Сільське господарство

В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ

Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.

Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу

Білорусь продає крадене українське зерно, видаючи його за “своє” – ЦПД

Білорусь разом з Росією бере активну участь у незаконному вивезенні сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій України в обхід міжнародних санкцій. У 2025 році звідти було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України на своєму Telegram-каналі.
“За даними розслідувань обʼєднання колишніх працівників силових структур Білорусі BELPOL, компанії, пов’язані з ексочільником МВС Білорусі В. Наумовим, активно вивозять ріпак та соняшник з тимчасово окупованих територій України.
На білоруських підприємствах крадену сировину змішують з місцевою, легалізуючи її під брендом “Зроблено в Білорусі”, – йдеться у повідомленні.
Подібні схеми існують через відсутність у санкціях прямої заборони на імпорт збіжжя з Білорусі.
“Купуючи “білоруське” насіння, споживачі опосередковано фінансують режим Лукашенка та війну проти України”, – додали у Центрі.

Українські заводи виробили 880 тисяч тонн цукру

У 26 цукрових заводах, які є членами Національної асоціації цукровиків в Україні, вироблено 880 тисяч тонн цукру, що на 100 тисяч тонн менше, ніж у минулому році. Цю інформацію оприлюднила пресслужба Укрцукору 12 листопада. Цукровий вихід становить 14,81%, що на 0,72% вище, ніж минулого сезону. У Вінницькій області, де діє шість заводів, вироблено найбільше цукру – 196 тисяч тонн. У цьому році буряки мають вищу цукристість при обробці, що сприяє підвищенню виробництва цукру.

Посівна-2025: озимими засіяли 94,5% запланованих полів

За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на 11 листопада українські фермери вже засіяли 6194,5 тисячі гектарів озимих культур, що становить 94,5% від прогнозованих площ. Озима пшениця, ячмінь та жито посіяно на великих площах, особливо в Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Сільгоспвиробники вже завершили посів озимого ріпаку на площі понад 1 мільйон гектарів, з найбільшими площами в Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях. Також повідомляється, що в жовтні українська агропродукція експортувалася в кількості 4,5 мільйона тонн, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. У той же час виробництво гречки в Україні скоротилося на 15%.

Україна наростила експорт агропродукції

У жовтні Україна експортувала 4,5 мільйона тонн агропродукції, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. Зростання експорту в цьому місяці пов’язане з прискоренням збирання врожаю, так як через погодні умови цього року було розтягнуто час збирання врожаю сої, соняшнику та кукурудзи. Особливий приріст в експорті продемонстрували олійні культури та продукти їх переробки. Найбільшими покупцями української кукурудзи у жовтні були країни Європейського Союзу, Азії та Африки. Серед них Італія, Туреччина та Корея були найбільшими імпортерами. Усього з початку 2025/26 МР Україна експортувала 1,9 мільйона тонн кукурудзи, з яких більше половини припало на ринок Європейського Союзу.

Україна скоротила виробництво гречки на 15%

Врожай гречки в Україні цьогоріч на 15% нижчий, ніж роком раніше. Про це заявив директор спілки Борошномели України Родіон Рибчинський на форумі Agro2Food Profit у Києві, передає Інтерфакс-Україна в середу, 29 жовтня.

“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він, пояснивши, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти.

Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.

“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив він.

Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки та закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.

У сезоні-2025 аграрії України скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.

Аграрії завершили збір пшениці в Україні

Збирання пшениці, ячменю, гороху та інших зернових культур завершено в Україні. За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, станом на 26 вересня 2025 року зібрано 30 423 тис. тонн зернових на площі 7 213,8 тис. га. Найбільший обсяг зернових зібрали в Одеській області, а також на Вінниччині, в Кіровоградській та Хмельницькій областях. Також вже зібрано ріпак, сою, соняшник та цукрові буряки.

Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових

Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що з початку 2025/2026 маркетингового року Україна вивезла за кордон 5,028 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур. Зокрема, було експортовано 3,42 мільйонів тонн пшениці, 685 тисяч тонн ячменю та 890 тисяч тонн кукурудзи. Поставок жита поки що не було. Також Україна поставила за кордон 11,3 тисяч тонн борошна, що менше, ніж у аналогічний період минулого маркетингового року.

В Україні запровадили режим боротьби з сараною

У Запорізькій та Херсонській областях діє особливий режим захисту рослин через поширення перелітної та єгипетської сарани. Вживаються заходи з локалізації шкідника. Одеська та Дніпропетровська області посилили моніторинг, втрат посівів наразі не зафіксовано. Про це інформує Держпродспоживслужба у середу, 23 липня.
Запорізька область. 15 липня Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області запроваджено особливий режим захисту рослин на площі 21 600 га – до повної ліквідації вогнищ саранових.
Для координації дій при селищній раді створено Координаційний штаб з боротьби із сарановими, до складу якого увійшли представники місцевої влади, аграрного сектору, Держпродспоживслужби, ДСНС та інших залучених служб.
Основне джерело живлення сарани – очерет і дикорослі трави. Промислові посіви наразі не зазнали суттєвих втрат.
Тривають активні роботи з локалізації шкідника, зокрема обробляються території несільськогосподарського призначення.
Херсонська область. З 23 червня запроваджено особливий режим захисту рослин. Відразу проведено заходи з локалізації та ліквідації осередків саранових на площі 297 га, з яких 27 га – під посівами соняшнику.
Результати фітосанітарних обстежень свідчать про відсутність сарани на оброблених територіях. Чисельність шкідника знаходиться в межах економічного порогу шкодочинності.
Фітосанітарний моніторинг у регіоні триває. Розглядається питання про зняття особливого режиму захисту рослин.
Одеська область. У зв’язку з поширенням саранових у південних районах Республіки Молдова посилено моніторинг на території Одещини.
На початку липня в Болградському районі Одеської області зафіксовано міграцію саранових, зокрема на полях, де вже зібрано врожай ріпаку, пшениці, ячменю.
Відразу проведено обробки стерні дозволеними в Україні інсектицидами відповідно до “Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, з дотриманням регламентів їх застосування.
Втім поки особливий режим захисту рослин не запроваджувався у зв’язку з неперевищенням порогу чисельності саранових.
Дніпропетровська область. Отримано повідомлення про наявність саранових – проводиться обстеження відповідних територій.
У відомстві закликали уразі виявлення осередків перелітної сарани негайно повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби та вжити заходів щодо обробки посівів і угідь інсектицидами, дозволених до використання в Україні.
Раніше соцмережі повідомляли, що сарана атакувала один із районів РФ. У місцевій адміністрації сказали, що знищити шкідника цілком неможливо, бо вогнище містилося на городах у плавневій зоні, де обробку заборонено.
Злісні вегетаріанці: на Херсонщині виявили нашестя сарани

ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ

Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до Європи без мит. Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною охоплює 40 товарів і має бути затверджена державами-членами ЄС. Внаслідок цих змін, Україна може зберігати високий рівень експорту до Європи, але за оцінками НБУ, країна може втратити певну суму грошей через відновлення квот на агропродукцію.