У понеділок, 30 березня, на Сонці стався потужний спалах магнітудою X1.4, що призвів до перебоїв у радіозв’язку на Землі. Про це повідомляє Space.com.
За даними NOAA Space Weather Prediction Center, пік сонячного спалаху був зафіксований о 06:19 за київським часом.
Унаслідок цього явища значно погіршилася якість високочастотних радіосигналів на освітленій Сонцем стороні Землі. Найбільше вплив відчули регіони Південно-Східної Азії та Австралії.
Крім того, спалах супроводжувався корональним викидом маси – потужним викидом плазми та магнітного поля у космос. Фахівці попереджають, що подальша сонячна активність може мати додатковий вплив на Землю найближчими днями.
Зокрема, це викликає занепокоєння щодо підготовки до запуску місії Artemis II від NASA. Вона має стати першою пілотованою місією на орбіту Місяця з часів Apollo.
Старт місії Artemis 2 наразі заплановано на ніч проти 2 квітня за київським часом. Фахівці продовжують стежити за ситуацією на Сонці, аби оцінити можливі ризики для запуску.
Позначка: Сонце
На Землі почалась перша тривала магнітна буря весни
З ночі на Землі реєструється сильна планетарна магнітна буря. Про це повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН в суботу, 14 березня.
“Подія пов’язана з різким підвищенням швидкості сонячного вітру на околицях Землі, яке, у свою чергу, викликане корональною діркою на Сонці. Буря на рідкість стабільна”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що швидкість сонячного вітру на даний момент становить близько 700 км/с проти звичайних 300-400 км/с, тобто підвищена в два рази і ознак спаду не показує.
“З цієї причини геомагнітні обурення продовжуватимуться (вони, втім, спочатку прогнозувалися на 2-3 доби), хоча наразі є ознаки перерви. Можливо, найближчим часом буде тимчасова стабілізація обстановки”, – прогнозують вчені.
Бурі цього рівня здатні впливати на енергетичні системи та поширення радіохвиль на високих широтах. У середніх та південних широтах вплив є слабким. Це вже друга магнітна буря березня, але перша значна.
“Загалом у 2026 році зареєстровано вже 17 днів з магнітними бурями (23%). Минулого року, який відзначався як найбільш геомагнітно активний за десятиліття, таких подій було 19 %. Іншими словами, поки що рік йде за рекордним графіком”, – резюмували в лабораторії.
Раніше в суботу тало відомо, що вперше за останні тижні на Сонці зафіксовано сильний спалах М-класу. За даними вчених, тривалість спалаху склала 20 хвилин.
А на початку березня на Сонці стався викид гігантського протуберанця. Його розмір сягнув близько мільйона кілометрів.
Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені
На Сонці стався сильний спалах
Вперше за останні тижні на Сонці зафіксовано сильний спалах. Про це напередодні повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН.
“Надійшла інформація про зареєстрований спалах M-класу на Сонці”, – йдеться в повідомленні.
За даними вчених, тривалість спалаху склала 20 хвилин.
“Подія сталася на тлі глибокого провалу активності, що триває вже майже місяць, і становить інтерес, головним чином, саме цим. Останній раз спалах цього класу був зареєстрований 25 лютого”, – заявили в лабораторії.
За її даними, розташування центру спалаху виключає вплив на Землю.
“Майже, напевно, вибух є одиничним і відносно випадковим”, – вважають вчені і додали, що до Землі прийшли перші потоки плазми, пов’язані з корональною дірою та вже спостерігаються слабкі збурення.
Сонячні спалахи діляться п’ять категорій залежно від інтенсивності рентгенівського випромінювання: А, У, З, М і Х. Спалахи класу М відносяться до сильних, можуть викликати радіоперешкоди на Землі і можливі геомагнітні бурі.
Нагадаємо, в лютому на Сонці несподівано зникли всі плями. Різке падіння сонячної активності, особливо після винятково бурхливого початку року, стало несподіваним для вчених. А на початку березня на Сонці стався викид гігантського протуберанця. Його розмір сягнув близько мільйона кілометрів.
Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені
На Сонці стався викид гігантського протуберанця
Викид гігантського протуберанця стався на Сонці у вівторок. Про це напередодні повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН.
“На Сонці зареєстровано відрив гігантського протуберанця, викинутого у напрямку північного полюса зірки. Виміряні розміри плазмової структури поблизу Сонця склали близько мільйона кілометрів. Це втричі більше, ніж відстань від Землі до Місяця”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що такі великі сонячні протуберанці є одним із найнебезпечніших проявів космічної погоди, проте прямі влучення таких структур по якійсь з планет рідкісні.
“В даному випадку об’єкт… явно полетів із Сонця майже вертикально вгору, перпендикулярно до площини планет. Жодного впливу ні на Землю, ні на будь-яку іншу планету за такої траєкторії подію надати не зможе.Ніякого впливу ні на Землю, ні на будь-яку іншу планету за такої траєкторії подія надати не зможе”, – заявили вчені.
На Сонці несподівано зникли всі плями
Жодної, навіть найменшої плями не спостерігається в даний момент на зверненій до Землі стороні Сонця. Про це повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН в неділю, 22 лютого.
“Зірка є ідеальним диском без будь-яких особливостей”, – йдеться в повідомленні.
За даними вчених, востаннє Сонце без жодної плями можна було побачити 11 грудня 2021 року.
Фахівці зазначають, що “повне зникнення плям відбувається лише у стані вкрай низької активності, зазвичай, у роки сонячного мінімуму”.
“Вчора нульового значення, вперше з 2024 року, досягнув і індекс спалахової активності”, – інформує лабораторія.
Вчені нагадали, що плями є практично невід’ємною частиною поверхні Сонця і пов’язані з наявністю у нього магнітного поля – темні ділянки поверхні утворюються у місцях найвищої концентрації магнітного потоку. Оскільки енергія для сонячних спалахів черпається з магнітних полів, то кількість і площа плям корелюють з рівнем сонячної активності. Наразі Сонце є ідеальним диком. Фото: XRAS В історії відомі тривалі (на кілька десятиліть) періоди різкого зниження кількості плям на Сонці. Найвідомішим з них є так званий мінімум Маундера, який тривав з 1645 по 1715 рік і збігся з найхолоднішою фазою Малого льодовикового періоду – тривалою епохою аномально холодних та суворих зим у Європі та Північній Америці.
У поточній ситуації на Сонці (всього через 1,5 року після проходження максимуму циклу) депресія активності, що спостерігається, не може бути тривалою і повинна через деякий час закінчитися. Водночас різке падіння сонячної активності на дно, особливо після винятково бурхливого початку року, стало несподіваним.
На Сонці сталась найбільша магнітна буря за понад 20 років
На Сонці відбулася масштабна сонячна магнітна буря, яка спричинила полярне сяйво у небі над деякими регіонами світу. Полярне сяйво можна було побачити у Канаді, США, Європі, включаючи Німеччину, Швейцарію та Україну. Ця буря була найсильнішою за останні двадцять років і була наслідком викиду заряджених частинок з Сонця. Експерти з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США зауважили, що подібна буря є рідкісним явищем. Геомагнітна буря може порушити магнітне поле Землі та викликати проблеми з електрикою. Такі явища можуть також вплинути на роботу супутників у космосі.
Землю накрила потужна магнітна буря: коли вона ослабне
На Землі триває потужна магнітна буря, спричинена підвищеною сонячною активністю. Космічний шторм уже досяг пікових показників і поступово йде на спад.
За даними сервісу Meteoagent, найвищий рівень геомагнітної активності зафіксували 17-18 грудня. Саме в ці дні показники були максимальними та могли впливати на самопочуття людей і роботу техніки.
Починаючи з 19-20 грудня, активність поступово знижується. Очікується, що буря перейде у помірну або низьку фазу, хоча її відлуння ще може відчуватися протягом кількох днів.
Фахівці радять у період підвищеної геомагнітної активності більше відпочивати, уникати перевантажень і стежити за самопочуттям.
У період магнітних бур спостерігаються такі симптоми:
Що робити для кращого самопочуття під час магнітних бур:
Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені
Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.
Потужний спалах на Сонці: NASA врятувало на МКС російських астронавтів
NASA довелося рятувати російських астронавтів на міжнародній космічній станції (МКС), через потужний спалах на Сонці, що стався в ніч на 12 листопада. Про це повідомляє Space.
Найпотужніший спалах класу Х5.1, стався на Сонці в ніч з 11 на 12 листопада. Він супроводжувався викидом плазми.
Сонячні частинки, які досягли Землі, врізалася в магнітне поле нашої планети, а також частково проникли в верхні шари атмосфери.
Центр управління МКС, який розташований у Г’юстоні (США) через потужну сонячну бурю доручив трьом російським учасникам МКС переміститися в більш захищений лабораторний модуль орбітальної станції.
Екіпаж МКС, який складається не тільки з росіян, дістав список місць, яких слід уникати під час сильної активності на Сонці.
Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше
Яскравість міжзоряної комети 3I/ATLAS, що наблизилася до Сонця, зростає значно швидше, ніж очікували дослідники. Як повідомляє Science Alert, протягом останнього місяця небесне тіло перебувало майже за Сонцем, тому спостереження велися лише за допомогою космічних апаратів.
Астрономи Кіченг Чжан із обсерваторії Ловелла (Аризона) та Карл Баттамс із Дослідницької лабораторії ВМС США зафіксували різкі зміни у зовнішньому вигляді комети, використовуючи дані з місій STEREO-A, SOHO та GOES-19.
Від середини вересня до кінця жовтня, коли 3I/ATLAS скоротила відстань до Сонця з 2 до 1,36 астрономічних одиниць, її яскравість різко зросла. Це – удвічі швидше, ніж у більшості комет, що може свідчити про незвичайні процеси на поверхні небесного тіла.
Дослідники також помітили, що комета виглядає синішою, ніж сонячне світло, що вказує на активне випромінювання газів -можливо, ціаногену або аміаку. Раніше ж пил на її поверхні мав червонуватий відтінок.
Комета пройшла перигелій -найближчу точку до Сонця -29 жовтня, і тепер повертається до темного неба, тож її можна буде спостерігати з Землі у листопаді та грудні навіть за допомогою аматорських телескопів.
Причина такої стрімкої зміни яскравості залишається загадкою. Астрономи припускають, що поведінка комети може бути пов’язана з її хімічним складом або особливостями руху крізь міжзоряний простір.