Позначка: ЄС

В ЄС сваряться через фінансову допомогу Україні

У Європейському Союзі триває активне обговорення нового механізму розподілу фінансової допомоги Україні, який може змінити внутрішні баланси впливу в Союзі. Як повідомляє Euractiv, нова ініціатива Німеччини пропонує переглянути підхід до розподілу коштів.

Берлін виступив із пропозицією прив’язати витрати за майбутньою позикою у 90 мільярдів євро до рівня двосторонньої допомоги, що вже була надана Україні країнами-членами ЄС. Джерела серед дипломатів зазначили, що держави, які зробили найбільший внесок, можуть отримати переваги при поділі фінансового навантаження.

Цей підхід може суттєво зміцнити позиції Німеччини, яка є найбільшим донором України з початку повномасштабного російського вторгнення. Однак така ініціатива ризикує спровокувати невдоволення країн, які надали меншу підтримку, зокрема Італії та Франції.

Як зазначає видання, лідерам ЄС у грудні не вдалося домовитися щодо використання заморожених активів Росії для фінансування потреб України. Альтернативою стало рішення виділити Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на період до 2027 року під гарантії бюджету ЄС. Згідно з планом, 60 мільярдів піде на військову підтримку, а ще 30 мільярдів – на покриття бюджетного дефіциту, хоча вже навесні може виникнути ризик нестачі коштів.

Дані Кільського інституту свідчать про значну диспропорцію у рівнях підтримки: Німеччина надала близько 25 мільярдів євро, Франція – 7,5 мільярда, а Італія – 2,7 мільярда євро. Один із європейських дипломатів припустив, що зміни правил фінансування могли б підштовхнути країни до активнішої участі у підтримці України, що відповідає загальним інтересам союзу. Продовження обговорень цього питання заплановано на зустрічі послів ЄС у Брюсселі.

Нагадаємо, що Європейський парламент раніше схвалив застосування механізму посиленого співробітництва для запуску кредиту розміром у 90 мільярдів євро на підтримку України. Це дозволить Євросоюзу діяти без потреби одностайного погодження всіх країн-членів, використовуючи спрощену процедуру прийняття рішень.

Раніше повідомлялося, що у грудні 2025 року ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів.

Глава МЗС пояснив, з ким Україна підпише 20-пунктний мирний план

Україна підпише 20-пунктну мирну угоду про врегулювання російсько-української війни зі США, а США окремо підпишуть документ з Росією. Про це розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.
За його словами, угода на 20 пунктів, яка тепер перебуває у центрі мирного процесу, – це двосторонній документ.
“Якщо говорити суто про цю 20-пунктову рамку, то це нині документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США”, – сказав міністр та додав, що перемови ще тривають, це процес.
Європейська сторона “присутня в мирному процесі і в домовленостях про безпекові гарантії”, додав Сибіга.
“До речі, важливо, що вперше йдеться саме про термін “безпекові гарантії”, а не “запевнення” чи щось подібне”, – додав глава МЗС.
Гарантії безпеки мусять мати юридично-зобов’язальний характер.
“Тому важливо, що є згода щодо потреби ратифікації гарантій – зокрема, їхньої ратифікації у Конгресі США”, – резюмував Сибіга.

Електромобілі вперше обійшли бензинові авто за продажами в ЄС

Уперше в історії Європейського Союзу продажі повністю електричних автомобілів перевищили реалізацію машин із виключно бензиновими двигунами. Про це свідчить новий звіт Асоціації європейських виробників автомобілів за грудень.
Згідно зі статистикою, на електромобілі припало 22,6% усіх реєстрацій нових авто в ЄС, тоді як частка бензинових моделей становила 22,5%. Водночас найбільшим сегментом ринку залишилися гібриди – на них припало 44% реєстрацій, включно з плагін-гібридними авто, здатними долати обмежені відстані лише на електротязі.
Аналітики зазначають, що результат частково пояснюється перекласифікацією деяких бензинових автомобілів у категорію “м’яких гібридів”, які формально мають електрифікацію, але все ще використовують двигуни внутрішнього згоряння. За словами незалежного автоексперта Маттіаса Шмідта, повноцінна перевага електрокарів над моделями з ДВЗ у масштабах усього регіону можлива лише за кілька років, однак нинішній показник він називає важливим сигналом змін.
На ширшому європейському ринку, який охоплює також Велику Британію та Норвегію, продажі автомобілів зростають уже шостий місяць поспіль у річному вимірі. Конкуренція при цьому загострюється через активну експансію китайських брендів – BYD, Changan і Geely, тоді як європейські виробники на кшталт Volkswagen і BMW прискорюють запуск нових електричних моделей.
За підсумками грудня загальні продажі автомобілів у ЄС, Великій Британії та країнах ЄАВТ зросли на 7,6% – до 1,2 млн одиниць, а за весь 2025 рік ринок досяг 13,3 млн авто, що є найвищим показником за останні п’ять років, хоча він усе ще не дотягує до допандемічного рівня. У самому ЄС продажі в грудні збільшилися на 5,8% – майже до 1 млн автомобілів.
Реєстрації електромобілів у грудні зросли на 51%, плагін-гібридів – на 36,7%, а звичайних гібридів – на 5,8%. Сукупно ці категорії забезпечили 67% усіх нових реєстрацій у блоці.
Попри відмову Євросоюзу від минулих планів заборони на продаж автомобілів із ДВЗ з 2035 року, експерти очікують подальшого зростання частки електрокарів. За словами генерального секретаря E-Mobility Europe Кріса Герона, європейські бренди вже адаптуються, виводячи на ринок доступніші електромобілі, а національні уряди впроваджують нові програми стимулювання попиту.
Український ринок електромобілів зріс удвічі за рік

Україна отримала першу партію генераторів з ЄС

На Київщину надійшла перша партія аварійних генераторів, переданих Європейським Союзом у межах Механізму цивільного захисту. Про це повідомляє Укрінформ у вівторок, 27 січня.

Загалом Україна отримає 447 генераторів, які розподілять між Києвом, Кропивницьким та прифронтовими громадами.

Другу партію розподілять по прифронтових громадах.
“Загалом Механізм цивільного захисту ЄС надав понад 10 000 генераторів від початку повномасштабного вторгнення. Ми дуже раді цим генераторам, але це лише маленька частина того, що ЄС надає Україні”, – зазначила посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення ЄС допоміг Україні на 190 млрд євро.
Своєю чергою, заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк подякувала за допомогу Україні і наголосила, що влада намагається приділяти увагу великим містам, як Дніпро та Київ.
“Столиця отримає ще два великих генератори. Вони ще в дорозі. Сподіваємося, що наші польські колеги швидко вирішать проблеми з митною системою, яка, на жаль, не витримала морозів”, – прокоментувала вона.
Український Червоний Хрест займався доставкою генераторів і, за потреби, допомагав їх встановлювати.
Напередодні цієї зими Європейська комісія також завершила релокацію повноцінної теплової електростанції, подарованої Литвою. Це стало найбільшою скоординованою логістичною операцією в історії Механізму цивільного захисту ЄС та дозволило відновити критичні потужності української енергосистеми.

Загалом з початку повномасштабної агресії Європейська комісія спрямувала понад 1,2 млрд євро гуманітарної допомоги та доправила понад 160 тисяч тонн допомоги через Механізм цивільного захисту ЄС. Окрім цього, щонайменше 3 млрд євро було надано на забезпечення енергетичної безпеки України. Перед цією зимою ЄС також мобілізував 927 млн євро для екстрених закупівель газу, а експортні потужності електроенергії з ЄС до України працюють на максимальному рівні.

ЄС розширює свою супутникову систему, щоб у 2027 році “охопити” всю Землю

Євросоюз працює над забезпеченням ліпшої автономії в розвитку космосу, зокрема в галузі оборони. Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на 18-й Європейській космічній конференції в Брюсселі у вівторок, 27 січня, повідомляє Укрінформ.
“На тому тижні ми почали дуже важливі операції в межах системи Урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) Космічної програми Європейського Союзу, пов’язані з розробкою супутникової системи IRIS². Це означає, що всі члени тепер можуть мати доступ до суверенного супутникового зв’язку – військового та урядового, безпечного та зашифрованого, побудованого в Європі та експлуатованого в Європі під європейським контролем”, – сказав Кубілюс.
Це перший крок до космічної автономії, і в 2027 році ЄС буде готовий розширити покриття та пропускну здатність супутникової системи, щоб мати змогу охопити весь світ.
Європейський комісар зазначив, що Govsatcom передбачає використання вже наявних національних супутникових можливостей, а саме восьми супутників, якими володіють п’ять країн. Багатоорбітальна група супутників для Інтернету IRIS², який розробляється паралельно, запрацює у 2029 році.
Незабаром Європейська комісія звітуватиме про програму Європейський космічний щит на наступні кілька років.
Кубілюс високо оцінив збільшення фінансування космічних програм окремими державами-членами, включаючи Німеччину, проте визнав, що ЄС водночас стикається з проблемою забезпечення економічної ефективності військових витрат, зокрема на космос, на рівні ЄС.
Як відомо, Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme)
Польща готується до запуску свого першого військового супутника SAR

В ЄС готують повну відмову від ядерного палива РФ

Європейська комісія працює над повною забороною імпорту ядерного палива з Росії в країни Європейського Союзу. Про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.
Стосовно питань ядерної енергетики та ядерного палива – це складне питання, але Єврокомісія готує рішення для членів ЄС, зазначила вона.
“Що стосується ядерної енергетики та ядерних продуктів, то ми говорили, що це складніше питання для опрацювання, але воно перебуває на стадії підготовки. Я не можу назвати строки, але, маю надію, ми зможемо уявити це в належний час”, – запевнила вона.
У планах Єврокомісії – довести до кінця реалізацію політики RePowerEU, зазначила Ітконен.
Мета цієї політики – вивести з ринку Євросоюзу геть усю російську енергетику, зокрема й ядерну.
Як відомо, в листопаді 2025 року Вашингтон вилучив із санкційного списку проєкт енергоблоків АЕС Пакш-2 в Угорщині, які будує російська державна корпорація Росатом.
США дозволили РФ добудувати АЕС в Угорщині

ЄС планує цілковиту заборону ядерного палива з РФ

Європейська комісія готує рішення щодо цілковитої заборони імпорту ядерного палива з Росії до країн Європейського Союзу в межах реалізації політики RePowerEU. Про це заявила офіційна представниця Єврокомісії Ана-Каїса Ітконен, передає РБК-Україна.
“Що стосується ядерної енергетики та ядерних продуктів, то ми говорили, що це складніше питання для опрацювання, але воно перебуває на стадії підготовки. Я не можу назвати терміни, але, сподіваюся, ми зможемо уявити це у належний час”, – зазначила вона.
Водночас Ітконен наголосила, що у планах Єврокомісії – довести до завершення реалізацію політики RePowerEU, мета якої – повністю вивести з ринку Євросоюзу абсолютно усю російську енергетику, зокрема ядерну.

ЄС та Індія уклали історичну угоду про вільну торгівлю

Європейський Союз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі. Про це повідомила пресслужба ЄС у вівторок, 27 січня. ЄС та Індія щорічно торгують товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро, забезпечуючи близько 800 000 робочих місць у ЄС. Очікується, що ця угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року за рахунок скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, які експортуються з ЄС до Індії. Загалом зниження тарифів дозволить заощадити близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейську продукцію. “Сьогодні ЄС та Індія творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі з населенням 2 мільярди людей, і обидві сторони отримають економічну вигоду. Ми дали світові зрозуміти, що співпраця, заснована на правилах, як і раніше, приносить відмінні результати”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Свою чергою прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що люди у всьому світі називають цю угоду “матір’ю всіх угод”. “Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 млрд людей в Індії та мільйонів людей у ​​Європі”, – сказав він.
В ЄС зазначили, що від договору насамперед отримають вигоду сільське господарство, автомобілебудування та сфера послуг. Так, мита на автомобілі з ЄС поступово знижуватимуться зі 110% до 10%, а на автозапчастини вони будуть повністю скасовані через п’ять-десять років. Тарифи від 44% на техніку, 22% на хімічні речовини та 11% на фармацевтичні препарати також будуть переважно скасовані. Мита на вина з Євросоюзу знизяться зі 150% до 75%, тарифи на оливкову олію – з 45% до 0%. Також повністю скасують індійські мита на перероблені продукти, такі як макарони та шоколад. Угода також надасть компаніям із ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, в т.ч. ключових секторів, таких як фінансові послуги та морський транспорт.

Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п’яти до шести місяців.

Роботу над угодою ЄС та Індія розпочали у 2007 році. Переговори неодноразово заходили в глухий кут і припинилися в 2013 році. У 2022 році дискусія відновилася.

У Франції не згодні з Рютте щодо автономної оборони ЄС

У Франції не погодилися із заявою Марка Рютте, що Європа не зможе забезпечити свою безпеку без участі США. Зокрема, глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що європейці здатні і зобов’язані самі нести відповідальність за свою безпеку, наголосивши, що навіть Сполучені Штати підтримують цю позицію. Про це він написав на платформі Х.

“Ні, дорогий Марку Рютте. Європейці можуть і повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку. Із цим згодні навіть США. Це європейський стовп НАТО”, – написав Жан-Ноель Барро.

Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.

Рютте оцінив територіальні переговори щодо України

Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.