У міністра оборони України Рустема Умєрова було заявлено, що українська промисловість може виробляти до 10 мільйонів дронів на рік, якщо отримає відповідне фінансування. Він також зазначив, що Україна активно розвиває військові проєкти як усередині країни, так і спільно з міжнародними партнерами. Під час зустрічі з представниками німецької оборонної індустрії було обговорено ініціативи щодо залучення інвестицій у виробництво в Україні та співпраці у виробництві озброєння. Міністр також наголосив на необхідності підтримки за різними напрямками, такими як дрони, радіоелектронна боротьба, бронетехніка та інше. Умєров закликав до налагодження ефективної співпраці та готовності держави допомагати компаніям у пошуку партнерів та участі у спільних проєктах.
Позначка: Виробництво
-
Удар по заводу в РФ: пошкоджено чотири цехи заводу з виробництва БПЛА
В Іжевську (Росія) внаслідок вчорашньої атаки на заводі Купол пошкоджено чотири цехи з виробництва БПЛА. Роботу підприємства зупинено. Про це повідомляє ТГ-канал ASTRA.
За даними джерел в екстрених службах регіону, внаслідок вчорашнього прильоту двох БПЛА з ІЕМЗ Купол в Іжевську було пошкоджено будівлю 1-го корпусу, де виробляють безпілотники.
Один дрон влетів у вікно цеху 106, другий ударив у дах цеху 110 і вибухнув. Сталася пожежа. Внаслідок цього обвалилася покрівля будівлі на площі 1300 кв.м.
Удар пошкодив цехи, де займаються металообробкою, пайкою мікросхем і випускають готові БПЛА.
Виробничий майданчик підприємства за цією адресою відповідає за розробку та виробництво мікросхем для військових дронів. Там працюють цілодобово у три зміни, дізналася ASTRA. Після атаки роботу підприємства було припинено.
Зазначається, що загинуло троє співробітників Купола, ще 45 постраждали, з них 35 госпіталізовано.
Раніше атаку підтвердив Генштаб ЗСУ. Підтверджено точні влучення в корпус №1 на майданчику №1. Зафіксовано пожежу.
Як відомо, Іжевський електромеханічний завод Купол – одне з найбільших підприємств оборонно-промислового комплексу Росії, створене в 1957 році. Він випускає ЗРК Тор-М2Е, а також мішенно-тренувальні комплекси Саман-М1 та Ад’ютант, та виробляє їх сервісне обслуговування, повідомляв у 2023 році директор підприємства Фаніл Зіятдінов в інтерв’ю Російській газеті. Після початку російського вторгнення в Україну, у липні 2023 року, за даними Reuters, на заводі почалося виробництво ударних безпілотників Гарпія-А1, які використовують двигуни та комплектуючі з Китаю.
Завод Купол внесено до списків санкцій Євросоюзу, США, Канади, України та Швейцарії. -
КНДР налагоджує виробництво Шахедів за допомогою Росії
Росія сприяла запуску виробництва ударних безпілотників типу Шахед у Північній Кореї та займається підготовкою місцевих операторів для їх використання. Цю інформацію у вівторок, 1 липня, оприлюднив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.
За його даними, у Північній Кореї налагоджено виготовлення дронів Шахед/Герань, а дані про це було підтверджено Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.
Посадовець повідомив, що російські інструктори навчають північнокорейських операторів у Пхеньяні та поблизу аеродрому Калма в місті Вонсан. Навчання охоплює роботу як із ударними дронами FPV, так і з іншими бойовими безпілотниками.
Крім того, Кирило Буданов повідомляв про появу у Пхеньяні російських систем Панцир-С1 та передачу технологій виробництва безпілотників КНДР.
“Шахед з Ірану перейшов в рф, а тепер з рф… вже якби під назвою не “шахед” перейшов у КНДР. Вони працюють швидко, повірте мені, на жаль. Вони транспортні технології роблять. Вони не “шахеди” передають, вони передають технологію, обладнання і так далі, налагоджують там виробництво” – сказав Буданов.
Це, за словами керівника ГУР, створює додаткові виклики для безпеки на Корейському півострові, адже КНДР активно зміцнює свій військовий потенціал завдяки співпраці з Росією та здобуттю практичного бойового досвіду.
Раніше повідомляося, що Північна Корея може направити в Росію додаткові війська для участі у війні проти України до кінця літа. Тисячі робітників КНДР вироблятимуть “шахеди” в Росії – ЗМІ
-
Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров
Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Про це повідомив глава Міноборони Рустем Умєров у Telegram у вівторок, 1 липня.
“Запускаємо програму спільного виробництвазброї з міжнародними партнерами – в Україні та в країнах-учасниках Рамштайну. Ми маємо безцінний досвід ведення сучасної війни, власне ефективне озброєння та військову техніку, і можливість випробовувати все це безпосередньо на полі бою”, – зазначив міністр.
Умєров пояснив, що вже невдовзі українські виробники озброєння та військової техніки отримають спеціальний правовий та податковий режим, котрий дозволить швидко масштабувати та модернізувати виробництво, а також будувати нові потужності.
Мова передусім про створення нових заводів і виробничих майданчиків – як на території України, так і за кордоном — у країнах-учасниках Контактної групи з питань оборони у форматі Рамштайн.
Міністр додав, що усе вироблене на цих виробництвах озброєння до закінчення війни постачатиметься Силам оборони.
Міністерство оборони спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики презентували підприємствам українського оборонно-промислового комплексу ключові положення чотирьох законопроєктів. Вони стосуються змін до податкового, митного, бюджетного законодавства та Кримінального кодексу і спрямовані на розвиток галузі та підвищення рівня безпеки виробництва.
“Перше голосування у Верховній Раді щодо цього пакета змін відбудеться вже цього місяця. Очікуємо на позитивне рішення від депутатів”, – додав глава відомства. -
Німеччина фінансує далекобійні дрони для ЗСУ – ЗМІ
Німеччина профінансує для України виробництво ударних безпілотників великої дальності, здатних вражати цілі у глибокому тилу Росії. Мова про понад 500 дронів-камікадзе Ан-196 Лютий. Про це повідомляє Die Welt у вівторок, 1 липня.
Зазначається, що уряд ФРН вже підписав перший контракт на фінансування виробництва таких дронів. Безпілотники мають дальність польоту до 1200 км та здатні нести бойову частину вагою близько 50 кг. Очікується, що вони надійдуть у розпорядження українських військових вже найближчими місяцями.
Про посилення оборонного партнерства з Україною оголосив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту до Києва 30 червня. Спільно з ним до України прибули представники німецької оборонної промисловості. Міністр заявив про намір створювати спільні підприємства, щоб Україна могла самостійно і швидше виготовляти зброю для свого захисту.
У Міністерстві оборони Німеччини підтвердили, що ФРН бере участь у фінансуванні виробництва далекобійної зброї для України. Там уточнили, що мовиться про озброєння, з яким українська армія вже вміє працювати. Деталі фінансування не розголошуються з міркувань безпеки. Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Раніше стало відомо, що Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Німеччина фінансує сотні далекобійних дронів для ЗСУ – ЗМІ
Німеччина профінансує для України виробництво ударних безпілотників великої дальності, здатних вражати цілі у глибокому тилу Росії. Мова про понад 500 дронів-камікадзе Ан-196 Лютий. Про це повідомляє Die Welt у вівторок, 1 липня.
Зазначається, що уряд ФРН вже підписав перший контракт на фінансування виробництва таких дронів. Безпілотники мають дальність польоту до 1200 км та здатні нести бойову частину вагою близько 50 кг. Очікується, що вони надійдуть у розпорядження українських військових вже найближчими місяцями.
Про посилення оборонного партнерства з Україною оголосив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту до Києва 30 червня. Спільно з ним до України прибули представники німецької оборонної промисловості. Міністр заявив про намір створювати спільні підприємства, щоб Україна могла самостійно і швидше виготовляти зброю для свого захисту.
У Міністерстві оборони Німеччини підтвердили, що ФРН бере участь у фінансуванні виробництва далекобійної зброї для України. Там уточнили, що мовиться про озброєння, з яким українська армія вже вміє працювати. Деталі фінансування не розголошуються з міркувань безпеки. Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Раніше стало відомо, що Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Кінець “м’ясних штурмів”: як протипіхотні міни вплинуть на фронт
Росія не дотримувалася норм За даними, які наводить центр воєнної травми SuperHumans, 95% поранень в українських військових – це мінно-вибухові травми. До порівняння: серед західних військових, що воювали в Іраку в середині 2000-х, цей показник був 68%.
Але всі роки війни Україна не могла відповісти Росії та використовувати протипіхотні міни на фронті. Тепер все може зміниться – через вихід нашої держави з Оттавської конвенції.
Оттавська конвенція – (повна назва: “Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення”) – це міжнародна угода, яка спрямована на повну заборону протипіхотних мін.
Конвенція була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 року і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року (звідси і назва “Оттавська конвенція”). Вона набула чинності 1 березня 1999 року.
Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці розміновувати території.
Крім того, країни-учасниці Конвенції зобов’язуються не використовувати, не розробляти, не виробляти, не набувати, не накопичувати, не передавати і не заохочувати будь-кого до забороненої діяльності з протипіхотними мінами. Держави-учасниці також повинні знищити всі свої запаси протипіхотних мін протягом певного періоду (як правило, чотири роки після набуття чинності Конвенцією для даної країни).
До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього. Однак деякі країни, які є колишніми або чинними виробниками наземних мін, такі як США, Китай та Росія, не підписали цей договір.
А от Україна підписала Оттавську конвенцію в лютому 1999 року і ратифікувала її у 2005 році. Донедавна наша держава сумлінно виконувала її положення, знищивши значну частину своїх запасів протипіхотних мін.
Однак, через повномасштабне вторгнення Російської Федерації та масове використання нею протипіхотних мін, Україна та низка інших країн, що межують з РФ (наприклад, Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія), ухвалили рішення про вихід з Оттавської конвенції. Це було зроблено з міркувань самооборони, оскільки країна-агресор не дотримується норм конвенції, створюючи асиметричну перевагу. Питання виживання Про проблему мінування територій на шляху просування армії Росії зараз говорять у контексті наступу на Сумщині. За оцінкою DeepState, українцям там бракує фортифікацій та мінних полів. А ще раніше ця проблема стала очевидною, коли російська армія практично за одну добу змогла просунутися з Криму на південь Херсонщини і до Бердянська на Запоріжжі.
Без заборони на використання протипіхотних мін ситуація на фронті могла бути інакшою. Як зазначає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив у своєму Telegram-каналі, на момент ратифікації Конвенції Україна мала п’ятий у світі арсенал протипіхотних мін і другий у світі за наявністю мін ПМН і ПФМ-1. Перший арсенал за кількістю цієї компоненти був у Росії, яка Оттавську конвенцію не підписувала.
Із 2005 року Україна знищувала свої запаси, пише Коваленко. І навіть після 2014-го, коли почалася пряма російська агресія, наша держава продовжувала дотримуватися конвенції (зокрема, зобов’язалася з 2015 до 2018 року утилізувати три мільйони ППМ). “А тепер тільки уявіть, якби ці три мільйони мін були розміщені вздовж кордону з Росією в Чернігівській, Сумській та Харківській області. Це, грубо кажучи, по чотири міни на метр (розміщуються міни за іншою системою, це просто для розуміння масштабу). Але замість цього ми їх утилізували”,- пише Коваленко. Але чому Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції саме зараз? В заяві МЗС йдеться, що Україна 20 років сумлінно виконувала положення документу. Водночас масове використання протипіхотних мін у війні проти України Росією створило асиметричну перевагу для агресора. “Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”,- підкреслюється в документі. За словами дипломатів, зараз йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. Тому вихід з Оттавської конвенції був критично необхідним.
А експерти, опитані виданням BBC Україна, визнають, що вихід з Оттавської конвенції став для України фактично питанням виживання – і в нашої державі є запас протипіхотних мін, який можна застосувати вже зараз.
Але як швидко ми побачимо зміни на фронті? Питання стратегічного рівня Протипіхотні міни – це дешевий і масовий спосіб ураження, каже військовий експерт Павло Нарожний в розмові з Укрінформом. “Це потужна, гарна зброя, яка в першу чергу битиме по піхоті, а зараз у переважній більшості штурмів здійснюється саме нею, без застосування важкої техніки”,- каже Нарожний. Як приклад, Нарожний наводить одне з останніх зведень Генштабу: знищено лише один танк, але понад тисячу солдатів. Тому Україні давно варто було придумати метод ефективно, масово й дешево знищувати окупантів. Протипіхотні міни будуть явно дешевші за артилерію і дрони, додає Нарожний.
Навіть якщо ППМ не вбивають, а лише ранять ворожий особовий склад (а сучасні міни робляться з таким розрахунком), все одно це зупиняє групу, гальмує, а далі можна добивати її хоч артилерією, хоч дронами. Втрати окупантів мають збільшитися і це матиме психологічний вплив на РОВ, впевнений експерт.
Але де взяти міни? Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан переконаний, що наша держава може як виробляти їх, так і отримувати як військову допомогу від інших держав.
Ймовірно, пише Еспресо, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім ПФМ‑1 (“метелик”), мовайдепроПМН-2 (“Чорна вдова”), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 (“Відьма”), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії.
Своєю чергою Коваленко пише, що Україна все ж не має тієї кількості протипіхотних мін, яка дозволила б уже завтра побачити наслідки на полі бою. Але це треба змінювати. “Тепер потрібно буде надолужувати згаяне і з лишком. Думаю, питання про виробництво протипіхотних мін в Україні має стати такого ж стратегічного рівня, як і виробництво дронів і боєприпасів”,– вважає експерт. Слід також пам’ятати, що офіційний вихід з Конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту.
Валерія Шипуля -
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні вже працюють три німецькі компанії оборонно-промислового комплексу. Про це він заявив під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Києві, повідомляє Укрінформ у понеділок, 30 червня.
“Я знаю, що сьогодні на цій зустрічі до нас приєднаються п’ять представників великих німецьких компаній оборонно-промислового комплексу, і у найближчі дні ця кількість (компаній – ред.) буде до 20. Це важливе партнерство для нас. Ми будемо розвивати відповідний “мілітарі хаб” і в Україні, і не тільки. Для нас важливо, що вже три із цих компаній працюють в Україні”, – повідомив глава держави.
Невдовзі до цих трьох компаній може додатися ще одна. -
Легіон ГУР запустив виробництво комплексів Легіт
Міжнародний легіон при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомив про початок виробництва наземних роботизованих комплексів ЛЕГІТ. Про це повідомив Легіон ГУР МО напередодні, 28 червня.
“Легіон ГУР розпочав виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) під назвою ЛЕГІТ”, – зазначили у повідомленні.
Комплекси розроблені операторами та інженерами UAV CYCLONE group у співпраці з інженерами DIU Legion Support.
“Об’єднуємо найкращих людей для вирішення найскладніших завдань”, – додали у ГУР.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
Росія розширила завод з виробництва бомбардувальників – ЗМІ
В російській Казані завершено розширення авіаційного заводу імені Горбунова, на якому виготовляють і модернізують стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю. Про це повідомляє Yle.
За даними журналістів, у зимовий період на території заводу зведено нові великі виробничі корпуси. Найбільший із них довжию близько 320 метрів і площею майже 19 тис. м², – відповідає трьом футбольним полям.
Модернізацію підприємства здійснюють у межах програми вартістю близько одного мільярда євро, яка має на меті посилення власного виробництва у військовій та цивільній авіації.
Втім, реалізація програми постає перед труднощами, оскільки західні санкції та дефіцит кадрів гальмують виробництво.
Казанський авіазавод має ключове значення для оборонної промисловості РФ, позаяк саме тут виготовляють стратегічну авіацію РФ.