Новини бізнесу – Сторінка 35

США розглядають зняття санкцій з іранської нафти

Сполучені Штати можуть скасувати санкції, пов’язані із нафтою іранського походження, яка вже перебуває у транзиті. Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент в ефірі Fox Business.

Ця заява прозвучала на фоні зростання цін на енергоносії, викликаного військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану. За словами Бессента, такий крок може додати на ринок близько 140 мільйонів барелів нафти.

“Це приблизно від 10 днів до двох тижнів поставок, які іранці виштовхували на ринок і які б усі пішли до Китаю. По суті, ми будемо використовувати іранські барелі проти іранців, щоб утримати ціни на низькому рівні протягом наступних 10 або 14 днів, поки ми продовжуємо цю кампанію”, – зазначив міністр фінансів США.

Під час свого виступу Бессент також нагадав, що Китай протягом дії санкцій купував понад 90% іранської нафти зі значними знижками.

“Коли ми, як і плануємо, скасуємо санкції щодо іранської нафти, її ціна підніметься до ринкового рівня, і вона потрапить не лише до Китаю. Вона може надійти до Малайзії, Сінгапуру, Індонезії, Японії та Індії, які поводилися в цьому питанні відповідально”, – сказав Бессент.

Однак такі кроки американської адміністрації викликали критику серед політиків. Сенатор-демократ Енді Кім, що займає високий пост у підкомітеті Сенату із питань безпеки, торгівлі та фінансів, гостро засудив рішення адміністрації Дональда Трампа.

“Трамп активно наповнює кишені Путіна та іранського режиму, але забирає гроші в американських сімей через підвищення цін на бензин та продукти харчування. Який же це абсолютний безлад”.

Раніше цього місяця США також ухвалили рішення про тимчасове зняття деяких санкцій із російської нафти. Завдяки цьому до 11 квітня було дозволено продаж нафти російського походження, що вже перевозилася морем. За оцінками міністра фінансів США, це дозволило поставити на світовий ринок додаткові 130 мільйонів барелів.

Також Міністерство фінансів США пом’якшило санкції щодо експорту венесуельської нафти. Цей крок пояснили прагненням адміністрації Трампа знайти способи збільшити обсяги поставок нафти на світові ринки у зв’язку зі зростанням напруженості у відносинах з Іраном.

ЄЦБ здатен впоратися з великим економічним шоком – Лагард

ЄЦБ добре підготовлений до того, щоб впоратися з масштабним економічним шоком, який розгортається на тлі близькосхідної війни. Про це 19 березня заявила голова регулятора Крістін Лагард на прес-конференції за підсумками березневого засідання, передає Reuters.
Європейський центральний ‌банк у четвер зберіг ключову ставку на рівні 2,15% і ставку за депозитами на рівні 2,00%, як і очікувалося, проте дав зрозуміти, що уважно відстежує ризики для зростання економіки та інфляції, пов’язані з різким стрибком цін на нафту, і готовий прийняти.
За словами Лагард, війна на Близькому Сході дестабілізує товарні ринки і чинить тиск на реальні доходи та впевненість споживачів.
“Це призвело до перегляду у бік зниження прогнозів споживання та інвестицій у базових оцінках, особливо на 2026 рік. В альтернативних сценаріях з більш серйозним та затяжним енергетичним шоком ефект ще більше посилюється”, – зазначила вона.
Лагард додала, що рада керуючих напередодні засідання отримала консультацію від експерта у військових питаннях.
Інфляційні очікування на найближчі терміни на фінансових ринках ‌істотно зросли, повідомила голова ЄЦБ.
В оновленому щоквартальному прогнозі економіки ЄЦБ вказав оцінки інфляції на рівні 2,6% у 2026 році, 2,0% у 2027 році та 2,1% у 2028 році. Базова інфляція очікується на рівні 2,3% цього року, 2,2% у 2027 році та 2,1% у 2028 році, згідно з оновленим прогнозом.
ЄЦБ прогнозує темпи зростання ВВП єврозони в 0,9% у 2026 році, 1,3% у 2027 році та 1,4% у 2028 році.
“Війна на Близькому Сході вплине на короткострокову інфляцію через зростання цін на енергоносії. Її середньострокові наслідки залежатимуть як від інтенсивності та тривалості конфлікту, так і від того, як ціни на енергоносії вплинуть на споживчі ціни та економіку”, – йдеться в заяві центробанку за підсумками березневого засідання.
Регулятор залишив собі простір для маневру, відзначивши, що відстежує хід війни та її вплив на інфляцію – як з урахуванням цін на енергоносії, так і без них, – а також на економічне зростання.
Зазначається, що Рада керуючих добре підготовлена до того, щоб впоратися з цією невизначеністю. Інфляція знаходиться на рівні близько цільового показника в 2%, довгострокові інфляційні очікування надійно закріплені, а економіка демонструвала стійкість упродовж останніх кварталів.

НБУ оцінив ситуацію на міжбанківському валютному ринку

Ситуація на міжбанківському валютному ринку України залишається контрольованою, попри те, що конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі. Про це повідомив Національний банк України.
“Офіційний курс за станом на 13 березня був на рівні 44,16 грн/$1, офіційний на сьогодні 43,90 грн/$1. Ситуація на міжбанківському ринку з точки зору поточної ситуації нами розглядається як задовільна”, – заявив заступник голови Національного банку України Юрій Гелетій на брифінгу 19 березня, передає Інтерфакс-Україна.
Він додав, що у січні та лютому події на валютному ринку підпорядковувалися сезонним чинникам, у тому числі у першій половині січня спостерігалась помірна девальвація гривні через традиційне збільшення бюджетних видатків наприкінці бюджетного року.
“З другої половини січня протягом шести наступних тижнів спостерігали збільшення пропозиції валюти, відповідно скоротився чистий попит, і гривня перебувала у такому боковому тренді на рівнях 43,10-43,30 грн/$1”, – зазначив Гелетій.
За його словами, Нацбанк очікував у березні традиційного сезонного збільшення пропозиції та ревальвації гривні, але внаслідок подій на Близькому Сході та геополітичного шоку відбулось зростання попиту, яке було, перш за все, зумовлено цінами на енергетичні ресурси.
“Зріс попит на енергетичні ресурси, що зумовило розширення чистого попиту на валютному ринку протягом вже першої половини березня. Ми також спостерігали укріплення долара в парі долар-євро, що зумовило зростання попиту на імпорт товарів, оплата за які здійснюється в євро. Також меншою була пропозиція, це зумовлено з тим, що експортери зменшили продаж валюти”, – описав заступник голови НБУ ситуацію на міжбанку.
Як зазначив Гелетій, також спостерігалося зростання попиту на готівкову валюту: якщо в лютому середньоденний показник складав $25 млн, то в останні дні – десь $45-47 млн.
“Тим не менше, ситуація є контрольованою. Нашим пріоритетом, згідно зі стратегією валютних пом’якшень, є розширення гнучкості коливань. Це забезпечується. Нам важливо забезпечити посилення адаптивності нашої економіки до внутрішніх та зовнішніх шоків”, – заявив посадовець.
“Поряд з цим Національний банк чітко задекларував і буде реалізовувати своє завдання щодо уникнення значних коливань. В випадку потреби ми готові збільшувати нашу присутність на ринку, що ми в березні в останні дні зробили”, – наголосив він.

Саудівська Аравія відновила експорт нафти на 50% в обхід Ормузу

Саудівська Аравія відновила свій нафтовий експорт більш ніж наполовину від довоєнного рівня, незважаючи на транспортну блокаду, спричинену війною в Ірані. Це перша явна ознака успіху амбітного антикризового плану королівства з обходу паралізованої Ормузької протоки, повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що Саудівська Аравія екстрено перенаправила потоки сирої нафти трансаравійським трубопроводом завдовжки 1200 кілометрів до західного порту Янбу на узбережжі Червоного моря. Водночас королівство оперативно зібрало гігантську флотилію танкерів, які зараз накопичуються на рейді в очікуванні навантаження.
За останні п’ять днів середньодобовий обсяг відвантажень з порту Янбу досяг 4,19 млн. барелів. Це колосальний стрибок: до початку війни через цей термінал проходило лише близько 1,4 млн. барелів на добу. Поточні обсяги вже покривають значну частину тих 7 млн барелів, які Саудівська Аравія сумарно експортувала на світові ринки у мирний час.
Як повідомляється, Саудівська Аравія виявилася єдиною державою в регіоні, що володіє альтернативним маршрутом порівняльного масштабу, що реально працює. ОАЕ також мають трубопровід до Оманської затоки, проте цей канал виявився вкрай уразливим: відвантаження у Фуджейрі неодноразово переривалися через атаки безпілотників.
Аби максимально швидко переорієнтувати експортні потоки Саудівська Аравія зіткнулася з логістичним вузьким місцем вже на виході з країни. Біля узбережжя Червоного моря утворилася безпрецедентна пробка: щонайменше 32 супертанкери чекають своєї черги на навантаження поблизу Янбу, ще десятки танкерів перебувають у дорозі.

У деяких регіонах світу нафта сягнула $150 – ЗМІ

У деяких регіонах світу ціни на найближчі постачання нафти Brent вже досягли $150 за барель через ескалацію на Близькому Сході. Про це повідомляє Financial Times в четвер, 19 березня.
Так, у вівторок барель в Омані, порти якого розташовані за перекритою Ормузькою протокою і мають відкритий вихід в океан, продавався майже за $154, за даними Argus Media.
Зазначається, що наразі фінансовий ринок та ринок фізичних постачань сильно різняться. Ф’ючерси на північноморську Brent та американську WTI передбачають постачання в травні, коли, як сподіваються трейдери, ситуація з судноплавством в Ормузькій протоці покращиться. Але ціни на партії, які потрібно поставити зараз, “зростають через фізичну нестачу сировини”, говорить головний економіст Argus Media Девід Файф.
Премії за марки нафти, які за своїми характеристиками схожі на близькосхідні, досягли рекордних значень, зазначає видання. Серед них – деякі сорти, які видобувають у Норвегії, Алжирі, Лівії та Казахстані, за які покупці доплачують від $5 до майже $15 за барель порівняно з Brent.

Буде дефіциту газу? Ескалація на Близькому Сході

Вчорашні удари по газовому родовищу в Ірані та по найбільшому у світі СПГ-комплексу в Катарі стали небувалими атаками на енергетичні об’єкти з початку американо-ізраїльської військової операції проти Тегерану.
В результаті, ціна на газ в Європі зросла одразу на 35% і експерти заговорили про ймовірність дефіциту.
Ситуацію загострює реакція на події президента США Дональда Трампа, який у відповідь пригрозив підірвати іранське газове родовищ Південний Парс “з такою силою та потужністю, якої Іран ніколи раніше не бачив”. Що таке газове родовище Південний Парс і чому удари настільки значні – далі у сюжеті. “Обмін” ударами Удар Ізраїлю по іранських об’єктах на газовому родовищі Південний Парс ознаменував значну ескалацію війни, що спонукало “розлючений” Іран атакувати основні енергетичні об’єкти своїх сусідів по Перській затоці.
Зокрема, Тегеран двічі за добу вдарив по промисловому комплексу QatarEnergy у місті Рас-Лаффан у Катар – місце основних операцій країни з переробки СПГ та другому у світі центру зрідження природного газу, який приймає кілька міжнародних компаній, включаючи Shell.
Також Іран атакував два нафтопереробні заводи в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді. В ОАЕ заявили, що “залишають за собою право вжити військових дій” проти Ірану, якщо це буде визнано необхідним. Непереливки для усіх Атаки Тегерану сталися через кілька годин після того, як Ізраїль вдарив по іранським газовим об’єктам в Південному Парсі та Асалуї.
Зазначимо, що Південний Парс (розташований на шельфі Перської затоки) є частиною найбільшого у світі запасу природного газу. Іран розділяє це газове родовище з Катаром.
За оцінками, все газове родовище містить стільки газу, яким можна забезпечити світові потреби протягом 13 років.
Видобуток газу в Ірані з Південного Парсу є найбільшим джерелом внутрішнього енергопостачання, а Катар вклав мільярди в розробку своєї частини газового родовища. Загалом, західні ЗМІ називають катарську сторону “життєво важливим джерелом енергії для США, Європи та світу”. Серйозна ескалація Арабські країни засудили напади на інфраструктуру, пов’язану з Південним Парсом. ОАЕ назвали це “серйозною ескалацією”, яка становить пряму загрозу не лише світовим енергетичним поставкам, а й регіональній безпеці. Катар назвав удари на Південному Парсі “небезпечним та безвідповідальним кроком”.
В свою чергу, президент США Дональд Трамп застеріг Іран від повторних атак на катарські ЗПГ-об’єкти та пригрозив “масово підірвати все газове родовище Південний Парс”, якщо Тегеран продовжить атаки на енергетичні об’єкти Катару.
Трамп запевнив, що Ізраїль атакував Південний Парс, не повідомивши про це Катар чи Сполучені Штати. Перші наслідки і ймовірність дефіциту Світ вже стикається з енергетичною кризою, оскільки Ормузька протока фактично закрита, а після атаки Ірану по Катарі ціна на газ в Європі зросла одразу на 35%, повідомляє Bloomberg.
ЗМІ зазначає, що стрибки цін відбуваються у складний час для Європи, оскільки регіон виходить із зими з вичерпаними резервуарами. Це означає, що цього літа ЄС доведеться купувати більше газу, конкуруючи з покупцями з Азії за меншу кількість доступних поставок.
“ЗПГ з Катару в принципі може бути недоступним місяцями, а в гіршому випадку – роками”, – сказав Арне Ломанн Расмуссен , головний аналітик Global Risk Management.
“Для газового ринку криза не закінчиться лише тому, що закінчилась війна, а Ормузька протока знову відкриється”, – додала вона.

В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ

Російські суди передали у власність держави близько 850 компаній. Про це поінформував голова Росимущества Вадим Яковенко на колегії відомства, повідомляє The Moscow Times.
За його словами, таких активів з кожним днем стає дедалі більше, а протягом року планується залучити до обігу 90% націоналізованого майна.
ЗМІ зазначає, що найбільший з часів 1990-х років переділ власності в Росії вже торкнувся десятків мільярдерів зі списку Forbes і майже 20 найбільших за виручкою компаній, йдеться в дослідженні аналітичного центру Cedar.
У 2022-2024 роках вартість вилучених активів склала близько 5 трлн рублів. Головними бенефіціарами переділу власності стали найбільші держкорпорації: Газпром, Росатом, Ростех, Транснафта, ВТБ, Россельхозбанк, а також бізнес-групи, пов’язані зі старими знайомими Путіна.
Зростання націоналізації відбувається на тлі уповільнення економіки та пошуку додаткових джерел доходів бюджету.
Аналітики чекають на нульову динаміку в першому півріччі. Коштом продажу таких активів влада хоче поповнити бюджет – у планах отримати 100 млрд рублів.
Найбільші угод щодо подальшої приватизації: продаж активів компаній Макфа (22,4 млрд руб.), Кубань-Вино (19,9 млрд руб.) та Башкирської содової компанії (17,4 млрд руб.).

Україна на третину збільшила імпорт дизпалива взимку – експерт

У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.

На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.

Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.

Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.

Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15%

Національний банк України (НБУ) залишив облікову ставку на рівні 15% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 19 березня.
“НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань… У разі збереження ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики, а за їх посилення – буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів”, – вказано в повідомленні.
Нацбанк зауважив, що інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
“Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході”, – зазначив регулятор.
НБУ також наголосив, що є невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, упродовж останніх місяців посилилися ризики, пов’язані із загостренням геополітичної конфронтації у світі.
“Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність Росії продовжувати повномасштабну війну”, – прогнозує центробанк.
В НБУ додали, що актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру:

порушення ритмічності та/або зменшення обсягів міжнародного фінансування;

виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову;

подальше загострення, а також подовження зовнішніх конфліктів, що може, зокрема, негативно позначитися на підтримці України.

“Однак, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається також імовірність реалізації і позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України”, – резюмував цетробанк.
Як відомо, у січні НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку, знизивши її до 15%. Перед цим регулятор тричі поспіль підвищував її. Останнє підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.