Налоги – Сторінка 2

ЗМІ оцінили втрати економіки України через європейське екомито CBAM

Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки. Про це йдеться в комплексному дослідженні аналітичної агенції GMK Center, оприлюдненому напередодні.

Так, падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Єврокомісії, яка прогнозує цей показник на рівні -0,01% ВВП.

При цьому стверджується, що ситуація різко погіршиться у 2029-2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26%. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинки трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.

“Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів”, – підкреслили в GMK Center.

Аналітики вважають, що сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026-2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.

За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до 2 млрд доларів річного експорту, 0,9 млрд доларів капітальних інвестицій та 1,6 млрд доларів податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.

Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП.

“Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить 6 млрд доларів втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням”, – вказано в дослідженні.

Згідно з аналізом, наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат нашої держви від CBAM, та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС.

“Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання”, – резюмували в GMK Center.

Раніше в уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС через європейське екологічне мито СВАМ. Наша країна втрачає валютну виручку та конкурентоспроможність.

А ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.

Уряд погодив три “податкових” законопроєкти

Кабінет Міністрів 30 березня схвалив три законопроєкти, щодо продовження військового збору, оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Про це поінформував міністр фінансів Сергій Марченко.
Мова про:
– врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та запровадження міжнародного обміну інформацією (DAC7);
– оподаткування міжнародних посилок починаючи з 0 євро;
– продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
“Це частина системної роботи Уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період”, – пояснив очільник відомства.
Марченко додав, що питання оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок опрацьовували у тісному діалозі з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами. І відзначив, що такі зміни є частиною виконання Україною власних зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу.
Зміни до Податкового кодексу та закон про банки щодо цифрових платформ
Законопроєкти передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Пропонується запровадити простий і зрозумілий механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% (замість 18%, яка діє наразі).
Водночас податковим агентом виступатиме сама платформа, що значно спрощує адміністрування для громадян. Тоді як разові, некомерційні продажі особистих речей не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 тисячі євро.
Запропоновані зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Зниження ліміту оподатування міжнародних відправлень
Марченко зазначив, що нині імпорт товарів у посилках до 150 євро не оподатковується ПДВ, що створює нерівні конкурентні умови: українські виробники та ритейл працюють з податковим навантаженням, тоді як іноземні продавці фактично отримують цінову перевагу. Запропоновані зміни передбачають застосування ПДВ до таких товарів незалежно від їх вартості за моделлю, яка вже діє в країнах ЄС.
ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на електронній платформі. Водночас зберігається звільнення від оподаткування для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро (особисті речі та подарунки). Реалізація цих змін дозволить вирівняти умови конкуренції, зменшити обсяги “сірого” імпорту.
Зміни також мають вступити в дію з 2027 року.
Продовження військового збору
За словами міністра, продовження дії військового збору після завершення воєнного стану є “вимушеним кроком, зумовленим війною”. Потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними, а також необхідністю фінансування відновлення країни. Згідно з оцінками, потреба у відбудові України становить близько $588 млрд.
“Законопроєкти спрямовані на формування справедливого податкового середовища, зменшення “сірого” сектору економіки та гармонізацію українського законодавства з ЄС. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів щодо послідовності України у проведенні реформ та забезпеченні макрофінансової стабільності”, – наголосив глава Мінфіну.
Також він висловив сподівання на підтримку важливих рішень народними депутатами.
Тим часом, законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів нині перебуває на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ і буде винесено на схвалення вже найближчим часом, заевнив Марченко.
Раніше Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт.
Якщо Україна не підвищить податки, то може лишитись без кредиту МВФ

Високопосадовець з Буковини “пробачав” бізнесу мільйони податків

На Буковині оголосили підозру високопосадовцю Вижницького відділу ДПС, котрий допомагав знайомим підприємцям уникати сплати податків. Внаслідок його втручання у декларації 11 ФОПів ухилилися від єдиного податку на понад 1,5 млн грн. Про це інформує пресслужба ДБР у п’ятницю, 27 березня.
Як з’ясувалося, понад три роки посадовець систематично втручався у податкові декларації в електронних реєстрах. Він змінював дані так, щоб помилки не відображалися в загальному обліку, і підприємці могли не сплачувати обов’язковий єдиний податок.
Так він “допоміг” 11 ФОПам. Через це держава недоотримала понад 1,5 млн грн.
Як зазначається, посадовець брав не тільки гроші, а й налагоджував “потрібні” зв’язки у бізнес-сферах.
Фігуранта вже звільнили зі служби.
Нині йому повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за ч. 2 ст. 364 КК України. Йому загрожує до шести років позбавлення волі з забороною обіймати певні посади до трьох років та штраф.
Раніше заступник начальника головного управлянні СБУ у Києві та Київській області, заступник начальника управління СБУ у Рівненській області і цивільна особа-посередник отримали підозри у гучній корупційній справі.
Викрито корупційні схеми в податковій службі і на митниці – СБУ

Європарламент схвалив торговельну угоду зі США

Депутати Європарламенту проголосували за ратифікацію масштабної торговельної угоди зі США. Затвердження документа усуває головну перешкоду на шляху до нормалізації трансатлантичних відносин, проте Європа заздалегідь заклала у текст жорсткі захисні механізми. Про це повідомляє Bloomberg.

Європарламент підтримав пакт, котрий передбачає цілковите скасування європейських мит на промислові товари зі США в обмін на встановлення 15% тарифної “стелі” для більшості європейських товарів, що постачаються на американський ринок.

Цей крок має на меті знизити градус напруженості у відносинах між Брюсселем і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа минулими місяцями здійснювала безпрецедентний тиск на ЄС, вимагаючи негайної імплементації угоди, досягнутої ще минулого літа. Проте європейські законодавці неодноразово відтерміновували ратифікацію: спершу через скандальні погрози глави Білого дому анексувати Гренландія, а згодом – через правовий хаос, що виник після скасування глобальних мит США рішенням Верховного суду США.

Щоб отримати схвалення депутатів, до початкового тексту угоди довелося внести дві критично важливі поправки. По-перше, угода не набуде чинності до моменту, коли США на практиці підтвердять виконання своїх зобов’язань. По-друге, пакт автоматично втратить силу в березні 2028 року, якщо обидві сторони не домовляться про його продовження.

Тепер євродепутатам належить погодити ці поправки з національними урядами країн ЄС для затвердження остаточного тексту.

Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.

ЗМІ дізналися про секретний план Німеччини проти США

Берлін розробляє безпрецедентний план щодо можливих заходів у відповідь на дії адміністрації США. За даними Bloomberg, німецькі посадовці ретельно вивчають вразливості американських ланцюгів постачання, аби визначити можливі точки тиску.

Мета Берліна – сформувати єдиний європейський консенсус щодо того, як ЄС може використати економічні важелі у разі нового торговельного або політичного протистояння з Білим домом.

Попередні висновки німецьких стратегів вказують на кілька потенційних цілей: технологічні гіганти, сектор штучного інтелекту та фармацевтика.

Ініціатива Берліна є частиною зусиль Європи зі створення нової геополітичної архітектури, здатної витримати зростаючу ворожість США та посилення впливу Китаю. За словами джерел, точкою неповернення стала січнева спроба Трампа “купити” Гренландію.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив: “Повернення до попередніх часів не буде. Розкол надто глибокий”. Канцлер Фрідріх Мерц додав: “Ми визначаємо наші інтереси і водночас шукаємо засоби для їхнього захисту”.

Нині робота перебуває на ранній стадії, втім уже визначені основні важелі впливу Європи:

Єдиний ринок: доступ до 450 млн споживачів; обмеження для американських корпорацій може завдати удару.

Інфраструктура дата-центрів: США залежать від європейського обладнання для ШІ, зокрема від Siemens AG.

Напівпровідники: США критично залежать від нідерландської ASML та її німецьких постачальників.

Фармацевтика та машинобудування: Європа постачає активні інгредієнти для близько 50% ліків у США та понад третину хімікатів для промисловості.

Інвестиції: ЄС – найбільший джерело прямих іноземних інвестицій у США; уряди можуть змінювати регуляції та пільги, щоб переорієнтувати капітал.

Власники дорогих авто збільшили обсяги сплати транспортного податку

Протягом січня-лютого 2026 року власники дорогих автомобілів сплатили 61,2 млн грн транспортного податку, тоді як за аналогічний період попереднього року було сплачено 52,2 млн грн, що на 16,5%, або 8,7 млн грн менше показника поточного року. Про це 24 березня повідомляє Державна податкова служба України (ДПС).
Зазначається, що майже третину сплаченого податку отримав Київ (18 млн грн). Також серед лідерів Дніпропетровщина (5,9 млн грн), Львівщина (5,2 млн грн), Київщина (4,5 млн грн).
В ДПС нагадали, що податок сплачують власники легкових авто, вік яких не перевищує п’яти років, а середньоринкова вартість перевищує встановлений державою поріг (у 2026 році – понад 3,2 млн грн). Ставка податку фіксована – 25 тис. грн на рік за кожен автомобіль.
Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2026 році, оприлюднено на офіційному сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Якщо Україна не підвищить податки, то може лишитись без кредиту МВФ

Міністерство фінансів України презентувало комплексний законопроєкт у межах співпраці з МВФ. Якщо Верховна Рада його не затвердить, то України ризикує не отримати новий кредит від МВФ. Які зміни передбачено в законопроекті та як на них реагує суспільство? МВФ: податки або зупинка фінансування МВФ попереджає про загрозу зупинки фінансування України через зволікання з податковими змінами. Там висловили серйозне занепокоєння щодо подальшої долі кредитної програми на 8,1 млрд дол. Головною перешкодою для отримання коштів стало затягування Верховною Радою критично важливих законодавчих поправок. Згідно з домовленостями, українські парламентарі мали до кінця березня затвердити низку заходів, що передбачають зростання податкового навантаження на бізнес та громадян.
Представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано відкрито заявила про тривожну ситуацію, оскільки без ухвалення цих непопулярних рішень розблокування наступних траншів залишається неможливим. “Можу сказати, що я стурбована”, – підкреслила вона, коментуючи поточний стан виконання зобов’язань. Попри те, що Київ уже отримав перші 1,5 млрд дол., решта фінансування напряму залежить від запровадження ПДВ для платників єдиного податку та перегляду лімітів на міжнародні посилки.
Ризики посилюються на тлі проблем із допомогою від ЄС, яку блокують Угорщина та Словаччина.
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, у разі відсутності коштів НБУ може бути змушений повернутися до прямого кредитування Міністерства фінансів. “Ризик дефіциту коштів є реальним. В гіршому випадку – якщо зовнішня допомога не надійде вчасно або в повному обсязі – НБУ може бути змушений повернутися до прямого монетарного фінансування бюджету. Ми будемо змушені кредитувати Міністерство фінансів, щоб заповнити фінансову прогалину, як це було у перший рік повномасштабного вторгнення. Проте це крайній захід, який несе значні інфляційні ризики для стабільності гривні”, – сказав він. Таким чином, підвищення податків наразі є єдиною передумовою для збереження стабільної зовнішньої підтримки. Що пропонує Мінфін Міністерство фінансів на вимогу МВФ представило масштабний документ, що запроваджує нові правила гри для бізнесу та самозайнятих осіб. Основні зміни стосуються податку на додану вартість для підприємців, термінів сплати військового збору та особливостей оподаткування доходів від онлайн-сервісів.
З 1 січня 2027 р. реєстрація платником ПДВ стане обов’язковою для фізичних осіб-підприємців, чий річний оборот перевищує 4 млн грн, тоді як мінімальний поріг для реєстрації також піднімуть до цієї ж позначки. Для таких платників передбачено перехід на квартальну звітність, а за перші п’ять порушень протягом року діятиме суто формальний штраф у розмірі 1 грн.
Обов’язок сплати військового збору пропонують зберегти навіть після скасування воєнного стану до моменту офіційного завершення реформи Збройних Сил України. Для підприємців першої, другої та четвертої груп платіж буде фіксованим і становитиме 10% від мінімальної зарплати, що у 2026 р. складатиме 850 грн щомісяця. Водночас для платників третьої групи та юридичних осіб запроваджується ставка у розмірі 1% від загального отриманого доходу.
Законопроєкт також пропонує суттєво лібералізувати податки для тих, хто отримує прибуток через цифрові платформи, як-от маркетплейси чи сервіси таксі. Ставку планують знизити з 18% до 5%, а якщо річний дохід не перевищує еквівалент 2000 євро, податок взагалі не стягуватиметься. Важливою умовою цих змін стане налагодження системи автоматичного обміну даними про доходи користувачів між онлайн-сервісами та державою. Україна опинилася за крок до фінансової катастрофи Через критичне зволікання Верховної Ради з ухваленням необхідних реформ Україна може втратити 7 млрд євро. До завершення першого кварталу 2026 р. парламент фактично не встигає виконати 25 структурних заходів, які є обов’язковою умовою для отримання підтримки від МВФ, Світового банку та програми Ukraine Facility. Ситуація загострюється тим, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, уже вважається проваленим через відсутність голосів та належної координації між урядом, президентом і депутатським корпусом.
Народний депутат Ярослав Железняк акцентує на повній відсутності стратегії виходу з кризи та відсутності комунікації всередині владної вертикалі. “За весь цей час ніхто навіть не намагався вирішити проблему. Не було жодної комунікації від уряду чи спроб з боку президента зібрати фракцію для координації дій. Наразі немає жодного плану чи стратегії, як вийти з цієї ситуації”, – зазначив він. На його думку, політична дезорганізація всередині монобільшості лише поглиблюється, оскільки депутати більше не відчувають зобов’язань перед керівництвом держави.
На фоні цих внутрішніх чвар голова профільного комітету Данило Гетманцев після складних перемовин із представниками Фонду підтвердив, що ризик зриву співпраці є безпрецедентно високим. “Говорили довго, розмова непроста, оскільки ситуація є надскладною. І справді зрив програми з МВФ (а до нього ми близькі як ніколи) означатиме фінансову катастрофу. Врешті дійшли передбачуваного висновку: обговорювати, збирати голоси та голосувати в Раді будь-яку ініціативу не можна, поки вона в Раді відсутня. Навіть якщо ініціатива на виконання програми з МВФ. Очікуємо на відповідний законопроєкт від уряду”, – сказав він. Таким чином, доля багатомільярдного кредиту наразі повністю залежить від того, чи зможе влада у лічені дні мобілізувати парламент для голосування. Між Сциллою та Харибдою Сприйняття підвищення податків в Україні залишається негативним, оскільки бізнес та громадяни виснажені тривалою війною. У суспільстві домінує думка, що посилення фіскального тиску має супроводжуватися реальною боротьбою з корупцією та скороченням некритичних державних витрат, а не лише навантаженням на сумлінних платників. “Суспільство дуже болісно сприймає будь-яке підвищення податків, оскільки не бачить адекватного скорочення неефективних державних витрат. Люди готові віддавати більше на оборону, але вони хочуть бути впевненими, що ці кошти не будуть витрачені на другорядні проєкти або корупційні закупівлі”, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Влада наразі перебуває у складному становищі – між Сциллою та Харибдою. Вона намагається балансувати між соціальною стабільністю та жорсткими вимогами МВФ. З одного боку, популярність рішень є низькою, з іншого – невиконання умов Фонду загрожує зупинкою фінансування, що змусить державу вмикати “друкарський станок” для покриття дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва

Україна ризикує втратити €7 млрд від партнерів – нардеп

Верховна Рада до кінця першого кварталу 2026 року не встигне виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram у понеділок, 23 березня.

За його словами, через невиконання цих пунктів під загрозою опинилося залучення фінансування на загальну суму близько 7 млрд євро. Железняк зазначив, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, фактично провалений: засідання Верховної Ради 24 березня скасоване через брак голосів, а потенціал для прийняття рішень 25 та 26 березня відсутній.

Депутат додав, що не бачить перспектив для швидкої зміни ситуації, оскільки політична криза всередині монобільшості поглиблюється. На його думку, депутати фракції Слуга народу більше не відчувають зобов’язань перед президентом, не бачать власного політичного майбутнього у нових проєктах влади та критично оцінюють недієздатність чинного складу уряду.

Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів оприлюднило так званий великий податковий законопроєкт, який містить норми про обов’язкову реєстрацію платниками податку на додану вартість (ПДВ) спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок з імпортом вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору і після війни, а також запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи та оподаткування в цифрових платформах (Uklon, OLX, тощо).

Згідно з умовами затвердженої наприкінці лютого нової програми EFF обсягом 8,1 млрд доларів, Україна має ухвалити цей пакет податкових заходів вже до кінця березня.

Раніше, 10 березня, Рада відхилила законопроєкт щодо оподаткування доходів через цифрові платформи.

Мінфін оприлюднив великий податковий законопроєкт

Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт, котрий передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору після війни та впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Uklon, OLX та інші).

Як зазначили у пояснювальній записці, ухвалення відповідного документа дозволить додатково залучити до держбюджету близько 60 млрд грн на рік та забезпечити надходження військового збору після завершення воєнного стану. Законопроєкт відповідає податковим зобов’язанням України за програмою МВФ.

Спрощенці повинні будуть стати платниками ПДВ з 1 січня 2027 року. Для тих, хто сплачує єдиний податок, пропонується звітним періодом встановити календарний квартал, а також застосувати штрафні санкції в 1 грн за перші п’ять порушень протягом 2027 року. Законопроєкт дозволяє складати зведені податкові накладні для постачання товарів і послуг, а також для отримання попередньої оплати, навіть якщо особа не є платником ПДВ.

Щодо військового збору, його пропонують сплачувати до набрання чинності рішення Верховної Ради про завершення реформи ЗСУ. Для ФОП першої, другої та четвертої груп пропонується ставка 10% від мінімальної зарплати, для платників третьої групи – 1% від доходу.

Доходи від цифрових платформ нині оподатковуються за ставкою 18%, проте пропонується знизити її до 5%, а для доходів до 2 тис. євро на рік – звільнити від оподаткування.

Для посилок передбачено оподаткування товарів дистанційного продажу вартістю до 150 євро, що надходять фізичним особам через електронний інтерфейс. Посилки до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, звільняються від ПДВ.

Законопроєкт повинен бути ухвалений до кінця березня відповідно до умов нової програми EFF на $8,1 млрд.

Нагадаємо, Рада 10 березня провалила голосування за законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи. У Податковій пояснили, кому загрожують штрафи за інтернет-продажі

Європарламентарі схвалили зниження мит на американські товари

Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту підтримав дві законодавчі пропозиції, котрі передбачають зниження більшості мит на промислові та сільськогосподарські товари зі Сполучених Штатів. Рішення ухвалили 29 голосами за, 9 – проти та 1 утримався. Про це повідомила пресслужба Європарламенту у четвер, 19 березня.
Проголосовані поправки до торговельної угоди між ЄС та США відкривають шлях до ратифікації документа.
“Якщо тарифи матеріалізуються, ми негайно призупинимо законодавчу роботу щодо запровадження тарифних преференцій на товари США. Тарифні загрози проти одного з нас є загрозою проти всіх нас”, – зазначив глава комітету Бернд Ланге.
Також підтримана поправка містить пункт про чинність: зниження імпортних тарифів ЄС розпочне діяти лише у разі виконання Сполученими Штатами своїх зобов’язань.
Окрім того, депутати проголосували за зниження тарифів на товари ЄС, що складаються менше як на половину зі сталі або алюмінію, з 50% до 15%.
Нині законодавчі пропозиції повинні пройти голосування в Європарламенті на пленарному засіданні 26 березня. Це дозволить розпочати переговори з урядами ЄС щодо остаточної форми законодавства.
Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.