Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у п’ятницю, 8 листопада, але не знайшли прориву у питанні передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловила занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Обидві сторони виразили бажання знайти найкраще рішення, але наразі конкретних варіантів ще не висунуто. Європейська комісія надіється на угоду з Бельгією, але визнає, що часу на узгодження рішення дедалі менше.
Позначка: Заморожені активи
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів став на перешкоді через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду зустрінуться для вирішення цього питання. Бельгія хоче захистити себе від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути в разі видачі кредиту. Країни ЄС також мають обговорити питання фінансових гарантій та ризиків, пов’язаних з можливим відміненням санкцій проти Росії. Без узгодження щодо репараційного кредиту Україна може залишитися без фінансової підтримки від ЄС.
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планується остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії на цю тему ще тривають, але є певний прогрес. Бельгія висловлює побоювання щодо відповідальності за таке рішення, але Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Також Туск зазначив, що деякі країни, наприклад Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних з Україною. Важливість передачі заморожених активів для фінансової підтримки України була підкреслена, альтернативні джерела фінансування обмежені. Польський прем’єр вважає, що використання заморожених коштів РФ для допомоги Україні є справедливим. Рішення про це має бути ухвалене на саміті Європейської Ради у грудні, оскільки зволікання недоцільне. Нагадаємо, що раніше лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “репараційний кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами.
ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз відклав рішення щодо використання 140 мільярдів євро заморожених активів Центрального банку Росії для допомоги Україні до грудня. Про це повідомляє агентство Bloomberg, яке посилається на свої джерела. Причиною такого рішення стало вимагання Бельгії гарантій щодо відсутності ризиків для неї у разі надання кредитів. Лідери ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень, які будуть розглянуті на наступному саміті. Головна мета полягає в тому, щоб досягти остаточної угоди до кінця року.
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада приєдналися до плану ЄС, який передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати близько 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також планують надати Україні репараційний кредит, уникнувши прямого арешту активів Росії. Україна планує використовувати ці кошти для закупівлі озброєння, підтримки економіки та розвитку власної оборонної промисловості. Заморожені російські активи в Британії та Канаді становлять велику суму, яка може бути використана для цих цілей. Усього ЄС планує передати Україні понад 140 мільярдів євро, враховуючи попередні виплати від країн G7. Також планується укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення прямих конфіскацій активів Росії.
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намагається використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України, зокрема, для надання репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США відмовилися оплачувати постачання зброї Україні, тому Європа стає основним джерелом фінансування. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць, але деякі країни зволікають з фінансуванням. ЄС розглядає можливість надання нових кредитів Україні на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду від війни. Країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюють нові санкції проти російських енергетичних доходів. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та закликали до співпраці зі США.
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського союзу планують ухвалити новий механізм допомоги для України – кредит на суму 140 мільярдів євро, який буде забезпечений замороженими активами Центробанку Росії. Цей механізм вже назвали “репараційним”. До цього часу деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання цих активів, оскільки вони боялися юридичних та фінансових ризиків, а також можливої реакції Росії. Проте, нещодавно Німеччина підтримала ідею видати кредит Україні за рахунок цих коштів. Це рішення є важливим, оскільки Європейський союз планує ухвалити остаточне рішення 1 жовтня. Планується мобілізувати майже всю суму, збережену в Euroclear, для надання кредиту Україні. Реакція Росії на це рішення була негативною, вони назвали це крадіжкою державних активів. Сподіваємося, що ця нова форма допомоги допоможе зменшити напругу в регіоні та підтримає Україну в боротьбі проти російської агресії.