаній Росії значно погіршилися на тлі уповільнення зростання і наростання проблем в економіці країни. Про це свідчать дані Росстату, повідомляють російські провладні Ведомости.
За підсумками 2025 року сукупний збиток організацій зріс на 7,5% рік до року і досяг 8,9 трлн руб.
Про збитки відзвітували 17 200 компаній, або 27,1% від загальної кількості. Одночасно з цим прибуток зафіксували 46 400 організацій. Сукупно вони заробили 35,9 трлн руб., що на 1,3% менше в порівнянні з попереднім роком.
Слідом за фінансовими результатами знизилася й інвестиційна активність. За оцінкою Росстату, у 2025 році вкладення в основний капітал скоротилися на 2,3% після чотирьох років зростання показника — на 8,4% у 2024 році, на 9,8% у 2023-му, на 6,7% у 2022-му і на 8,6% у 2021-му.
Така динаміка склалася, попри зниження ключової ставки Центробанку на п’ять процентних пунктів — з 21% до 16% річних.
Аналітики зауважили, зниження сальдованого фінансового результату російського бізнесу пов’язане з підвищенням витрат і погіршенням становища в сировинних галузях.
“Тиск чинили нижчі експортні ціни в першій половині року, санкційні обмеження і зростання логістичних витрат”, – пояснюють експерти.
За його словами, ситуація в економіці залишається неоднорідною, оскільки прибуток у переробній промисловості зріс на 6,6%, а у фінансовому секторі — більш ніж на 50%. Однак поточна картина — це “перший сигнал охолодження корпоративних фінансів після кількох успішних років”, — підсумував Чернов.

Нафтогаз остаточно виграв справу проти Газпрому на $1,4 млрд

Нафтогаз остаточно виграв у судовому спорі із російським газовим монополістом Газпромом щодо виплати 1,4 млрд доларів боргу за транзит газу. Про це повідомила пресслужба української компанії в п’ятницю, 13 березня.
“Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву російського Газпрому про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, за яким росіяни повинні сплатити Нафтогазу понад $1,4 млрд заборгованості за послуги з організації транспортування природного газу плюс відсотки”, – йдеться у повідомленні.
Суд також зобов’язав російську компанію сплатити судові витрати у розмірі 200 тис. швейцарських франків, компенсувати Нафтогазу 250 тис. швейцарських франків витрат, понесених у провадженні перед федеральним Верховним судом.
“Таким чином, найвища судова інстанція Швейцарії підтвердила чинність арбітражного рішення та остаточно відхилила аргументи російської сторони. Нафтогаз і надалі працюватиме над примусовим виконанням цього рішення та продовжує низку інших процесів проти країни-агресора”, – прокоментував голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
У компанії нагадали, що Нафтогаз був зобов’язаний організовувати транзит природного газу територією України для Газпрому до припинення дії угоди 1 січня 2025 року. Після початку повномасштабного вторгнення і зупинки транзиту газу через точку входу Сохранівка транзит забезпечувався через точку входу Суджа. Незважаючи на це, Газпром відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу, чим порушив свої договірні зобов’язання.
У вересні 2022 року Нафтогаз розпочав арбітражний процес проти Газпрому. Предметом арбітражу була плата послугу з організації транспортування природного газу територією України, яку Газпром не сплатив вчасно та в повному обсязі.
А в червні 2025 року Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав справу у Швейцарії, зобов’язав Газпром виплатити 1,37 млрд доларів на користь Нафтогазу.
Ощадбанк виграв апеляцію щодо компенсації Росією $1,5 млрд збитків

Ціни на нафту відгукнулися на погрози Ірану – ЗМІ

Увечері 12 березня вартість нафти перетнула позначку 100 доларів за барель на тлі погроз Ірану та атак танкерів у Перській затоці. Про це пише Економічна правда.

Ф’ючерси на Brent тимчасово підскочили на 10,4%, досягнувши 101,59 долара за барель, проте згодом дещо знизилися через невизначеність щодо тривалості впливу поточноїї кризи і можливостей стабілізації ринку за рахунок використання резервів. Американська нафта також зросла в ціні на 8,7%, до 94,85 долара за барель, а Brent залишається біля позначки 100 доларів.

Ескалація напруженості в регіоні посилилася після заяви нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. У своєму виступі на державному телебаченні він пообіцяв відповісти на напади, залишити Ормузьку протоку закритою та атакувати американські бази. Ця заява стала першою публічною промовою Хаменеї після того, як він зайняв місце свого покійного батька.

У той же час іракські силові структури підтвердили, що два паливних танкери в іракських водах зазнали атак з боку іранських човнів із вибуховими пристроями. Через це іракські нафтові порти припинили свою діяльність, що також сприяло посиленню занепокоєння на ринку. Представник Іраку наголосив, що наразі всі порти зупинили роботу.

На думку старшого валютного стратега NAB Родріго Катріла, ситуація довкола Ормузької протоки залишається тривожною, а останні 24 години не принесли обнадійливих новин для ринку.

Іран раніше заявив про намір посилювати атаки на торговельні судна в Ормузькій протоці, лише за останню добу було пошкоджено шість суден. На цьому тлі Тегеран попередив про можливе зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.

Ціна нафти зростає попри плани вивільнити запаси

Ціни на нафту чутливі до погроз Ірану – ЗМІ

Увечері 12 березня вартість нафти перетнула позначку 100 доларів за барель на тлі погроз Ірану та атак танкерів у Перській затоці. Про це пише Економічна правда.

Ф’ючерси на Brent тимчасово підскочили на 10,4%, досягнувши 101,59 долара за барель, проте згодом дещо знизилися через невизначеність щодо тривалості впливу поточноїї кризи і можливостей стабілізації ринку за рахунок використання резервів. Американська нафта також зросла в ціні на 8,7%, до 94,85 долара за барель, а Brent залишається біля позначки 100 доларів.

Ескалація напруженості в регіоні посилилася після заяви нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. У своєму виступі на державному телебаченні він пообіцяв відповісти на напади, залишити Ормузьку протоку закритою та атакувати американські бази. Ця заява стала першою публічною промовою Хаменеї після того, як він зайняв місце свого покійного батька.

У той же час іракські силові структури підтвердили, що два паливних танкери в іракських водах зазнали атак з боку іранських човнів із вибуховими пристроями. Через це іракські нафтові порти припинили свою діяльність, що також сприяло посиленню занепокоєння на ринку. Представник Іраку наголосив, що наразі всі порти зупинили роботу.

На думку старшого валютного стратега NAB Родріго Катріла, ситуація довкола Ормузької протоки залишається тривожною, а останні 24 години не принесли обнадійливих новин для ринку.

Іран раніше заявив про намір посилювати атаки на торговельні судна в Ормузькій протоці, лише за останню добу було пошкоджено шість суден. На цьому тлі Тегеран попередив про можливе зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.

Ціна нафти зростає попри плани вивільнити запаси

Google зробила найбільше придбання в своїй історії

Компанія Google оголосила про придбання ізраїльської компанії з кібербезпеки Wiz за $32 млрд, повідомляє TechCrunch. Угода стала найбільшим поглинанням за всю історію технологічного гіганта.
Команда Wiz приєднається до підрозділу Google Cloud та займатиметься посиленням захисту хмарних сервісів від кіберзагроз. У Google зазначають, що покупка має допомогти компанії розвивати безпечну інфраструктуру для створення застосунків на базі хмарних і штучних інтелектуальних платформ.
Цікаво, що Google уже намагалася придбати Wiz у 2024 році, пропонуючи близько $23 млрд. Тоді генеральний директор компанії Асаф Рапапорт відмовився від угоди, заявивши, що потенціал бізнесу значно більший.
У заяві Google наголошується, що придбання є стратегічною інвестицією, спрямованою на підвищення безпеки хмарних сервісів і надання організаціям інструментів для швидкого та безпечного створення застосунків у різних хмарних середовищах.
За даними TechCrunch, після інтеграції Wiz у структуру Google планується створення єдиної платформи безпеки, яка допоможе компаніям швидше виявляти та нейтралізувати кіберзагрози.
Компанія Wiz використовує власні алгоритми штучного інтелекту для виявлення загроз на різних рівнях хмарної інфраструктури – від програмного коду та мережевої інфраструктури до середовища виконання додатків.

Зростання ВВП України торік стало найменшим за останні три роки

Зростання реального ВВП уповільнилося до 1,8%, порівняно із 3,2% у 2024 році та 5,5% – у 2023-му. Про це повідомила Державна служба статистики в четвер, 12 березня.

Номінальний ВВП в Україні у 2025 році становив 8,93 трлн гривень. За даними Держстату, ВВП у першому кварталі минулого року зріс на 0,9% у річному обчисленні, у другому – на 0,7%, у третьому – на 2,1%, у четвертому – на 3%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Зростання ВВП виробничим методом відбулось в основному за рахунок зростання валової доданої вартості таких видів економічної діяльності:

  • освіта +12,7%;
  • будівництво +11,6%;
  • державне управління; обов’язкове соціальне страхування +6,6%;
  • діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування +5,8%;
  • oхорона здоров’я та надання соціальної допомоги +5,3%;
  • операції з нерухомим майном +5,3%.
  • Зростання ВВП методом кінцевого використання відбулось за рахунок зростання:

  • валового нагромадження капіталу +15,5%;
  • кінцевих споживчих витрат домашніх господарств +7,5%;
  • кінцевих споживчих витрат сектору загального державного управління +5,7%.
  • У світі безпрецедентний збій у поставках нафти – МЕА

    Міжнародне енергетичне агентство заявило про безпрецедентний збій у світових поставках нафти через війну в Ірані. Про це йдеться у щомісячному звіті МЕА, опублікованому в четвер, 12 березня.

    “Оскільки потоки сирої нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до війни до нинішнього мінімуму, можливості обійти цей критично важливий водний шлях залишаються обмеженими, а сховища заповнюються, країни Перської затоки скоротили сукупний видобуток нафти щонайменше на 10 млн барелів на добу”, – йдеться у звіті.
    В агентстві вважають, що дефіцит постачання й надалі зростатиме, якщо рух через протоку не буде швидко відновлений. Частково ці втрати компенсуються збільшенням видобутку в інших країнах, зокрема в Казахстані та Росії.

    За оцінкою МЕА, у березні світові поставки нафти будуть меншими на 8 млн барелів на добу.

    Крім того, агентство знизило прогноз зростання світового попиту на нафту в березні та квітні приблизно до 1 млн барелів на добу. Це пов’язано з масовим скасуванням авіарейсів на Близький Схід, а також перебоями з постачанням скрапленого природного газу.

    Зазначається, що при цьому країни-споживачі мають значні запаси нафти на складах для подолання тимчасових втрат поставок.
    “Світові запаси сирої нафти та продуктів з неї наразі оцінюються в понад 8,2 млрд барелів, що є найвищим рівнем з лютого 2021 року. Приблизно половина з них зберігається в країнах ОЕСР, з яких 1,25 млрд барелів – урядами для надзвичайних потреб. Ще 600 млн барелів промислових запасів зберігаються під державними зобов’язаннями”, – йдеться у звіті.

    Курс долара злетів до нового рекорду в Україні

    Національний банк України вдруге поспіль знизив курс гривні відносно долара до історичного мінімуму, а також опустив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 12 березня.
    Так, офіційний курс долара у п’ятницю становитиме 44,1636 гривень (+0,1860). Це новий історичний рекорд. Долар вперше в історії перевищив рубіж в 44 гривні. Попереднє “досягнення” було зафіксовано 11 березня.
    У свою чергу курс євро на завтра теж зріс і становитиме 50,9349 гривень (0,0211).
    На міжбанківському ринку американська валюта додала в ціні 10 копійок і тепер перебуває на рівні 44,29-44,32 грн/долар купівля-продаж. Це теж новий рекорд.
    В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 44,30-44,40 грн, а євро − 51,45-51,59 грн.