Уряд готує кешбек на пальне та 1500 гривень підтримки

За дорученням президента Кабінет міністрів готує новий пакет рішень, спрямованих на підтримку українців. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у четвер, 12 березня. За її словами, цільова підтримка у розмірі 1500 гривень буде надана вразливим категоріям населення: пенсіонерам за віком, отримувачам допомоги по інвалідності, малозабезпеченим, отримувачам базової соцдопомоги, ВПО, сімʼям з дітьми.

Цими виплатами в уряді розраховують охопити майже 13 млн людей.

“Кошти надійдуть одноразово у квітні вже наявними механізмами, якими люди отримують соціальні виплати – на спецрахунки у банках або через Укрпошту. Виплати будуть здійснені в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики”, – пояснила глава уряду.

Крім того, на період до 1 травня програма кешбеку буде поширена на купівлю пального на АЗС. Українці зможуть отримати від держави 15% кешбеку при купівлі дизельного пального, 10% – бензину, 5% – автогазу.

За словами Свириденко, виплати будуть здійснені на базі програми Національний кешбек, якою вже користуються 9,4 млн громадян.

Нагадаємо, Зеленський анонсував нові програми підтримки для українців, зокрема спецдоплати для пенсіонерів та осіб, які відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку. Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання

США обіцяють не знімати санкції з російської нафти

Санкції США щодо російської нафти не буде знято. Про це сказав міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі телеканалу CNN в четвер, 12 березня.
За його словами, поточна криза на ринку нафти – короткострокова жертва заради довгострокової мети.
“Щоб вирішити довгострокову проблему, потрібно пережити короткострокові труднощі… Ми зосереджені на військовій операції та вирішенні проблеми”, – сказав він.
Райт додав, що “Росія не отримає пом’якшення санкцій”. Він поставив під сумнів твердження іранської сторони про те, що світові ціни на нафту можуть найближчим часом досягти позначки $200 за барель на тлі військової операції США та закриття Ормузької протоки.
Окрім того, в майбутньому США крім нафтових обмежень проти Росії планують запровадити і уранові, щоб відмовитися від постачання російського палива для АЕС.

Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне

Війна між США та Ізраїлем з Іраном чітко показала, наскільки світ залежить від енергоносіїв з регіону Перської затоки. З початку конфлікту ціна на нафту різко зросла на 30% і наразі торгується на рівні 100 доларів за барель.
Ніде так не відчуваються наслідки нинішньої енергетичної кризи, як в Азії. Минулого року майже 90% усієї нафти та газу, що проходили через Ормузьку протоку, прямували до цього регіону.
Звичайні люди покладаються на нього для опалення своїх будинків, заправки транспортних засобів та виробництва електроенергії. Бізнесу це потрібно для живлення величезної виробничої бази регіону.
Ситуація із Іраном ставить у скрутне становище і європейські країни. Там вже почали закликати водіїв обмежувати поїздки. Залежність від Перської затоки Південно-Східна Азія, зокрема, сильно потерпає від блокади в Перській затоці. Навіть країни, які самі видобувають нафту, такі як Малайзія та Індонезія, протягом останнього десятиліття поступово почали видобувати менше та імпортувати більше.
Вразливість також частково пов’язана з типом нафти, що видобувається на Близькому Сході, та тим, як країни регіону її переробляють.
“Близькосхідна сира нафта зазвичай має “важкий” або “середній” вміст кислої нафти”, – розповіла для ВВС Джейн Накано, науковий співробітник Програми енергетичної безпеки та зміни клімату в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.
Накано пояснює, що нафтопереробні заводи у Південно-Східній Азії були створені для переробки цього типу сирої нафти, і простий перехід до іншого постачальника, такого як США, не є простим.
“Для зміни специфікацій нафтопереробного заводу потрібні значні інвестиції”, – каже вона. Екстерні заходи Уряди азійських країн вже намагаються впоратися з дефіцитом палива, спричиненим високими цінами на нафту та закритою Ормузькою протокою.
Як вже зазначалось, Азія особливо залежить від експорту нафти з Близького Сходу: Філіппіни отримують з цього регіону близько 95% сирої нафти, Японія та Південна Корея – 90% та 70%.
Енергетична криза змушує уряди вживати більш радикальних заходів для економії палива, повідомляє американський діловий журнал Fortune. Зокрема, Таїланд наказав державним службовцям користуватися сходами замість ліфтів та працювати з дому на час кризи. Влада країни також підвищила температуру кондиціонерів до 27 градусів Цельсія та наказала державним службовцям носити сорочки з короткими рукавами поверх костюмів. За даними ЗМІ, Таїланд має запас пального приблизно на 95 днів.
В’єтнам також закликав підприємства дозволити людям працювати з дому, щоб “зменшити потребу в поїздках та транспорті”.
Влада Філіппін наполягає на чотириденному робочому тижні та наказала чиновникам обмежити поїздки “лише для виконання необхідних функцій”. Getty Images/ Вивіски на АЗС на Філіпінах з написом “немає в наявності” Південна Азія також сильно страждає через дефіцит пального. Бангладеш переніс свято Ід аль-Фітр наперед, дозволивши університетам закритися раніше, щоб економити бензин.
В свою чергу Пакистан запровадив чотириденний робочий тиждень для урядових установ та закрив школи.
Індія призупинила поставки зрідженого нафтового газу комерційним операторам, щоб надати пріоритет постачанню для домогосподарств, що викликало занепокоєння у готелів та ресторанів, що вони можуть бути змушені закритися.
Азіатські країни також більш безпосередньо втручаються на ринки палива. Президент Південної Кореї Лі Дже Мен у понеділок заявив, що країна запровадить обмеження цін на нафтопродукти, і попередив, що нинішня криза створює “значне навантаження на економіку країни”. Близько 1,7 мільйона барелів нафти, що постачається з Кореї, щодня затримується через триваючий конфлікт, зазначив радник президента з питань політики Кім Йон Бом під час прес-брифінгу 9 березня.
Міністр промисловості Японії Рьосей Аказава не виключив можливості використання національних нафтових резервів, додавши, що країна “вживе всіх можливих заходів для забезпечення стабільних поставок енергії”.
У понеділок міністр фінансів Індонезії заявив, що країна Південно-Східної Азії виділить 381,3 трильйона рупій (22,6 мільярда доларів) на енергетичні субсидії та платитиме державним енергетичним компаніям, таким як Pertamina, за те, щоб ціни на паливо та електроенергію були доступними для її населення.
Таїланд планує заморозити ціни на газ для приготування їжі до травня та заохочувати споживачів використовувати альтернативні джерела енергії, такі як біодизель та бензол. В’єтнам також розглядає можливість скасування тарифів на імпорт палива. Економія в Європі Європейські країни також починають закликати водіїв економити пальне.
“Будь ласка, будь ласка, будь ласка, якщо є якесь споживання пального, без якого ви можете обійтися, якщо немає суворої потреби користуватися автомобілем, то не робіть цього”, – так міністр енергетики Данії Ларс Аагард сьогодні звернувся до мешканців країни на тлі загострення ситуації з Іраном.
Схожий заклик напередодні надійшов із Великої Британії. Там водіям радять обмежити “необов’язкові поїздки”.
А президент автомобільної асоціації AA Едмунд Кінг звернути увагу на економніший стиль водіння, що може допомогти частково зменшити витрати на пальне.

Вкладники двох збанкрутілих банків почали отримувати відшкодування

Фонд гарантування вкладів розпочинає виплати відшкодування вкладникам неплатоспроможних Мотор-Банку та PINbank. Про це повідомила пресслужба ФГВФО у четвер, 12 березня.

“З 12 березня ФГВФО розпочинає виплати гарантованого відшкодування вкладникам неплатоспроможних АТ Мотор-Банк та АТ Перший інвестиційний банк”, – йдеться в повідомленні.

Під час тимчасової адміністрації вкладникам Мотор-Банк належить до виплати 18,5 млн гривень, вкладникам PINbank – 15,7 млн гривень.

Виплати здійснюються за договорами банківського вкладу, за якими сплив строк дії станом на кінець дня 19 лютого 2026 р (тобто дня, що передує дню початку виведення банків з ринку), а також за договорами банківського рахунку.

Кожен вкладник може сам обрати, коли і як отримати належні йому кошти, зазначено у повідомленні.

Отримати відшкодування за вкладом можна через мобільний застосунок порталу Дія у п’яти банках – агентах Фонду, дистанційно через онлайн-платформи п’яти банків-агентів або безпосередньо у відділенні одного з 16 банків-агентів.

“Кожен вкладник отримає свої кошти у повному обсязі – з відсотками, нарахованими станом на кінець дня 19 лютого 2026 року”, – наголосили у Фонді.

Стало відомо, скільки коштів потрібно на поточний ремонт українських доріг

В Україні поточний ремонт доріг міжнародного та національного значення потребує щонайменше 12-14 млрд грн, а з урахуванням місцевих шляхів сума може сягнути 50 млрд грн. Про це повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає Укрінформ.
Він зауважив, що зима була достатньо складною, з великими перепадами температури, які негативно впливали на стан дорожнього полотна.
“Станом на сьогодні ремонту потребують понад 10 млн кв. м доріг, і це лише міжнародного і національного значення. А є ще місцеві дороги. На цей ремонт, не капітальний, без заміни верхнього шару асфальту, нам потрібно щонайменше 12-14 млрд грн. А на всі дороги це 45-50 млрд грн”, – пояснив Сухомлин.
За умови отримання достатнього фінансування Агентство відновлення планує завершити ремонтні роботи на автошляхах до червня. Нині бригади поступово нарощують темпи робіт. Зокрема якщо минулого тижня середній показник виконаного ремонту становив до 25 тис. кв.м на добу, то цього тижня він уже досяг 50 тис. кв.м. Завдання – до кінця березня вийти на показник більше 150 тис. кв.м за день.
Водночас на уточнююче запитання щодо гарантованого фінансування, Сухомлин зауважив, що поки гарантій, що потрібні кошти надходитимуть вчасно і в повному обсязі, немає.
“Зараз частину робіт ми виконуємо за рахунок отримання доручень в межах чинних контрактів. На сьогодні вже фактично готове рішення уряду, яке пройшло майже через всі міністерства, про виділення додаткових 3 млрд грн на цей ремонт. Також розглядаються інші можливості фінансування потрох”, – сказав Сухомлин.
За оцінками Агентства, до цього цільового фонду наразі могло би бути спрямовано близько 170 млрд грн. Але про такі суми на дороги в умовах війни поки що не може мовитися.

Netflix може заплатити до $600 млн за стартап Аффлека з розробки ШІ

Стримінгова платформа Netflix оголосила про придбання компанії InterPositive – технологічного стартапу для кіновиробництва, заснованого у 2022 році актором Бен Аффлек. Про це повідомляє видання Bloomberg.
У Netflix пояснили, що угода відповідає їхній стратегії використання генеративного штучного інтелекту для створення фільмів і серіалів. Компанія вже застосовувала такі технології для спецефектів у власних проектах і бачить значний потенціал для подальшого розвитку ШІ у кінопроцесі.
Аффлек розповів, що задумався про вплив штучного інтелекту на майбутнє кіно ще у 2022 році. Він прагнув зберегти людський аспект історій – здатність до судження та силу творчості людини.
Компанія InterPositive не створює ШІ-акторів або синтетичні виступи. Її технологія дозволяє монтажним командам працювати з відзнятим матеріалом: виправляти помилки неприродності сцен, коригувати освітлення та змінювати деталі оточення.
Актор пояснив, що розроблена модель розуміє візуальну логіку і послідовність монтажу, дотримується кінематографічних правил і враховує типові проблеми виробництва – від відсутніх кадрів до заміни фону чи неправильного освітлення.
Важливим є те, що система має обмеження для захисту творчого задуму: інструменти призначені для експериментів, але остаточні рішення залишаються за художниками, а технологія повинна підтримувати історію, яку вони розповідають.
У рамках угоди Аффлек стане старшим радником Netflix. Фінансові деталі угоди не розкриваються, проте Bloomberg раніше повідомляв, що сума може сягнути до $600 млн, якщо компанія досягне визначених цільових показників, що зробить її однією з найбільших покупок в історії Netflix.
Стартап, заснований Аффлеком і підтриманий інвесторами InterPositive, працював у закритому режимі з 2022 року та спеціалізується на технологіях, які спрощують постпродакшн та дозволяють змінювати колірну корекцію, освітлення та ефекти вже відзнятого матеріалу.

Трамп не виконав обіцянку страхувати танкери в Ормузькій протоці – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп на тім тижні обіцяв надати поцінне страхування ризиків для суден, які здійснюють перевезення Ормузькою протокою. Проте США так і не запропонували військові ескорти, а плани страхування зіткнулися з суворою реальністю. Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.
ЗМІ зазначає, що ідея про те, що США почнуть пропонувати поліси від військових ризиків, не вирішує головну проблему, яка заважає судам ходити Ормузькою протокою – реальність небезпеки.
Іще одна проблема – американські компанії практично не займаються таким спеціалізованим страхуванням. Своєрідним “монополістом” тут є Lloyd’s of London.
На реалізацію плану Трампа Федеральна корпорація США з фінансування розвитку (DFC) одержала 20 млрд доларів, і американські чиновники почали дзвонити лондонським страховикам та брокерам, намагаючись зрозуміти, як працює ринок. У деяких з них просили конфіденційну інформацію..
Щодо страхування воєнних ризиків існує ціла екосистема, але американські страховики дуже рідко займають позиції, близькі саме до неї.
Американська програма може допомогти знизити вартість страхування в Перській затоці (сьогодні воно становить 1-2% вартості судна проти 0,25% у мирний час), проте не вирішує проблему відновлення судноплавства, кажуть страхові брокери.
Тому необхідні конвої під охороною військових кораблів. Утім, жодної інформації про перспективи таких конвоїв Вашингтон поки що не надав.
Раніше Іран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
Трамп бурхливо відреагував на ймовірне мінування Ормузької протоки

Обмеження американської торгівлі: США почали розслідування щодо Китаю та ЄС

США почали розслідування щодо дій, політики та практики Китаю, ЄС та ще 14 країн, через підозру у створенні надлишкових потужностей і виробництва в обробних секторах. Про це заявив американський торговельний представник Джеймісон Грір.
“Під час розслідувань буде встановлено, чи є ці дії, політика і практика нерозумними або дискримінаційними і обтяжують або обмежують торгівлю США”, – сказано у відповідному прес-релізі, опублікованому на сайті представництва.
Крім Китаю і ЄС, об’єктами розслідувань є Сінгапур, Швейцарія, Норвегія, Індонезія, Малайзія, Камбоджа, Таїланд, Корея, В’єтнам, Тайвань, Бангладеш, Мексика, Японія та Індія.
“Сполучені Штати більше не будуть жертвувати своєю промисловою базою заради інших країн, які, можливо, перекладають на нас свої проблеми з надлишковими потужностями і виробництвом.
Сьогоднішні розслідування зазначають прихильність президента Трампа до перебудови найважливіших ланцюжків поставок і створення добре оплачуваних робочих місць для американських працівників у наших виробничих секторах”, – зазначив Грір.

США вперше за 15 років відновили заморожений рахунок Центробанку Сирії

Адміністрація США відновила заморожений у 2011 році через санкції рахунок Центрального банку Сирії у Федеральному резервному банку Нью-Йорка. Про це повідомив спецпосланець президента США з питань Сирії та американський посол у Туреччині Том Баррак у соцмережі Х
“Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп виконав свою обіцянку дати Сирії шанс. Рахунок Центрального банку Сирії у Федеральному резервному банку Нью-Йорка знову активовано після санкцій 2011 року”, – написав посадовець.
За його словами, це рішення є частиною політики Білого дому з реінтеграції Сирії у світову фінансову систему, спрямовану на відновлення економіки арабської республіки.
Водночас очільник Центробанку Сирії Абдель Кадер аль-Хусрія, реагуючи на допис Баррака і подякував за підтримку нової сирійської влади.
“Висловлюємо подяку Державному департаменту, послу Тому Барраку та його команді за їхні зусилля і роль у підтримці відновлення роботи рахунку Центрального банку Сирії у Федеральному резервному банку Нью-Йорка після років перерви”, – написав аль-Хусрія.
Як відомо, після того як Асад був усунутий від влади в результаті наступу опозиційних сил у 2024 році, тимчасова адміністрація країни під керівництвом Ахмеда аль-Шараа почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Кульмінацією стало травнева зустріч аль-Шараа з президентом США Дональдом Трампом у Саудівській Аравії.
Після цього США пом’якшили частину фінансових санкцій, а ЄС оголосив про припинення режиму економічних обмежень.
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT

Smart Holding заявив про необхідність нарощування видобутку газу в Україні

Зростання цін на газ у Європі на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході посилює ризики для енергетичної безпеки України, тому країні варто збільшити власний видобуток. Таку заяву зробив генеральний директор Smart Holding Іван Герасимович на власній сторінці у соцмережі Facebook.
“Сьогоднішні новини від Bloomberg невтішні: ціни на газ у Європі зросли на 30% через загострення конфлікту на Близькому Сході. Для світу це черговий ціновий шок. Для України в умовах війни це сигнал до негайних дій. Поки світові ринки лихоманить, ми в Україні маємо унікальний ресурс для стабілізації – власний видобуток”, – написав він.
Проте, за його словами, країна наразі “штучно стримує свій потенціал”.
“Кожен кубометр газу, який ми не видобули через юридичні та бюрократичні бар’єри, нам доведеться купувати на європейських хабах за тими самими цінами, що злетіли на 30%. Це вимивання валюти з країни та пряма загроза енергетичній безпеці наступної зими. Ми закликаємо до здорового глузду та розблокування роботи законних активів. У час, коли енергія стає зброєю, ми не маємо права власноруч “обеззброювати” власну економіку”, – заявив Герасимович.
Він додав, що наразі ліцензії компаній Regal Petroleum Corporation Limited та Пром-енерго продукт з групи Smart Energy залишаються заблокованими, що призводить до простою підприємств.
“Енергетична незалежність не будується на гаслах, вона будується на свердловинах, що працюють”, – резюмував генеральний директор Smart Holding.
Як повідомлялося, Державна служба геології та надр заблокувала ліцензії Smart Holding на видобуток газу у квітні 2023 року через санкції проти Вадима Новинського, якого державні органи вказали бенефіціаром. Сам Новинський стверджував, що передав управління компанією в безвідкличний траст наприкінці 2022 року.
Видобуток газу групою Smart Holdingбуло відновлено у червні 2024 року, але в листопаді того ж року ліцензії знову заблокували. Зокрема, було запроваджено санкції проти нових бенефіціарів, громадян ЄС, які є керівниками кіпрських трастів та представляють Smart Trustі Step Trust.
Smart Holding відзвітував про зниження обсягу сплачених до бюджету податків