Супутники – Антикор

РФ запустила в космос ракету Союз із військовими супутниками

У ніч на 17 квітня з військового космодрому “Плесецьк” в Архангельській області Росія запустила ракету-носій “Союз-2.1б” із супутниками військового призначення. Інформацію про це близько 03:00 оприлюднило видання Интерфакс із посиланням на Міністерство оборони РФ.

За даними російського оборонного відомства, запуск здійснив бойовий розрахунок космічних військ Повітряно-космічних сил. Ракета була запущена в інтересах російського Міністерства оборони і взята на супровід засобами наземного вимірювального комплексу космодрому, а старт відбувся у “штатному режимі”.

Попередній аналогічний запуск Росія провела 3 квітня, також із космодрому “Плесецьк”. Тоді було запущено ракету “Союз-2.1а”, яка вивела на орбіту військовий супутник, про що повідомляли російські пропагандистські ЗМІ.

24 березня з’явилася інформація від Defence Express щодо запуску ракетою “Союз-2.1б” першої партії з 16 супутників угрупування “Рассвет”. Це угрупування покликане створити супутникову мережу зв’язку, яка могла б слугувати потенційним аналогом Starlink, до доступу якого росіяни втратили можливість.

ЗСУ спалили новий супутниковий термінал РФ

Amazon оголосила дату запуску свого конкурента Starlink

Генеральний директор Amazon Енді Джессі заявив, що супутниковий інтернет-сервіс Leo, раніше відомий як Project Kuiper, планують запустити в середині 2026 року, повідомляє The Verge.
Проєкт Leo розглядається як прямий конкурент системи Starlink від SpaceX. Однак на відміну від компанії Ілона Маска, Amazon поки не має власних ракет для регулярного виведення супутників на орбіту. Тому компанія змушена співпрацювати з партнерами, включно з тією ж SpaceX, доки не буде готова багаторазова ракета New Glenn, яку розробляє компанія Blue Origin.
Наразі Amazon отримала дозвіл від Федеральна комісія зі зв’язку США на розгортання 3236 супутників, але вивела на орбіту лише 241. Це значно відстає від плану – до липня 2026 року компанія мала запустити щонайменше половину угруповання. Через це Amazon вже звернулася до регулятора з проханням продовжити терміни.
Для порівняння, супутникова мережа Starlink уже налічує понад 10 тисяч апаратів.
Попри це, в Amazon впевнені, що Leo зможе запропонувати користувачам вищу швидкість і нижчу вартість. Додатковою перевагою стане глибока інтеграція з хмарною платформою Amazon Web Services, що відкриє нові можливості для бізнесу та державних структур – зокрема у сфері обробки даних та штучного інтелекту.

Старий супутник NASA неконтрольовано впав на Землю з орбіти

Старий науковий супутник Van Allen Probe A, що належав NASA, здійснив неконтрольоване входження в атмосферу Землі та впав у районі Тихого океану, повідомляє AP. За даними Космічних сил США, апарат увійшов у атмосферу на захід від Галапагоських островів.
Супутник важив близько 600 кг, і в NASA припускали, що частина його конструкції може пережити вхід у атмосферу, хоча більшість елементів згоріли під час падіння. За оцінками агентства, ризик травмування людей унаслідок падіння уламків становив приблизно 1 до 4200.
Апарат був одним із двох супутників місії Van Allen Probes. Його “близнюк” – Van Allen Probe B – все ще перебуває на орбіті Землі, але вже не функціонує.
Обидва супутники запустили у 2012 році для дослідження радіаційних поясів Землі. Космічні апарати протягом семи років вивчали ці області підвищеної радіації, після чого завершили роботу.
Коли у 2019 році супутники вичерпали паливо, вчені прогнозували, що вони залишатимуться на орбіті приблизно до 2034 року. Проте сильна сонячна активність останніх років прискорила зниження орбіти першого апарата.
Другий супутник місії, Van Allen Probe B, за попередніми оцінками, може залишатися на орбіті щонайменше до 2030 року.
Нідерландський науковець Марко Ленгброк зазначив, що прогнозування точного місця та часу входження космічних апаратів у атмосферу завжди складне завдання, а у випадку цього супутника ситуацію ускладнювала його витягнута та нестабільна орбіта.

Стало відомо, чому місія NASA з пошуку води на місяці провалилася

Місячна місія NASA під назвою Lunar Trailblazer завершилася провалом практично одразу після старту, повідомляє Gizmodo. Супутник вартістю $72 млн, покликаний картографувати воду на поверхні Місяця, вийшов з ладу вже в перший день польоту.
Lunar Trailblazer стартував у лютому 2025 року з космодрому Kennedy Space Center у межах місії IM-2 компанії Intuitive Machines на ракеті Falcon 9 від SpaceX. Відокремлення від ракети відбулося штатно, і спочатку зв’язок із апаратом встановили. Однак уже наступного дня контакт зник.
Після інциденту агентство створило спеціальну комісію з розслідування. Згідно з її звітом, отриманим журналістами через запит на підставі закону про свободу інформації, програмне забезпечення, яке мало орієнтувати сонячні батареї апарата на Сонце, розгорнуло їх на 180 градусів у протилежний бік.
У результаті супутник перейшов у “холодний режим” із мінімальним енергоспоживанням і втратою контролю орієнтації. Зв’язок із наземними службами було повністю втрачено, а численні помилкові автоматичні дії системи керування несправностями лише погіршили ситуацію. У звіті зазначається, що окремі проблеми могли бути усунені, однак їхня комбінація стала фатальною.
Спроби відновити керування тривали кілька місяців, але в липні від них відмовилися. Офіційно місію закрили в серпні, визнавши, що без двостороннього зв’язку неможливо ані діагностувати проблему, ані утримувати супутник на запланованій траєкторії.
Розробником апарата виступила компанія Lockheed Martin, яку NASA обрало ще у 2020 році. У звіті зазначається, що перед запуском не було проведено повноцінного наскрізного тестування фазування сонячних панелей. Така перевірка могла б виявити помилку в програмному коді ще до старту та запобігти одній з ключових аномалій.
Lunar Trailblazer належав до недорогих місій класу D, для яких характерний підвищений рівень ризику в обмін на зниження вартості.
Попри провал, отримані під час розслідування висновки можуть стати критично важливими для майбутніх місячних програм, зокрема для ініціатив, пов’язаних із довгостроковою присутністю людини на Місяці. У Lockheed Martin заявили, що вже врахували отримані уроки для вдосконалення архітектури малих супутників.

Європа запустила найпотужнішу ракету Ariane 6 із супутниками Amazon

European Space Agency у четвер запустило найпотужнішу версію ракети Ariane 6 для виведення на орбіту чергової партії супутників Amazon у межах розгортання мережі інтернет-зв’язку. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 13 лютого.

Ракета-носій із чотирма прискорювачами стартувала з космодрому у Французькій Гвіані близько 13:45 за місцевим часом. Вона доправила на низьку навколоземну орбіту 32 супутники компанії Amazon.com Inc., які стануть частиною її супутникового угруповання для надання інтернет-послуг.

Цей запуск став першим із 18, заброньованих на європейській ракеті для підтримки розгортання мережі Amazon, що конкуруватиме із системою SpaceX Starlink. Amazon планує створити систему з понад 3 200 супутників.

Ariane 6 розроблена компанією ArianeGroup – спільним підприємством Airbus і Safran – та є ключовим елементом космічних амбіцій Європи.

Місія 12 лютого стала першим запуском варіанту Ariane 64, здатного виводити понад 20 тонн корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту – це вдвічі більше, ніж у версії Ariane 62, яка використовувалася раніше.

Під час дебютного запуску Ariane 6 у 2024 році сталася технічна несправність, через яку відключився допоміжний енергоблок. Водночас наступні чотири місії у 2025 році пройшли успішно.

Нагадаємо, Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) схвалила запит Amazon на розгортання 4 500 супутників, розширивши заплановане угруповання компанії, котра прагне конкурувати зі SpaceX Ілона Маска.

Росія з другої спроби запустила ракету Протон-М з Байконура

Російська ракета-носій Протон-М стартувала з космодрому Байконур у Казахстані. Про це повідомив Роскосмос у четвер, 12 лютого.
Стверджується, що на борту перебував гідрометеорологічний супутник Електро-Л. Наразі він вже виведений на проміжну орбіту розгінним блоком ДМ-03.
Космічний апарат вагою у понад 2 тонни буде розміщений на геостаціонарній орбіті в 35 786 км від Землі. Цієї точки він досягне майже через 7 сім годин після старту. Гарантійний термін служби супутника – 10 років.
Відомо, що запуск Протона-М спочатку був запланований на 15 грудня 2025 року. Але тоді в Роскосмосі заявили про перенесення старту для усунення “недоліків” у розгінному блоці.

Німеччина першою в Європі готує систему відстежування балістики – ЗМІ

Німеччина планує “створити ядро супутникової системи” длоя виявлення балістичних ракет. Про це заявив командувач космічними силами Бундесверу генерал-майор Міхаель Траут в інтерв’ю для Financial Times.
За його словами, це дозволить Європі більше покладатися на власні можливості та менше залежати від Сполучених Штатів.
Розробка російської балістичної ракети Орєшнік, яка вже двічі була застосована проти цілей в Україні, а також ворожа стосовно Європи політика Дональда Трампа роблять завдання створення нею власної супутникової системи нагальною потребою, пвідкреслив Траут.
Берлін торік оголосив, що виділить 35 млрд євро до 2030 року на розвиток військово-космічних технологій.
Німецька система раннього виявлення ракетних запусків стане першою у Європі, але, “звичайно, її буде відкрито для європейської співпраці”, додав генерал.
Європейське космічне агентство (ESA) веде переговори щодо участі у програмі.
Нині Європа покладається на загальну космічну систему попередження, яку США надають у рамках НАТО для виявлення таких загроз, як ракети далекого радіусу дії.

ЄС розширює свою супутникову систему, щоб у 2027 році “охопити” всю Землю

Євросоюз працює над забезпеченням ліпшої автономії в розвитку космосу, зокрема в галузі оборони. Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на 18-й Європейській космічній конференції в Брюсселі у вівторок, 27 січня, повідомляє Укрінформ.
“На тому тижні ми почали дуже важливі операції в межах системи Урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) Космічної програми Європейського Союзу, пов’язані з розробкою супутникової системи IRIS². Це означає, що всі члени тепер можуть мати доступ до суверенного супутникового зв’язку – військового та урядового, безпечного та зашифрованого, побудованого в Європі та експлуатованого в Європі під європейським контролем”, – сказав Кубілюс.
Це перший крок до космічної автономії, і в 2027 році ЄС буде готовий розширити покриття та пропускну здатність супутникової системи, щоб мати змогу охопити весь світ.
Європейський комісар зазначив, що Govsatcom передбачає використання вже наявних національних супутникових можливостей, а саме восьми супутників, якими володіють п’ять країн. Багатоорбітальна група супутників для Інтернету IRIS², який розробляється паралельно, запрацює у 2029 році.
Незабаром Європейська комісія звітуватиме про програму Європейський космічний щит на наступні кілька років.
Кубілюс високо оцінив збільшення фінансування космічних програм окремими державами-членами, включаючи Німеччину, проте визнав, що ЄС водночас стикається з проблемою забезпечення економічної ефективності військових витрат, зокрема на космос, на рівні ЄС.
Як відомо, Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme)
Польща готується до запуску свого першого військового супутника SAR

SpaceX запустила перші супутники Starlink в новому році

Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 29 міні-супутників для поповнення орбітального угрупування глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink. Про це повідомила компанія-розробник SpaceX у неділю, 4 січня.
“Виведення 29 супутників Starlink підтверджено”, – йдеться у повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40 стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 01:48 за часом Східного узбережжя США (08:48 за Києвом). Приблизно через годину супутники відокремились від другого ступеня носія і вийшли на орбіту.
У межах запуску з Флориди перша багаторазова ступінь ракети-носія, яка використовувалась вперше, після відділення здійснила керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон Just Read the Instructions в Атлантиці.

Liftoff! pic.twitter.com/ufhtfumScw — SpaceX (@SpaceX) January 3, 2026

Falcon 9 has landed at Landing Zone 4 pic.twitter.com/JfFVMnSev9 — SpaceX (@SpaceX) January 3, 2026 Як відомо, з травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX Ілона Маска запустила вже понад 10,8 тисяч таких супутників. Частина вийшла з ладу чи зійшла з орбіти. Понад 9,4 тис. апаратів перебувають на орбіті у робочому стані. Вони забезпечують мешканців Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється у $10 млрд.
РФ готує космічну зброю для атаки на Starlink – розвідка НАТО

Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені

Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.