Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. З цими змінами передбачається збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року, яке втричі перевищуватиме плановане значення. Це сталося через негативний вплив дешевої нафти та міцного рубля на економіку. Очікується, що дефіцит складе 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП, що може призвести до необхідності використання Фонду національного добробуту. Міністерство фінансів розробило зміни до бюджету на основі нового прогнозу економічного розвитку, який передбачає зниження прогнозуваної ціни на нафту. Це може призвести до значного зменшення доходів від нафтогазових продажів. Представник уряду попередив про можливі ризики для доходів від нафти на тлі американських санкцій і зауважив, що дефіцит бюджету може виявитися ще вищим, ніж передбачено в поправках.
Позначка: Економіка
-
ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ
Болгарія з 2026 року зможе приєднатись до єврозони – групи держав, де основною валютою є євро – після позитивного рішення органів ЄС. Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на кількох проінформованих співрозмовників.
Європейська комісія та Європейський центральний банк уже на початку червня зможуть схвалити вступ Болгарії до єврозони.
Вступ Болгарії до єврозони допоможе країні активізувати торгівлю з іншими країнами Євросоюзу, скоротити трансакційні витрати та посилити свій вплив у Брюсселі.
Протягом десятиліть болгарська валюта, лев, була прив’язана до євро, але країна не мала права голосу в питаннях монетарної політики Європейського центробанку, бо не була в єврозоні.
У разі, коли Болгарія приєднається до єдиної європейської валюти у 2026 році, як це планується тепер, глава болгарського центрального банку займе офіційне місце в Раді керуючих ЄЦБ.
Критики застерігають, що вступ Болгарії до єврозони може спричинити принаймні одноразове підвищення цін, що особливо вдарить по населенню в сільській місцевості. -
Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях
Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що десять областей України, де тривають активні бойові дії, зазнали серйозних руйнувань інфраструктури, переміщень населення та скорочення економічної активності. У цих регіонах рівень безробіття в п’ять разів вищий, ніж у середньому по країні. Багато сімей, у яких відсутні чоловіки працездатного віку, змушені покладатися на пенсіонерів та жінок, які часто не мають офіційної зайнятості. Більшість домогосподарств отримують дохід з пенсій, соціальних виплат, грошових переказів та гуманітарної допомоги. Значна частина сімей витрачає більше половини доходу на їжу, економлять на освіті та медицині, а також мають борги. Близько 40% родин у цих областях перебувають у стані продовольчої небезпеки, а доступ до продуктів харчування є проблемою. Війна призвела до значного падіння ВВП, зростання цін на продукти харчування та збільшення рівня бідності. Для жінок працездатного віку основним бар’єром до працевлаштування є сімейні обов’язки, а багато осіб не працюють і не шукають роботу. Лише 35% родин у цих регіонах займаються сільським господарством, а 82% виробляють продукцію для власного споживання. Автори дослідження вважають, що поєднання гуманітарної допомоги з програмами економічного відновлення допоможе перейти від реагування на кризу до створення умов для стійкого розвитку.
-
Надлишок пропозиції тисне на світові ціни на вугілля
Аналітики прогнозують подальше зниження цін на енергетичне вугілля через надлишок на світовому ринку, спричинений стрімким зростанням видобутку в Китаї. Після піків у 2022 році, коли відбулася енергетична криза через вторгнення Росії в Україну, ціни впали до мінімуму за останні чотири роки. Китай, Індія та Індонезія відкрили нові шахти, що призвело до збільшення видобутку і зменшення імпорту. Очікується, що ціни на вугілля знизяться ще більше через надлишок пропозиції, але можуть пізніше відновитися. Глобальний попит на вугілля зростав, але деякі країни намагаються відмовитися від його використання в рамках “зеленого” курсу, що впливає на експортерів, такі як Індонезія, Австралія, ПАР і Колумбія.
-
Держборг України наблизився до 180 млрд доларів
У квітні цього року державний та гарантований державою борг України збільшився на 357,12 млрд грн і становив 7 480,33 млрд грн або 179,97 млрд доларів. Зовнішній борг склав 5 377,52 млрд грн, а внутрішній – 1 829,70 млрд грн. У 2024 році держборг зріс на 1,4 трлн гривень, але став дешевшим та більш довгостроковим.
-
Уряд РФ попередив про загрозу погіршення ситуації в економіці
У російських чиновників виникли серйозні турботи через сповільнення економіки в країні на початку 2025 року, що призвело до скорочення темпів розвитку вперше з весни 2022 року. Глава Мінекономрозвитку Росії Максим Решетников висловив ці обурення на засіданні Держдуми. Також було попереджено, що умови сповільнення економіки разом із санкціями можуть вплинути на бюджет країни, що може призвести до невиконання його показників. Наразі, через санкції та проблеми з розрахунками, стало складніше оцінити стан російської економіки, оскільки Центробанк перестав надавати важливу інформацію щодо платіжного балансу та інших ключових показників, що ускладнює аналіз ситуації на ринку.
-
Фунт досяг максимуму 2022 року, “завдяки” Трампу
Фунт стерлінгів досяг найвищого рівня від початку 2022 року, оскільки долар втратив свою позицію після того, як президент США Дональд Трамп змінив свою торговельну політику. Він спочатку загрожував ввести великі мита, але потім відклав це рішення після розмови з президентом Європейської комісії. Це дало новий поштовх торговим переговорам. Фунт також зріс завдяки торговій угоді з США. Курс стерлінга піднявся до рівня, який не досягався з лютого 2022 року, і зросла його вартість у порівнянні з доларом на 8% з початку року – найкращий показник з 2009 року. Раніше фунт впав до найнижчого рівня з кінця 2023 року через проблеми з вартістю облігацій та фінансами Великобританії.
-
Шмигаль обговорив майбутній транш з місією МВФ
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) під керівництвом Гевіна Греєма для обговорення подальшої співпраці. Протягом програми EFF Україна отримала близько 10,1 млрд доларів, а зараз йде робота над восьмим переглядом програми, який може принести країні транш у розмірі близько 500 млн доларів США. Прем’єр вірить у позитивний результат у співпраці з МВФ. Уряд продовжує реформування економіки, фокусуючись на управлінні публічними інвестиціями, роботі митниці та покращенні інвестиційного клімату. Також обговорювалося відновлення України та залучення фінансового сектору до цього процесу, а також інвестиції у відбудову та використання заморожених російських активів.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна і США запустили спільний інвестиційний фонд в рамках угоди про надра. Перша віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко отримала підтвердження від американської сторони про завершення всіх необхідних процедур для запуску фонду. Фонд буде інвестувати кошти в проекти з видобутку природних ресурсів, нафти та газу, портів та інфраструктури в Україні. Ця угода покликана сприяти економічному відновленню країни та підтримувати зв’язки українських компаній з інвесторами. Партнерство не обмежене в часі, але кожні 10 років його результати будуть переглядатися.
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, більшість з яких були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів становила $13,2 млн. Імпорт нових автобусів обійшовся у $4,5 млн, а вживаних – у $8,7 млн. Туреччина стала найбільшим постачальником нових автобусів, продавши 75 одиниць на суму близько $3 млн. Натомість найбільша кількість вживаних автобусів була імпортована з Польщі – 88 одиниць на суму понад $5 млн.