Категорія: Новини бізнесу

США та Узбекистан підисали угоду щодо критичних копалин

США підписали угоду з Узбекистаном для забезпечення кращого доступу до критично важливих мінералів країни. Про це повідомляє Reuters у четвер, 19 лютого.

Президент США Дональд Трамп прагне протидіяти домінуванню Китаю у галузі ключових ресурсів та їхніх ланцюгів постачання.

“Спільна рамкова інвестиційна програма” між DFC та найбільш населеною країною Центральної Азії має на меті розвиток стратегічної співпраці двох держав. Угода передбачає пріоритетні інвестиції по всьому ланцюгу створення вартості критично важливих мінералів – від розвідки та видобутку до переробки. Крім того, планується створення Спільної американо-узбецької інвестиційної холдингової компанії для майбутніх проєктів у галузі мінералів та інфраструктури.

З моменту повернення Трампа до влади США активно налагоджують відносини з п’ятьма колишніми радянськими республіками Центральної Азії, прагнучи посилити свій вплив у регіоні, де традиційно домінували Росія та Китай. У листопаді 2025 року Трамп приймав у Білому домі свого узбецького колегу Шавката Мірзійоєва спільно з лідерами Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану.

Узбекистан, друга за величиною економіка Центральної Азії, проводить програму економічних реформ із 2016 року. Країна з населенням майже 40 млн має значні запаси золота, урану та міді, а також великі невикористані резерви десятків критично важливих мінералів, таких як літій і вольфрам, які є основою сучасних технологій.

Як додали в уряду США, угода сприятиме розвитку співпраці для просування спільних економічних інтересів і заохочуватиме спільні інвестиції у стратегічні сектори, включно з критично важливими мінералами, інфраструктурою та енергетикою.

Метінвест поставив першу партію прокату на свій завод у Румунії

Металургійний комбінат Запоріжсталь розпочав постачання гарячекатаного прокату на румунський трубний завод Metinvest Tubular Iasi, який наприкінці 2025 року увійшов до складу групи Метінвест. Про це повідомила пресслужба компанії в четвер, 19 лютого.
Вказано, що від початку 2026 року відвантажено 22 тис. тонн продукції, а до кінця року планується поставити до 180 тис. тонн. Йдеться про гарячекатаний прокат із конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Продукція призначена для виробництва прямошовних труб і профілів.
“Прокат з Запоріжсталі затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі Метінвест та налагоджувати новий формат співпраці”, – розповів в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.
У Метінвесті зазначили, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей використовується у трубній галузі завдяки механічним властивостям, що забезпечують міцність і надійність виробів, стійкість до навантажень і роботу під тиском.
За словами гендиректора Metinvest Tubular Iasi Косміна Томи, прокат Запоріжсталі застосовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають стандартам EN 10219 та EN 10217. Така продукція використовується в енергетиці, геотермальній інженерії, будівництві та системах пожежогасіння.
Найбільшими споживачами труб румунського заводу є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.
Відомо, що Метінвест Ріната Ахметова ще до війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Для цього компанія придбала завод у Румунії: він став можливістю завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі.
“Це також частина Метінвесту у повоєнну відбудову, адже продукція заводу матиме попит не лише в ЄС, а буде затребувана й під час відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури й промисловості України”, – додали в пресслужбі.
Раніше стало відомо, що Метінвест відновив випуск унікальної продукції. Мова йде про вагонні вісі, які почав випускати металургійний комбінат Каметсталь, що входить до складу групи.

Газ і нафта зреагували на загострення конфлікту США й Ірану

Оптові ціни на газ у Великій Британії та Нідерландах зросли у четвер на тлі загострення геополітичних ризиків на Близькому Сході, котрі можуть вплинути на транспортування СПГ через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.

Ф’ючерс на газ у нідерландському хабі TTF підскочив на 11,65% до 32,88 євро за мегават-годину. У Великій Британії газ подорожчав на 10,88% до 79,0 пенсів за терм, а з “негайною поставкою” – на 6,25% до 80,8 пенсів за терм.

Іран повідомив авіаційні служби NOTAM про плановані запуски ракет у південних районах країни. Тим часом США розгорнули військові кораблі біля іранського узбережжя. За повідомленням Білого дому, позиції сторін у Женеві щодо ядерної програми Тегерана залишаються далекі одна від одної.

Аналітики зазначають, що ринок занепокоєний загрозою зриву перевезень через Ормузьку протоку, зокрема постачань газу з Катару – другого за обсягами постачальника у світі. Водночас очікуване потепління в Європі частково пом’якшує вплив геополітичного фактора. Газові сховища в ЄС заповнені на 32,5%, тоді як минулого року – близько 43,3%, повідомляє Gas Infrastructure Europe.

Ціни на нафту також прискорили зростання на тлі побоювань можливого конфлікту між США та Іраном, пише Reuters. Ф’ючерси на Brent піднялися на 1,04% до $71,08 за барель, WTI – на 1,09% до $65,9 за барель.

Аналітики відзначають, що ринок стурбований впливом можливих дій Вашингтона не лише на постачання з Ірану, а й на потоки нафти з Перської затоки в цілому через ризик перебоїв у перевезеннях через Ормузьку протоку.

У США запаси нафти, бензину та дистилятів минулого тижня знизилися, повідомляють джерела на ринку з посиланням на Американський інститут нафти.

Нагадаємо, Росія та Іран проведуть спільні військово-морські навчання в Оманській затоці та на півночі Індійського океану на тлі підготовки США до можливого удару по Тегерану. На час навчань Іран оголосив про часткове закриття Ормузької протоки, котра є важливою транспортною артерією для постачання нафти та скрапленого природного газу на світовий ринок. Через цей маршрут проходить близько 20% світового обсягу споживаної нафти.
Тим часом США, які зосередили біля берегів Ірану значну кількість військових кораблів, готуються до військової операції проти Тегерана. За даними ЗМІ, вона може розпочатися вже в суботу, 21 лютого, однак президент Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення.

Boeing отримав замовлення понад $30 млрд від в’єтнамських авіакомпаній

Американська компанія Boeing Co. уклала угоди про продаж в’єтнамським авіакомпаніям майже 100 літаків більш як за $30 млрд. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Зазначається, що угоди підписано під час візиту глави компартії В’єтнаму То Лама до США з метою участі у першому засіданні створеної американським президентом Дональдом Трампом Ради світу.
Одне з них передбачає постачання нещодавно заснованої компанії Sun PhuQuoc Airways до 40 літаків 787-9 Dreamliner, сума угоди – $22,5 млрд. Це найбільше замовлення на широкофюзеляжні лайнери від в’єтнамської індустрії авіаперевезень і перше пряме замовлення Sun PhuQuoc Airways. До 2030 Sun PhuQuoc Airways планує розширити парк літаків до 100.
Ще одне замовлення зробила Vietnam Airlines, що купує 50 лайнерів 737 MAX приблизно за $8 млрд у рамках раніше оголошеної торгової угоди між США та В’єтнамом. Вона також повідомила про намір інвестувати понад $12 млрд у 30 широкофюзеляжних літаків Boeing.
Крім того, лоукостер VietJet підписав з Griffin Global Asset Management договір про фінансування купівлі шести літаків 737-8, прейскурантна вартість яких становить $965 млн. В’єтнамська компанія також уклала з американською Pratt & Whitney угоду про постачання та обслуговування авіадвигунів на $5,4 млрд.

У Берліні відбулася ексклюзивна прем’єра The Portal of Force за участю Кевіна Спейсі та Ельвіри Патерсон

16 лютого в Берліні відбулася закрита прем’єра пілотного випуску саги “Holiguards Saga — The Portal of Force”. Довгоочікуваний показ пройшов у форматі ексклюзивного заходу в ASTOR Film Lounge Berlin.
Прем’єра відбулася в преміальному кінотеатрі. Формат заходу передбачав запрошених гостей та офіційний дрес-код — black tie, що підкреслював урочистий характер події.
Показ відбувся в період проведення The Berlin International Film Festival — однієї з ключових міжнародних кіноподій, яка поряд із фестивалями в Каннах і Венеції традиційно входить до числа найзначніших у Європі. Що відомо про Holiguards Saga — The Portal of Force Holiguards Saga виходить на міжнародний рівень
«Holiguards Saga — The Portal of Force» — пілотний випуск масштабної франшизи, що розвивається як незалежне кіно. За даними джерел, проєкт отримав пропозиції про партнерство від кількох міжнародних інвесторів, і наразі тривають переговори щодо зйомок ще кількох частин саги.
Режисером фільму виступив Кевін Спейсі, для якого ця робота стала першою режисерською постановкою за останні двадцять років. Він також виконав одну з ключових ролей. До акторського складу увійшли відомі голлівудські зірки: Dolph Lundgren, Tyrese Gibson, Brianna Hildebrand, Disha Patani, Swen Temmel, Lado Okhotnikov, Harry Goodwins та Sonia Pim Couling.
Проєкт називають знаковим для кар’єри Спейсі. Низка журналістів зазначає, що саме Ельвіра Патерсонвідіграла ключову роль у поверненні Кевіна Спейсі до великого кіно. Про що The Portal of Force Події «Holiguards Saga — The Portal of Force» розгортаються в недалекому майбутньому. У центрі сюжету — протистояння двох давніх орденів: Holiguards, які відстоюють свободу, та Statiguards, що виступають за жорсткий контроль і дисципліну. Їхня прихована війна точиться за долю людства та контроль над потужною космічною енергією.
У центрі історії — жінка, донька лідерів ворогуючих сил, яка може стати ключем до миру або до руйнування. Головну героїню, Джессіку, зіграла відома боллівудська акторка Disha Patani.
Продюсерами виступили Ельвіра Патерсон і Vadim Degtyarev. Elledgy Media Group під керівництвом Патерсон супроводжувала виробництво та просування проєкту. Увага преси та інвесторів до Holiguards Saga Від Канн до Берліна: фестивальний маршрут Holiguards Saga
У період підготовки прем’єри команда отримала значну кількість звернень від журналістів, інвесторів і глядачів — із запитами на інтерв’ю, партнерство та додаткову інформацію щодо розвитку франшизи. Водночас пресслужба Ельвіри Патерсон зберігає конфіденційність і утримується від розкриття деталей подальших планів.
Раніше спільні появи Ельвіри Патерсон і Кевін Спейсі супроводжувалися закритими показами та гала-вечерями в Каннах і Венеції, які висвітлювали провідні голлівудські видання, зокрема The Hollywood Reporter, Variety та Deadline.
Виробнича команда зберігає інформаційну стриманість щодо графіка міжнародного прокату. Після берлінської прем’єри заплановано серію закритих показів в інших країнах. Офіційні дати широкого релізу буде оголошено додатково.

Україна пропонує США свої підземні газосховища

Україна та США домовилися працювати над майбутньою енергетичною угодою, яка передбачає використання української газотранспортної системи та підземних сховищ природного газу. Про це він повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль після зустрічі з міністром енергетики США Крісом Райтом у середу, 18 лютого. “Обговорили перспективи енергетичного партнерства між нашими країнами. Домовились працювати над майбутньою Energy Deal”, – зазначив Шмигаль.

Планується співпраця між Україною та США, зокрема, за такими напрямами:

  • постачання американського скрапленого природного газу. Найефективнішим інструментом для цього є вертикальний газовий коридор – уже наявний маршрут, пропускна спроможність якого може бути додатково розширена;
  • використання української газотранспортної системи та підземних сховищ газу. Стратегічне партнерство в цій сфері може забезпечити США додаткові можливості для постачання скрапленого природного газу до регіону, особливо з огляду на очікувану поетапну відмову від російського газу;
  • ядерна енергетика. Співпраця із США в ядерному секторі має для України стратегічне значення, особливо у сфері впровадження передових американських технологій. Україна зацікавлена в рішеннях американського ядерного сектору.

    • Нагадаємо, нещодавно Україна отримала першу у 2026 році партію американського скрапленого природного газу обсягом майже 100 млн куб. м. ЄС заблокував російське блакитне паливо та скраплений газ

    Нафтові компанії Росії змушені скорочувати обсяги буріння – ЗМІ

    Обвал цін на російську нафту підриває рентабельність компаній, змушуючи їх менше бурити та добувати. Зокрема, бурова активність упала у грудні 2025 року на 16% порівняно з груднем 2024 року. Загалом торік вона знизилася на 3,4%. Про це свідчать дані галузевої статистики, повідомляє інформагенція Bloomberg.
    За цей час було пробурено 29 140 кілометрів свердловин: менше за останні роки було лиш у довоєнному 2021-му, коли світова економіка відновлювалася після пандемії ковіда, а ОПЕК+ суттєво обмежувала видобуток, щоб підтримати ціни.
    Тим часом видобуток у січні скоротився другий місяць поспіль, склавши 9,246 млн барелів на добу, і тепер він на 328 000 барелів менше виділеної Росії квоти ОПЕК+.
    Ціна нафти Brent піднялася на 13% з початку року через зростання геополітичної напруги, пов’язаної насамперед із Іраном, а також Венесуелою.
    Росія накопичила на танкерах близько 150 млн барелів нафти, яка була вивезена з країни, але не доставлена ​​покупцям, що відмовилися від неї – перш за все індійським переробним компаніям.
    Зростання цін на світовому ринку не допомогло Росії, бо знижка на її сорти продовжила зростати і вже становить $27-29 за барель для марки Urals.
    Багато нафтових родовищ Росії виснажуються, компаніям треба щороку бурити від 26 до 29 тисяч кілометрів свердловин, щоб підтримувати середньодобовий видобуток нафти на рівні близько 9,2-9,4 млн барелів. При подальшому зниженні цього рівня буріння видобуток неминуче буде скорочуватися.
    Додатковим негативним чинником галузі стають банкрутства невеликих нафтових компаній. За даними Росстату, половина компаній, що видобувають нафту і газ, зазнала в січні-листопаді 2025 року збитки на загальну суму 575 млрд рублів.

    Офіційний курс євро оновив рекорд в Україні

    Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 18 лютого.
    Так, офіційний курс долара у четвер становитиме 43,2920 гривень (+0,0343). У свою чергу курс євро теж зріс – 51,2577 гривень (+0,0882). Це новий історичний рекорд, який менше ніж на 1 копійку перевищив попередній рубіж, досягнутий 11 лютого.
    Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта впала на 6 копійок і тепер перебуває на рівні 43,25-43,28 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 43,28-43,30 грн, а євро − 51,40-51,50 грн.
    Раніше стало відомо, що у лютому НБУ утретє поспіль зменшив продаж валюти на міжбанку − до 725,5 млн доларів. З початку поточного року регулятор продав понад 5 млрд доларів.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.

    Видатки держбюджету України зросли на початку року

    За підсумками січня загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 243,8 млрд грн, що на 29,7 млрд грн або на 13,9% більше ніж за січень 2025 року. Про це повідомив Мінфін в середу, 18 лютого.
    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону становили 149,6 млрд грн або 61,4% від усіх видатків загального фонду.
    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше було спрямовано на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.) – 126,2 млрд грн. Це 51,8% від загального обсягу видатків, витрачених за січень 2026 року (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 16,2 млрд грн або на 14,7%).
    Ще 54,5 млрд грн спрямували на соцзабезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 22,4% від загального обсягу видатків, що на 4 млрд грн або на 6,9% менше проти аналогічного періоду минулого року.
    Також 20,8 млрд грн спрямували на обслуговування державного боргу або 8,5% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 6,3 млрд грн або на 43,7%).
    Ще 17,8 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам або 7,3% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 5,4 млрд грн або на 43%) та 12,4 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг або 5,1% від загального обсягу видатків.
    Окрім того, 10,9 млрд грн спрямували на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) або 4,5% від загального обсягу видатків.

    Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

    Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

    Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

    Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

    Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

    Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

    Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

    Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

    До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

    Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
    Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США