Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т.
Позначка: Економіка
-
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
-
Опендатабот: Кожен п’ятий банк в Україні – збитковий
Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це практично той самий результат, що й торік, повідомляє Опендатабот.
Податкові витрати склали 21,99 млрд грн – або 22% прибутку, а ісля сплати податків залишилось 78,07 млрд грн, мовиться в аналітиці.
Утім, не всі фінустанови вийшли в плюс за результатами першого півріччя: 13 банків повідомили про збитки: сьогодні кожен п’ятий банк в країні є збитковим.
Навіть ті, хто у плюсі, не завжди показують зростання: понад третина прибуткових банків покращили показники, йдеться в дослідженні.
Лідер за динамікою – Метабанк, який виріс у 118 разів. Стабільний приріст у Приватбанку: +14%.
Топ-10 найбільших банків залишився незмінним. Разом вони згенерували 68,05 млрд грн — 87% прибутку всього сектору.
Практично половина прибутку всіх українських банків припадає на Приват: 34,88 млрд грн прибутку та 11,09 млрд грн податків. Серед держбанків “у мінусі” тільки Перший інвестиційний (-29,43 млн грн).
У іноземних банків навпаки прибуток просів майже на чверть — до 16,57 млрд грн. Лідером залишається Райффайзен: +10% приросту, 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.
Банки з приватним капіталом теж у мінусі на чверть, їх прибуток склав 10,06 млрд грн. ПУМБ залишається першим із 3,57 млрд грн — це −7% до минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали 59% прибутку групи.
Понад чверть приватних банків країни закрили перше півріччя 2025 року зі збитками.
Як ми вже писали, банки України за 2024 рік отримали 103,7 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це на 24,9% більше, ніж уточнені дані за 2023 рік (83,0 млрд гривень).
Названо найприбутковіші банки України -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
Падіння у прірву: чому Китай не зможе врятувати економіку РФ
Катастрофа – вже на горизонті Про те, що економіка РФ тріщить по швах, не написав останнім часом лише лінивий. Але для того, аби осягнути всю глибину прірви, у яку вона вже летить, потрібні цифри, а не здогадки чи припущення.
Отже, дефіцит бюджету Російської Федерації за перше півріччя 2025 року склав 3,7 трильйона рублів, що в шість разів перевищує показник аналогічного періоду 2024 року, повідомляє The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну.
При цьому зазначається, що за підсумками другого кварталу 2025 року “діра” у бюджеті країни-агресора була на 78% більшою, ніж у першому – через зниження нафтогазових доходів. “Дефіцит держбюджету встановив антирекорд у другому кварталі”, – цитує УНІАН провідного аналітика Freedom Finance Global Наталю Мільчакову. Видання також констатує, що за шість місяців поточного року російський Мінфін витратив приблизно половину з того, що запланував на рік: 21,3 із 42,3 трильйонів рублів. А щодо доходів, то їх отримано менше половини – 17,6 трлн рублів із закладених у бюджеті 38,5 трлн рублів.
Тож за півроку дефіцит виявився таким, який Мінфін запланував за підсумками всього року (3,8 трлн руб., або 1,7% ВВП). На початку року він сподівався звести бюджет з “дірою” втричі меншою: 1,2 трлн руб., або 0,5% ВВП, але восени збирається знову правити його з урахуванням актуальних даних.
Втім ще більш вражаючою новиною є та, що у липні поточного року дефіцит держбюджету країни-агресора через зростаючі військові витрати перебільшив сукупний дефіцит, зафіксований у першому півріччі-2025.
За даними того ж The Moscow Times, за липень він збільшився на 1,2 трлн руб. Видання пише, що у липні доходи становили 2,7 трлн руб., але витрати виявилися більшими, ніж зазвичай: 3,9 трлн руб. після 3,2 трлн руб. у червні.
На думку економістів, це дуже багато. Проте Мінфін РФ запевняє, що витрачає гроші за графіком: після січневого сплеску, коли витрати були на 64% вищими, ніж роком раніше, вони сповільнилися і в наступні шість місяців були лише на 15% більше, ніж у лютому-липні 2024 року.
За законом економіки, виробництво зброї – це той актив, котрий потім не створює додаткової вартості, це просто спалювання інвестицій і грошей, пояснює ці події у коментарі РБК-Україна президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.
Та все ж, за даними Гончара, поки що цей маховик воєнної машини РФ продовжує працювати. “І переважною мірою тому, що продовжується фінансування цієї машини. Якраз мова йде про експорт енергоресурсів, передусім нафти, за рахунок якого Росія продовжує отримувати доходи. Це не ті доходи, які вона могла б отримувати в умовах без санкцій. Але це все рівно фінансування бюджету війни”, – зауважив експерт. Сила і слабкість Китаю Звичайно, Китай – як безпосередній вигодонабувач від ослаблення керованої ним Росії – намагається якось стабілізувати це падіння.
Зокрема, КНР отримує нафту з Росії, використовуючи іранських посередників. За словами економіста Василя Невмержицького, ще у 2019 році іранська компанія Ocean Glory Giant створила хитромудру схему, вигадавши, як замаскувати фінансування цих поставок.
Зазвичай торгівля нафтою потребує банківських гарантій чи акредитивів. Але великі банки, дотримуючись санкцій, відмовлялися обслуговувати іранські або російські вантажі. Тоді компанія пішла іншим шляхом – почала оформлювати іпотеки на самі судна у швейцарських банках.
Формально це виглядало як звичайне кредитування флоту, але насправді було фінансовою ширмою, що приховувала розрахунки за нафтові партії. Виглядало все законно: є договір іпотеки, судно, кредитор – а отже міжнародні платежі не виглядали як санкційні. У результаті танкер ставав не лише транспортом, а й “банківською заставою”, що маскувала нафтоторгівлю.
Цей механізм дозволив провести понад 130 мільйонів барелів нафти – приблизно на 9,6 млрд долл. – перш ніж Ocean Glory Giant сама потрапила під американські санкції.
Паралельно Китай активно збільшував закупівлі: коли Індія скоротила імпорт через тиск США, китайські НПЗ замовили п’ятнадцять великих партій сорту Urals. Часто така нафта надходила до невеликих незалежних заводів teapots. Вони працювали на “сірій” нафті, котра у документах фігурувала як малайзійська чи оманська, але реально походила з Росії чи Ірану. “Завдяки цим схемам Китай сьогодні отримує понад 1,3 млн барелів іранської нафти щодня і близько 2 млн барелів російської. Для Пекіна це не лише вигідно економічно, а й критично для енергетичної безпеки”, – підкреслив експерт. При цьому економіст Борис Кушнірук зазначає, що це Китай допомагає Ірану і Росії обходити санкції. І це питання не тільки економічної вигоди, хоча вона, звісно, присутня. Це значить, що Китай за часів керівництва Сі Цзіньпіна перетворюється на лідера світу автократій, який протистоїть демократичним державам, – додає він.
Проте у Заходу, а точніше у США, є чим скоригувати всі можливі зусилля Китаю. Так, політолог та соціолог Віктор Небоженко відзначив декілька цікавих, але непомітних з першого погляду моментів, що були “фоном” зустрічі президента США Дональда Трампа з кремлівським диктатором Путіним під час візиту останнього на Аляску.
На його думку, обидва очільники держав під час цієї зустрічі “прикривалися Україною, аби вирішувати інші задачі”. І не останньою з них був важливий сигнал Сполучених Штатів на адресу Китаю. “Сполучені Штати закінчили тихо, тихою сапою фундаментальний геополітичний проект – повне закриття світових транснаціональних трансатлантичних каналів: Суецький, Гібралтар, Панамський, Берингова протока. Все. Американці тепер на 30 або навіть 50 відсотків перемогли Китай, тому що якщо почнуться конфлікти, то ці канали одразу перекриваються, миттєво. І Китаю нікуди подіти свою продукцію”, – зауважив Небоженко. І демонстрація Путіну та прибулим журналістам десятків F-35, “чомусь припакованих” на Алясці, на його думку, була зроблена саме для того, щоб показати миттєві можливості американців по контролю над Беринговою протокою.
Тобто, Китай сам тепер опиняється у підвішеному стані, коли будь-який його крок вправо чи вліво може бути швидко “скоригований” блокуючими заходами Штатів. І тут вже не до економіки оскаженілого агресора, хоч би самим якось вижити.
Таким чином, справа порятунку російської економіки – у руках самих потопельників. Росіянам для цього треба просто якнайшвидше припинити війну з Україною, чому допомогли б сильніші антиросійські санкції.
Ірина Носальська -
Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist
Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.
У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.
За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.
Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.
Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.
Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.
У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.
Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.
Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.
-
В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
Серед основних причин називають:- сезонність виробництва продукції рослинництва;
- несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.
Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%. -
Названо витрати України на оборону за сім місяців
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:- на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
- на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).
Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.
-
Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ
Оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво. Про це повідомляє The Moscow Times.
На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі вартість бензину Аі-92 у понеділок, 18 серпня, досягла 71,5 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 80,43 тисяч рублів за тонну. За день котирування зросли на 1,33% та 2,2% відповідно, а з початку року ціна 92-го бензину злетіла на 38%, а 95-го – на 49%.
Уряд РФ запровадив повну заборону на вивіз бензину з країни до кінця серпня, а потім вирішив продовжити його до кінця вересня.
В Росії з початку місяця через нальоти БпЛА зупинилися Новокуйбишевський НПЗ Роснефти (2 серпня), Саратовський НПЗ Роснефти (11 серпня) та Волгоградський НПЗ Лукойла – найбільший на півдні Росії і входить до топ-10 країни. Їхня сумарна потужність становить 29,8 млн тонн на рік — а це 11% від фактичного обсягу нафтопереробки в Росії, який минулого року, за оцінками Reuters, становив 267 млн тонн.
З 2 серпня половину потужностей зупинив Рязанський НПЗ – найбільший у Роснефти, паливо якого постачає зокрема московський регіон. Атак дронів зазнали також Сизранський НПЗ, Слов’янський НПЗ та Афіпський НПЗ
Через брак бензину щонайменше в двох регіонах Росії паливо на АЗС вже почали продавати лишень підприємствам та організаціям за картками.
В окупованому Криму бензин АІ-95 зник з більшості заправок, а на тих, де він ще є, продаж здійснюється переважно за талонами.
Повністю зник із продажу Аі-95 у містах Краснокаменськ та Борзя Забайкальського краю.
Міненерго РФ запевняє, що ситуація “перебуває під контролем”: обсяги виробництва, що випали через ремонти на нафтозаводах, компенсує загальне збільшення нафтопереробки. -
Білоруська політика загострює торговельну напругу з РФ – розвідка
У першому кварталі 2025 року частка білоруських товарів у роздрібі знизилася до рекордно низьких 53,5 % попри обмеження західного імпорту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 17 серпня.
Зауважується, що Мінськ прагне довести показник до 63 % до кінця року, використовуючи адміністративний ресурс і пряму роботу з ритейлерами.
За другий квартал частка зросла лише на 1,1 в. п., харчових товарів – на 1,9, непродовольчих – на 2,2. Найгірше виконання плану – у верхньому одязі (11,7 % за плану 34,5 %) та взутті (23,5 % за плану 36,5 %).
Водночас імпорт прискорюється: за півріччя постачання зросли на 17,5 %, до $7,24 млрд. Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі проводить зустрічі з виробниками й торговими мережами, шукаючи нові канали збуту.
“Наприклад, виробнику трикотажу Полісся запропоновано продавати пледи й декоративні подушки на автозаправках. Серед інших ідей – “дні відкритих дверей” у магазинах з акцентом на білоруську продукцію, а також пропозиції бізнес-асоціацій щодо вирівнювання торгових націнок і правил викладки товарів для вітчизняних та імпортних постачальників”, – зазначили у повідомленні.
І пояснили, що політика “купуй своє” б’є передусім по російському імпорту.
“Москва відповідає дзеркально: розглядає обмеження білоруського цементу, а продажі автобусів МАЗ у РФ за сім місяців скоротилися на 58 %. У липні взагалі реалізовано лише два автобуси – попри запуск нового заводу в Білорусі”, – розповіла розвідка. -
В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись
В Україні зросла середня зарплата. Кому платять найбільше, в яких регіонах найвищі зарплати та які є прогнози, щодо зростання в майбутньому? Чому зростають зарплати Рівень зарплат українців поступово зростає. Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 р. на 24,1% – до 23,5 тис. грн. Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% – з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025 р.Своєю чергою, згідно з підрахунками НБУ, реальна зарплата у першому кварталі зросла на 9,2%, у другому – на 5,9%. “Така динаміка пояснюється дефіцитом кадрів на ринку праці та відновленням економічної активності”, – кажуть у регулятора. Своєю чергою в Мінекономіки до факторів, що стимулюють зростання зарплати відносять зростання економічної активності, а також, те, що значна кількість людей працездатного населення перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ. Це створює значні структурні дисбаланси на ринку праці й дефіцит кадрів. Стримуючими факторами є значна затратність виробництва через суттєві перманентні руйнування фондів, енергетичної інфраструктури, дороговартісну логістику. Хто заробляє найбільше Найвищі зарплати, згідно з інформацією Держстату, традиційно платять у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. У першому кварталі 2025 р. вони сягнули 65,6 тис. грн. Це на 32,6% більше, ніж роком раніше. Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.
На другому місці – фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік – 28,6%.
Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність – 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).
Для порівняння, низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання – 13,1%.
Серед найбільш високооплачуваних професій (окрім керівників, ІТ-фахівців і військових) на сайті Work.ua за підсумками минулого місяця були: ендодонтист (60 тис. грн), рієлтор, трейдер, водій-міжнародник (до 55 тис. грн), медіабаєр (50,5 тис. грн), ортодонт (50 тис. грн), бізнес-аналітик (47,5 тис. грн).
Найбільш популярні вакансії на кадровому порталі також показали зростання за останній рік: продавець-консультант (до 20,5 тис. грн), менеджер з продажу (до 35 тис. грн), кухар (до 26,5 тис. грн), касир (до 20 тис. грн), водій (до 32 тис. грн), вантажник (до 22,5 тис. грн), бариста (до 20,5 тис. грн).
Своєю чергою в Моніторингу Мінекономіки йдеться про те, що переважно зростання зарплат стосувалося сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.
Найвищими темпами в І кварталі 2025 р. порівняно з І кварталом 2024 р. зростали зарплати за такими категоріями: “Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство” (на 42,7%), “Будівництво” (на 35,3%), “Інформація та телекомунікації” (на 32,6%). Водночас трійка лідерів по рівню заробітної плати за перші квартали 2025-2024 рр. не змінились – це “Інформація та телекомунікації”, “Фінансова та страхова діяльність”, “Професійна, наукова та технічна діяльність”. Керівники стали отримувати ще більше Українські компанії впродовж останніх років стикаються з високим дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів. Не дивно, що їх зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік. Як показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше. Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. За даними Держстату, в першому кварталі 2025 р. середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30-40% у порівнянні з 2024 р. В яких регіонах платять більше Серед українських міст найбільша середня зарплата традиційно в Києві – 30 тис. грн на місяць. Також високі зарплати отримують мешканці Львову (26,5 тис. грн), Ужгорода (25 тис. грн), та Чернівців (24 тис. грн). “Зростання середньої зарплати в західних областях пояснюється релокацією бізнесу з територій, які знаходяться під більш масованими атаками РФ.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Низькі зарплати – в Сумах (18,5 тис. грн), Запоріжжі (20 тис. грн). Це пов’язано з безпековою ситуацією цих регіонів. Зростання продовжиться В НБУ у свіжому інфляційному звіті, прогнозують, що за рік середня зарплата зросте на 19,0% (р/р).
Причина – вирівнювання ситуації на ринку праці та конкуренція між роботодавцями, що ґрунтується не лише на зарплаті. Водночас зростання зарплат обмежується кількома чинниками. “Брак кваліфікованих працівників підтримує номінальне зростання зарплат. Але через високу інфляцію реальні доходи зростають повільніше.”, – кажуть у регулятора. Фахівці вважають, що зростання реальних зарплат в Україні спостерігатиметься й надалі, що пов’язано з нестачею робочої сили та загальним пожвавленням економічної активності в країні. Однак темпи зростання становитимуть 4-5% на рік “з огляду на поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці та нецінову конкуренцію роботодавців”.
Своєю чергою, за оцінками українського уряду, упродовж найближчих трьох років очікується стабільне зростання заробітних плат – приблизно на 5 тис. грн щороку. Якщо ці прогнози справдяться, то вже до 2028 р. середній рівень зарплати в Україні може перевищити 39 тис. грн.
Про це йдеться в постанові № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 рр.”. Документ передбачає два варіанти розвитку подій. Оптимістичний сценарій: починаючи з 2026 р., очікується суттєве покращення ситуації у сфері безпеки. Песимістичний сценарій: зберігається ризик продовження повномасштабної військової агресії з боку РФ.
Оптимістичний варіант розвитку подій передбачає поступове зростання середньої номінальної зарплати: у 2026 р. – приблизно до 30 240 грн на місяць; у 2027 р. – до 35 268 грн; у 2028 р. – орієнтовно 39 758 грн. Альтернативний сценарій передбачає трохи нижчі показники: 2026 р. – близько 30 032 грн; 2027 р. – до 34 808 грн;
2028 р. – на рівні 39 436 грн.
За базовим сценарієм очікується поступове покращення ситуації на ринку праці. Кому підвищать зарплату Згідно з опитуванням НБУ, найбільші очікування щодо підвищення зарплат у 2025 р. можливі на середніх підприємствах, у переробній промисловості та серед компаній, що працюють виключно на експорт. У дослідженні вказано, що близько 35% компаній готові підвищувати зарплати у 2025 р. Серед них найбільший відсоток відстежувався в: сільському господарстві (51,7%); видобувній промисловості (46,7%); переробній промисловості (44,2%). Найменший відсоток таких планів спостерігався серед роботодавців у сферах мистецтва, розваг та спорту (17%), державного управління (18,2%) та освіти (24%).
Вікторія Хаджирадєва