Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Індія купує російську нафту з рекордним дисконтом – ЗМІ

    Партиї російської нафти Urals з постачанням до індійських портів у лютому продавалися зі знижками до еталонного Brent, одними з найбільших з 2022 року на тлі посилення західних санкцій. Про це повідомили два джерела у галузі агентству Reuters.

    За їхньою оцінкою, лютневі партії Urals з доставкою до індійських портів були реалізовані з дисконтом $10 за барель до Brent – знижка зросла на $3-5 за барель порівняно з рівнем осені минулого року і близька до максимального історичного рівня.

    Наприкінці 2025 року США запровадили жорсткі санкції проти російського енергетичного сектора, поширивши їх на провідні нафтові компанії – Лукойл та Роснефть, а також встановили додаткове 25% мито на імпорт індійських товарів.

    За минулі два місяці Індія скоротила закупівлі Urals, тоді як Китай стрімко нарощує імпорт російської нафти.

    Один із трейдерів зазначив, що значні знижки на сорт можуть привабити індійські нафтопереробні заводи, проте наголосив, що Індія шукає альтернативу Urals через тиск Заходу.

    Indian Oil Corp, найбільший нафтопереробник країни, закупив близько 7 млн барелів не російської нафти для завантаження своїх НПЗ у березні, включно з партіями від бразильської Petrobras, щоб замінити сировину з РФ, повідомили джерела.

    З 2023 року Urals став основним сортом нафти для індійських НПЗ після того, як Москва переорієнтувала потоки в Азію через заборону на імпорт російських енергоресурсів країнами ЄС.
    Знижки на російську нафту для Китаю сягнули рекорду – ЗМІ

    Курс долара стабілізувався, євро дорожчає

    Курс гривні стабілізувався відносно долара, але впав відносно євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 26 січня.
    Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 43,45 гривні. Курс продажу євро зріс відразу на 43 копійки і сягнув 51,43 гривні.
    Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 42,90 гривні, а євро – по 50,63 гривні.
    На міжбанку американська валюта піднялася у ціні на 3 копійки і перебуває на рівні 43,15-43,18 грн/долар купівля-продаж.
    У середу Нацбанк знизив офіційний курс долара на середу на 7 копійок – 43,1759 гривень. Таким чином американська валюта втретє поспіль відступила від рекордної позначки, встановленої 16 січня.
    У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 3 копійок – 43,14 гривень. Курс євро зріс на 13 копійок і тепер становить 50,65 гривень.

    Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

    Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.

    Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).

    Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.

    Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.

    Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
    У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
    За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.

    Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.

    Опендатабот назвав регіони, де зосереджено найбільше бізнесменів

    Власників бізнесу з річним доходом від 10 млн грн в Україні зареєстровано понад 67,6 тис. Понад один млрд грн заробляють 2% підприємців. Про це повідомив Опендатабот.
    “67 651 бізнесмен в Україні володіє компаніями з доходом у понад 10 млн грн. Це 19% від загальної кількості власників бізнесу – серед тих, хто своєчасно подав фінансову звітність, таких нині нараховується понад 360 тисяч”, – йдеться в повідомленні.
    80% бізнесменів в Україні одержують менш як 100 млн грн на рік. Тільки 2% бізнесменів мають дохід понад 1 млрд грн — це 1355 бізнесменів.
    Лідером серед них є Рінат Ахметов, чиї компанії разом за підсумком 2024 року отримали близько 565,7 млрд грн доходу. На другому місці власник мережі ОККО Віталій Антонов – 151,7 млрд грн доходу. Третю сходинку зі 110,6 млрд грн посідає власник мережі МХП Юрій Косюк.
    Загалом чоловіки складають 73% у переліку лідерів українського бізнесу. Єдина жінка, що увійшла в першу десятку, – власниця компаній WOG, КОМО та Галичина Світлана Івахів – 9-те місце з доходом 48,75 млрд грн.
    Найбільше бізнесменів зосереджено у столиці – 22% загальної кількості. До трійки лідерів також входять Дніпропетровщина (10%) та Львівщина (8%). Разом з Київщиною та Одещиною виходить половина всіх бізнесменів країни.
    Найменша концентрація бізнесменів у прифронтових Миколаївській (1%), Луганській (0,7%) та Херсонській областях (0,6%).
    Більшість бізнесменів, що потрапили у топ 100, – 70% – мають українську реєстрацію. До п’ятірки також потрапили власники компаній з пропискою Кіпру, Великої Британії, США та Швейцарії.

    Реєстрація компанії у США чи ЄС для нерезидентів: чому без професіоналів не обійтися

    Особливо це стосується IT-проектів, E-commerce, маркетплейсів, консалтингу, SaaS-сервісів та міжнародної торгівлі.
    Для українців реєстрація компанії в США чи Європі часто є не лише бізнес-рішенням, а й способом легально працювати з іноземними клієнтами, платіжними системами та банками.
    Реєстрація компанії у США: ключові особливості
    Компанії у США та ЄС асоціюються з прозорістю, стабільним правом, високим рівнем довіри з боку партнерів та клієнтів. Крім того, наявність іноземної юридичної особи спрощує вихід на міжнародні ринки та масштабування бізнесу.
    США — одна з найпопулярніших юрисдикцій для нерезидентів завдяки простій процедурі реєстрації. Найчастіше відкривають LLC чи Corporation (C-Corp).
    Так ви матимете можливість відкрити компанію без візи та фізичної присутності, ви зможете заробити репутацію для роботи з міжнародними клієнтами і в деяких випадках отримаєте доступ до американських платіжних систем та маркетплейсів.
    Однак за зовнішньою простотою ховаються нюанси: вибір штату, тип компанії, податкові зобов’язання, вимоги до звітності та взаємодії з IRS.
    Реєстрація компанії в ЄС: коли це вигідно
    Європейський Союз привабливий для тих, хто планує працювати з європейськими клієнтами, маркетплейсами та логістикою всередині ЄС. Найчастіше проводиться реєстрація компанії в Польщі, Естонії, Чехії, Німеччині, Нідерландах, але в цьому випадку все індивідуальне.
    Ви отримаєте доступ до європейських банків, єдиного ринку ЄС без митних бар’єрів та можливості легально працювати з VAT.
    При цьому вимоги в ЄС, як правило, суворіші, ніж у США: комплаєнс-перевірки, підтвердження джерел доходу, економічна присутність та складніший бухгалтерський супровід і так далі.
    Чому без професійних консультантів та юристів не обійтися
    Реєстрація компанії у США чи ЄС відкриває широкі можливості для міжнародного бізнесу, особливо у сфері E-commerce та онлайн-сервісів. Однак за зовнішньою простотою ховається безліч юридичних, податкових та процедурних нюансів.
    Реєстрація компанії за кордоном – це не просто заповнення форм. Помилки на старті можуть призвести до блокувань рахунків, відмов у платіжних системах, штрафів та проблем з податковими органами.
    Професійні консультанти та юристи підбирають оптимальну юрисдикцію під конкретну бізнес-модель, допомагають вибрати правильну форму компанії, супроводжують отримання EIN, VAT та інших реєстраційних номерів. Експерти забезпечують коректні документи для банків та платіжних систем, мінімізують податкові та правові ризики та допомагають уникнути типових помилок нерезидентів.
    Особливо це важливо для українців та інших нерезидентів, які стикаються із підвищеною увагою з боку банків та комплаєнс-служб.

    Вартість золота вперше перевищила $5000 за унцію

    У середу світові ціни на золото піднялися до нового історичного рекорду, вперше перевищивши позначку у $5000. Про це свідчать дані на біржі Comex 26 січня.
    Так, станом на 10:30 за Києвом вартість трійської унції зросла на $111,70 (+2,24%) і тепер становить $5091,40. При цьому з початку торгів пікова ціна сягала $5107,90.
    Срібло зранку додало – у вартості 5,27% – до $108,37 за унцію, перед цим оновивши рекорд на позначці $109,44. Паладій подорожчав на 3,02% до $2070,78 за унцію. Ціна на платину збільшилася на 3,88% до $2874,48, досягнувши раніше під час сесії історичного максимуму на ⁠позначці $2891,6.
    Як пише Reuters, дорогоцінні метали злетіли до рекордних максимумів на тлі втечі інвесторів до активів-притулків в умовах зростаючої геополітичної невизначеності.
    У 2025 році золото подорожчало на 64%, а з початку 2026 року – ще на 18%. Аналітики ринку вважають, що черговим каталізатором фактично стала криза довіри до адміністрації США ‌і американських активів, викликана “низкою хаотичних рішень адміністрації президента Дональда ‍Трампа минулого тижня”.

    Укрзалізния відкрила перший “пункт незламності” за кордоном

    Укрзалізниця у польському місті Хелм відкрила перший “пункт незламності”. Про це УЗ повідомила у неділю, 25 січня, у соцмережах.
    Зазначається, що місця для обігріву та відпочинку в Хелмі необхідні через реконструкцію вокзалу, яка триває в місті з 2024 року. До Хелма їздять потяги з Харкова, Дніпра та Києва, там пасажири Укрзалізниці, як правило, пересаджуються на поїзди до Берліна, Варшави, Лодзі, Познані тощо.
    “Щодоби через Хелм проходить орієнтовно до трьох тисяч пасажирів”, – кажуть в компанії.
    Вагони обігріву від УЗ розташувалися на третій платформі. Один з них має ігрову зону для дітей, місцями для годування немовлят та їх сповивання.
    Ще в одному вагоні представлена частина колекції фоторобіт Говарда Баффетта, яка раніше була частиною Мистецького поїзда.
    Загалом у “вагонах незламності” можна підзарядити гаджети, зігрітися, випити гарячий чай. У перший день роботи ці вагони відвідали понад 100 пасажирів.

    Трамп пригрозив Канаді 100% митом через угоду з Китаєм

    Американський президент Дональд Трамп пригрозив запровадженням 100% мита на всі канадські товари у відповідь на можливу торговельну угоду Оттави та Пекіна. ВІдповідну заяву він зробив в суботу, 24 січня у своїй соцмережі Truth Social. Хазяїн Білого дому згадав у своєму дописі прем’єр-міністра Канади Марка Карні, якого він назвав “губернатором”. “Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на “порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до США, він глибоко помиляється”, – запевнив Трамп.
    Китай “з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її”, переконаний американський лідер.
    На його думку, така угода призведе до знищення канадського бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя.
    У разі укладення угоди Канада “негайно матиме 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться в США”, пригрозив Трамп.