Налоги – Сторінка 3

Викрито схему міжнародних рейсів до ЄС без сплати податків

Правоохоронці викрили масштабну схему міжнародних перевезень до ЄС, у межах якої компанія-перевізник протягом 2024-2026 років перевезла понад 200 тисяч пасажирів, ухиляючись від сплати податків і обов’язкових платежів до бюджету. Про це поінформувала пресслужба Нацполіції у вівторок, 17 березня.
За даними слідства, компанія-перевізник фактично здійснювала господарську діяльність на території України без сплати відповідних податків. Продаж квитків через офіційні каси автостанцій фактично не здійснювався, пасажири бронювали їх онлайн.
Для прикриття квитки формально реалізовувалися через мережу підконтрольних фізичних осіб-підприємців в інтернеті. Оплату здійснювали вже під час поїздки водіям як в національній, так і в іноземній валюті. Крім того, посадка на рейс відбувалася за межами автостанції, де і проходило прийняття оплати за проїзд.
Оперативники управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області спільно детективами ТУ БЕБ за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури провели обшуки та вилучили:

10 000 доларів, 30 000 євро, 15 000 грн та 20 000 чеських крон;

мобільні телефони, комп’ютерну техніку та носії інформації;

фінансово-господарські документи;

шляхові листи, відомості про продані квитки;

зошити та блокноти із чорновими записами.

Також правоохоронці провели огляд автобуса, яким здійснювалися міжнародні перевезення до Чехії. Під час огляду вилучили документи щодо перевезення пасажирів, 20 000 грн та 4 000 чеських крон, а також мобільний телефон із даними про здійснення рейсів.
Кримінальне провадження розслідується за фактом ухилення від сплати податків за 212 та легалізації доходів за 209 Кримінального кодексу України. Нагадаємо, раніше в Києві викрили багаторічну схему відмивання коштів аптечними мережами. Підприємства вивели в тінь понад 2 млрд гривень через фейкові патенти на обробку від щурів. Мережу магазинів напівфабрикатів викрили на несплаті 20 млн податків

У Метінвесті оцінили вплив нового екомита ЄС на весь український бізнес

Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.

Росіяни за місяць винесли з банків рекордну кількість готівки

Росіяни почали активно переходити на готівку через масові блокування банківських карток і регулярні відключення мобільного інтернету. У січні клієнти російських банків зняли з рахунків понад 1,6 трлн рублів, що стало рекордом з березня 2022 року. Про це пишуть росЗМІ.

Водночас на термінові депозити у січні повернули лише 468 млрд рублів, тобто менше третини від знятої суми.

Так, сумарний відтік готівки з банківської системи РФ у січні становив близько 1,1 трлн рублів. Повернення до паперових банкнот може свідчити про зростання недовіри до банківської та платіжної системи, зазначає завідувач лабораторії аналізу інститутів та фінансових ринків РАНХіГС Олександр Абрамов.

“Таких настрої в Росії практично не спостерігалися з середини 2000-х років”, – наголосив експерт.

Надалі, з урахуванням триваючих проблем зі зв’язком та інтернетом, попит населення на готівку може зростати, прогнозує завідувач лабораторії грошово-кредитної політики Інституту Гайдара Євген Горюнов. За його словами, якщо відтік коштів із банків стане тенденцією, це може загрожувати стабільності банківської системи. Крім того, “викид” понад 1 трлн рублів у грошовий обіг може вплинути на рівень інфляції та визначати подальшу політику Центрального банку РФ.

Раніше росіянам масово блокували картки та рахунки у межах боротьби з шахрайством. Під тимчасові блокування лише на початку січня могли потрапити 2–3 млн росіян, або 1-2% від усіх активних клієнтів банків. Водночас Центральний банк зафіксував, що росіяни стали частіше знімати готівку через регулярні відключення інтернету, які почалися у травні минулого року і щодня охоплюють десятки регіонів.

Крім того, з 1 липня 2025 року Федеральна податкова служба РФ підключилася до банківського контролю і проводить вибіркові перевірки карток у разі підозрілих операцій, зокрема виявляючи ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та податку для самозайнятих.
Зауважимо, за оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
Дефіцит бюджету РФ майже наздогнав річний прогноз

Росіяни за місяць винесли з банків більше трильйона рублів готівкою

Водночас на термінові депозити у січні повернули лише 468 млрд рублів, тобто менше третини від знятої суми.

“Таких настрої в Росії практично не спостерігалися з середини 2000-х років”, – наголосив експерт.

Рада відхилила законопроєкт про так званий податок на OLX

Верховна Рада 10 березня провалила голосування за законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Рішення щодо прийняття законопроєкту з доопрацюванням до другого читання “Про банки і банківську діяльність” стосовно впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи підтримали 168 народних депутатів за необхідного мінімуму у 226 голосів. Окрім того, депутати провалили пропозиції щодо повторного першого читання та повернення на доопрацювання уряду.
Як пише Судово-юридична газета, документ передбачав, що:

фізична особа зможе продати товарів на суму до 2 тисяч євро або здійснити до 3 операцій протягом року без оподаткування;

якщо обсяг продажів не перевищує 6,6 млн грн, застосовуватиметься ставка 5% податку та 5% військового збору;

у разі перевищення 6,6 млн грн – 18% податку та 5% військового збору.

“Відповідно до законопроєкту Державній податковій службі буде передаватися інформація про доходи резидентів, що отримані через цифрові платформи. Важливо, що зараз такі доходи підлягають оподаткуванню за ставкою 18%. Ми пропонуємо зробити її 5%”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
За словами Марченка, пропонується зробити податковий мінімум на рівні 38,5 тис. грн.
Прийняття законопроєкту було одним з prior action, а згодом стало структурним маяком нової програми фінансування Міжнародного валютного фонду.

Оподаткування грального бізнесу має стати прозорішим – асоціація

Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) найближчим часом має запропонувати Кабінету міністрів зміни до Податкового кодексу, метою яких є прозоріша та зрозуміліша система оподаткування грального бізнесу. Про це сказав президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 9 березня.
За його словами, мова йде про великий спільний проєкт асоціації, Мінцифри і аудиторсько-консалтингової компанії Ernst&Young.
“Перший етап роботи з Ernst&Young – законотворчий: усе, що стосується змін оподаткування індустрії та корекції Податкового кодексу. Ми вважаємо, що ринок азартних ігор “перезрів” до більш зрозумілих податкових правил”, – заявив Когут.
За його словами, автор документу – Мінцифри, перший драфт його вже готовий, тож подача в Кабмін очікується найближчим часом.
“На жаль, розуміння податкового законодавства українськими судами та податковою службою різні. Це дає підґрунтя для тиску на бізнес. Настав час перезавантаження, час знизити галузеві ризики. Індустрія хоче більш чіткої й зрозумілої системи оподаткування”, – пояснив він актуальність документу.
Як зазначив Когут, учасники ринку готові до відкритої дискусії з Мінцифри та депутатами щодо цього проєкту поправок до Податкового кодексу.
“Ми побачимо, якою буде фінальна версія документу в Кабміні. У нас з Мінцифри спільне бачення підходів: податки мають бути простішими, прозорішими, а зміни до Податкового кодексу жодним чином не мають призводити до падіння доходів бюджету”, – наголосив президент асоціації.
Когут окремо підкреслив, що сукупна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в Україні на рівні близько 28,3% залишається однією з причин високої тінізації галузі.
“Така висока ставка для України – це чесна та відверта відповідь на питання, чому сьогодні майже пів ринку перебуває в тіні. Якщо ми хочете збільшити білий ринок, треба зробити податки хоча б простішими. Ми зараз не говоримо про зменшення податків”, – зазначив він.
За оцінками KANTAR, Gradus та Factum, які раніше наводила АУОГБ, нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%, а великі податки для фізичних осіб – серед чотирьох ключових факторів, що впливають на вибір гравців де грати: в легальному чи нелегальному казино.
“Наше спільне завдання з регулятором – зменшити сірий ринок, збільшити обсяг коштів у легальній індустрії і, відповідно, наростити обсяг сплачених податків. Як цього досягти? Через розумну податкову політику, зважене регулювання та головне – ефективне блокування державою “чорного ринку”, – зазначив Олександр Когут.
За даними асоціації, у 2025 році гральна галузь України сплатила рекордні 17,4 млрд грн податків, з яких 78,7% (13,7 млрд грн) забезпечили члени АУОГБ. За словами Когута, із п’яти видів податків, які наразі генерує галузь до бюджетів різних рівнів, найбільше проблем у легальних операторів постає з трьома: податком на прибуток, податком на GGR (валовий дохід від ігор) та оподаткуванням доходів фізичних осіб. Асоціація українських операторів грального бізнесу була створена у 2025 році. Це незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії. Заявлена мета – формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
Раніше в АУОГБ попередили про можливе падіння грального ринку на третину у 2026 році. При цьому 50-60 тисяч українців на квартал можуть мігрувати до незаблокованих російських казино.
Зростає частка жінок-гравчинь онлайн-казино – дослідження

“Податок на Google” приніс бюджету понад 4,2 млрд з початку року

За перші два місяці року до держбюджету надійшло понад 4,2 млрд грн так званого “податку на Google”, котрий сплачують іноземні компанії за надання електронних послуг українським користувачам. Про це повідомила тимчасова виконуюча обов’язки голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.

Це на 0,7 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як зазначила Карнаух, компанії-лідери зі сплати податку, як і раніше, Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
На сьогодні платниками ПДВ вже зареєструвались 151 особа – нерезидент, котрі постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
“Сплата такого податку є важливим елементом справедливого оподаткування цифрової економіки та сприяє додатковому наповненню Державного бюджету України”, – додала Карнаух.

Податківці та митники перевиконали план надходжень до бюджету

У лютому до загального фонду державного бюджету України надійшло 224,8 млрд грн. Про це інформує Міністерство фінансів у середу, 4 березня.

Як зазначається, податкова та митна служби перевиконали місячний план: ДПС забезпечила 107% від запланованого, Держмитниця – 103,3%, що забезпечило стабільні надходження до бюджету.
Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження у лютому забезпечили:

47,5 млрд грн – податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів;

32,2 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

26,3 млрд грн – акцизний податок;

24,3 млрд грн – податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (зібрано 40,5 млрд грн, відшкодовано – 16,2 млрд грн);

13,9 млрд грн – податок на прибуток підприємств;

5,4 млрд грн – рентна плата за користування надрами;

4,7 млрд грн – ввізне та вивізне мито.

Мінфін Окрім того, важливим джерелом доходів загального фонду державного бюджету також стали кошти міжнародної допомоги у вигляді грантів – 62,9 млрд гривень.
Тоді як 58,9 млрд грн надійшло у вигляді єдиного соціального внеску до фондів пенсійного та соціального страхування.
Загалом за результатами лютого до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 321 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Євросоюз вимагає від США пояснень через нові мита

Єврокомісія вимагає від США неухильного дотримання торгової угоди та відмови від підвищення мит на європейські товари після рішення американського Верховного суду. Про це йдеться в офіційній заяві ЄК, оприлюдненій в неділю, 22 лютого.
У Брюсселі підкреслили, що Вашингтон повинен надати “повну ясність” щодо своїх подальших кроків.
“Поточна ситуація не сприяє забезпеченню “справедливої, збалансованої та взаємовигідної” трансатлантичної торгівлі та інвестицій, як це було погоджено обома сторонами та викладено у Спільній заяві ЄС-США від серпня 2025 року”, – підкреслили в ЄК.
Там наполягають, що європейський експорт повинен і надалі підпадати під дію пільгового режиму без непередбачуваних тарифних стрибків.
“Товари ЄС повинні й надалі користуватися найконкурентнішим режимом, без підвищення тарифів понад чітку та всеохоплюючу стелю, узгоджену раніше”, – заявили в Брюселі і додали, що “угода є угода”.

Невідомий в ефірі розкритикував суд США: у мережі підозрюють Трампа

Невідомий чоловік, який назвався Джоном Барроном, зателефонував під час прямого ефіру до телеканалу C-SPAN та розкритикував заборону мит Верховним судом США. У мережі припускають, що це був президент Дональд Трамп, повідомила газета New York Post в неділю, 22 лютого.
Так, чоловік, що представився республіканцем з Вірджинії Джоном Барроном, та голосом, який дуже нагадував мову Трампа з затиснутим пальцями носом, розкритикував рішення Верховного суду.
“Це, по суті, найгірше рішення у вашому житті”, – заявив Баррон.
Після цього він назвав лідера демократів у Палаті представників Хакіма Джеффріса “дурнем”, а лідера демократів у Сенаті Чака Шумера – людиною, “яка навіть чизбургер приготувати не може”.
Невідомий заявив, що демократи нібито будуть раді рішенню Верховного суду, але, за його словами, “справжні американці” не радітимуть.
Після цього ведуча C-SPAN Грета Браунер перервала дзвінок і переключилася на інших співрозмовників.
Газета зазначає, що на початку свого першого терміну Дональд Трамп використовував ім’я Джона Баррона, аби “анонімно” коментувати журналістам події, які стосувалися його як політика.
Журналісти пишть, що незабаром після телефонної розмови в ефірі C-SPAN справжній Трамп піднявся на трибуну у залі для прес-брифінгів Білого дому та різко розкритикував Верховний суд.
“Вони просто дурні та посіпаки республіканців-новачків та радикальних лівих демократів, і їм взагалі не місце в ньому. Вони дуже непатріотичні та нелояльні до нашої Конституції”, – заявив Трамп.

a guy who claimed to be named John Barron and sounded a lot like Trump called into C-SPAN to complain about the Supreme Court’s tariff decision and call Hakeem Jeffries “a dope” (John Barron is a pseudonym Trump has used for himself when talking to journalists) pic.twitter.com/UixNjll7NB — Aaron Rupar (@atrupar) February 22, 2026