Міністерство фінансів США оновило ліцензію щодо операцій з російською нафтою та нафтопродуктами. Тепер заборонено здійснення угод за участю Куби, Ірану, Північної Кореї та окупованих територій України. Про це йдеться в повідомленні американського відомства.
“Ця загальна ліцензія не надає дозволу на: будь-які операції за участю особи, яка перебуває на території або створена відповідно до законодавства Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, Республіки Куба, регіонів України, що підпадають під дію указу № 14065, Кримського регіону України, як визначено в указі № 13685, або будь-якої юридичної особи, що належить таким особам, контролюється ними або є їхнім спільним підприємством”, – мовиться в документі.
Нова ліцензія № 134A замінює попередню, що діяла з 12 березня по 11 квітня 2026 року, і запроваджує нові обмеження.
При цьому документ дозволяє операції з російською нафтою та нафтопродуктами, завантаженими на судна до 12 березня 2026 року.
Загальна ліцензія передбачає, що дозволені операції передбачають супровід продажу та постачання, безпечне швартування, забезпечення роботи екіпажу, аварійний ремонт та заходи для захисту навколишнього середовища, а також управління судном, страхування та лоцманські послуги.
Категорія: Новини бізнесу
Філіппіни вперше за п’ять років закупили російську нафту – ЗМІ
Філіппіни після п’ятирічної перерви вперше відновили імпорт російської нафти, прагнучи забезпечити себе пальним на тлі проблем із постачанням сировини через конфлікт на Близькому Сході. Про це повідомляють LSEG, Kpler, OilX та джерела у галузі, передає Reuters.
Міністр енергетики Філіппін у понеділок повідомив, що Маніла звернулася до Москви за обсягами нафти. Це сталося після того, як США видали 30-денний дозвіл на придбання підсанкційної нафти та нафтопродуктів із РФ для стабілізації світових ринків.
Зазначається, що танкер Sara Sky із близько 100 тис. тонн нафти сорту ESPO Blend (приблизно 750 тис. барелів), відвантаженої з далекосхідного порту Козьміно, прибуде в порт Лімай 23-25 березня. Вантаж призначений для найбільшого у країні нафтопереробного заводу Батаан, яким керує Petron Corp.
До 2022 року Філіппіни регулярно закуповували російські сорти нафти Sokol та ESPO Blend, але припинили імпорт після запровадження обмежень щодо російської сировини з боку західних країн.
Нагадаємо, Росія отримує до 150 мільйонів доларів щодня на експорті нафти завдяки кризі на Близькому Сході.
Ціни на нафту і газ злетіли після атак Ірану
“Holostenko Partners” — ефективне просування в інтернеті, перевірене часом
Саме таким прикладом є агенція “Holostenko Partners” — компанія, що входить до 3% найкращих агенцій за версією Google та має статус Google Partners Premier.
Попри відносно невисоку медійну впізнаваність, агенція демонструє сильні бізнес-результати: за внутрішніми показниками компанії, близько 95% проектів досягають поставлених комерційних цілей та залишаються економічно ефективними для клієнтів.
Команда спеціалізується на комплексному розвитку онлайн-каналів продажів. Серед ключових напрямків просування в інтернеті— контекстна реклама, пошукове просування SEO & GEO, тегування, аналітика маркетингових даних та оптимізація рекламних кампаній для масштабування бізнесу.
Засновник агенції, Євген Холостенко, робить акцент на системному підході до маркетингу. За його словами, ефективна реклама починається не з запуску оголошень, а з глибокого аналізу бізнес-моделі, конкурентного середовища та поведінки аудиторії.
Саме поєднання аналітики, кумулятивного досвіду, вміння накопичувати і аналізувати дані, постійного тестуванні рекламних інструментів і фокусуванні на фінансовому результаті – дозволяє компанії будувати довгострокові партнерські відносини з клієнтами. Багато з них співпрацюють з агенцією роками, розвиваючи свої проекти разом із командою “Holostenko Partners”. Методики роботи добре себе показали в умовах стагнації та війни з 2022 року.
За більш детальною інформацією – звертайтеся за контактами агенції “Holostenko Partners” або на сайті.
Лукойл оцінив збиток від санкцій США
Чистий збиток російського Лукойлу за 2025 рік з урахуванням припинення діяльності частини активів становив 1,06 трлн рублів ($13,2 млрд) проти 851,5 млрд рублів ($10,6 млрд) чистого прибутку роком раніше. Про це пишуть росЗМІ.
Лукойл повністю списав свою частку в Lukoil International GmbH – закордонному бізнесі групи. Відтак, збиток від знецінення активів компанія оцінила в 1,7 трлн руб ($19,8 млрд).
У жовтні 2025 року США запровадили санкції проти Лукойлу, після чого російська компанія вирішила продати закордонні активи. Лукойл досяг попередньої угоди про продаж Lukoil International GmbH з американським інвестиційним фондом Carlyle. Дозвіл на угоду має надати Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.
Мінфін оприлюднив великий податковий законопроєкт
Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт, котрий передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору після війни та впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Uklon, OLX та інші).
Як зазначили у пояснювальній записці, ухвалення відповідного документа дозволить додатково залучити до держбюджету близько 60 млрд грн на рік та забезпечити надходження військового збору після завершення воєнного стану. Законопроєкт відповідає податковим зобов’язанням України за програмою МВФ.
Спрощенці повинні будуть стати платниками ПДВ з 1 січня 2027 року. Для тих, хто сплачує єдиний податок, пропонується звітним періодом встановити календарний квартал, а також застосувати штрафні санкції в 1 грн за перші п’ять порушень протягом 2027 року. Законопроєкт дозволяє складати зведені податкові накладні для постачання товарів і послуг, а також для отримання попередньої оплати, навіть якщо особа не є платником ПДВ.
Щодо військового збору, його пропонують сплачувати до набрання чинності рішення Верховної Ради про завершення реформи ЗСУ. Для ФОП першої, другої та четвертої груп пропонується ставка 10% від мінімальної зарплати, для платників третьої групи – 1% від доходу.
Доходи від цифрових платформ нині оподатковуються за ставкою 18%, проте пропонується знизити її до 5%, а для доходів до 2 тис. євро на рік – звільнити від оподаткування.
Для посилок передбачено оподаткування товарів дистанційного продажу вартістю до 150 євро, що надходять фізичним особам через електронний інтерфейс. Посилки до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, звільняються від ПДВ.
Законопроєкт повинен бути ухвалений до кінця березня відповідно до умов нової програми EFF на $8,1 млрд.
Нагадаємо, Рада 10 березня провалила голосування за законопроєкт №14025 щодо оподаткування доходів, отриманих через електронні платформи. У Податковій пояснили, кому загрожують штрафи за інтернет-продажі
Українцям перерахували комунальні послуги за січень
У січні українцям не нарахували 36,4 млн грн за комунальні послуги через перебої та неналежну якість надання послуг. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з головою Держпродспоживслужби Сергієм Ткачуком.
“За січень 2026 року проведено перерахунки в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості – зокрема через ворожі атаки. Це суми, які не включені до платіжок за тепло, гарячу і холодну воду, водовідведення та поводження з відходами”, – зазначила глава уряду.
Загалом, за хх словами, людям не нараховано 36,4 млн грн:
Окремо у Києві через перебої з наданням послуг мешканцям не нарахували 9,1 млн грн за водопостачання та водовідведення, а за централізоване теплопостачання плата не нараховувалася взагалі. Мовиться про рахунки на мільярди гривень, не виставлені до оплати.
Нагадаємо, раніше повідомляли, що в Україні подорожчає електроенергія.
Комунальні послуги: хто з українців може за них не платити
Курс гривні зміцнів у обмінних пунктах
Курс гривні зміцнився відносно долара і євро в обмінних пунктах в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю, 20 березня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 10 копійок і перебуває на рівні 44,20 гривні. Курс продажу євро теж впав на 10 копійок і тепер становить 51,15 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 44,05 (-10 копійок) гривні, а євро – по 50,90 (-10 копійок) гривні.
Тим часом на міжбанку американська валюта подорожчала на 19 копійок і перебуває на рівні 43,93-43,96 грн/долар купівля-продаж.
У четвер Нацбанк підняв офіційний курс долара на 7 копійок – до 43,96 гривень. Курс євро впав на 2 копійки – до 50,50 гривень.
Раніше стало відомо, що за минулий тиждень НБУ на третину збільшив продаж валюти на міжбанку – до 1 млрд 37 млн доларів, що близько до рекордної позначки з початку поточного року.
Японія інвестує $40 млрд у ядерні реактори США
Спільне підприємство GE Vernova LLC та Hitachi Ltd інвестує $40 млрд у будівництво малих модульних ядерних реакторів (ММР) у штатах Теннессі та Алабама. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 19 березня.
Інвестиції є частиною ширшої енергетичної угоди між Японією та США на $73 млрд. Токіо також інвестує у газові електростанції в Пенсильванії та Техасі.
Угода щодо реактора є останньою з інвестиційного фонду на 550 мільярдів доларів, який США та Японія уклали в межах домовленостей, котрі дозволили Трампу знизити автомобільні мита та інші збори.
Про інвестиції оголосили в інформаційному бюлетені, оприлюдненому Білим домом лише за кілька годин після зустрічі президента Дональда Трампа з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїті у Вашингтоні.
У бюлетені також розписали плани тіснішої економічної співпраці між Японією та США, включно зі створенням додаткових ланцюгів постачання критично важливих мінералів, а також розширенням співпраці у галузі технологій, кососу і оборони.
Прагнення розвивати енергетичну інфраструктуру, особливо нетрадиційні джерела, такі як ММР, пов’язане зі зростаючим попитом на електроенергію з боку індустрії штучного інтелекту.
ММР зазвичай мають меншу потужність, ніж традиційні реактори, але можуть бути розроблені та введені в експлуатацію швидше.
Конкретні деталі, зокрема коли реактори запрацюють, поки що невідомі.
Нагадаємо, у США почалася комерційна експлуатація першого реактору AP1000 на атомній станції Vogtle у Джорджії. Енергоблок №3 запущено в роботу.
Також Польща нещодавно обрала реактор AP1000 для своєї ядерної енергетичної програми. У червні Westinghouse оголосила, що Болгарія будуватиме енергоблок AP1000 на АЕС в Козлодуї.
Країни МЕА почали вивільнення аварійних нафтових запасів
Міжнародне енергетичне агентство підтвердило внески країн-членів у колективну акцію з вивільнення нафтових запасів у відповідь на перебої в постачанні з Близького Сходу.
За угодою від 11 березня, країни-члени МЕА вивільнять на ринок понад 400 мільйонів барелів нафти. Перші обсяги з аварійних запасів вже почали надходити.
Загальний обсяг вивільнення запасів переважно складається з сирої нафти, тоді як у Європі внески країн переважно припадають на нафтопродукти. Додатково планується збільшення виробництва в країнах Америки. Деталі розподілу між сирою нафтою та продуктами, а також джерела – державні запаси чи обов’язкові промислові резерви – ще уточнюються.
Загальний внесок країн-членів МЕА становить 426 млн барелів: 280 млн з державних запасів, 119 млн з промислових резервів і 28 млн шляхом збільшення виробництва. З них 301 млн припадатиме на нафту, 125 млн – на нафтопродукти.
Найбільшими внесками відзначилися США (172,2 млн барелів) та Японія (79,8 млн барелів).
Це шоста колективна аварійна акція країн МЕА в історії агентства, заснованого 1974 року. Попередні вивільнення проводили у 1991, 2005, 2011 та двічі у 2022 році.
В МЕА зазначають, що війна на Близькому Сході спричинила найбільші перебої постачання в історії світового нафтового ринку. Агентство наголошує, що ключовим фактором для стабілізації потоків є відновлення регулярного транзиту через Ормузьку протоку, а також належні страхові механізми та фізичний захист судноплавства. Раніше Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснюється прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном. Трамп про ціну на нафту: Думав, що буде гірше
США розглядають зняття санкцій з іранської нафти
Сполучені Штати можуть скасувати санкції, пов’язані із нафтою іранського походження, яка вже перебуває у транзиті. Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент в ефірі Fox Business.
Ця заява прозвучала на фоні зростання цін на енергоносії, викликаного військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану. За словами Бессента, такий крок може додати на ринок близько 140 мільйонів барелів нафти.
“Це приблизно від 10 днів до двох тижнів поставок, які іранці виштовхували на ринок і які б усі пішли до Китаю. По суті, ми будемо використовувати іранські барелі проти іранців, щоб утримати ціни на низькому рівні протягом наступних 10 або 14 днів, поки ми продовжуємо цю кампанію”, – зазначив міністр фінансів США.
Під час свого виступу Бессент також нагадав, що Китай протягом дії санкцій купував понад 90% іранської нафти зі значними знижками.
“Коли ми, як і плануємо, скасуємо санкції щодо іранської нафти, її ціна підніметься до ринкового рівня, і вона потрапить не лише до Китаю. Вона може надійти до Малайзії, Сінгапуру, Індонезії, Японії та Індії, які поводилися в цьому питанні відповідально”, – сказав Бессент.
Однак такі кроки американської адміністрації викликали критику серед політиків. Сенатор-демократ Енді Кім, що займає високий пост у підкомітеті Сенату із питань безпеки, торгівлі та фінансів, гостро засудив рішення адміністрації Дональда Трампа.
“Трамп активно наповнює кишені Путіна та іранського режиму, але забирає гроші в американських сімей через підвищення цін на бензин та продукти харчування. Який же це абсолютний безлад”.
Раніше цього місяця США також ухвалили рішення про тимчасове зняття деяких санкцій із російської нафти. Завдяки цьому до 11 квітня було дозволено продаж нафти російського походження, що вже перевозилася морем. За оцінками міністра фінансів США, це дозволило поставити на світовий ринок додаткові 130 мільйонів барелів.
Також Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснили прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.