Президент США Дональд Трамп не підтримав ідею захопити острів Харк в Ірані, оскільки він побоювався значних втрат серед американських солдатів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Видання опублікувало докладний розбір, що відбувалося за лаштунками в адміністрації Трампа вже під час війни з Іраном, як лідер реагував на втрати США і чому робив ті чи інші заяви.
За даними джерел, Трамп відчуває страх перед відправленням військ у небезпечні зони, де дехто з них отримає поранення, а дехто й зовсім не повернеться додому. Власне, як це було і з іншими президентами, які вирішили брати участь у війнах.
Як пише WSJ, Трамп “чинив опір відправці американських солдатів для захоплення острова Харк”, який є відправною точкою для 90% іранського експорту нафти. Хоча йому і говорили, що місія увінчається успіхом і захоплення території забезпечить США доступ до протоки, але він побоювався неприйнятно великих втрат серед американців.
“Вони стануть легкою мішенню”, – сказав Трамп, якого процитували співрозмовники The Wall Street Journal.
Також джерела розповіли, що Трамп кілька годин кричав на своїх помічників, коли дізнався, що в Ірані був збитий американський літак, а двоє льотчиків зникли безвісти. Він вимагав, щоб військові негайно вирушили за ними.
За словами співрозмовників, у його голові постійно крутилися образи іранської кризи із заручниками 1979 року – одного з найбільших провалів міжнародної політики президентства за останній час.
Позначка: Острів
Іран готується до боїв з США за острів Харк – CNN
Іран приготувався до потенційного вторгнення США на острів Харк, через який проходить 90% нафтового експорту країни. Про це в коментарі CNN повідомили джерела, що мають доступ до даних американської розвідки.
За їхніми словами, на острові збудовано багаторівневу оборону, а в останні тижні Тегеран перекинув туди додаткові війська.
Іранські військові на Харку мають переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) та протипіхотні та протитанкові міни, які вони встановлюються подовж берегової лінії, щоб завадити висадці американського десанту.
Для захоплення острова США доведеться задіяти великі десантні сили, зазначають джерела.
Операцію можуть провести два експедиційні підрозділи морської піхоти, що спеціалізуються на штурмах та висадці з десантних кораблів. Вони налічують кілька тисяч морських піхотинців, які були розгорнуті на Близькому Сході.
Найближчими днями до регіону прибуде приблизно тисяча солдатів 82-ї повітряно-десантної дивізії армії США.
Колишній главком НАТО Джеймс Ставрідіс вважає, що тиск на Тегеран можна чинити за допомогою морської блокади Харка, яка унеможливить експорт іранської нафти, але при цьому виключить ризики висадки десанту.
Землетрус магнітудою 7,6 стався біля берегів Тонги
Поблизу островів Тонги у вівторок стався землетрус магнітудою 7,6. Після підземних поштовхів у країні оголосили попередження про цунамі, однак згодом його скасували. Про це повідомляє RNZ.
Епіцентр землетрусу знаходився на глибині майже 238 км, приблизно за 150 кілометрів на захід від острова Нейафу та за кілька сотень кілометрів на північ від столиці Тонги.
Через значну глибину поштовхів загрози цунамі не виникло. Попередження діяло як запобіжний захід, зокрема для районів, найближчих до епіцентру. Водночас у Тихоокеанському центрі попередження про цунамі заявили, що хвилі не очікуються.
Уряд Тонги повідомив, що значних руйнувань унаслідок землетрусу не зафіксовано.
Жителям рекомендували тимчасово піднятися на височини до отримання офіційного розпорядження. Згодом влада заявила, що загрози для країни немає.
У Новій Зеландії також оцінили ризики та повідомили про відсутність загрози цунамі для країни.
Нагадаємо, потужний землетрус магнітудою 4,5 стався вранці 4 березня на горі Етна, найвищому діючому вулкані Європи, спричинивши руйнування у муніципалітеті Рагальна.
А 2 лютого біля берегів тимчасово окупованого Криму в Азовському морі зафіксували землетрус магнітудою 5,1 за шкалою Ріхтера.
В Ірані відповіли, чи вплинули удари США на експорт нафти
Видобуток та експорт нафти в Ірані тривають без перебоїв. Про це заявив у вівторок, 17 березня, речник парламентської комісії з питань енергетики Ірану, повідомляє Reuters.
Повсякденне життя на острові Харк проходить у звичному режимі, запевнив посадовець.
Острів Харк є основним центром експорту нафти Ірану, на який припадає 90% постачання нафти країн-членів ОПЕК.
США, як відомо, на тому тижні завдали удару по військових об’єктах на острові.
Речник комісії повторив погрозу Ірану, що будь-яка іноземна атака на острів Харк призведе до “більш принизливого становища, ніж у протоці Ормуз”, де Тегеран перешкоджає проходженню суден, “пов’язаних зі США, Ізраїлем та їхніми союзниками”.
Матиму честь взяти: Трамп зробив скандальну заяву щодо Куби
Під час виступу у Білому домі президент США Дональд Трамп висловив готовність розглянути можливість розширення впливу Вашингтона на ситуацію на Кубі. Про це в ніч проти вівторка, 17 березня, повідомляє Clash Report.
Лідер Америки підкреслив, що Сполучені Штати мають достатньо ресурсів і важелів для сприяння зміні політичного укладу на острові.
“Я думаю, що матиму честь взяти Кубу. Це було б добре… Я можу звільнити її або взяти її, думаю, що можу зробити з нею все, що захочу”, – заявив президент США.
Президент відзначив, що його адміністрація бачить потенціал для серйозного впливу на розвиток ситуації. Він зауважив, що Куба зараз переживає “останні моменти свого існування в нинішньому вигляді”, натякаючи на глибоку кризу, яку він пов’язує з тривалою нафтовою блокадою та іншими обмеженнями, запровадженими його урядом.
Слова Трампа прозвучали на тлі серйозної енергетичної кризи в країні: Куба повністю залишилася без електроенергії через припинення роботи національної енергосистеми. Міністерство енергетики та гірничодобувної промисловості країни підтвердило, що мережа була практично паралізована.
Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп допустив можливість захоплення Куби, яке він назвав “дружнім”. Згодом сенатор-республіканець Ліндсі Гремс заявив, що наступною ціллю для Сполучених Штатів стане Куба: чинний режим у цій країні впаде слідом за іранським.
В Індонезії знайшли найдавніший у світі відбиток людської долоні
На острові Муна в печері Ліанг Метандуно знайшли відбиток людської долоні, який датується щонайменше 67 800 років. Це найстаріший відомий артефакт такого типу в світі. Дослідники вважають, що він може значно змінити уявлення про розвиток мистецтва та символічне мислення у Homo sapiens. Артефакт був створений шляхом розпилення фарби поверх руки, притиснутої до скелі, і має незвичайну деталь – кінчики пальців були загострені, нагадуючи кіготь тварини. Це свідчить про складне символічне значення зображення. Дослідники вважають, що автори малюнка належали до популяції Homo sapiens, яка мігрувала з Азії через індонезійські острови. Знахідка також підтверджує, що люди сучасного типу досягли Австралії та Нової Гвінеї раніше, ніж вважалося раніше, вказуючи на наявність розвиненого художнього мислення майже 68 тисяч років тому.
На данському острові Борнхольм стався масштабний блекаут
На данському острові Борнхольм відбувся великий вимкнення електропостачання для всіх 18 572 домогосподарств. Помічено проблеми з водопостачанням, опаленням та зв’язком. Причиною стала аварія, пов’язана з підводним кабелем. Енергетична компанія сподівається відновити електропостачання до 21:00. Поліція розпочала розслідування щодо причин аварії.
Європа має три сценарії захисту Гренландії від США – ЗМІ
Країни Європи занепокоєні виступом президента США Дональда Трампа, який наголосив на стратегічному значенні Гренландії для Америки. Європейські чиновники розглядають різні варіанти захисту острова від можливих дій США, включаючи дипломатичні заходи, економічний тиск та очікування зміни пріоритетів Трампа. НАТО вже направила війська до Гренландії для підвищення безпеки. Такі дії є реакцією на заяви Трампа про Гренландію та його вимогу передати її під контроль США.
Ребров визначив критерії виступу для перемоги над Ісландією
Головний тренер національної збірної України Сергій Ребров напередодні гри української команди з ісландцями в рамках відбору чемпіонату світу 2026 року розкрив широту польоту своєї думки, що пов’язала тонкою ниткою минуле й майбутнє.
Керманич говорить про те, що все пов’язане з несподіваними поворотами того, що відбувається на полі. Як у першій грі, так, йому здається, і в другій.
“Несподівані рішення – це те, що хлопці роблять на полі. Тоді ми вели 3:1, але Ісландія зрівняла. Ми йшли вперед, бо хотіли виграти. Нас не влаштовувала нічия. Завтра – те саме. Якщо ми першими заб’ємо, це не означає, що маємо відходити назад”, – заявив Ребров.
Чи стане реальним втілення задуму перемоги в грі зі збірною Ісландії, побачимо. Але керманич “синьо-жовтих” уже виділив ключові моменти, що мають сприяти досягненню необхідного результату.
“На перший план вийде характер. Гравці повинні бути бійцями. Ми боремося за всю Україну. І завтра буде велика підтримка – українців, поляків. Усі ми повинні показати характер”, – додав Ребров.
Слід принагідно сказати, що в збірної України наразі є лише один шлях стати учасником плейофу кваліфікації на чемпіонат світу. Для подальшого проходження Україні нічого не залишається, як перемогти Ісландію. Це дозволить їй фінішувати другою в четвірці групи D і поборотися далі за потрапляння в прямий розіграш турніру, що відбудеться в Північній Америці.
І нічия в цьому протистоянні, і поразка України дадуть представникам острівної держави можливість участі в плейофі, на який претендують українці.
Слід відзначити, що перше місце в групі, де грають українці, дещо раніше посіла збірна Франції.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
В Іспанії через численні пожежі вигоріла площа розміром, як острів Майорка
Численні пожежі в Іспанії (загалом 228) призвели до згоряння 382 607 гектарів протягом цього року. Ця площа є майже такою ж, як острів Майорка – 364 000 гектари. Про це свідчать дані Європейської інформаційної системи лісових пожеж (EFFIS), повідомляє EFE.
За останніми даними, наданими EFFIS, інструментом програми спостереження та моніторингу Землі Copernicus Європейського Союзу (ЄС), ця площа також майже в дев’ять разів перевищує площу, спалену за весь 2024 рік, коли в 219 пожежах згоріло 42 615 гектарів.
Вона також перевищує площу, вигорілу у 2023 році – 91 220 гектарів у 371 пожежі – і значно перевищує показники 2022 року, який досі вважався найгіршим роком за площею, спаленою лісовими пожежами в країні: 306 555 гектарів у 493 пожежах.
Згідно з останніми даними, оприлюдненими цього тижня Цивільним захистом, Іспанія нині бореться з близько 40 пожежами по всій країні, 23 з яких перебувають в оперативному статусі 2 через їхню серйозність.
16-денна спека, що накрила країну, коли температура подекуди перевищувала 45 градусів, і яка закінчилася вчора, в понеділок, також не сприяла боротьбі з пожежами.
Як ми вже писали раніше, рекордна спека в Іспанії спричинила лісові пожежі.
Іспанія у вогні: вирують масштабні лісові пожежі