Готель Anantara Dragon Seseh Bali українського девелопера Taryan Group отримав найпрестижнішу світову премією у сфері нерухомості, повідомляє СNN.
Зокрема, готель визнано найкращим у світі (Best in the World) у категорії New Hotel Construction and Design за підсумками премії International Property Awards, церемонія нагородження якої відбулася в Лондоні.
Окрім перемоги в головній номінації, проект також був визнаний найкращим в трьох категоріях в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: New Hotel Construction and Design, Hotel Architecture та Developer Website.
Архітектурну концепцією готелю в формі дракона, тісно пов’язану з прибережним ландшафтом Балі, було розроблено відомим британським архітектором Джоном Доузом.
“Ця перемога визначає здатність проектів, створених в Україні, не тільки конкурувати на найвищому світовому рівні, а й ставати щоразу найкращими. Це саме те, що ми очікуємо від кожного нашого проекту, аби новий проект був кращим за попередній”, – прокоментував перемогу засновник і CEO Taryan GroupАртур Мхітарян.
Для його компанії це третій поспіль проект, який отримав звання Best in the World на конкурсі International Property Awards. Раніше цей титул отримали Taryan Towers та Nver – проєкти житлових комплексів в столиці України.
Nver, розташований в центрі Києва (бульвар Лесі Українки), було визнано кращим у світі у категорії Mixed Use Development за версією International Property Awards 2024/2025. Комплекс відрізняється футуристичною архітектурою, розташованим на висоті 50-метровим панорамним мостом із басейнами та високим рівнем безпеки.
Taryan Towers, також київський житловий комплекс, було визнанокращим у світі у номінації Best residential high-rise development за версією International Property Awards 2020-2021. Вежі Taryan Towers отримали високі оцінки за низкою критеріїв: локація, архітектура, інфраструктурне рішення, будівельні матеріали, безпека будівлі та ін.
Категорія: Новини бізнесу
Видобуток нафти в РФ упав до мінімуму за 16 років
Виробництво нафти в Росії за підсумками 2025 року склало 512 млн. тонн. Про це повідомив у статті віце-прем’єр Олександр Новак в коментарі для журналу Енергетична політика.
Згідно з його даними, нафтовидобуток падає третій рік поспіль: 2024 року це було 516 млн тонн, 2023-го – 530 млн тонн, а 2022-го – 535 млн. тонн.
В результаті обсяги виробництва нафти стали найнижчими з 2009 року: тоді Росія качала 494,2 млн. тонн. Навіть у кризу пандемії, 2020 року, видобуток був трохи більшим – 512,7 млн тонн.
У план на рік уряд закладав збільшення видобутку до 520 млн тонн. Завантажувати більше Росії дозволяла і угода ОПЕК+, в рамках якої російська квота зросла до 8,98 до 9,57 млн барелів на добу.
Але за фактом на кінець року нафтовики РФ качали лише 9,33 млн. барелів на добу, а в грудні замість збільшення видобуток несподівано і різко почав падати – на 250 тисяч барелів на день.
Спад видобутку – результат санкцій США проти Роснефти та Лукойлу, який підірвали експорт до Індії та Китаю, зазначає Яніс Клюге, експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.
Обвал цін на російську нафту Urals, яка тепер продається по $35-37 за барель, тобто зі знижкою майже 50% до Brent, зробив видобуток на багатьох родовищах у Росії збитковим.
Російська нафтова галузь, від якої залежить чверть доходів бюджету та майже половини експортного виторгу економіки, “поступово скочується в кризу”, зазначає Крейг Кеннеді, експерт Центру досліджень Росії та Євразії Девіса в Гарварді.
НБУ “спалив” понад $1 млрд для підтримки гривні
На поточному тижні Національний банк України продав рекордну кількість валюти з початку року для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора в суботу, 24 січня.
Так, у період 19-23 січня НБУ продав 1 млрд 61 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що вдруге поспіль перевищило показник минулого тижня.
Загалом з початку поточного року НБУ продав 2 млрд 678 млн доларів. При цьому регулятор взагалі не купував доларів.
Як відомо, цього тижня, незважаючи на зусилля Нацбанку, курс гривні двічі оновив історичний мінімум відносно євро, але трохи зміцнився щодо долара.
Також повідомлялося, що у 2025 році НБУ продав рекордну кількість валюти – понад 36 млрд доларів. Окрім того, рекордними були продажі у грудні.
У свою чергу детально розбирався, чому впав курс гривні на початку 2026 року.
Ціни на нафту злетіли через дії США щодо Ірану
Світові ціни на нафту різко підскочили, досягнувши тижневого максимуму. Це стало результатом підвищеної напруги на Близькому Сході після рішучих заяв президента США Дональда Трампа. Він повідомив про відправлення американського військово-морського флоту до берегів Ірану та анонсував нові санкції проти суден, що займаються перевезенням іранської нафти. Згідно з інформацією Reuters, це викликало значне занепокоєння щодо потенційного зменшення обсягів постачання палива.
Ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили на 2,8%, досягнувши позначки 65,88 долара за барель, у той час як американська WTI подорожчала на 2,9% – до 61,07 долара. Основну тривогу на ринку викликали слова Трампа про відправлення “армади” військових кораблів, серед яких авіаносці та есмінці, що мають невдовзі прибути до регіону.
Рішення Вашингтона є відповіддю на загрози з боку Ірану, пов’язані з можливим відновленням його ядерної програми та діями з придушення протестів усередині країни. Це створює реальні ризики збоїв у забезпеченні ринку паливом, посилюючи побоювання щодо майбутнього дефіциту пропозиції.
На додаток до військових дій Міністерство фінансів США оголосило про новий раунд санкцій. Вони стосуються дев’яти суден і восьми закордонних компаній, які брали участь у нелегальному перевезенні іранських нафтопродуктів. Ціль цих заходів – повністю перекрити фінансові потоки Ірану.
Ситуація ще більше напружилася через затримки відновлення видобутку на казахському родовищі Тенгіз. Це додає нових викликів для ринку, який уже стикається зі збільшенням попиту на тлі обмежених можливостей пропозиції.
Раніше повідомлялося, що ціни на нафту зросли через побоювання щодо можливих перебоїв у постачанні з боку Ірану.
Ціни на нафту впали через заяви Трампа
Надзвичайний стан в енергетиці: бізнес отримає додаткову підтримку
Кабінет міністрів запроваджує нову програму підтримки бізнесу. Частина фізичних осіб-підприємців зможе отримати одноразову виплату до 15 тисяч гривень. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 23 січня.
За її словами, ФОПи 2-3 груп, які працюють у соціально важливих сферах – заклади громадського харчування, аптеки, кав’ярні, продуктові магазини, пекарні та інші заклади і послуги першої необхідності, – зможуть отримати від 7 500 до 15 000 гривень.
“Розмір виплати залежить від кількості найманих працівників за умови наявності щонайменше одного працівника”, – пояснила глава уряду.
Подати заявку можна через портал Дія: її верифікують банки-партнери, після чого Державна служба зайнятості перераховує кошти. Отримані гроші можна витратити на придбання та ремонт енергообладнання, пальне для генераторів та оплату електроенергії.
Свириденко також розповіла, що підприємства, які відповідають критеріям програми 5-7-9%, зможуть взяти кредит на купівлю генераторів і акумуляторних батарей під 0%. Різницю за ставкою компенсуватиме держава через Фонд розвитку підприємництва.
“Кредити надають близько 50 банків-партнерів програми 5-7-9% терміном до трьох років. Максимальна сума кредиту – до 10 млн гривень”, – зазначила прем’єрка.
Деталі та дату старту програми повідомить Міністерство економіки.
Intel скорочує випуск масових процесорів заради Xeon для ШІ дата-центрів
Intel вирішила тимчасово відсунути споживчі процесори на другий план, щоб задовольнити стрімке зростання попиту на серверні чипи Xeon для дата-центрів і систем штучного інтелекту. Як повідомляє The Register, про це заявив фінансовий директор компанії Девід Зінснер під час обговорення фінансових результатів за четвертий квартал.
За словами топменеджера, Intel неправильно оцінила ринкову динаміку. Ще пів року тому великі клієнти сигналізували про намір скоротити закупівлі високоядерних процесорів, однак у третьому та четвертому кварталах попит на Xeon різко зріс. Зокрема, платформа Xeon 6 широко використовується як хост-процесор у GPU-системах на базі Nvidia DGX B200 і B300, а також у багатьох серверах з прискорювачами AMD Instinct.
Щоб упоратися з дефіцитом, Intel почала перерозподіляти виробничі потужності з клієнтських чипів на серверні. Водночас компанія запевняє, що повністю відмовлятися від споживчого сегмента не планує. Основний фокус у ньому зміщується на середній та преміальний сегменти, тоді як виробництво бюджетних процесорів може бути обмежене. Це означає, що дешеві ПК на базі молодших чипів Intel можуть стати менш доступними.
На рішення компанії вплинула і ситуація на ринку пам’яті. Великі виробники – Micron, SK Hynix і Samsung – також переносять передові виробничі лінії на випуск DRAM і HBM для AI-серверів. На цьому тлі ціни на споживчу пам’ять за останні місяці зросли більш ніж утричі, що додатково тисне на ринок ПК і знижує привабливість масових конфігурацій.
Зінснер зазначив, що обмеження з боку виробничих потужностей мають почати слабшати з другого кварталу фінансового року. Intel розраховує на підвищення виходу придатних кристалів, запуск додаткового обладнання та розширення виробництва за техпроцесами Intel 7, Intel 3 і Intel 18A. Частково ситуацію має поліпшити й нарощування випуску процесорів Core Ultra нового покоління Panther Lake, які активніше використовують техпроцес 18A.
На перший квартал 2026 року Intel прогнозує виручку в діапазоні $11,7-12,7 млрд, розраховуючи, що поступове зняття виробничих обмежень дозволить краще скористатися зростанням попиту на серверні рішення.
Золото наблизилося до $5 тис. за унцію
Ціни на золото завершують тиждень із найкращим результатом майже за 20 років на тлі ослаблення долара США та зростання попиту на захисні активи через кризу довкола Гренландії. Про це повідомляє Financial Times у п’ятницю, 23 січня.
Золото досягло рекордного рівня – майже $5 тис. за унцію, тоді як срібло вперше в історії перевищило позначку $100 за унцію.
За тиждень золото подорожчало більш ніж на 8%, що стало найбільшим тижневим зростанням із часів глобальної фінансової кризи 2008 року. Водночас індекс долара США щодо кошика основних валют, зокрема євро та фунта стерлінгів, знизився на 1,4%, що стало найгіршим тижневим результатом з травня минулого року.
Аналітики пов’язують зростання попиту на дорогоцінні метали з політичною напругою довкола Гренландії після погроз президента США Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників у разі опору його вимогам. Ці заяви спричинили розпродаж на фондовому ринку США, після чого різка зміна позиції Білого дому призвела до часткового відновлення котирувань акцій.
Втім, долару не вдалося повністю відновити втрачені позиції. Ослаблення американської валюти, своєю чергою, зробило золото та срібло привабливішими для інвесторів, які купують метали в інших валютах.
Зростання цього тижня стало продовженням масштабного ралі на ринку дорогоцінних металів за минулі два роки, яке було зумовлене як інтересом інвесторів, так і закупівлями центральних банків з метою диверсифікації резервів і зменшення залежності від долара.
На тлі подій швейцарський франк, ще одна традиційна “тиха гавань”, подорожчав до долара на 1,9% – це найкращий тижневий показник із червня минулого року. Євро зріс на 1,5% – до понад $1,17.
S&P підвищило рейтинг України після реструктуризації боргу
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підняло кредитний рейтинг України після успішної реструктуризації її боргів, пов’язаних з економічним зростанням. Рейтинг України підвищено до рівня CCC+ з прогнозом стабільного розвитку. Це рішення прийнято після схожого кроку агентства Fitch Ratings у грудні. Реструктуризація передбачала ліквідацію “токсичних” ВВП-варантів, що були шкідливими для економіки. Обмін підтримали практично всі власники цих варантів. Облігації України без купона та з погашенням у 2035 та 2036 роках підвищилися у ціні, що робить їх одними з кращих активів серед країн, що розвиваються.
Морським коридором експортовано 100 млн тонн зерна – Кулеба
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр України, повідомив, що українським морським коридором було перевезено вже 100 мільйонів тонн зерна. Він зазначив, що Росія протягом чотирьох років атакує українські порти та логістичні системи, спробуючи завадити українському експорту. Незважаючи на це, морський коридор продовжує працювати і залишається важливим маршрутом експорту. Запущений у вересні 2023 року, він вже перевіз понад 168 мільйонів тонн вантажів, з них 100 мільйонів тонн – зерна. Це важливо для України та інших країн, що залежать від української агропродукції. Кулеба підкреслив важливість роботи людей, які забезпечують рух суден і виконання експортних контрактів. Він підкреслив, що завдяки цій роботі Україна залишається частиною світової продовольчої системи.
Уряд спростив продаж санкційного майна росіян
Уряд спростив процес продажу санкційних активів росіян, які знаходяться у державній власності. Тепер можна включати права вимоги за кредитами до складу активу та продавати їх разом як єдиний пакет. Якщо перший аукціон не відбудеться, держава автоматично оголошує повторний аукціон з меншою ціною, а потім проводить аукціон за голландською моделлю з поступовим зниженням ціни. Це допоможе прискорити продаж санкційного майна та збільшити надходження коштів. Також затверджено перелік санкційних активів та орієнтовний графік їхнього продажу. Планується виставити на аукціон корпоративні права 26 об’єктів, серед яких ТЦ Оушен Плаза, Миколаївський глиноземний завод, Калушський трубний завод, готель в Буковелі та інші. Продажі плануються почати у березні. Отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для відновлення інфраструктури, економіки та підтримки людей.