Криза на ринку агротехніки у Росії перейшла в системну фазу і може напряму вплинути на виробництво продовольства. Занепад агросектора підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ та зростання цін. Про це у четвер, 26 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Представники галузі визнають, що проблеми мають довготривалий характер і пов’язані з технологічним відставанням, яке вже створює ризики зниження врожайності.
Продажі сільськогосподарської техніки скоротилися на 25%. Зношеність машинно-тракторного парку перевищує 50%, тоді як коефіцієнт оновлення становить лише 3,5% при нормативі 10%. За оцінками ринку, агросектору бракує близько 62 тис. тракторів і 34 тис. комбайнів, що свідчить про структурний дефіцит технічної бази.
Фінансова ситуація також погіршується. Висока облікова ставка щороку зменшує доходи галузі на 5-8 млрд доларів. Рентабельність рослинництва у 2025 році знизилася до 15-16% проти 40% у 2020-му, а виробництво зерна стало збитковим. Експортні мита додатково скорочують прибутки на 2-3 млрд доларів щороку.
Державна підтримка агросектора залишається низькою. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, частка субсидій у доходах фермерів у Росії становить лише 1-2%, тоді як у Євросоюзі вона сягає 13-15%. Це обмежує можливості аграріїв інвестувати в оновлення техніки.
“Поточна модель регулювання фактично вилучає ресурси з галузі через мита й податки та не стимулює модернізацію. У поєднанні з експортними обмеженнями це підриває прибутковість виробництва і конкурентоспроможність аграріїв”, – зауважили у СЗР.
У розвідці вважають, що у середньостроковій перспективі це підвищує ризик дефіциту продовольства на внутрішньому ринку РФ та зростання цін.
Напередодні у Путіна відреагували на рекордний дефіцит бюджету, назвавши його “поточними складнощами”.
Економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР – розвідка
Позначка: Економіка
В Україні закриваються останні магазини Reebok – ЗМІ
Мережа спортивного ритейлера Reebok припиняє роботу в Україні. Останні два магазини бренду в Києві – у ТРЦ Retroville та SkyMall – закриються навесні 2026 року. Про це повідомляє Forbes.
У Retroville договір оренди чинний до кінця квітня, але точна дата закриття залежатиме від розпродажу залишків товару. У SkyMall магазин працюватиме до 8 травня 2026 року.
Онлайн-магазин припинить роботу після реалізації складських запасів, нових постачань не планується.
З березня 2022 року розвитком Reebok в Україні займався турецький холдинг FLO Retailing за ліцензією американської Authentic Brands Group, яка придбала бренд у Adidas за 2,5 млрд доларів. До цього з 2005 року Reebok працював у структурі Adidas.
“Турецькі ритейлери поступово згортають бізнес через складну економічну ситуацію в Туреччині, і це вплинуло на долю Reebok в Україні”, – зазначають джерела ЗМІ.
Попри закриття, інтерес до бренду з боку українських гравців зберігається. Переговори щодо можливого офіційного дистриб’юторства ведуть кілька компаній, серед яких Марафон, Intersport та Sport City.
Імовірний формат повернення – не монобрендова мережа, а продаж через мультибрендові магазини. За словами керівного партнера Reliance Дмитра Слободянюка, сума переуступки прав може становити від 500 тис. до 2 млн доларів.
ЄІБ заявив про рекордне фінансування України
Європейський інвестиційний банк у 2025 році виділив Україні на проєкти в різних сферах 1,5 млрд євро нового фінансування. Про це йдеться у релізі ЄІБ, повідомляє Укрінформ.
“У 2025 році Група ЄІБ забезпечила 1,5 млрд нового фінансування на проєкти в енергетиці, інфраструктурі, підтримку малого та середнього бізнесу та просування євроінтеграції”, – мовиться в повідомленні.
Кошти передали на підтримку енерго-, тепло- та водопостачання. Торік фінансування було рекордним із початку повномасштабного вторгнення.
Серед торішніх проєктів – угода із НАК Нафтогаз України на 300 млн євро для закупівлі газу.
За Програмою відновлення було виділено 100 млн євро на реконструкцію водної та соціальної інфраструктури у понад 150 громадах. Стільки ж було виділено на проєкт із відновлення водопостачання.
Загалом із 2022 року ЄІБ виділив Україні 4 млрд євро для зміцнення критичної інфраструктури, забезпечення безперебійного надання муніципальних послуг, підтримки економічної активності.
У 2026 році серед пріоритетів підтримки для ЄІБ залишається енергетична стійкість; буде посилено підтримку соціальної та муніципальної інфраструктури, технічну допомогу в процесі євроінтеграції України.
Російські регіони втратили понад трильйон рублів у 2025 році
Проблеми в економіці через повномасштабну війну та санкції вплинули на фінансову стабільність російських регіонів. За результатами 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів збільшився в 3,6 раза порівняно з попереднім роком і досяг 1,478 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ.
Це стало рекордним показником за весь час спостережень.
Різкий ріст дефіциту стався через те, що при загальних доходах у 22,6 трлн рублів (плюс 4% до 2024 року) витрати регіонів склали 24,1 трлн рублів (плюс 9%). У результаті “дірку” в бюджеті зафіксовано у 74 регіонах проти 50-ти роком раніше. Найбільший дефіцит в абсолютному значенні зафіксовано в Москві (299 млрд рублів). Далі з великим відставанням ідуть Ямало-Ненецький (84 млрд) та Ханти-Мансійський (72 млрд) автономні округи.
Попри зростання надходжень ПДФО (на 12%, або 732 млрд рублів), податків на сукупний дохід (на 11%, або 119 млрд) та на майно (на 6%, або 99 млрд), регіони постали перед скороченням зборів ключового для себе податку – на прибуток підприємств (на 9%, або 493 млрд). Загалом через погіршення фінансових результатів компаній у 2025 році цей податок скоротився у 55 регіонах. Найбільше зниження відбулося у регіонах із економікою, залежною від видобутку корисних копалин. Зокрема, у Комі надходження впали на 50%, в Оренбурзькій області – на 40%, у ЯНАО – на 39%.
Основним джерелом покриття дефіциту стали залишки тимчасово вільних коштів на рахунках бюджетів.
Раніше Міністерство фінансів РФ повідомляло про зростання дефіциту федерального бюджету до 5,645 трлн рублів за результатами 2025 року. Порівняно з 2024-м “діра” у казні зросла у 1,6 раза, а у відносному вираженні – 2,6% ВВП – встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП). 25 лютого прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін повідомив, що спільно із главою РФ Володимиром Путіним та головою ЦБ Ельвірою Набіулліною вони “багато годин” обговорювали вирішення проблеми дефіциту бюджету. Чи було знайдено рішення і які заходи обговорювалися, Мішустін не уточнив.
Тим часом регіони почали скорочувати бюджети, затверджені на 2026 рік. Так, влада Приморського краю 25 лютого зменшила видатки на 3 млрд рублів. За словами голови місцевого уряду Віри Щербіної, були скорочені фінансування закладів освіти, культури, туризму та сільського господарства. Раніше в Челябінській області скоротили видатки на 2,2 млрд рублів.
У Путіна відреагували на рекордний дефіцит бюджету
Російська економіка начебто зберігає стійкість, а макроекономічна стабільність дозволяє вирішувати поточні складнощі з дефіцитом бюджету і зниженням нафтогазових доходів. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у четвер, 26 лютого.
“Дійсно, є падіння нафтогазових доходів. Частково це падіння компенсується зростанням ненафтогазових доходів, про що, власне, говорив прем’єр-міністр вчора. В цілому стійкість російської економіки абсолютно забезпечується, забезпечується можливість держави виконувати всі соціальні зобов’язання, а також формувати порядок денний економічного розвитку, незважаючи на наявні певні складнощі, від яких ніхто не застрахований”, – заявив Пєсков.
Глава Кремля Володимир Путін “тримає руку на пульсі” і проводить часті зустрічі та обговорення ситуації з чиновниками економічного блоку, сказав Пєсков, коментуючи зустріч російського лідера з членами уряду і керівництвом центробанку, де обговорювалося фінансування зростаючого дефіциту бюджету.
Пєков назвав ситацію з дефіцитом “поточними складнощами, які в цілому макроекономічна стабільність дозволяє вирішувати, вживаючи необхідних заходів”.
ЄБРР різко погіршив прогноз зростання ВВП України
Прогноз зростання економіки України на 2026 рік погіршено у два рази – до 2,5%. Про це йдеться у новому звіті Європейського банку реконструкціїї та розвитку (ЄБРР), оприлюдненому в четвер, 26 лютого, пише УНН.
“Прогноз зростання для України на цей рік було переглянуто у бік зниження до 2,5% (-2,5%), на тлі того, як для повної матеріалізації економічного впливу потенційної мирної угоди знадобиться час”, – вказано в звіті.
У попередньому прогнозі в вересні 2025 року передбачалося припинення вогню Україні та виграш від післявоєнної реконструкції, що дозволило прогнозувати зростання на 5,0% у 2026 році.
Згідно зі звітом, у разі укладання мирної угоди на початку 2026 року вона суттєво покращить перспективи, але дефіцит електроенергії, обмеження робочої сили та слабкість сільськогосподарського виробництва продовжують створювати значні короткострокові ризики.
Раніше ЄБРР прогнозував зростання економіки України на рівні 5% у 2026 році. Тепер банк очікує ростання економіки України у 2027 році на рівні 4%.
В Україні прискорилася промислова інфляція
Ціни виробників промислової продукції в Україні зросли до 11,2% у річному вимірі, у січні 2026 року в порівнянні з попереднім місяцем вони збільшилися на 3,5%. Про це повідомила Державна служба статистики у Facebook.
У січні 2026 року індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із останнім місяцем 2025 року збільшився на 3,5%.
У грудні цей показник навпаки продемонстрував скорочення до “мінус” 0,1%.
В річному вимірі також зафіксовано зростання цін виробників до 11,2%.
Зростання цін у січні передусім було зумовлене підвищенням вартості постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 6,5%.
У добувній промисловості промислова інфляція у січні зросла на 0,6%, у переробній – на 1,6%.
У Раді розкритикували роботу БЕБ
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не бачить значущих результатів роботи Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського, якого було призначено на посаду півроку тому. Про це Гетманцев заявив в інтерв’ю виданню Українські новини.
“Вже минуло повні 6 місяців повноцінної роботи нової команди Бюро. Я допускаю, що певні процеси потребують певного часу для вирішення. Ніхто не вимагає від БЕБ, щоб вони “махали шаблею” та порушували закон, знімаючи голови тіньовиків. Але з іншого боку, є певні та очевидні триваючі злочини, які вже могли б бути припинені”, – сказав народний депутат.
Як приклад він навів ситуацію з нелегальними автозаправними станціями: за його словами, комітет поінформував БЕБ про роботу понад 350 таких АЗС, однак вони досі не демонтовані.
Крім того, Гетманцев розповів про ігнорування БЕБ порушень з боку однієї з торгівельних мереж, яка подрібнена на 1,5 тисячі ФОПів.
“Я особисто звернувся до Бюро з листом, до якого додав фіскальні чеки. В цьому випадку нічого не потрібно робити, лише задокументувати та передати до суду. Але, як я бачу, абсолютно нічого не змінилося”, – заявив народний депутат.
Натомість, за словами Гетманцева, Бюро проводить регулярні заходи, “аби домовлятися з бізнесом”.
“Ми бачимо регулярні інтерв’ю, конференції, різноманітні карколомні ідеї, аби домовлятися з бізнесом… Обговорюється якась повна дурня. І це в той час, коли нелегальний ринок тютюну у нас за 2025 рік відкотився з 12,6% до більш ніж 18%. Постає питання:а чим ми тоді всі займаємось? БЕБ звітує про досягнення в детінізації ринку пального. Якщо детінізація і відбулася, то виключно завдяки тим рішенням, які були прийняті в залі Верховної Ради в 2024 році, а до цього – в Податковій службі. Але це відбулось точно не за рахунок БЕБ. Тому, з одного боку, ми не бачимо жодних результатів від діяльності БЕБ, а з іншого – бачимо намагання створити паралельну реальність успіху, яка не має жодного стосунку до дійсності”, – наголосив голова податкового комітету, додавши, що для подальшої детінізації потрібна системна, жорстка і злагоджена робота Податкової служби та БЕБ.
Раніше ЗМІ розкритикували роботу БЕБ з новим керівником.
Світовий банк переглянув оцінку потреб України для відновлення
Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття. Такий показник майже втроє перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Про це свідчить оновлена Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднили уряд України, група Світового банку, Європейська комісія та ООН 23 лютого, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Підтримка допомагає нам терміново відремонтувати нашу критично важливу інфраструктуру, щоб країна продовжувала функціонувати, а також продовжувати систематичні заходи з відновлення, зосереджені на енергетичних проєктах та житлі для наших людей”, – прокоментувала нову оціну прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Торік оцінка потреб становила 524 млрд доларів, позаторік – 486 млрд доларів, а трьома роками раніше – 411 млрд доларів.
Оцінка RDNA5, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 195 млрд доларів порівняно зі 176 млрд доларів в оцінці RDNA4 та 152 млрд доларів в оцінці RDNA3.
“Найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових областях та мегаполісах”, – мовиться в документі.
Війна спустошила ринок праці Росії – розвідка
У Росії стрімко загострюється кадрова криза, що вже охопила силові структури, комунальні служби й цивільну економіку. Про це у неділю, 22 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що на тлі війни проти України дефіцит працівників набув системного характеру – від пожежників і поліцейських до двірників і промислових робітників.
Глава російського МНС Олександр Куренков публічно визнав нестачу особового складу та запропонував залучати до роботи пожежниками військовослужбовців строкової служби. Причиною відтоку кадрів він назвав низькі зарплати.
У Федеральній протипожежній службі (ФПС), що відповідає за боротьбу з пожежами та аварійно-рятувальні роботи на всій території РФ, не вистачає понад третину співробітників – приблизно 91,2 тисячі людей. Загальна укомплектованість підрозділів ФПС становить 65,5%. Найбільший дефіцит персоналу серед пожежників в Удмуртії (35%), Тульській (30%) та Магаданській (27%) областях, а також у Москві (27%).
Не краща ситуація і в силовій системі. У низці регіонів некомплект поліцейських сягає майже третини штату, а по країні в середньому – близько 19%. Міністр внутрішніх справ РФ Володимир Колокольцев визнав, що за рік звільнився фактично кожен другий дільничний, а ті, хто залишився, працюють за чотирьох. Зарплати роками не індексувалися, що лише прискорює відтік кадрів. 2025 року кількість тих, хто звільнився з МВС РФ, зросла на 7% (до 80 тис. осіб). Це на 40% більше ніж тих, хто прийшов на службу.
У Патрульно-постовій службі нестача кадрів оцінюється у 40%, у карному розшуку – 30%, у слідстві – 27%, серед дільничних – понад чверть. У 41 регіоні некомплект перевищує 25% особового складу. У 19 підрозділах районного рівня немає більше половини працівників.
Кадровий дефіцит серед медичних працівників та вчителів ще гірший.
А на далекому сході бракує навіть двірників. Роботодавці змушені пропонувати суттєво вищі зарплати та додаткові бонуси, аби привабити працівників.
Офіційний рівень безробіття в Росії становить лише 2,2%, тоді як відкритих вакансій – близько 1,7 мільйона. Уряд визнає, що до 2030 року економіці потрібно буде додатково залучити до 12 мільйонів працівників.
Раніше повіомлялося, що ЗМІ встановили рекордне число імен загиблих росіян.