Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено відповів на погрози президента США Дональда Трампа щодо можливості введення нових мит на Іспанію через нестачу витрат на оборону. Він наголосив, що Іспанія є вірним союзником в НАТО, а її відданість безпеці Євроатлантики є невідомою. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання стосовно військових витрат на рівні 2% ВВП, який був визначений на саміті НАТО в Уельсі у 2014 році. Також він зазначив, що Іспанія має приблизно 3000 військових, які беруть участь у забезпеченні безпеки на східному фланзі НАТО. Відповідно до Трампа, Іспанія має збільшити військові витрати до 5% ВВП, а також виконувати нові вимоги НАТО. Трамп навіть висловив думку щодо можливості виключення Іспанії з НАТО через це.
Позначка: Фінансування
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з підвищенням оборонних витрат до рівня 5% від ВВП, який був рекомендований НАТО. Іспанія домовилася про фінансування на рівні близько 2,1% ВВП. Трамп назвав такий підхід “нечесним” та загрожує введенням митних тарифів на іспанські товари. Мадрид вважає, що його внесок у спільні місії НАТО є адекватним. Європейські політики та дипломати відреагували на це різними способами, виражаючи або занепокоєння, або нагадуючи про складність узгодження бюджетів Альянсу.
-
Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро
Шведська оборонна компанія Saab отримала контракт на майже 900 млн євро на закупівлю обладнання та послуг для будівництва двох субмарин класу Blekinge. Це додаткове замовлення пов’язане з будівництвом субмарин, які будуть поставлені Швеції протягом 2026-2032 років. Керівник компанії наголосив на тому, що Saab створює для Швеції передові у світі конвенційні субмарини, які допоможуть забезпечити безпеку у шведських водах на наступні десятиліття.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро на допомогу Україні на зиму, а також планує надати ще 100 млн євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час пресконференції в Києві разом із українським колегою Андрієм Сибігою. Крім того, ЄС також відділить 10 млн євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії, а також 6 млн євро на підтримку депортованих українських дітей та жертв сексуального насильства. Каллас наголосила, що відповідальність за війну несуть російські лідери і ніхто не повинен залишитися без покарання за скоєні злочини.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини. -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР
Уряд Російської Федерації планує скоротити фінансування державних програм у 2026 році, зменшивши бюджет для 18 програм із 51. Це дозволить зекономити понад 207 мільярдів рублів. Найбільші зміни стосуються програм у сферах охорони здоров’я, авіабудування, енергетики та фінансування тимчасово окупованих територій. Витрати на програму Хімічна та біологічна безпека скоротять на 36,4%, а на проєкт Комплексний розвиток сільських територій – на 30%. Урежуть також витрати на охорону здоров’я, авіапром, енергетику, суднобудування, рибне господарство та інші сфери. Проте, витрати на державні органи та пропаганду зростуть, зокрема на програму популяризації “традиційних цінностей” за кордоном. Бюджет державного фонду “Защитники отечества” та державних телеканалів також збільшаться. Раніше було повідомлено про збільшення витрат на оборону. Всі ці зміни відбуваються на тлі зниження активності бізнесу в Росії та затяжної економічної кризи.
-
Україна отримала 170 млн євро на житлові програми
Україна отримала 170 млн євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. 70 млн євро будуть використані на компенсацію за зруйноване житло через проєкт HOME, що дозволить 4000 родинам придбати нові оселі. Ще 100 млн євро підуть на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Загалом, понад 135 тисяч родин вже скористалися програмою єВідновлення, отримавши компенсації для ремонту пошкодженого житла або на будівництво нового. Україна також залучила 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку на газ для формування запасів та забезпечення стабільного постачання газу під час зими.
-
Шатдаун: чому уряд США припинив роботу
У США зупинилося фінансування уряду, що спричинило шатдаун. Республіканці не можуть ухвалити законопроект про фінансування державних послуг через відмову демократів. Білий дім радий зупинці роботи уряду, оскільки планує визначити “несуттєвих” працівників для їхнього звільнення. Під час шатдауну продовжать працювати служби безпеки, медична допомога та інші життєво важливі служби. Аналітики прогнозують значні збитки для економіки та можливе скорочення економічного зростання. Це вже четвертий шатдаун за перший термін президента Трампа.