Велика Британія та Канада приєдналися до плану ЄС, який передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати близько 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також планують надати Україні репараційний кредит, уникнувши прямого арешту активів Росії. Україна планує використовувати ці кошти для закупівлі озброєння, підтримки економіки та розвитку власної оборонної промисловості. Заморожені російські активи в Британії та Канаді становлять велику суму, яка може бути використана для цих цілей. Усього ЄС планує передати Україні понад 140 мільярдів євро, враховуючи попередні виплати від країн G7. Також планується укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення прямих конфіскацій активів Росії.
Позначка: Заморожені активи
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намагається використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України, зокрема, для надання репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США відмовилися оплачувати постачання зброї Україні, тому Європа стає основним джерелом фінансування. Україна планує купити американську зброю на мільярд доларів на місяць, але деякі країни зволікають з фінансуванням. ЄС розглядає можливість надання нових кредитів Україні на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які повернуться лише після компенсації за завдану шкоду від війни. Країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і обговорюють нові санкції проти російських енергетичних доходів. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використовувати ці активи для підтримки української армії та закликали до співпраці зі США.
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського союзу планують ухвалити новий механізм допомоги для України – кредит на суму 140 мільярдів євро, який буде забезпечений замороженими активами Центробанку Росії. Цей механізм вже назвали “репараційним”. До цього часу деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання цих активів, оскільки вони боялися юридичних та фінансових ризиків, а також можливої реакції Росії. Проте, нещодавно Німеччина підтримала ідею видати кредит Україні за рахунок цих коштів. Це рішення є важливим, оскільки Європейський союз планує ухвалити остаточне рішення 1 жовтня. Планується мобілізувати майже всю суму, збережену в Euroclear, для надання кредиту Україні. Реакція Росії на це рішення була негативною, вони назвали це крадіжкою державних активів. Сподіваємося, що ця нова форма допомоги допоможе зменшити напругу в регіоні та підтримає Україну в боротьбі проти російської агресії.
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат Сполучених Штатів Америки розгляне нову резолюцію, яка закликає щомісяця передавати Україні по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця резолюція також закликає країни G7 та Європейського союзу конфіскувати активи Росії, які перебувають під юрисдикцією їхніх членів. Гроші мають виплачуватися траншами до повного вичерпання активів. Автором резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Проте Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана шляхом ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. План передбачає замороження активів Росії до завершення війни в Україні та компенсації завданої шкоди. Для зміни правил з одноголосного рішення на більшість потрібна згода більшості країн. Наступного тижня лідери ЄС зберуться в Копенгагені для обговорення цього питання. Багато країн підтримують план, але є й ті, які виражають обережність.
В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи
Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів у США Україні кожні 90 днів. Цей закон базується на Законі про відновлення економічного процвітання та можливостей для України, який був ухвалений у квітні 2024 року. Сенатори сподіваються, що ця ініціатива допоможе посилити економічний тиск на Росію та її лідера Путіна. У Сенаті наголосили, що сьогодні понад 300 мільярдів доларів російських активів залишаються замороженими у всьому світі.
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 обговорюють можливість посилення економічного тиску на Росію через нові санкції, замороження активів і введення тарифів. Ця ініціатива призначена для підтримки України та відповіді на російську військову кампанію. Канада, яка головує у G7, висловлюється за використання заморожених російських активів для допомоги Україні на довгострокову перспективу. Росія, у свою чергу, погрожує відповідними заходами у разі конфіскації активів. Євросоюз продовжив санкції проти Росії, включаючи осіб, причетних до підриву територіальної цілісності України, на шість місяців. Крім того, Японія оголосила про нові санкції, які стосуються не лише російських підприємств, а й організацій з інших країн, включаючи Китай, Туреччину, ОАЕ та інші офшорні юрисдикції.
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.