Категорія: Новини бізнесу

Податкова виявила нереалістично низькі виторги у 15 тисяч ресторанів

Галузь ресторанного бізнесу в Україні за 2025 рік задекларувала 246,7 млрд гривень виторгу, що на 21,7% більше, ніж 2024 року. При цьому окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Про це повідомила Державна податкова служба.

Загалом сфера ресторанного господарства в Україні налічує понад 43 тис. суб’єктів господарювання, які працюють більш ніж на 51 тис. об’єктів.
Середньоденний виторг у галузі зріс із 553,8 млн гривень до 675,9 млн гривень, а середній чек по країні становить 303 гривні.

Приріст виручки виглядає так:

  • ресторани – 26,9%,
  • закусочні – 25,9%,
  • кафе – 20,5%.

    • Проте, в ДПС наголосили, що деякі підприємці намагаються прикритися важкою ситуацією в країні, щоб виправдати “тіньову” історію в ресторанному бізнесі. Так, близько 15 тисяч закладів декларують менше 50 тисяч гривень виторгу на місяць на один об’єкт.

    “Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій”, – зазначили в податковій.

    Також за 2025 рік було проведено понад 7,3 тис. фактичних перевірок, застосовано штрафів на 117,5 млн гривень, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.

    Зокрема, серед порушень:

  • фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. Таким чином це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів;
  • незастосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО);
  • видача фальшивих фіскальних чеків;
  • стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.

    • Туристична галузь принесла бюджету України понад 4,4 млрд

    У 2025 році податкові надходження від туристичної галузі становилм 4 млрд 426,2 млн грн, що на 50,6% більше проти 2024 року. Про це мовииться у річному звіті Державного агентства розвитку туризму.

    Як повідомила голова агентства Наталя Табака, без урахування підприємств за КВЕД 79.90 (послуги з бронювання) зростання надходжень становило 35,7% – до 3 млрд 987,8 млн грн.

    Водночас для коректного порівняння слід врахувати включення у 2025 році нового КВЕД 79.90 “Послуги бронювання”, який забезпечив 438,4 млн грн надходжень. Без урахування цього показника обсяг податків у 2025 році становить 3 987,8 млн грн, що демонструє реальне зростання на 35,7% порівняно з 2024 роком. Відтак, навіть без розширення переліку видів діяльності галузь продемонструвала суттєву позитивну динаміку.

    Загальна кількість платників податків становила 20 759 суб’єктів, що на 17,6% більше, ніж у 2024 році (17 649). Однак із урахуванням доданого КВЕД 79.90 (1 778 підприємств, з яких 222 – юридичні особи та 1 556 – ФОП)скоригована кількість платників у 2025 році складає 18 981, що означає зростання на 7,6% у річному вимірі. При цьому кількість юридичних осіб без урахування нового КВЕД дещо зменшилась – на 0,8% (з 3 583 до 3 553), тоді як кількість ФОП зросла на 9,7% (з 14 066 до 15 428). У номінальному ж вимірі (без коригування) приріст становить 5,4% для юридичних осіб і 20,8% для ФОП, що свідчить про активізацію малого підприємництва у галузі туризму.

    За результатами 2025 року до місцевих бюджетів надійшло 359 млн грн туристичного збору, що свідчить про збереження економічної активності галузі та її адаптацію до умов воєнного часу.

    Лідерами за обсягом сплаченого туристичного збору стали:

  • Київ – 68 млн грн,
  • Львівська область – 63 млн грн,
  • Івано-Франківська область – 46 млн грн,
  • Київська область – 19,5 млн грн,
  • Закарпатська область – 31,8 млн грн
  • Дніпропетровська область – 17,6 млн грн.

    • Сукупно ці регіони забезпечили понад 77% загального обсягу надходжень. Як зазначається, така концентрація демонструє чіткий перерозподіл туристичних потоків у безпечні регіони та збереження ролі столиці й великих економічних центрів у сегменті ділового туризму.

    На 2025 рік фінансування ДАРТ із держбюджету становило 22,8 млн грн. Касові видатки за результатами року склали 15,6 млн грн, до бюджету повернуто 7,1 млн грн. Агентство також перевиконало план за міжнародними заходами (проведено 15 при запланованих 8) та видачею ліцензій (видано 24 при плані 15).

    “Результати 2025 року підтверджують: внутрішній туризм став фундаментом стійкості галузі, а туристичний сектор продовжує бути важливим драйвером розвитку громад і наповнення місцевих бюджетів навіть в умовах війни”, – наголосили у звіті.

    Нафтогазові доходи РФ у лютому скоротяться вдвоє – ЗМІ

    Державні доходи Росії від нафти і газу в лютому скоротяться практично вдвоє в порівнянні з аналогічним місяцем 2025 – до 410 млрд рублів (5,35 млрд доларів). Причинами стали зміцнення рубля та зниження цін на нафту. Про це йдеться у відповідних розрахунках Reuters.
    В Москві чекають, що порівняно з січнем щомісячні доходи зростуть на 3,1% завдяки механізму субсидування, відомому як демпферні виплати, що зазвичай перераховуються з бюджету нафтопереробним заводам.
    Проте цього місяця нафтові компанії самі виплатять державі 42 млрд рублів у рамках демпферного механізму, оскільки експорт палива став менш вигідним через поточні ціни.
    Загальні нафтогазові доходи Росії за січень-лютий становитимуть 800 млрд рублів, що значно нижче за показник перших двох місяців 2025 року (1,56 трлн рублів).
    У бюджеті на цей рік закладено доходи від продажу нафти та газу у розмірі 89,2 млрд рублів. Загальні доходи бюджету на 2026 рік прогнозуються лише на рівні 40,283 трлн рублів.
    Торік нафтогазові доходи федерального бюджету Росії скоротилися на 24% до 8,48 трлн. рублів, що стало найнижчим показником з 2020 року.

    Хакери зламали нумізматичний магазин Нацбанку

    Інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України тимчасово недоступний унаслідок кібератаки на компанію-підрядника. Про це повідомила пресслужба НБУ в четвер, 19 лютого.
    “Інтернет-магазин нумізматичної продукції тимчасово недоступний унаслідок кібератаки на компанію-підрядника. Потенційно зловмисники могли отримати доступ до персональної інформації користувачів інтернет-магазину, а саме: ім’я/прізвище, номер телефону, e-mail, адреса доставки нумізматичної продукції. Водночас жодні ваші фінансові дані – реквізити платіжних карток, інша конфіденційна інформація, пов’язана з банківськими операціями, не скомпрометовані”, – йдеться у повідомленні.

    Зазначається, що системи захисту даних та інформаційні системи Нацбанку працюють у штатному режимі. Наразі вживаються необхідні заходи для з’ясування обставин інциденту та оцінки його можливих наслідків. НБУ спільно з постачальником послуг працює над усуненням наслідків інциденту.

    ЄС не встановлював Україні дедлайну для ремонту нафтопроводу Дружба

    Європейський Союз не тисне на Україну з вимогою поновити транзит російської нафти пошкодженим нафтопроводом Дружба з огляду на систематичне руйнування Росією енергетичної інфраструктури України. Про це заявила речниця Європейської комісії Анна-Кайса Ітконен, передає Європейська правда в четвер, 19 лютого.

    “Щодо відновлення Україною нафтопроводу Дружба, я хочу дуже чітко заявити, що ми перебуваємо в контакті з усіма відповідними органами влади України, щоб отримати роз’яснення щодо термінів ремонту. Ми не підштовхуємо, не тиснемо і не встановлюємо Україні жодних часових рамок для цього”, – сказала вона.
    Речниця ЄК наголосила, що, з огляду на контекст, протягом чотирьох років війни Росія використовувала українську енергетичну інфраструктуру – і в той самий час “вони стратегічно та систематично знищували її”.

    “Україна продемонструвала надлюдські зусилля, продовжуючи ремонт та відновлення, значною мірою за підтримки держав-членів ЄС та Єврокомісії, яку ми мобілізували, щоб забезпечити тепло в лікарнях і домівках, а також роботу промисловості.. Тож у цьому випадку ми не підштовхуємо, не тиснемо, немає жодних дедлайнів. Це має бути абсолютно зрозуміло”, – сказала Ітконен.

    Нагажаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що через проблеми з транзитом нафтопроводом Дружба країні доведеться використовувати стратегічні запаси, та звинуватив у цьому Україну. А міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Україна нібито втручається в майбутні парламентські вибори в Угорщині, не дозволяючи відновити постачання нафтопроводом Дружба. Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії із проханням сприяти транспортуванню нафти з Росії в обхід України, використовуючи Адріатичний трубопровід Adria, оскільки ключовий маршрут через Україну залишається заблокованим. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Хорватія готова допомогти Угорщині й Словаччині з транзитом нафти, але не російської, адже вона фінансує війну РФ проти України.

    США та Узбекистан підисали угоду щодо критичних копалин

    США підписали угоду з Узбекистаном для забезпечення кращого доступу до критично важливих мінералів країни. Про це повідомляє Reuters у четвер, 19 лютого.

    Президент США Дональд Трамп прагне протидіяти домінуванню Китаю у галузі ключових ресурсів та їхніх ланцюгів постачання.

    “Спільна рамкова інвестиційна програма” між DFC та найбільш населеною країною Центральної Азії має на меті розвиток стратегічної співпраці двох держав. Угода передбачає пріоритетні інвестиції по всьому ланцюгу створення вартості критично важливих мінералів – від розвідки та видобутку до переробки. Крім того, планується створення Спільної американо-узбецької інвестиційної холдингової компанії для майбутніх проєктів у галузі мінералів та інфраструктури.

    З моменту повернення Трампа до влади США активно налагоджують відносини з п’ятьма колишніми радянськими республіками Центральної Азії, прагнучи посилити свій вплив у регіоні, де традиційно домінували Росія та Китай. У листопаді 2025 року Трамп приймав у Білому домі свого узбецького колегу Шавката Мірзійоєва спільно з лідерами Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану.

    Узбекистан, друга за величиною економіка Центральної Азії, проводить програму економічних реформ із 2016 року. Країна з населенням майже 40 млн має значні запаси золота, урану та міді, а також великі невикористані резерви десятків критично важливих мінералів, таких як літій і вольфрам, які є основою сучасних технологій.

    Як додали в уряду США, угода сприятиме розвитку співпраці для просування спільних економічних інтересів і заохочуватиме спільні інвестиції у стратегічні сектори, включно з критично важливими мінералами, інфраструктурою та енергетикою.

    Метінвест поставив першу партію прокату на свій завод у Румунії

    Металургійний комбінат Запоріжсталь розпочав постачання гарячекатаного прокату на румунський трубний завод Metinvest Tubular Iasi, який наприкінці 2025 року увійшов до складу групи Метінвест. Про це повідомила пресслужба компанії в четвер, 19 лютого.
    Вказано, що від початку 2026 року відвантажено 22 тис. тонн продукції, а до кінця року планується поставити до 180 тис. тонн. Йдеться про гарячекатаний прокат із конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Продукція призначена для виробництва прямошовних труб і профілів.
    “Прокат з Запоріжсталі затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі Метінвест та налагоджувати новий формат співпраці”, – розповів в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.
    У Метінвесті зазначили, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей використовується у трубній галузі завдяки механічним властивостям, що забезпечують міцність і надійність виробів, стійкість до навантажень і роботу під тиском.
    За словами гендиректора Metinvest Tubular Iasi Косміна Томи, прокат Запоріжсталі застосовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають стандартам EN 10219 та EN 10217. Така продукція використовується в енергетиці, геотермальній інженерії, будівництві та системах пожежогасіння.
    Найбільшими споживачами труб румунського заводу є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.
    Відомо, що Метінвест Ріната Ахметова ще до війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Для цього компанія придбала завод у Румунії: він став можливістю завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі.
    “Це також частина Метінвесту у повоєнну відбудову, адже продукція заводу матиме попит не лише в ЄС, а буде затребувана й під час відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури й промисловості України”, – додали в пресслужбі.
    Раніше стало відомо, що Метінвест відновив випуск унікальної продукції. Мова йде про вагонні вісі, які почав випускати металургійний комбінат Каметсталь, що входить до складу групи.

    Газ і нафта зреагували на загострення конфлікту США й Ірану

    Оптові ціни на газ у Великій Британії та Нідерландах зросли у четвер на тлі загострення геополітичних ризиків на Близькому Сході, котрі можуть вплинути на транспортування СПГ через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерс на газ у нідерландському хабі TTF підскочив на 11,65% до 32,88 євро за мегават-годину. У Великій Британії газ подорожчав на 10,88% до 79,0 пенсів за терм, а з “негайною поставкою” – на 6,25% до 80,8 пенсів за терм.

    Іран повідомив авіаційні служби NOTAM про плановані запуски ракет у південних районах країни. Тим часом США розгорнули військові кораблі біля іранського узбережжя. За повідомленням Білого дому, позиції сторін у Женеві щодо ядерної програми Тегерана залишаються далекі одна від одної.

    Аналітики зазначають, що ринок занепокоєний загрозою зриву перевезень через Ормузьку протоку, зокрема постачань газу з Катару – другого за обсягами постачальника у світі. Водночас очікуване потепління в Європі частково пом’якшує вплив геополітичного фактора. Газові сховища в ЄС заповнені на 32,5%, тоді як минулого року – близько 43,3%, повідомляє Gas Infrastructure Europe.

    Ціни на нафту також прискорили зростання на тлі побоювань можливого конфлікту між США та Іраном, пише Reuters. Ф’ючерси на Brent піднялися на 1,04% до $71,08 за барель, WTI – на 1,09% до $65,9 за барель.

    Аналітики відзначають, що ринок стурбований впливом можливих дій Вашингтона не лише на постачання з Ірану, а й на потоки нафти з Перської затоки в цілому через ризик перебоїв у перевезеннях через Ормузьку протоку.

    У США запаси нафти, бензину та дистилятів минулого тижня знизилися, повідомляють джерела на ринку з посиланням на Американський інститут нафти.

    Нагадаємо, Росія та Іран проведуть спільні військово-морські навчання в Оманській затоці та на півночі Індійського океану на тлі підготовки США до можливого удару по Тегерану. На час навчань Іран оголосив про часткове закриття Ормузької протоки, котра є важливою транспортною артерією для постачання нафти та скрапленого природного газу на світовий ринок. Через цей маршрут проходить близько 20% світового обсягу споживаної нафти.
    Тим часом США, які зосередили біля берегів Ірану значну кількість військових кораблів, готуються до військової операції проти Тегерана. За даними ЗМІ, вона може розпочатися вже в суботу, 21 лютого, однак президент Дональд Трамп поки що не ухвалив остаточного рішення.

    Boeing отримав замовлення понад $30 млрд від в’єтнамських авіакомпаній

    Американська компанія Boeing Co. уклала угоди про продаж в’єтнамським авіакомпаніям майже 100 літаків більш як за $30 млрд. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
    Зазначається, що угоди підписано під час візиту глави компартії В’єтнаму То Лама до США з метою участі у першому засіданні створеної американським президентом Дональдом Трампом Ради світу.
    Одне з них передбачає постачання нещодавно заснованої компанії Sun PhuQuoc Airways до 40 літаків 787-9 Dreamliner, сума угоди – $22,5 млрд. Це найбільше замовлення на широкофюзеляжні лайнери від в’єтнамської індустрії авіаперевезень і перше пряме замовлення Sun PhuQuoc Airways. До 2030 Sun PhuQuoc Airways планує розширити парк літаків до 100.
    Ще одне замовлення зробила Vietnam Airlines, що купує 50 лайнерів 737 MAX приблизно за $8 млрд у рамках раніше оголошеної торгової угоди між США та В’єтнамом. Вона також повідомила про намір інвестувати понад $12 млрд у 30 широкофюзеляжних літаків Boeing.
    Крім того, лоукостер VietJet підписав з Griffin Global Asset Management договір про фінансування купівлі шести літаків 737-8, прейскурантна вартість яких становить $965 млн. В’єтнамська компанія також уклала з американською Pratt & Whitney угоду про постачання та обслуговування авіадвигунів на $5,4 млрд.

    У Берліні відбулася ексклюзивна прем’єра The Portal of Force за участю Кевіна Спейсі та Ельвіри Патерсон

    16 лютого в Берліні відбулася закрита прем’єра пілотного випуску саги “Holiguards Saga — The Portal of Force”. Довгоочікуваний показ пройшов у форматі ексклюзивного заходу в ASTOR Film Lounge Berlin.
    Прем’єра відбулася в преміальному кінотеатрі. Формат заходу передбачав запрошених гостей та офіційний дрес-код — black tie, що підкреслював урочистий характер події.
    Показ відбувся в період проведення The Berlin International Film Festival — однієї з ключових міжнародних кіноподій, яка поряд із фестивалями в Каннах і Венеції традиційно входить до числа найзначніших у Європі. Що відомо про Holiguards Saga — The Portal of Force Holiguards Saga виходить на міжнародний рівень
    «Holiguards Saga — The Portal of Force» — пілотний випуск масштабної франшизи, що розвивається як незалежне кіно. За даними джерел, проєкт отримав пропозиції про партнерство від кількох міжнародних інвесторів, і наразі тривають переговори щодо зйомок ще кількох частин саги.
    Режисером фільму виступив Кевін Спейсі, для якого ця робота стала першою режисерською постановкою за останні двадцять років. Він також виконав одну з ключових ролей. До акторського складу увійшли відомі голлівудські зірки: Dolph Lundgren, Tyrese Gibson, Brianna Hildebrand, Disha Patani, Swen Temmel, Lado Okhotnikov, Harry Goodwins та Sonia Pim Couling.
    Проєкт називають знаковим для кар’єри Спейсі. Низка журналістів зазначає, що саме Ельвіра Патерсонвідіграла ключову роль у поверненні Кевіна Спейсі до великого кіно. Про що The Portal of Force Події «Holiguards Saga — The Portal of Force» розгортаються в недалекому майбутньому. У центрі сюжету — протистояння двох давніх орденів: Holiguards, які відстоюють свободу, та Statiguards, що виступають за жорсткий контроль і дисципліну. Їхня прихована війна точиться за долю людства та контроль над потужною космічною енергією.
    У центрі історії — жінка, донька лідерів ворогуючих сил, яка може стати ключем до миру або до руйнування. Головну героїню, Джессіку, зіграла відома боллівудська акторка Disha Patani.
    Продюсерами виступили Ельвіра Патерсон і Vadim Degtyarev. Elledgy Media Group під керівництвом Патерсон супроводжувала виробництво та просування проєкту. Увага преси та інвесторів до Holiguards Saga Від Канн до Берліна: фестивальний маршрут Holiguards Saga
    У період підготовки прем’єри команда отримала значну кількість звернень від журналістів, інвесторів і глядачів — із запитами на інтерв’ю, партнерство та додаткову інформацію щодо розвитку франшизи. Водночас пресслужба Ельвіри Патерсон зберігає конфіденційність і утримується від розкриття деталей подальших планів.
    Раніше спільні появи Ельвіри Патерсон і Кевін Спейсі супроводжувалися закритими показами та гала-вечерями в Каннах і Венеції, які висвітлювали провідні голлівудські видання, зокрема The Hollywood Reporter, Variety та Deadline.
    Виробнича команда зберігає інформаційну стриманість щодо графіка міжнародного прокату. Після берлінської прем’єри заплановано серію закритих показів в інших країнах. Офіційні дати широкого релізу буде оголошено додатково.