Курс гривні знову впав відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 12 березня.
Так, середній курс продажу долара зріс на 26 копійок і перебуває на рівні 44,35 гривні. Курс продажу євро піднявся на 20 копійок і тепер становить 51,70 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 44,15 (+23 копійок) гривні, а євро – по 51,42 (+12 копійок) гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта впала на 11 копійок і перебуває на рівні 44,09-44,12 грн/долар купівля-продаж.
У середу Нацбанк підняв офіційний курс долара на 11 копійок – до 43,97 гривень. Це новий історичний рекорд. Курс євро впав на 10 копійок – до 50,93 гривень.
Категорія: Новини бізнесу
Нафтові доходи Кремля впали до чотирирічного мінімуму – МЕА
Доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів у лютому 2026 року зменшилися на $1,5 млрд порівняно із січнем і на $4 млрд – проти лютого 2025 року, досягнувши чотирирічного мінімуму – $9,5 млрд. Про це мовиться у щомісячному звіті Міжнародного енергетичного агентства.
Зокрема, доходи РФ від експорту нафти минулого місяця скоротилися на $0,66 млрд порівняно із січнем і на $2,51 млрд – порівняно з лютим 2025 року, до $5,9 млрд. Виручка від продажу нафтопродуктів відповідно зменшилася на $0,80 млрд і на $1,49 млрд – до $3,61 млрд.
Експорт нафти з РФ у лютому знизився на 0,41 млн барелів на добу – до 4,21 млн барелів на добу. Експорт нафтопродуктів скоротився на 0,44 млн барелів на добу – до 2,41 млн барелів на добу. Загальний експорт нафти та нафтопродуктів минулого місяця зменшився на 0,85 млн барелів на добу проти січня – до 6,62 млн барелів на добу.
Ціни на нафту марки Urals у лютому зросли на $2,75 за барель порівняно з попереднім місяцем – до $42,81 за барель. Водночас вони залишалися нижчими за граничну ціну $44,10 за барель, яка набула чинності 2 лютого.
За підрахунками агентства, у лютому РФ скоротила видобуток нафти на 0,71 млн барелів на добу – до 8,6 млн барелів на добу. Це на 300 тис. барелів менше за прогноз і на 1 млн барелів нижче квоти Росії в межах угоди ОПЕК+.
Тривалі атаки на російський нафтопереробний сектор і експортну інфраструктуру зменшили розрахункові обсяги переробки нафти приблизно на 300 тис. барелів на добу – до 5,1 млн барелів.
Нагадаємо, низькі ціни на нафту та міцний рубль продовжують “з’їдати” сировинну ренту російського бюджету.
Додамо, за результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП.
Google забезпечить Пентагон ШI-агентами на базі Gemini
Компанія Google почала впроваджувати ШI-агентів на базі моделі Gemini для співробітників Міністерства оборони США. Як повідомляє Bloomberg, нові інструменти стануть доступними більш ніж 3 мільйонам цивільних і військових працівників відомства.
Спочатку агенти працюватимуть лише в незасекречених мережах, однак уже ведуться переговори про їхнє використання у системах із доступом до секретної та цілком таємної інформації. Про це повідомив заступник міністра оборони США з питань досліджень і інженерії Еміль Майкл.
Наразі підготовлено вісім готових ШI-агентів, які автоматизують типові адміністративні завдання. Вони можуть підсумовувати нотатки з нарад, допомагати у формуванні бюджетів, а також перевіряти пропоновані рішення на відповідність національній оборонній стратегії.
За словами віцепрезидента Google Джим Келлі, співробітники Пентагону також зможуть створювати власних ШІ-агентів, використовуючи звичайні текстові запити природною мовою.
Чат-бот Google уже доступний через внутрішній портал GenAI.mil і використовується для роботи з незасекреченими даними з грудня минулого року. За цей час близько 1,2 мільйона співробітників оборонного відомства виконали понад 40 мільйонів запитів і завантажили більш як 4 мільйони документів.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Пентагон вимагає від розробників створити ШІ без “моральних” обмежень.
Мінцифри планує запроважити ШІ у суди
Після подорожчання пам’ять зайняла майже половину ціни бюджетних смартфонів
Зростання цін на мікросхеми пам’яті суттєво впливає на собівартість смартфонів. За оцінками аналітиків Counterpoint Research, у першому кварталі 2026 року витрати виробників бюджетних смартфонів на пам’ять можуть зрости на 25% і сягнути приблизно 43% від загальної вартості комплектуючих.
Такий показник розраховано для типової конфігурації недорогого смартфона – 6 ГБ оперативної пам’яті стандарту LPDDR4X та 128 ГБ накопичувача eMMC. Для пристроїв, ціна яких раніше не перевищувала $200, таке зростання витрат може стати особливо відчутним.
У смартфонах середнього сегмента вартістю $400-600 зазвичай використовуються 8 ГБ LPDDR5X та 256 ГБ накопичувача UFS 4.0. За прогнозами аналітиків, уже в першому кварталі їхня ціна може зрости на 14% і 11% відповідно, а в другому кварталі – ще на 20% і 16%.
Подорожчання торкнеться і флагманських моделей, хоча їхня структура витрат дещо інша. У дорогих смартфонах із ціною понад $800 додатковим фактором стане використання новітнього 2-нм техпроцесу для виробництва мобільних процесорів. Очікується, що комплект із 16 ГБ LPDDR5X та 512 ГБ накопичувача UFS 4.1 може подорожчати на $100-150.
У структурі витрат флагманських смартфонів частка оперативної пам’яті становитиме близько 23%, а флешпам’яті – приблизно 18%. Загалом це близько 41% собівартості компонентів, що майже відповідає показникам бюджетних моделей. Однак через більший обсяг і використання сучасніших стандартів у абсолютному вираженні флагманські пристрої можуть подорожчати сильніше.
За оцінками Counterpoint Research, у першому кварталі ціни на мобільну DRAM можуть зрости більш ніж на 50%, а NAND-пам’ять – більш ніж на 90%. Через високу чутливість до ціни найбільше постраждає саме сегмент доступних смартфонів. Виробники також можуть віддавати перевагу випуску дорожчих моделей, які забезпечують вищу маржу.
Щоб компенсувати зростання витрат, компанії можуть скорочувати виробництво дешевих моделей, використовувати менший обсяг пам’яті або економити на інших характеристиках пристроїв. Aналітики вважають, що підвищення цін виглядає найреалістичнішим сценарієм: бюджетні смартфони можуть подорожчати приблизно на $30, а флагманські моделі на $150-200.
Дуров втратив дві третини статків через обвал вартості Telegram – ЗМІ
Статки власника месенджера Telegram Павла Дурова обвалилися з $17,1 млрд до $6,6 млрд. Про це повідомляє Forbes з посиланням на інвестбанкірів.
Падіння стану на 61% пояснюється зниженням оцінок аналогічних технологічних компаній.
За даними джерел, за останній рік нових презентацій Telegram для інвесторів у публічному доступі не з’являлося, і IPO компанії може незабаром не статися.
“Наразі не найкращий час для розміщення: Telegram блокують на ключових ринках, включаючи Росію та Іран. За нижчою оцінкою, ніж раніше заявляв Дуров, компанія швидше за все виходити на біржу не буде”, – зазначив один з інвестбанкірів.
Для консервативної оцінки аналітики пропонують порівнювати компанію із найближчим конкурентом – американським месенджером Snapchat. За кількістю щомісячних користувачів компанії можна порівняти. У Snapchat на кінець 2025 року було 946 млн, тоді як аудиторія Telegram перевищує 1 млрд. При цьому виручка Snapchat в 2025 році досягла $5,9 млрд, що майже втричі більше за прогнозовану виручку Telegram ($2 млрд). Snapchat завершив рік зі збитком $460 млн, тоді як Telegram показав $222 млн збитку лише за перше півріччя. У результаті капіталізація Snapchat за рік знизилася майже вдвічі до $8,7 млрд, що вплинуло на перегляд оцінки Telegram та стану Дурова.
Додатковим чинником тиску стан Дурова може стати необхідність погашення облігацій Telegram. Перший випуск паперів, розміщений на п’ять років із купоном 7%, має бути погашений 22 березня 2026 року. Дуров частково рефінансував борг, але має виплатити $1,1 млрд. У червні компанія розмістила нові облігації на $1,7 млрд з вищою прибутковістю 9%, що відображає зростання ризиків для інвесторів.
Як відомо, Дуров вперше потрапив до рейтингу Forbes у 2016 році. Тоді його статки у списку “200 найбагатших бізнесменів Росії” оцінювали в $600 млн, а в 2018 році він став мільярдером. Максимальну оцінку його статків у $17,2 млрд Forbes дав підприємцю 2021 року, коли Telegram випустив перші облігації з можливістю конвертації в акції за ціною майбутнього IPO. У той період інвестори оцінювали компанію приблизно в $30-35 млрд. Сам Дуров у 2024 році оцінив сервіс у $30 млрд. Цю суму банкіри обговорювали напередодні можливого розміщення акцій Telegram на біржі.
Як припустив один із аналітиків ринку на умовах анонімності, Дуров може частково розрахуватися з інвесторами акціями Telegram, але без проведення IPO.
“Погляньте на фонди, які купували другий випуск, – це BlackRock, Abu Dhabi, Mubadala та інші найбільші інвестори. Можливо, Дуров пообіцяв їм частку у компанії”, – зазначив він.
БЕБ запобігло незаконному експорту кукурудзи до Малайзії на 202 млн
Співробітники Бюро економічної безпеки в Одеській області виявили схему мінімізації податків під час експорту агропродукції на 202 млн гривень. Про це повідомила пресслужба БЕБ у середу, 11 березня.
Зазначається, що група осіб через підконтрольні компанії оформлювала фіктивне вирощування кукурудзи. Насправді зерно скуповували в аграріїв за готівку без сплати ПДВ. Для легалізації продукції на рахунки підприємств вносили кошти у розмірі 14% від вартості товару, що дозволяло реєструвати податкові накладні та претендувати на бюджетне відшкодування.
Експорт партії обсягом 28 тис. тонн до Малайзії планувався через Одеський порт. Після втручання детективів експортер скасував митні декларації.
Досудове розслідування наразі триває. БЕБ намагається віднайти всіх учасників схеми.
Долар в Україні за крок до психологічного рубежу
Національний банк України вчергове знизив курс гривні відносно долара до історичного мінімуму, але трохи зміцнив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 11 березня.
Так, офіційний курс долара у четвер становитиме 43,9776 гривень (+0,1149). Це новий історичний рекорд. Долар вперше в історії впритул наблизився до рубежу в 44 гривні. Попереднє “досягнення” було зафіксовано 9 березня.
У свою чергу курс євро на завтра впав і становитиме 50,9349 гривень (-0,1037).
На міжбанківському ринку американська валюта зросла відразу на 38 копійок і тепер перебуває на рівні 44,19-44,22 грн/долар купівля-продаж. Це теж новий рекорд.
В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 44,14-44,25 грн, а євро − 51,35-51,60 грн.
Країни МЕА погодили продаж рекордного обсягу нафти
Члени Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) одноголосно домовилися використати третину своїх стратегічних резервів, щоб “усунути збої на нафтових ринках, викликані війною Близькому Сході”. Про це повідомляється на сайті МЕА в середу, 11 березня.
“Проблеми, з якими ми стикаємося на нафтовому ринку, безпрецедентні за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени МЕА відреагували надзвичайними колективними заходами безпрецедентними за розміром. Нафтові ринки є глобальними, тому реакція на серйозні перебої також має бути глобальною”, – заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.
Країни МЕА, до якої входять 32 держави, продадуть на ринках 400 млн барелів. Загалом вони мають 1,2 млрд барелів у вигляді державних резервів. Також уряди можуть взяти до 600 млн барелів із запасів комерційних компаній, з якими у них є домовленість. Це шоста така операція з 1974 року, коли було створено агентство. Попередньою за розміром було надання 182 млн барелів у 2022 році після нападу Росії на Україну.
Через Ормузьку протоку, яка зараз фактично закрита через іранські загрози, в 2025 році постачалося в середньому 20 млн барелів нафти і нафтопродуктів на добу. Це 25% світової морської торгівлі нафтою. Наразі поставки впали нижче 10% від довоєнного рівня.
Тим часом прем’єр-міністр Японія Санае Такаїчі заявила ще до остаточного рішення МЕА, що її країна почне розподіляти нафту зі своїх резервів уже 16 березня. Японія має у своєму розпорядженні одним з найбільших запасів. За словами Такаїті, із запасів приватного сектора буде взято обсяг, еквівалентний 15 дням споживання Японії, а з держрезервів, – обсяг місячного споживання.
У свою чергу ціни на нафту демонструють зростання приблизно на понад 4%: Brent – до $91,9, WTI – до $87,3 за барель.
В Польщі заблокували майже 60 тонн агропродукції України
Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
IJHARS (Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych) здійснює контроль якості сільськогосподарської та харчової продукції в Польщі: перевіряє відповідність маркування та пакування товарів, що імпортуються з країн поза межами Європейського Союзу.
Програма Bezpieczna Granica є офіційною ініціативою IJHARS із посиленого контролю комерційної якості харчової продукції, що імпортується до Польщі з країн поза межами ЄС.
ЗПЕК і Укргазбанк підписали меморандум про співпрацю
Група компаній ЗПЕК та Укргазбанк підписали меморандум про співпрацю, спрямований на підвищення ефективності постачань пального та розвиток логістичної інфраструктури. Про це повідомила пресслужба компанії.
Документ передбачає збільшення фінансування задля сталих постачань нафтопродуктів і розбудови транспортної та розподільчої інфраструктури.
“Сьогодні ми перебуваємо не тільки в надскладних умовах війни в Україні, а й під тиском зовнішніх факторів, таких як стрімке зростання цін на нафту і нафтопродукти. Надійне фінансове плече тут є запорукою стабільного забезпечення країни пальним, а також розвитку логістичної та енергетичної інфраструктури, яка зазнала руйнівних ударів агресора”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
За його словами, йдеться про фіксацію та подальше збільшення обсягів імпорту нафтопродуктів з балтійського та чорноморського напрямків, створення власного рухомого складу та перевалювальних комплексів.
Група компаній ЗПЕК (Західна паливно-енергетична компанія) – українська енергетична група, спеціалізується на імпорті пального, оптовій торгівлі, транспортуванні та зберіганні нафтопродуктів.
До структури групи входять компанії, що працюють у сфері трейдингу нафтопродуктів, транспортної логістики, зберігання та перевалки пального. Група також розвиває власну інфраструктуру нафтобаз та терміналів, а також працює над створенням власних роздрібних проєктів на ринку нафтопродуктів.
У 2025 році ЗПЕК увійшла до ТОП-10 імпортерів дизпального і ТОП-5 постачальників залізничним транспортом. Пріоритетним напрямком постачань є Польща та Литва, а з 2026 року Група розпочала імпорт з Румунії.