Влада – Антикор

Трамп заявив про жест доброї волі з боку Ірану

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з журналістами в Овальному кабінеті заявив про загадковий жест доброї волі з боку Ірану. Як повідомляє CNN у середу, 25 березня, лідер США охарактеризував його як коштовний “подарунок”, що має велике фінансове значення і вже позитивно вплинув на дипломатичні ініціативи, спрямовані на припинення збройного конфлікту.

Дональд Трамп побіжно зазначив, що цей акт пов’язаний із енергетикою та ситуацією навколо Ормузької протоки, хоча він не розкрив деталей. За його словами, іранський “жест” нібито торкається відновлення руху нафти й газу через стратегічно важливий регіон, який тривалий час залишався заблокованим. Глава Білого дому наголосив на серйозній налаштованості Тегерана дотримуватися домовленостей та виконувати свої обіцянки. Такий крок, на думку Трампа, демонструє, що переговори ведуться з людьми, здатними реально вплинути на ситуацію.

Додатково Трамп прокоментував політичні зміни в Ірані, назвавши їх “зміною режиму”. Він підкреслив, що представники нинішнього керівництва суттєво відрізняються від попередніх лідерів країни, які були причинами ескалації конфлікту. На думку президента США, новий підхід іранських переговорників відкриває шлях до ефективного врегулювання кризи.

Нагадаємо, останнім часом між Тегераном і Вашингтоном відбулися непрямі контакти, хоча офіційних переговорів поки не було. США передали Ірану пропозицію з 15 пунктів, спрямовану на врегулювання конфлікту. У цьому контексті зазначено, що Пакистан також докладає зусиль, прагнучи стати посередником у налагодженні діалогу між двома країнами для завершення конфлікту.

Раніше повідомлялося, що вже наприкінці цього тижня представники США та Ірану можуть зустрітися у столиці Пакистану. Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід з посиланням на ізраїльського чиновника.

“Стрес-тестування”: США шукають наступника в Ірані

У Трампа висунули ключову умову Кубі

Адміністрація Дональда Трампа висунула вимогу про відставку президента Куби Мігеля Діаса-Канеля як одну з основних умов для укладення домовленостей між США та Кубою. Ця інформація з’явилася під час конфіденційних переговорів між Вашингтоном і Гаваною, про що повідомляє The New York Times у вівторок, 17 березня.

За словами джерел, обізнаних із ходом переговорів, Сполучені Штати вбачають у відставці Діаса-Канеля перший крок до оновлення двосторонніх відносин і впровадження масштабних економічних реформ на острові. Однак, попри тиск на зміну керівництва, Америка поки готова визнати збереження комуністичної системи управління Кубою, роблячи акцент лише на заміні ключових фігур, без прагнення повного демонтажу чинного режиму.

Для Дональда Трампа ця ініціатива відкриває можливість здобути серйозну політичну перемогу, схожу на його жорстку політику стосовно Венесуели, зокрема спробу усунення Ніколаса Мадуро. За словами оглядачів, адміністрація президента США намагається посилити свій вплив у регіоні, готуючи основу для відкриття кубинського ринку та залучення туди американських компаній. Разом із тим Куба переживає глибоку гуманітарну кризу, до якої призвели жорсткі санкції США. Тривала блокада постачання пального погіршила економічну ситуацію в країні, призвівши до краху енергомережі.

Як зауважує медіа, Вашингтон не висуває претензій до родини Кастро, яка фактично зберігає владу в країні. Переговори зі США від імені Куби веде Рауль Гільєрмо Родрігес Кастро, онук Рауля Кастро, який тісно контактує з держсекретарем Марко Рубіо. Аналітики зазначають: якщо Діас-Канель буде усунутий із посади, реальна влада може сконцентруватися в руках Рауліто, а посаду президента займе особа, не пов’язана із родом Кастро.

Сам Мігель Діас-Канель у своєму недавньому зверненні визнав факт ведення переговорів із США, але поклав відповідальність за економічні труднощі Куби на “нафтову блокаду” з боку Вашингтона. Як компроміс американська адміністрація запропонувала приватизацію нафтового сектора Куби в обмін на послаблення економічного тиску. Проте кубинське керівництво побоюється, що такий крок посилить залежність від США та дасть їм надмірний контроль над внутрішніми справами держави. Водночас експерти вважають, що відставка Діаса-Канеля може стати розумним стратегічним ходом для збереження чинного режиму, адже його низька популярність робить президента зручною фігурою для політичної “жертви”, зазначає видання.

Раніше Дональд Трамп у своїх заявах зазначав, що серйозно розглядає можливість перетворення Куби на залежну від Вашингтона територію. У виступі з цієї теми в Білому домі він зробив заяву, що США мають потужні засоби впливу для зміни політичної ситуації на острові.

Слова Трампа прозвучали на тлі серйозної енергетичної кризи в країні: Куба повністю залишилася без електроенергії через припинення роботи національної енергосистеми. Міністерство енергетики та гірничодобувної промисловості країни підтвердило, що мережа була практично паралізована.

У Трампа висунули ключову умову для угоди з Кубою

Матиму честь взяти: Трамп зробив скандальну заяву щодо Куби

Під час виступу у Білому домі президент США Дональд Трамп висловив готовність розглянути можливість розширення впливу Вашингтона на ситуацію на Кубі. Про це в ніч проти вівторка, 17 березня, повідомляє Clash Report.

Лідер Америки підкреслив, що Сполучені Штати мають достатньо ресурсів і важелів для сприяння зміні політичного укладу на острові.

“Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре… Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – заявив президент США.

Президент відзначив, що його адміністрація бачить потенціал для серйозного впливу на розвиток ситуації. Він зауважив, що Куба зараз переживає “останні моменти свого існування в нинішньому вигляді”, натякаючи на глибоку кризу, яку він пов’язує з тривалою нафтовою блокадою та іншими обмеженнями, запровадженими його урядом.

Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп допустив можливість захоплення Куби, яке він назвав “дружнім”. Згодом сенатор-республіканець Ліндсі Гремс заявив, що наступною ціллю для Сполучених Штатів стане Куба: чинний режим у цій країні впаде слідом за іранським.

Путін кинувся помагати Орбану втримати владу – ЗМІ

Російський диктатор Володимир Путін доручив групі політичних технологів та військовій розвідці РФ втрутитися у парламентські вибори в Угорщині у квітні, щоб забезпечити перемогу чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана, з’ясували журналісти-розслідувачі спільно з європейськими службами безпеки. Про це свідчить розслідування місцевого журналістського проєкту VSquare.
Путін доручив “займатися” Угорщиною першому заступнику глави своєї адміністрації Сергію Кирієнку. Останній підтримує зв’язки з деякими організаторами виборчої кампанії партії Орбана “Фідес”, пише ЗМІ.
Кирієнко стоїть за кампанією російського втручання в президентські вибори в Молдові 2024 року, коли Росія залучила мережі купівлі голосів, троль-ферми та місцевих активістів, щоб налаштувати громадську думку проти прозахідної президентки Маї Санду, нагадали журналісти.
Подібну операцію він разом з керівником Головного управління стратегічного партнерства та співробітництва Вадимом Тітовим готує і в Угорщині.
Росія планує розмістити російських експертів з маніпулювання соціальними медіа в посольстві РФ в Будапешті. Троє людей уже одержали службові та дипломатичні паспорти, що забезпечує їм певну недоторканність.
Журналісти акцентують, що антиукраїнські наративи прем’єра Угорщини Віктора Орбана тільки підсилюють прикриття для російських дезінформаційних операцій, зазначають журналісти.
Раніше Віктор Орбан заявив, що силою змусить Україну відновити транзит нафти трубопроводом Дружба.
Зеленський натякнув, що ЗСУ можуть зайнятися Орбаном

Трамп заявив про кандидатів на пост лідера Ірану

Президент США Дональд Трамп має трьох кандидатів на роль нового глави Ірану. Втім, Вашингтон поки що планує продовжувати свою операцію проти Тегерана. Про це свідчить його інтерв’ю для The New York Times.
“У мене є три дуже добрих кандидати. Я не буду розкривати їх нині. Виконаймо спершу свою роботу”, – заявив американський лідер.
Слід зауважити, що в неділю, 1 березня, головний представник Ірану з нацбезпеки Алі Ларіджані заявив, що країною керуватиме тимчасовий комітет. І так буде поти, поки не оберуть наступника верховного лідера.
Відомо, що Ларіджані керував раптово перерваними переговорами щодо ядерної угоди зі США, а в січні 2026 року адміністрація Трампа ввела проти нього санкції за його роль у придушенні антиурядових протестів.
Сам Трамп не відповів на запитання про те, чи вважає він, що Ларіджані зможе очолити уряд Ірану.
Так коли його запитали про плани передачі влади, він зазначив, що місцеві військові, включно з КВІР, можуть передати свою зброю народу.
Потім він запропонував іншу модель того, який вигляд може мати перехід влади в Ірані, пославшись на свій недавній досвід у Венесуелі (мова про захоплення і повалення венесуелткого лідера Ніколаса Мадуро).
“Я думаю, що те, що ми зробили у Венесуелі – це ідеальний, ідеальний сценарій”, – підкреслив він, маючи на увазі, що те, що спрацювало у Венесуелі, спрацює і в Ірані.
Проте радники Трампа сказали йому, що величезні відмінності в культах та історії роблять практично неможливим застосування стратегії, використаної у Венесуелі, де чинний уряд залишився при владі після того, як погодився виконувати вказівки США.
Як відомо, Дональд Трамп вважає, що бойові дії проти Ірану можуть тривати ще протягом чотирьох тижнів.

Канада посилює санкції проти Ірану

Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд заявила, що Канада прагне зміни уряду в Ірані, втім не уточнила, чи підтримуватиме вона можливий військовий удар США. Про це пише Reuters.

“Ми не відновимо дипломатичні відносини з Іраном, поки не відбудеться зміна режиму. Крапка”, – заявила Ананд.

Відносини Канади з Іраном особливо напружені – дипломатичні зв’язки були розірвані ще у 2012 році.

У суботу Ананд оголосила про нові санкції проти семи осіб, пов’язаних з іранським урядом, та зазначила, що фокус Канади у регіоні спрямований на протидію порушенню прав людини.

Двоє посадовців США повідомили, що американські війська готуються до можливих тривалих операцій проти Ірану, якщо президент Дональд Трамп віддасть наказ про удар, що може призвести до серйознішого конфлікту між країнами, ніж раніше.

У п’ятницю Трамп підтримав ідею можливої зміни уряду в Ірані, тоді як Пентагон направив другий авіаносець до регіону. Нагадаємо, режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.

Кількість жертв в Ірані може сягати 20 тисяч – ООН

Вашингтон розглядає зміну влади в Ірані – ЗМІ

США паралельно з підготовкою до дипломатичних переговорів з Іраном працюють над можливими планами переходу влади у країні на випадок падіння чинного режиму. Про це повідомляє The National з посиланням на обізнане джерела.

До обговорень залучений зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер. Він допомагає формувати групу ірано-американських бізнес-лідерів, які можуть консультувати щодо створення перехідного органу управління у разі краху режиму верховного лідера Алі Хаменеї. Інше джерело також підтвердило участь Кушнера. У Білому домі від коментарів утрималися.

Джерело, залучене до обговорень у Білому домі, повідомило, що адміністрація Трампа також розглядає можливість проведення зустрічі іранських опозиційних діячів у Палм-Біч, штат Флорида, поблизу резиденції Мар-а-Лаго. Зустріч може відбутися вже цими вихідними, однак логістика залишається складною. Наразі не зрозуміло, чи планується її проведення безпосередньо в Мар-а-Лаго.

Тим часом радники глави США готуються до ядерних переговорів з Іраном, які мають відбутися в Омані. Американську делегацію очолять Кушнер та спеціальний представник США Стів Віткофф. З іранського боку участь у переговорах візьме міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

Білий дім наголошує, що дипломатія залишається пріоритетом для Трампа. Водночас прессекретарка Білого дому Каролін Левітт заявила, що у президента є й інші варіанти дій.

Серед вимог США – відмова Ірану від ядерного потенціалу. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що для змістовних переговорів вони мають також охоплювати обмеження дальності іранських балістичних ракет, питання підтримки терористичних організацій у регіоні та ставлення влади до власного населення.

Раніше Хаменеї попередив, що будь-яка атака США на країну призведе до регіонального конфлікту.

Водночас аналітики у Вашингтоні також не виключають воєнного сценарію. Старший науковий співробітник Близькосхідного інституту Алекс Ватанка зазначив, що влада у Тегерані подає готовність США до переговорів як ознаку слабкості. За його словами, попри переговори, багато експертів вважають військові дії найімовірнішим розвитком подій.

Нагадаємо, попри загрозу американського удару, в Ірані переконані, що угоди зі США ще можна досягти, і запобігти збройному протистоянню.
США знову закликали американців негайно покинути Іран

Іран назвав офіційну кількість загиблих у протестах

Уряд Ірану оприлюднив “офіційні” дані про кількість загиблих під час нещодавніх масових протестів. За заявою Ради безпеки, загалом загинуло 3117 осіб, серед яких були як невинні громадяни, так і працівники органів правопорядку і безпеки. У повідомленні уряду згадується про жертви, які стали мішенями нападів або постраждали від обстрілів. Це перший офіційний показник загиблих, який був оприлюднений від початку протестів, які розпочалися в Тегерані у грудні минулого року та поширилися на всю країну. Проте лікарі, правозахисники та очевидці повідомляють про значно більшу кількість загиблих та поранених під час цих протестів.

ЗМІ дізналися про плани Трампа щодо Куби

Адміністрація президента США Дональда Трампа шукає людей в уряді Куби, які могли би допомогти усунути нинішній режим до кінця 2026 року. За інформацією The Wall Street Journal, Вашингтон шукає “хтось, хто зрозуміє, до чого все йде, і захоче укласти угоду”. Це аналогічно до того, як раніше за допомогою внутрішнього агента було захоплено президента Венесуели Ніколаса Мадуро. В адміністрації Трампа вважають, що економіка Куби перебуває на межі колапсу після втрати підтримки від Мадуро та зупинки постачання венесуельської нафти до Куби. Державний департамент США заявив про необхідність керування Кубою компетентним демократичним урядом. У відповідь, Міністерство закордонних справ Куби заявило, що “право й справедливість на боці Куби” та звинуватило США в загрозі миру. Ці дії можуть призвести до гуманітарної кризи та краху уряду Куби.