Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
Позначка: Бізнес
Працюючи посланцем США, зять Трампа збирає мільярди для своєї фірми
Один із головних переговірників США і зять президента Джаред Кушнер залучає нові інвестиції для своєї приватної компанії від урядів країн Близького Сходу, де проводить переговори. Про це йдеться у статті The New York Times, яка була опублікована у п’ятницю, 13 березня.
За даними видання, Кушнер останніми тижнями проводить переговори з потенційними інвесторами щодо залучення щонайменше $5 мільярдів для своєї інвестиційної компанії Affinity Partners. Про це повідомили п’ятеро людей, обізнаних із переговорами, які говорили на умовах анонімності.
У межах кампанії зі збору коштів представники Affinity уже зустрічалися з Саудівським державним інвестиційним фондом (Public Investment Fund, PIF), який управляє доходами від величезних нафтових ресурсів королівства. Про це повідомили двоє джерел, знайомих із переговорами.
PIF очолює спадкоємний принц Мохаммед бін Салман, який має тісні зв’язки з Кушнером і адміністрацією Трампа. Саме PIF став найбільшим і першим інвестором Affinity – фонд вклав 2 мільярди доларів невдовзі після завершення першої адміністрації Трампа.
За умовами цієї угоди Саудівська Аравія має першочергове право інвестувати у будь-які наступні раунди залучення коштів Affinity.
Крім того, інші близькосхідні суверенні інвестиційні фонди, які вже вкладали гроші в Affinity, зокрема фонди Об’єднаних Арабських Еміратів і Катару, також можуть отримати пропозиції щодо нових інвестицій.
Очікується, що процес залучення коштів триватиме протягом більшої частини цього року.
Також видання пише, що у січні Кушнер відвідав Давос як представник офіційної делегації США на Всесвітньому економічному форумі, де представив план адміністрації Трампа щодо “Нової Гази”.
Під час перебування в Давосі він також у приватних зустрічах із міжнародними бізнес-лідерами обговорював можливість залучення мільярдів доларів нових інвестицій для Affinity.
Раніше Кушнера вже звинувачували у конфлікті інтересів, але він це заперечував.
Окрім того, у Давосі Кушнер зустрічався із представником російського диктатора Кирилом Дмітрієвим. Офіційно сторони не розкривають зміст розмови, проте очікувалося, що ключовою темою стане мирний план США та питання завершення російсько-української війни.
Дуров втратив дві третини статків через обвал вартості Telegram – ЗМІ
Статки власника месенджера Telegram Павла Дурова обвалилися з $17,1 млрд до $6,6 млрд. Про це повідомляє Forbes з посиланням на інвестбанкірів.
Падіння стану на 61% пояснюється зниженням оцінок аналогічних технологічних компаній.
За даними джерел, за останній рік нових презентацій Telegram для інвесторів у публічному доступі не з’являлося, і IPO компанії може незабаром не статися.
“Наразі не найкращий час для розміщення: Telegram блокують на ключових ринках, включаючи Росію та Іран. За нижчою оцінкою, ніж раніше заявляв Дуров, компанія швидше за все виходити на біржу не буде”, – зазначив один з інвестбанкірів.
Для консервативної оцінки аналітики пропонують порівнювати компанію із найближчим конкурентом – американським месенджером Snapchat. За кількістю щомісячних користувачів компанії можна порівняти. У Snapchat на кінець 2025 року було 946 млн, тоді як аудиторія Telegram перевищує 1 млрд. При цьому виручка Snapchat в 2025 році досягла $5,9 млрд, що майже втричі більше за прогнозовану виручку Telegram ($2 млрд). Snapchat завершив рік зі збитком $460 млн, тоді як Telegram показав $222 млн збитку лише за перше півріччя. У результаті капіталізація Snapchat за рік знизилася майже вдвічі до $8,7 млрд, що вплинуло на перегляд оцінки Telegram та стану Дурова.
Додатковим чинником тиску стан Дурова може стати необхідність погашення облігацій Telegram. Перший випуск паперів, розміщений на п’ять років із купоном 7%, має бути погашений 22 березня 2026 року. Дуров частково рефінансував борг, але має виплатити $1,1 млрд. У червні компанія розмістила нові облігації на $1,7 млрд з вищою прибутковістю 9%, що відображає зростання ризиків для інвесторів.
Як відомо, Дуров вперше потрапив до рейтингу Forbes у 2016 році. Тоді його статки у списку “200 найбагатших бізнесменів Росії” оцінювали в $600 млн, а в 2018 році він став мільярдером. Максимальну оцінку його статків у $17,2 млрд Forbes дав підприємцю 2021 року, коли Telegram випустив перші облігації з можливістю конвертації в акції за ціною майбутнього IPO. У той період інвестори оцінювали компанію приблизно в $30-35 млрд. Сам Дуров у 2024 році оцінив сервіс у $30 млрд. Цю суму банкіри обговорювали напередодні можливого розміщення акцій Telegram на біржі.
Як припустив один із аналітиків ринку на умовах анонімності, Дуров може частково розрахуватися з інвесторами акціями Telegram, але без проведення IPO.
“Погляньте на фонди, які купували другий випуск, – це BlackRock, Abu Dhabi, Mubadala та інші найбільші інвестори. Можливо, Дуров пообіцяв їм частку у компанії”, – зазначив він.
Китай з 2022 року прискорив захоплення російського ринку – ЗМІ
Кількість компаній в Росії з китайськими засновниками чи співзасновниками за час війни проти України зросла в 10 разів. Про це свідчать дані сервісу перевірки та аналізу контрагентів Rusprofile, повідомляють російські Ведомости.
У грудні 2021 року таких було 1434, а в лютому 2026-го — 14 798. Частка компаній, що належать китайцям, збільшилася з 3,6% до 22,3% від загальної кількості організацій з іноземною участю на російському ринку.
Торік була відкрита рекордна кількість відкритих компаній з китайською участю – 4317. При цьому з 2021 по 2026 рік припинили роботу і закрилися 2653 оформлених на громадян Китаю організацій.
Китайські компанії реєструють юридичні особи в Росії, щоб безпосередньо контролювати продаж, логістику та розрахунки з місцевими партнерами, зазначають фахівці.
Тренд на розширення китайського бізнесу в Росії продовжиться і призведе до посилення залежності російської економіки від китайських поставок обладнання, технологій та споживчих товарів.
Нагадаємо, лідер КНР Сі Цзіньпін у середу провів відеоконференцію з главою Росії Володимиром Путіним, заявивши, що відносини між Москвою та Пекіном розвиваються “у правильному напрямку”.
КНР закликала своїх громадян у РФ “бути обережними” – ISW
ОАЕ планують заморозити активи Ірану – ЗМІ
Об’єднані Арабські Емірати планує заморозити мільярди доларів іранських активів у відповідь на ракетно-дронові удари Тегерана по ОАЕ. Про це повідомляє американська газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела.
ОАЕ протягом багатьох років слугували фінансовим центром для іранських компаній і приватних осіб, що дозволяло їм оминати західні санкції.
Будь-які обмеження з боку Еміратів матимуть серйозні наслідки, адже країна є головним каналом взаємодії Ірану зі світовою економікою, вважають експерти.
Серед заходів, які розглядає ОАЕ, передбачені такі: заморожування активів підставних компаній, пов’язаних з Корпусом вартових ісламської революції Ірану (КВІР), посилення контролю над валютними обмінними операціями.
Також обговорюється можливість впливу на морські операції: затримання іранських суден, щоб обмежити діяльність тіньового флоту нафтових танкерів Ірану.
В ОАЕ оцінюють ризики у разі можливої відповіді з боку Ірану, включаючи атаки на енергетичну інфраструктуру і розрив двосторонніх торговельно-фінансових зв’язків.
Center Cruises — міжнародний агрегатор круїзів з українськими коренями: від “Тартус Тур” до глобального лідерства
Команда знала круїзи зсередини — від судновласницького бізнесу і фрахтування пасажирських суден до операційного управління флотом і організації берегових екскурсійних програм.
В 2018 році компанія пройшла ребрендинг і отримала нову назву — “Центр Круїзів” зі зміною домену на center.cruises: назва відображає головну ідею – бути справжнім центром експертизи у світі круїзного туризму, а домен підкреслив глобальний масштаб проекту, який відкриває можливість букування круїзу з будь-якої точки світу в найбільшому гіпермаркеті круїзів.
Сьогодні Center Cruises — одна з найстаріших й досвідчених компаній круїзного ринку України. За плечима команди — понад 30 років безперервної роботи в тревел-індустрії, тисячі організованих круїзів і репутація, побудована на реальній експертизі. Участь компанії у провідних світових виставках дає змогу відстежувати глобальні тренди й адаптувати їх для клієнтів в Україні, Ізраїлі, Грузії, Польщі та Вірменії. “Центр Круїзів” став стабільним щорічним лідером з продажів круїзів компанії MSC з українською реєстрацією, але продає круїзи не тільки українцям, але й користувачам зі всього світу.
Протягом усіх років роботи компанія послідовно накопичує галузеві знання та підтверджує репутацію експерта, якому можна довірити організацію круїзного відпочинку будь-якої складності. Від досвіду — до технологій: інтелектуальна платформа нового покоління Об’єднавши експертизу, здобуту за кілька десятиліть, з можливостями сучасного онлайн-букінгу в усьому світі, center.cruises запустила технологічну AI-платформу. Це вивело компанію на рівень першого українського агрегатора круїзів з прямою інтеграцією API найбільших круїзних ліній світу.
Платформа пропонує програми від партнерів premium і luxury-сегменту: Royal Caribbean International, Celebrity Cruises, Norwegian Cruise Line та ін. Каталог платформи налічує понад 100 000 варіантів круїзів, зокрема понад 16 000 морських і 4 000 річкових маршрутів від 15 круїзних ліній. Географія охоплює понад 10 регіонів і понад 70 портів відправлення.
Сервіс працює чотирма мовами — російською, українською, англійською та польською — і приймає оплату в чотирьох валютах: EUR, UAH, USD, PLN.
Технології + експерти: формула, яка працює
Технологічна сторона сервісу — це лише половина успіху. Друга і не менш важлива — робота досвідчених тревел-консультантів Center Cruises. Кожен фахівець команди має багаторічний досвід у круїзній індустрії і проходить регулярні програми навчання від круїзних компаній-партнерів. Консультант допомагає обрати оптимальний маршрут, підібрати правильний тип каюти, уберегти від типових помилок круїзера-початківця і супроводжує клієнта на кожному етапі підготовки до подорожі. Саме в цьому філософія компанії — завжди бути на боці пасажира. Круїзна індустрія 2026: рекордне зростання і нові можливості За прогнозами CLIA, в 2026 році кількість пасажирів океанських круїзів наблизиться до 40 мільйонів — це рекордний показник. Ринок стабільно зростає четвертий рік поспіль і значно випереджає відновлення інших туристичних сегментів. Серед ключових трендів:
• Slow cruising
• Зростання інтересу покоління Z і сімей
• Нові лайнери 2026
• Стійкість і екологія
• Раннє бронювання 2026–2027
Center Cruises розвивається разом з індустрією: платформа постійно розширює партнерську мережу, оновлює технології підбору, відкриває нові регіональні представництва та збільшує кількість круїзних напрямків для своїх клієнтів.
Компанія Center Cruises є лоцманом у світі круїзів, досконально знаючи кожен фарватер індустрії — від бюджетних маршрутів до преміальних програм — і супроводжує клієнта на кожному етапі подорожі.
Женя Галич відкрив кавовий бренд “для хоробрих”
Лідер гурту O.Torvald, музикант Женя Галич, поділився новиною про відкриття власного бізнесу. Про це він розповів у проєкті Ближче до зірок.
Ідея створити кавовий бренд виникла у артиста під час служби у війську. Разом із побратимами, які полюбляли пити каву як спосіб створення затишку, Галич заснував бренд, який, за його словами, стане підтримкою для кожного, хто переживає важкі моменти.
“Ми створили кавовий бренд для хоробрих, підтримуючи одне одного”, – розповідає Галич.
Музикант також зазначає, що незважаючи на новий бізнес, продовжує активно розвивати свою музичну кар’єру та планує організувати концерти, на яких будуть збирати кошти для підтримки ЗСУ.
Женя Галич приєднався до ЗСУ в квітні 2022 року та активно бере участь у війні, допомагаючи Україні.
Нагадаємо, раніше Галич оголосив про запуск сольного проєкту.
Женя Галич повертається на Євробачення
Вимагав кошти у родини загиблого оборонця: затримано ексвійськового
На Вінниччині правоохоронці затримали колишнього військовослужбовця, котрий вимагав гроші у родини загиблого воїна за нібито “сприяння” в оформленні одноразової грошової допомоги. Про це повідомляє ДБР у вівторок, 3 березня.
За даними слідства, чоловік знав, що сім’ї військового, який загинув через вибух ворожого дрона під час виконання бойового завдання, належить одноразова грошова допомога у розмірі 15 млн грн. Виплата здійснюється рівними частками членам родини.
Після поховання він звернувся до одного із чотирьох синів загиблого та заявив, що для “безперешкодного” отримання коштів потрібно передати хабар нібито для командира військової частини за на підготовку “потрібних” документів. Водночас фігурант ймовірно просто видумував причини, чому обовʼязково потрібно дати хабар та прикривався звʼязками, яких насправді не мав.
Суму так званого “відкату” він визначив у 1 млн 200 тис. грн – по 10% від частки кожного із синів. Водночас від нової дружини загиблого гроші не вимагав.
Під час подальших перемовин фігурант повідомив, що суму зменшено до 500 тис. грн. Передати її потрібно було після отримання першого траншу допомоги.
Після передачі всієї обумовленої суми правоохоронці затримали зловмисника. Йому оголосили підозру в одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення посадовцем, поєднаному з вимаганням за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 998 тис. 400 грн. Нагадаємо, на Вінниччині викрили посадовицю ТЦК на вимаганні грошей у матері загиблого військовослужбовця. А у голови військово-лікарської комісії при ТЦК у Дніпропетровській області вилучили понад 300 тисяч доларів.
Прес-реліз ТОВ “Тотком” щодо захисту ділової репутації
Компанія офіційно спростовує ключові маніпуляції:
ТОВ “Тотком” розцінює подібні публікації як спробу дискредитації та готує судові позови до видань, що поширили неперевірені дані. Ми закликаємо медіа дотримуватися журналістських стандартів і перевіряти факти перед публікацією.
Контакти для ЗМІ: тел. +380 93 841 33 04, пошта: totcom_ol@ukr.net
ЄІБ заявив про рекордне фінансування України
Європейський інвестиційний банк у 2025 році виділив Україні на проєкти в різних сферах 1,5 млрд євро нового фінансування. Про це йдеться у релізі ЄІБ, повідомляє Укрінформ.
“У 2025 році Група ЄІБ забезпечила 1,5 млрд нового фінансування на проєкти в енергетиці, інфраструктурі, підтримку малого та середнього бізнесу та просування євроінтеграції”, – мовиться в повідомленні.
Кошти передали на підтримку енерго-, тепло- та водопостачання. Торік фінансування було рекордним із початку повномасштабного вторгнення.
Серед торішніх проєктів – угода із НАК Нафтогаз України на 300 млн євро для закупівлі газу.
За Програмою відновлення було виділено 100 млн євро на реконструкцію водної та соціальної інфраструктури у понад 150 громадах. Стільки ж було виділено на проєкт із відновлення водопостачання.
Загалом із 2022 року ЄІБ виділив Україні 4 млрд євро для зміцнення критичної інфраструктури, забезпечення безперебійного надання муніципальних послуг, підтримки економічної активності.
У 2026 році серед пріоритетів підтримки для ЄІБ залишається енергетична стійкість; буде посилено підтримку соціальної та муніципальної інфраструктури, технічну допомогу в процесі євроінтеграції України.