ЄС – Сторінка 2

Війна в Ірані б’є по кишені європейських водіїв: у Німеччині рекордні ціни

У Німеччині різко зросли ціни на пальне, на деяких заправках вартість літра бензину вже перевищує 2,4 євро. Про це пише Bild в середу, 4 березня.

За даними порталу Benzinpreise, найдорожчою в країні наразі є автозаправка ESSO A3 Donautal West біля міста Пассау. Тут літр бензину Super коштує 2,479 євро (125 гривень), а дизель та бензин Super E10 – 2,419 євро (121 гривня).

Заправна станція розташована безпосередньо на автомагістралі A3 неподалік австрійського кордону, де проходить великий транзитний потік у напрямку Відня. Через відсутність конкуренції та альтернативних заправок ціни на таких трасових станціях традиційно вищі, а в умовах кризи націнка стає ще відчутнішою.
У результаті заправка 50 літрів бензину Super на цій станції стане водіям майже у 124 євро. Для порівняння, за середньої ціни по країні 1,895 євро за літр такий самий бак коштував би близько 94,75 євро. Найдорожча заправка Німеччини. Фото: Bild

Конфлікт на Близькому Сході вже кілька днів спричиняє нервозність на нафтових ринках. Будь-які збої навколо Ормузької протоки, якою зазвичай транспортується близько 20% світових нафтових потоків, негайно впливають на ціни.

В ЄС підтримали Іспанію на тлі протистояння з США

Голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що провів телефонну розмову з іспанським прем’єр-міністром Педро Санчесом, в ході якої висловив “повну солідарність ЄС з Іспанією”.
Розмова Кошти із Санчесом відбулась на тлі публічної суперечки між Іспанією і США, в ході якої президент Дональд Трамп погрожував “припинити всю торгівлю” із середземноморською країною на тлі її рішення не надавати свої військові бази для американських атак по Ірану.
“ЄС завжди гарантуватиме повний захист інтересів своїх держав-членів. Ми підтверджуємо нашу тверду прихильність принципам міжнародного права та міжнародному порядку, заснованому на нормах, у всьому світі”, – наголосив Кошта.
Санчес висловив подяку за дзвінки і повідомлення з підтримкою від Кошти, а також президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президента Франції Емманюеля Макрона.

Чому Макрон хоче надати Європі “ядерну парасольку”

Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси для “розгортання за обставинами”. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон. Чому виникла така потреба? Кому може допомогти Франція “Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”, – сказав президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю “EBRA”. Також він заявив, що вісім європейських країн вже зацікавлені в запропонованому ним “розширеному ядерному стримуванні”. “Сьогодні може розпочатися новий етап французького стримування. Ми вступаємо на шлях того, що я б назвав “розширеним стримуванням”, – сказав Макрон. Країни, про які каже Макрон – це Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.
З них лише Велика Британія є офіційно визнаною ядерною державою та має власний незалежний потенціал стримування. Водночас британський ядерний потенціал базується виключно на морській платформі. На відміну від США чи Франції, Британія не має ядерних авіабомб чи ракет наземного базування – лише субмарини.
За словами Макрона, співпраця розпочнеться зі спільних навчань.
Водночас за його словами не буде ні спільного прийняття остаточного рішення, ні спільного планування, ні спільного виконання. Не буде також спільного визначення життєво важливих інтересів, яке залишиться питанням суверенного судження нашої країни. Згідно з нашою Конституцією, це належить виключно до компетенції президента Республіки, який несе відповідальність перед французьким народом, – сказав Макрон. Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок Також Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни.
За його словами, його відповідальність полягає у тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”. “Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент. При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані щодо французького ядерного арсеналу оприлюднювати не будуть.
Макрон також підкреслив: щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним. Про це свідчить збільшення нашого арсеналу. Європа не вірить в надійність США Заяви Макрона виникли не на пустому місці. В Європі зростає недовіра до США, як до надійного союзника. Раніше безпека Європи залежала від американської “парасольки”, проте можлива зміна курсу Вашингтона змушує ЄС шукати автономні рішення. Саме тому, група європейських країн почала обговорювати варіанти власного ядерного стримування.
У Берліні, Варшаві та країнах Балтії розглядають варіанти спільного фінансування модернізації сил та створення системи реагування. Це свідчить про кризу довіри до НАТО та прагнення Європи отримати важіль стримування, незалежний від Білого дому.
Європейські країни з їхнім науковим та економічним потенціалом теоретично мають можливість отримати ядерну зброю, але це означало б порушення існуючих міжнародних договорів, а також велетенські витрати, непосильні для багатьох країн. Тому пропозиція Макрона для них є вкрай вигідною.
Попри юридичні складнощі, європейські столиці готуються до стратегічної автономії. Такий зсув знаменує нову еру, де континент самостійно гарантує власне виживання в умовах глобальної нестабільності, перетворюючись на повноцінного геополітичного гравця. Позиція США Цікаво, що в США на офіційному рівні кажуть, що зберігатимуть свої зобов’язання щодо Європи, але з урахуванням нових реалій. “США повинні продовжувати надавати ядерну парасольку Європі. Я не пропоную відмовитися від розширеного стримування. Але ми повинні бути чесними щодо того, що це означає в новому світі.”, – сказав заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі. Він також наголошує на тому, що американська підтримка не є безмежною і вимагає від європейців значно більшого внеску у власну конвенційну оборону, щоб США могли зосередитися на протистоянні з Китаєм. Колбі підкреслює, що ядерне стримування залишається чинним, проте Європа більше не може покладатися на Вашингтон як на єдине джерело безпеки в усіх типах конфліктів.
Саме такого плану заяви і наштовхнули Європу на думку про необхідність самостійно подбати про власну безпеку. Що може попросити Франція натомість Франція може висунути низку стратегічних та економічних вимог в обмін на поширення свого ядерного стримування на союзників по ЄС. Перш за все, Париж очікує від партнерів переходу до повної стратегічної автономії, що передбачає відмову від домінуючої ролі США в архітектурі європейської безпеки. У практичному вимірі це означає надання пріоритету французькому та загальноєвропейському озброєнню. Франція може вимагати, щоб країни, які опиняться під її “парасолькою”, купували винищувачі Rafale замість американських F-35 та інвестували в спільні проєкти, як-от систему FCAS (Future Combat Air System).
Фінансовий аспект також є важливим, адже утримання та модернізація ядерного арсеналу коштують мільярди євро щорічно. Париж може запропонувати союзникам розділити ці витрати через прямі внески або створення спеціального оборонного фонду ЄС, що фактично зробить французькі сили “спільним надбанням” за умови збереження за Єлисейським палацом виключного права на натискання “червоної кнопки”.
Крім того, Франція прагнутиме зміцнити своє політичне лідерство в союзі, вимагаючи підтримки своєї зовнішньополітичної лінії та інтеграції військових штабів під егідою Парижа. Це перетворить Францію на головного гаранта безпеки континенту, що дасть їй беззаперечний авторитет у прийнятті ключових рішень у Брюсселі. Не всі у Франції підтримують ідею Макрона Водночас не всі у Франції підтримують ідею Макрона щодо “ядерної парасольки” над Європою.
Його політичні опоненти стримано прокоментували його анонси стосовно розширення ядерного арсеналу та поширення захисту на зацікавлених європейських союзників.
Так, лідер ультраправого “Нацоб’єднання” Жордан Барделла і неформальна лідерка політсили Марін Ле Пен вважають ідею Макрона рівнозначним “розпорошенню арсеналу Франції по території Європи”, за що зацікавлені країни мали б щось запропонувати Франції.
Схожу думку висловив лідер правих “Республіканців” та очікуваний кандидат у президенти Брюно Ретайо. “Такий жест доброї волі з боку Парижа мав би йти “у пакеті” із зобов’язанням для цих союзників пріоритетно купувати “французьку та європейську” зброю”, – сказав він. Своєю чергою лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон хоч і підтримав ідею Макрона, заявив, що пропозиція потребує ретельного аналізу, а рішення щодо розширення “парасольки” на союзників, можливо, мають проходити ратифікацію у парламенті.
Соціалісти також заявили, що питання такої ваги варто виносити на розгляд парламенту, але загалом схвально відреагували на “європейську амбіцію” нової доктрини.
Вікторія Хаджирадєва

ЄС може відновити дебати щодо імпорту російського газу

Удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу. Про це заявив міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд, інформує Reuters у вівторок, 3 березня.

Цього тижня ціни на газ у Європі зросли на 75%, досягнувши багаторічних максимумів через вплив конфліктів на експорт газу з Перської затоки. Зокрема, великий експортер скрапленого природного газу Катар у понеділок призупинив виробництво.

“ЄС чітко заявляв про прагнення звільнитися від російської нафти та газу, але події минулих трьох-чотирьох днів ускладнили ситуацію”, – заявив Осланд на конференції в Осло. За його словами, геополітична ситуація нині може відновити дебати щодо імпорту енергоносіїв із Росії.

Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Норвегія забезпечує близько 30% європейського попиту на газ та близько 20% потреби в нафті.

У понеділок представник Корпусу вартових Ісламської революції заявив, що Іран відкриватиме вогонь по будь-якому судну, яке намагатиметься пройти Ормузьку протоку на південному узбережжі Перської затоки. Через цю протоку проходять зокрема танкери з Катару, що постачає близько 20% світового обсягу скрапленого газу. Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.

Білорусь продає крадене українське зерно, видаючи його за “своє” – ЦПД

Білорусь разом з Росією бере активну участь у незаконному вивезенні сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій України в обхід міжнародних санкцій. У 2025 році звідти було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України на своєму Telegram-каналі.
“За даними розслідувань обʼєднання колишніх працівників силових структур Білорусі BELPOL, компанії, пов’язані з ексочільником МВС Білорусі В. Наумовим, активно вивозять ріпак та соняшник з тимчасово окупованих територій України.
На білоруських підприємствах крадену сировину змішують з місцевою, легалізуючи її під брендом “Зроблено в Білорусі”, – йдеться у повідомленні.
Подібні схеми існують через відсутність у санкціях прямої заборони на імпорт збіжжя з Білорусі.
“Купуючи “білоруське” насіння, споживачі опосередковано фінансують режим Лукашенка та війну проти України”, – додали у Центрі.

Україна і Польща спільно побудують міст на Тернопільщині коштом ЄС

На дорозі М-19 у Тернопільській області відремонтують міст коштом Євросоюзу.Ремонт відбудеться в межах міжнародної програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027, повідомило Агентство відновлення.
“Партнерську угоду про реалізацію інфраструктурної ініціативи підписано між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Тернопільській області та Мазовецьким воєводством, яке діє через Мазовецьке воєводське управління доріг у Варшаві (Польща). Це офіційний старт реалізації спільної ініціативи в межах міжнародної програми Interreg NEXT “Польща – Україна 2021–2027”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією Агентства відновлення, проєкт передбачає капітальний ремонт мосту та підходів до нього на одній із головних транспортних артерій, що зв’язує Україну з Європою, – на дорозі М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече.
Цей міст є критично важливим для логістики, оскільки забезпечує безперервне сполучення в напрямку кордону з Румунією (на Бухарест), покращує умови для транскордонного руху.
Фінансування 90% вартості робіт покриває Європейський Союз у межах програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021–2027. Решту 10% має профінансувати українська сторона за кошти з місцевих бюджетів.
В Агентстві повідомили, що існуючий аварійний міст 1938 року побудови в місті Теребовля буде демонтовано, а на його місці буде зведено нову транспортну споруду. Довжина ділянки капітального ремонту становить – 850 м.

Ціни на газ у Європі підскочили на 27% через війну на Близькому Сході

Фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 30% світових поставок скрапленого природного газу (СПГ), призвело до стрибка цін на газ. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 березня.

Ціна газового ф’ючерсу Dutch TTF в Європі 2 березня злетіла до 40,8 євро, що на 27,5% вище за ціну закриття 27 лютого. До полудня ціна дещо знизилася – до 39,2 євро/МВ год (484 долара за 1000 кубометрів), зростання становило 22,5%. Стрибок став найзначнішим із серпня 2023 року. Європа закуповує скраплений газ насамперед у США, але глобальна конкуренція за паливо може загостритися, оскільки азіатські країни переважно імпортують його із Близького Сходу. У вихідні після початку бомбардувань Ірану силами США та Ізраїлю Тегеран оголосив про припинення торгівлі через Ормузьку протоку, а потім підбив три танкери. Декілька танкерів, які прямували до Катару та ОАЕ для завантаження СПГ, стали затримуватися або змінювати маршрут.

Зазначається, що ціни на газ у Європі впали в лютому на 19% через м’яку погоду, але ЄС закінчує опалювальний сезон із дуже низькими запасами. Сховища зараз заповнені лише на 30%, що набагато менше від середнього значення за останні п’ять років. Менше за цей період було лише 2022 року.

За словами аналітиків, збій у постачаннях незабаром почне відчуватися на фізичному ринку. Зазначається, що європейський ринок газу більш чутливий до фактичного закриття Ормузької протоки, ніж ринок нафти.

Зупинка судноплавства Ормузькою протокою протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі, застерігають аналітики Goldman Sachs. Ситуація може ускладнити поповнення запасів у Європі у найближчі місяці і знову збільшити витрати на енергію в промисловості.

В Євросоюзі зробили заяву щодо ситуації в Ірані

Євросоюз підкреслює відданість забезпеченню безпеки та стабільності на Близькому Сході. Про це мовиться в спільній заяві президента Євроради Антоніу Кошти та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, опублікованій Коштою в соцмережі Х.
Вони підтвердили “непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності”.
“Забезпечення ядерної безпеки та запобігання будь-яким діям, які можуть призвести до подальшої ескалації напруженості або підірвати глобальний режим нерозповсюдження, має вирішальне значення”, – сказано в заяві.
Європейський Союз запровадив широкі санкції у відповідь на дії кривавого режиму Ірану та Корпусу вартових ісламської революції, і послідовно сприяє дипломатичним зусиллям, спрямованим на вирішення проблеми ядерних та балістичних програм шляхом переговорів, нагадали Кошта і фон дер Ляєн.
Вони також заявили, що у тісній координації з державами-членами ЄС Брюссель вживе всіх необхідних заходів, щоб громадяни ЄС у регіоні могли розраховувати на повну підтримку Євросоюзу.
“Ми закликаємо всі сторони проявляти максимальну стриманість, захищати цивільне населення та повністю поважати міжнародне право”, – резюмували лідери.

ЄК відреагувала на ініціативу Орбана щодо інспекції на нафтопровід Дружба

Єврокомісія привітала ініціативу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана направити в Україну місію, щоб ознайомиться зі станом ремонтних робіт на пошкодженому нафтопроводі Дружба. Про це заявила офіційний представник ЄК Анна-Кайса Ітконен на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, 27 лютого.
“Ідея інспекційної місії, щоб перевірити стан трубопроводу для вирішення питання на основі результатів, видається цікавою. Ми вітаємо цю ініціативу”, – зазначила вона.
За її словами, глава ЄК Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 24 лютого просила президента України Володимира Зеленського прискорити ремонт нафтопроводу Дружба.
Ітконен зазначила, що в Брюсселі усвідомлюють усі проблеми, які може становити такий непростий ремонт. За її словами, Єврокомісія не має інформації про графік ремонтних робіт на нафтопроводі.
“Ми вітаємо бажання прем’єр-міністра Орбана організувати таку місію і готовність виходити з її висновків”, – додала Ітконен.
Тепер слід зрозуміти, який саме формат буде в такої місії. Однак в неї немає інформації, чи будуть у ній представлені експерти ЄК.
У відповідь на запитання про проблему доставки до Угорщини нафти РФ через морський порт в Хорватії нафтопроводом Адрія, оскільки доставка російської нафти до ЄС морем заборонена, Ітконен заявила, що застосування європейських санкцій входить до компетенції держав-членів.
Як відомо, Орбан заявив у п’ятницю про намір разом зі Словаччиною відправити в Україну команду фахівців, які оцінять стан нафтопроводу Дружба. Він повідомив, що домовився зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо про створення спільної “слідчої комісії для з’ясування стану нафтопроводу Дружба”.
Орбан вимагає від ЄС експертної оцінки стану Дружби – ЗМІ

Яку пастку готує Орбан для ЄС та чи спрацює вона

Європейська комісія прагне надати Україні кредит у 90 млрд євро, попри опір прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Наразі там шукають рішення, як обійти його вето, оскільки в України закінчуються гроші в березні. “Дружба” – привід для блокування кредиту Угорщина продовжує блокувати кредит від ЄС на 90 млрд євро разом із 20-м пакетом санкцій проти Росії. Привидом для цього вона назвала – напруження між Будапештом і Києвом через транзит нафти нафтопроводом “Дружба”. Будапешт звинувачує Київ у навмисному політичному блокуванні транзиту російської нафти, тоді як Україна заявляє про неможливість прокачування через фізичні пошкодження трубопроводу внаслідок російських обстрілів. “Ми блокуємо кредит ЄС для України обсягом 90 млрд євро, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, – сказав міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто. Цього разу все може бути не просто ЄК шукає, як надати Україні необхідний кредит обсягом 90 млрд євро, попри опір прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Деякі політики вважають, що це буде легко зробити, адже в ЄС є досвід. “Нам часто доводилося мати справу з опором Угорщини певним рішенням, але зрештою ми завжди знаходили шлях вперед”, – заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. Президент Євроради Антоніу Кошта та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, однозначно заявили, що Угорщині не дозволять потопити кредит, і шлях буде знайдено.
Орбан рідко відмовлявся від остаточної угоди після її укладення. У своєму листі до Кошти він навіть назвав себе “одним з найбільш дисциплінованих та послідовних членів Європейської ради”. Чимало хто в Брюсселі визнає, що в цьому є зерно правди.
Водночас, як пише Politico, дипломатів та посадовців ЄС непокоїть те чи буде Орбан грати за тими ж правилами з наближенням виборів і питанням його політичного виживання.
В ЄС лунають побоювання, що цього разу все може бути не так просто.
Цей оптимізм поділяють не всі гравці. Дехто хвилюється, що цього разу все інакше, – йдеться у публікації видання.
Наразі переговори тривають усередині ЄК та між столицями. Але, “шлях уперед підступний”. “Є трубопровід, вибори в Угорщині та нагальна потреба України в кредиті… на цьому етапі важко зрозуміти, куди це все призведе”, – сказав один дипломат ЄС виданню. А оскільки в березні в Києва закінчаться гроші, триває боротьба за пошук обхідного рішення. Відмова від допомоги Україні, як козир на виборах В Брюсселі зростає підозра, що Орбан не застосовує своїх звичних правил взаємодії.
Один із чиновників ЄС сказав Politico, що у Будапешті докладаються зусилля, щоб перетворити кредит Україні – і ширше зіткнення з ЄС – на політичну пастку для опозиції країни напередодні парламентських виборів у Угорщині 12 квітня. Орбан діє обструктивно в Європі, “маючи на думці вибори.
Стратегія Віктора Орбана полягає у створенні хибної дилеми для своїх політичних опонентів напередодні виборів. Блокуючи кредит у 90 млрд євро, угорський прем’єр вибудовує наратив, де будь-яка підтримка України з боку внутрішньої опозиції подається виборцям як зрада національних інтересів та підігравання інтересам Брюсселя. Це ставить опонентів у пастку: якщо вони виступають за допомогу Києву, влада звинувачує їх у бажанні витрачати кошти угорських платників податків на чужу війну; якщо ж вони мовчать, то втрачають свій статус проєвропейської сили.
У такий спосіб обструктивна поведінка в ЄС стає для Орбана зручним інструментом мобілізації електорату. Конфлікт із керівництвом ЄК та Євроради використовується для зміцнення образу єдиного захисника суверенітету Угорщини, який чинить опір зовнішньому тиску. Для чиновників у Брюсселі очевидно, що затримка фінансування має не стільки економічне, скільки передвиборче підґрунтя, орієнтоване на дискредитацію опозиційних сил усередині країни. Обмежений простір для дій Той факт, що вперту позицію щодо грошей для Києва, Орбан може використати для перемоги у виборах ускладнює процес вирішення проблеми для ЄС. Виконавча влада ЄС та Кошта, яким доручено розібратися з питанням позиції Орбана, мають обмежений простір для нестандартного мислення.
Один з дипломатів сказав Politico, що тиск на нього під час його передвиборчої кампанії може бути не найрозумнішим кроком.
ЄС завжди може задіяти статтю 7, яка дозволяє ЄС призупинити право голосу держави-члена та обійти опозицію Угорщини до пакету допомоги Україні. Але це може зіграти на руку передвиборчому наративу Орбана. Іншим варіантом було б встановлення умов верховенства права – призупинення фінансування ЄС – або процедури щодо порушення. Однак це займе час, якого в України немає
Тому вирішення “проблеми Орбана” цього разу потребує іншого підходу. Ось чому Європарламент і Рада ЄС вже підписали елементи кредитного пакету, які не підлягають вето Угорщини, забезпечуючи готовність механізму. “Ми налаштували систему постачання, щоб гроші могли почати надходити, як тільки Угорщина це дозволить”, – сказав один європарламентський чиновник. Як реагує угорська опозиція? Реакція угорської опозиції на стратегію Орбана спрямована на те, щоб вивести суспільну дискусію з нав’язаного владою поля. Вона намагається змістити фокус із питання допомоги Україні на внутрішні проблеми країни, як-от системна корупція, занепад медицини та стрімке зростання цін. “Для Віктора Орбана суперечка навколо кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро – це лише політична димова завіса. Цим він намагається приховати жахливий стан угорської економіки та той факт, що він неспроможний розблокувати кошти з фондів ЄС, які по праву належать угорцям”, – сказав лідер угорської опозиції Петер Мадяр. Водночас Мадяр змушений діяти вкрай обережно, щоб не потрапити у пастку звинувачень у “надмірній проукраїнськості”, яка може відлякати консервативного виборця. Він критикує Орбана за перетворення Угорщини на міжнародного ізгоя та посилення енергетичної залежності від Москви, проте уникає однозначної підтримки швидкого вступу України до ЄС. Таким чином опозиція намагається продемонструвати Брюсселю свою конструктивність, а угорцям – здатність захистити національні інтереси без створення штучних криз із сусідами та союзниками.
Вікторія Хаджирадєва