Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки
Позначка: Фінансування
-
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Ірландія закрила компанії, що фінансували російські банки – розвідка
В Ірландії примусово ліквідувалинизку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 1 вересня.
Як зауважується, підставою стало те, що після початку повномасштабної війни проти України місцеві управлінці масово вийшли з рад директорів, і компанії залишилися без керівництва.
Так, з-поміж закритих структур зокрема:- VTB Eurasia, котра розмістила облігації на $2,25 млрд для ВТБ;
- Transregional Capital, що кредитувала Транскапіталбанк, внесений до санкційного списку OFAC;
- Sovcom Capital, емітент облігацій Совкомбанку на $600 млн;
- OIM ABS, дочірня структура Qiwi Bank.
Окрім того, закриття торкнулося також інфраструктурних гігантів. RZD Capital, створена для фінансування РЖД, розмістила папери на $6,7 млрд. Без “ірландської дочки” залишився і ВЕБ: його VEB Finance залучила $30 млрд через облігації.
-
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
В Україні дефіцит фінансування виробництва дронів становить 6 мільярдів доларів. Про це заявив Володимир Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
“Найближчим часом нам треба закрити дефіцит (фінансування виробництва дронів – ред.). Ми вже про це говорили. Це не секрет, це понад 6 млрд, ми дуже розраховуємо на цю підтримку від партнерів”, – пояснив Зеленський.
Глава держави зауважив, що Україна має все необхідне для протидії посиленню російських обстрілів, втім, додав, що потрібне фінансування.
Окремо президент відзначив, що сьогодні дрони – це зброя номер один, яка стримує ворога, яка тримає фронт і зменшує кількість втрат українців. -
Латвія долучається до закупівлі зброї для України
Латвія приєднується до програми закупівлі зброї для України через НАТО. Прем’єр-міністерка Латвії підтвердила цю ініціативу, яка спрямована на підтримку України у протистоянні російській агресії. Країна планує внести щонайменше 2 мільйони євро для закупівлі систем протиповітряної оборони. Ця дія співзвучна закликам президента США через НАТО щодо забезпечення України сучасною оборонною технікою. Раніше Латвія вже передала Україні бронетехніку і готує нові поставки. Навіть у Європі виділено значні кошти на військову допомогу Україні – 35,1 мільярда євро до червня 2025 року, більше, ніж виділили США.
-
Шмигаль зробив заяву щодо грошей батальйонам ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії в Міноборони, де було прийнято рішення перерозподілити кошти для підвищення фінансування батальйонів, які перебувають на передовій. Зокрема, рішенням Ставки ухвалено збільшити обсяги прямого фінансування бригад на закупівлі. Тепер кожна бригада отримуватиме додаткові кошти на кожен батальйон, який діє на лінії бойового зіткнення. Це дозволить бойовим підрозділам отримати більше необхідного оснащення, зокрема дронів. Рішення щодо збільшення фінансування було ухвалено за дорученням президента після проведення Ставки щодо потреб військових.
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент Володимир Зеленський заявив, що уряд має прийняти рішення про збільшення фінансування бойових підрозділів найближчим часом. Він наголосив на важливості надання більших коштів для закупівлі українським бойовим бригадам, щоб вони могли краще задовольняти свої потреби, зокрема у дронах. Також уряд планує спростити процедуру нагородження військовослужбовців та покращити мотивацію особового складу. Зеленський підкреслив, що ці кроки спрямовані на підвищення поваги до військових та підтримку їхньої важливої ролі у захисті держави.
-
В Кабміні заявили, що виконають усі реформи для отримання фінансування ЄС
Україна планує виконати умови щодо реформ, щоб отримати фінансування від ЄС через прорахунки. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що Київ має намір отримати 12,5 мільярда євро за програмою Ukraine Facility для підтримки економіки під час війни. Україна не виконала всі умови для отримання повного траншу, що призвело до затримки фінансування. Єврокомісія планує скоротити наступний транш на 1,5 мільярда євро через невиконання умов. Уряд працює над виконанням вимог, зокрема щодо реформ в судовій системі. Європейські партнери України закрито висловили своє занепокоєння через законопроект, який обмежив незалежність НАБУ та САП. Це призвело до затримки призначення голови БЕБ.