Кількість українців, які проживають у субсидованому державою житлі в Польщі, різко скоротилася . Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita.
Торік в Польщі налічувався 1071 центр колективного розміщення. Там проживало близько 22,4 тис. українських біженців. Проте з листопада поточного року чисельність українців скоротилася майже вдвоє.
У Малопольському воєводстві в грудні 2024 року число українських біженців скоротилась з 7092 до 4146 осіб.
У Сілезькому воєводстві чисельність біженців з України скоротилась з 3135 до 1672 осіб.
З державної скарбниці за півтора роки було витрачено на субсидування житла для українських біженців понад мільярд злотих, що становить близько 30 млн доларів, свідчать дані польського уряду.
На додачу до цього, з 1 листопада в Польщі змінилися правила розселення біженців з України.
Тепер польська держава припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців, які проживають у Польщі протягом року або довше. Для українських біженців скасували так зване “гуманітарне звільнення” – податкові та митні пільги, а також адміністративні спрощення для надання гуманітарної допомоги.
Ті ж українці, які одержують польські виплати, згідно з новими правилами мають сплачувати 15 злотих на день за проживання.
Як ми вже писали, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на інцидент у польській Познані, де двоє чоловіків напали на пару в трамваї через те, що вони розмовляли українською мовою.
Навроцький засумнівався у “відкритості” України
Позначка: Законодавство
Сліпе наслідування турецьким футболістом Гаррі Поттера привело до позову
Будь-який шанувальник великих і малих мистецтв того чи того роду, перш ніж відкриватися наслідуванню, має подумати про наслідки свого душевного пориву.
Такий висновок слід зробити з повідомлень турецьких ЗМІ про те, що нападнику Фенербахче та збірної Туреччини Керему Актюркоглу надійшов позов від Warner Bros. з претензіями на унікальність.
Свою самобутність американська кіностудія вирішила відстоювати в цивільному суді Стамбула, куди надійшла заява з обвинуваченнями на адресу Актюркоглу, якого підозрюють у порушенні авторських прав.
Справа стосується унікальної франшизи Гаррі Поттера. Зауважимо, що футболіст є чималим фанатом Гаррі Поттера.
У своїх соціальних мережах гравець викладає кадри з фільмів про Гаррі Поттера, удається до використання саундтреків поттеріани. І навіть на полі залишається прихильним улюбленому кіно, коли відзначає забиття голів помахом руки, у якому вбачають використання магічної палички з фільмів про Гаррі Поттера.
Юристи Warner Bros. бачать у цьому порушення авторських прав кіностудії і звернулися до турецької влади провести власне розслідування.
Зокрема, указано, що багато назв, таких як Гоґвортс чи Грифіндор, озвучувані як наслідування франшизі, є загальновизнаними торговими марками та пройшли реєстрацію в Туреччині. Юристи відстоюватимуть думку керівництва Warner Bros., що все, що винайдено студією, представляє не лише виняткову цінність, а й має власну ціну.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Вперше з 2014 року. Змінились виплати на дитину
У листопаді 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон про збільшення державної допомоги за народження дитини. За цим законом, з 1 січня 2026 року одноразова допомога при народженні дитини становитиме 50 000 гривень. Також передбачено інші види допомоги, наприклад, догляд за дитиною після одного року віку, допомога для дітей з інвалідністю, програма “Ясла” для дітей від 1 до 3 років, пакунок малюка та пакунок школяра. Закон також передбачає збільшення виплат для родин загиблих героїв. Ці зміни мають набути чинності з 1 січня 2026 року.
Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС
Україна завершила двосторонній скринінг з Європейською Комісією, що розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени ЄС отримають звіти, у яких можуть рекомендувати почати переговори з Україною у різних сферах політики. Єврокомісія підкреслила відданість, професіоналізм та мотивацію України проводити реформи та дотримуватися стандартів ЄС. Тепер Україна готова до наступного кроку у вступі до ЄС. Однак існує перешкода у вигляді можливого вето Угорщини. Є плани внести зміни до процесу вступу для прискорення процесу для України та Молдови, проте це має опір деяких країн ЄС. Будущість України в Європейському Союзі залишається під питанням.
Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС
Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією за фінальним переговорним розділом щодо вступу до ЄС. Ці зустрічі визначать готовність України до виконання зобов’язань у рамках процесу приєднання. Обговорюється Розділ 22 про регіональну політику та координацію структурних інструментів, який є останнім у певному блоку переговорів. Важливою є реалізація планів та участь регіонів у програмах співпраці з ЄС, а також розвиток прикордонних областей. Фахівці оцінюють законодавство, програми, управління, контроль, аудит, адміністративну спроможність, прозорість та комунікацію під час скринінгу.
В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ
Литовський парламент утвердив зміни до законодавства, які дозволять армії країни швидше та ефективніше боротися з дронами, що становлять загрозу. Зміни передбачають, що військові зможуть застосовувати силу проти безпілотників у заборонених зонах. Міністр оборони Литви пояснила, що попередні закони не враховували сучасні загрози. За новими правилами військова сила матиме можливість реагувати на порушення повітряного простору безпілотниками та за потреби вживати військові заходи для їх нейтралізації. Зміни в законодавстві також передбачають механізми активації обмежувальних зон та процедури інформування при порушенні повітряного простору. Поправки були розроблені внаслідок вторгнення російських дронів на територію Литви цього літа.
Молдова завершила скринінг з ЄС
Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
“Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту.
Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку у своїй компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути конфлікту інтересів. Віткофф почав працювати ще до повернення Трампа на посаду та допоміг в посередництві у встановленні перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Його компанія The Witkoff Group LLC має елітну нерухомість у різних містах, а також інші активи на суму понад 50 мільйонів доларів, включаючи інвестиції у різні компанії та фонди. Віткофф також заявив про дохід від продажу токенів та дивідендів від своїх холдингових компаній. Щоб уникнути конфлікту інтересів, він планує продати деякі активи. Також відомо, що Віткофф попередив Катар про можливу атаку Ізраїлю за дорученням Трампа.
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Польський парламент ухвалив новий закон, який регулює надання допомоги українським громадянам, які втекли з України через російську агресію. Закон визначає умови для отримання фінансової підтримки та легального перебування в Польщі. Ця ініціатива була представлена після того, як президент Польщі ветував попередні зміни у програмі підтримки українців. Закон передбачає, що отримувачі допомоги повинні мати роботу або дітей, які навчаються в школі в Польщі. Також вони повинні забезпечувати частину мінімальної заробітної плати. Поліція буде перевіряти працевлаштування українців, і якщо вони не працюватимуть, виплати можуть бути призупинені. Закон також обмежує доступ українців до медичних послуг у Польщі. Перебування українців у Польщі легалізується до 2026 року. Цей закон допомагає уникнути правових проблем, які можли б виникнути в майбутньому. Попередній міністр закордонних справ України відзначив покращення взаємовідносин з Польщею, а прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у створенні систем для збивання ворожих дронів.
Міноборони відреагувало на законопроєкт про дисципліну в армії
Міноборони провело консультації з головами комітетів Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та з питань нацбезпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс. Про це повідомила пресслужба відомства у суботу, 6 вересня.
Вказано, що міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом проєкту закону Про військового омбудсмена.
Водночас Міноборони підтримало позицію парламентських комітетів про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
“Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості”, – йдеться у повідомленні.
На думку відомства, запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання. Це фактично перетворить судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.
“Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – резюмували в Міноборони.
Як відомо, 4 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який передбачає жорсткіше покарання для військових за самовільне залишення частини (СЗЧ) в умовах воєнного стану.