Новини бізнесу – Сторінка 36

Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15%

Національний банк України (НБУ) залишив облікову ставку на рівні 15% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 19 березня.
“НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань… У разі збереження ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики, а за їх посилення – буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів”, – вказано в повідомленні.
Нацбанк зауважив, що інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
“Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході”, – зазначив регулятор.
НБУ також наголосив, що є невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, упродовж останніх місяців посилилися ризики, пов’язані із загостренням геополітичної конфронтації у світі.
“Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність Росії продовжувати повномасштабну війну”, – прогнозує центробанк.
В НБУ додали, що актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру:

порушення ритмічності та/або зменшення обсягів міжнародного фінансування;

виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову;

подальше загострення, а також подовження зовнішніх конфліктів, що може, зокрема, негативно позначитися на підтримці України.

“Однак, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається також імовірність реалізації і позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України”, – резюмував цетробанк.
Як відомо, у січні НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку, знизивши її до 15%. Перед цим регулятор тричі поспіль підвищував її. Останнє підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань

У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.

На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.

Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.

Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.

Цукерберг згортає метавсесвіт Horizon Worlds

Власник корпорації Meta мільярдер Марк Цукерберг закриває один із найбільших і найдорожчих проєктів в історії компанії – метавсесвіт Horizon Worlds, сукупні збитки якого сягнули $80 млрд. Про це повідомляє qz.

Підтримку VR-платформи на пристроях Quest припинять до середини червня, а вже наприкінці березня застосунок зникне з магазину.

Проєкт запустили у 2021 році після ребрендингу Facebook у Meta і він був ключовою ставкою компанії на нове майбутнє інтернету. Передбачалося, що метавсесвіт стане новим соціальним середовищем, де користувачі взаємодіятимуть через пристрої віртуальної реальності. Однак очікування не виправдалися: авдиторія Horizon Worlds не перевищила кількох сотень тисяч активних користувачів на місяць.

Підрозділ компанії з розвитку метавсесвіту Reality Labs витрачав значні кошти без перспективи виходу на прибутковість. Цього року Meta почала згортати цей напрям: у січні було скорочено 1500 співробітників Reality Labs, закрито кілька внутрішніх VR-студій, бюджет VR-підрозділів урізали на 30%, а VR-фітнес-сервіс Supernatural (придбаний за $400 млн) припинив випуск нового контенту.

Водночас компанія заявляє, що повністю від віртуальної реальності не відмовляється і продовжить розвивати VR-пристрої, зокрема “розумні” окуляри.

Російський рубль продовжує слабнути, попри зростання цін на нафту

Російський рубль продовжує слабшати на Московській біржі, міжбанківському ринку та форексі, попри значне зростання цін на нафту. Девальвація рубля значно прискорилася. Про це пише The Moscow Times.
У четвер, 19 березня, біржовий курс юаня сягав 12,65 рубля – максимуму з лютого 2025 року. Курс долара на позабіржовому ринку також встановив річний рекорд – 86,89 рубля, а курс євро вперше за півроку наблизився до позначки 100 рублів: він досягав 99,5 рубля на міжбанку та 99,3 рубля на форексі.
Уперше з вересня 2025 року рубль слабшає 8 днів поспіль, а з початку тижня втратив до юаня майже 6%, що може стати найгіршим тижневим результатом для російської валюти з листопада 2022 року.
Аналітики пояснюють падіння російської валюти “значним дефіцитом юаневої ліквідності”.
Валютний ринок нині “функціонує в умовах справжніх ~45 доларів за барель”, зазначають економісти.
Зміцнення рубля, яке тривало з лютого 2025 року до початку березня 2026-го, було засноване переважно на сподіваннях та надіях щодо закінчення війни Росії проти України та скасування санкцій. Але тепер стало зрозуміло, що ці надії були даремними.
Аналітики вважають, що надходження експортних потоків у країну за поточними високими цінами в перспективі наступних місяців дозволять рублю стабілізуватися, після чого відновиться планомірніший рух у напрямку 90-95 рублів за долар до кінця року.
Як ми вже писали, дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП.
В ЄС назвали можливі строки обвалу економіки Росії

Держборг США сягнув нового максимуму

Обсяг державного боргу США вперше перевищив позначку у $39 трлн. Так, згідно з даними Міністерства фінансів США станом на 17 березня, сукупний борг країни майже досяг $39,017 трлн, повідомляє AP.

Рівень у $38 трлн було подолано приблизно п’ять місяців тому – наприкінці жовтня 2025 року, зазначають ЗМІ. Тоді як позначку у $37 трлн пройдено у середині серпня минулого року.

Бюджетне управління Конгресу США (CBO) у лютому прогнозувало, що державний борг країни у 2036 фінансовому році сягне $56,15 трлн (120% ВВП) порівняно з $30,17 трлн (99% ВВП) у 2025 фінансовому році, який завершився у вересні.

Водночас у 2030 році обсяг боргу зросте до 108% ВВП і перевищить попередній рекорд у 106% ВВП, зафіксований у 1946 році після завершення Другої світової війни.

Фермери РФ втратили 1,5 млрд рублів через масове знищення худоби

Влада російських регіонів у Сибіру в межах карантинних заходів вилучила та знищила до 90,5 тис. голів худоби за останні півтора місяці. Пряма шкода місцевим фермерам від цього склала 1,59 млрд руб., а додаткові втрати, що не покриваються, оцінюються в 368,2 млн. Про це пише російське провладне видання Известия, посилаючись на дослідження центру Аналитика.Бизнес.Право.
Підрахунок втрат фермерських господарств вівся в Алтайському краї, Новосибірській, Омській, Пензенській, Томській та Самарській областях, а також у Хакасії, Калмикії та Удмуртії. Тут місцева влада забивала худобу через спалахи різних захворювань: пастерельозу, сказу, африканської чуми свиней та інших інфекцій.
Найбільший резонанс викликала ситуація у Новосибірській області, де через масове вилучення худоби виникли фермерські протести. Після цього в регіоні було введено режим надзвичайної ситуації. Місцевим селянам стали виплачувати компенсації, але вони, як визнали представники самої влади, дуже малі – всього 170 руб. за кг ваги тварини (70 тис. руб. за дорослу корову вагою 400 кг).
Російські ветеринари стверджують, що знищувати тварин в межах боротьби з пастерельозом та ящуром було необов’язково. Замість забою влада могла проводити лікувально-санітарні заходи, у тому числі ізоляцію, застосування антибіотиків і лікувальних сироваток.
У Мінсільгоспі РФ заявили, що в даний час на оперативне відшкодування збитків домогосподарствам, що постраждали, передбачено близько 200 млн руб.

Ціни на нафту і газ злетіли після атак Ірану

Світові ціни на нфту і газ різко зросли після ударів Ірану по енергетичній інфраструктурі на Близькому Сході. Про це свідчать дані торгів у четвер, 19 березня.
Так, станом на 11:30 за київським часом травневі ф’ючерси на Brent подорожчали на лондонській біржі ICE Futures на $11,10 (10,34%) до $118,48 за барель.
Квітневі ф’ючерси на WTI на цей час торгувалися на біржі NYMEX на рівні $98,44 за барель, що на $2,98 (3,12%).
Як пишуть західні агенства, спред у цінах на нафту Brent і WTI досяг максимуму за 11 років. Це пов’язано як із вивільненням США нафти зі стратегічних резервів, так і зі зростанням вартості транспортування нафти.
Тим часом біржові ціни на газ у Європі в четвер на відкритті показали зростання вартості одразу на 30%, перевищивши $850 за 1 тис. кубометрів вперше з 10 січня 2023 року, свідчать дані лондонської біржі ICE.
Так, квітневі (найближчі) ф’ючерси за індексом TTF, найбільшого в Європі хабу, розташованого в Нідерландах, відкрили торги на позначці $853,7 (+31%). Динаміка котирувань наводиться від розрахункової ціни попереднього торгового дня – $651,5 за 1 тис. кубометрів.
Як відомо, 18 березня ВПС Ізраїлю завдали ударів по газовій інфраструктурі на півдні Ірану, зокрема по родовищу Південний Парс та пов’язаній з ним інфраструктурі. Тегеран пообіцяв відповісти на це атакою на енергетичні об’єкти Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ.
Через деякий час катарська державна компанія QatarEnergy повідомила про ракетний удар по промисловій зоні Ras Laffan, де розташовані заводи з виробництва скрапленого природного газу (СПГ). Удар і пожежа, що виникла на місці, завдали “серйозної шкоди” підприємству.
Саудівська Аравія повідомила про перехоплення та знищення балістичних ракет, запущених у бік Ер-Ріяда, а також про припинення атаки безпілотника на газовий об’єкт.
А влада ОАЕ заявила про інциденти на газових об’єктах у Хабшані та на нафтовому родовищі Баб, спричинені падінням уламків перехоплених ракет. Операції там були зупинені.

Уряд втричі збільшив компенсацію за пошкоджене майно бізнесу

Уряд розширює програму страхування воєнних ризиків для бізнесу – компенсація за пошкоджене або знищене майно в прифронтових регіонах зростає до 30 млн гривень, а для решти території компенсація страхової премії – до 3 млн гривень. Про це повідомила премʼєр-міністер Юлія Свириденко в Telegram у четвер, 19 березня.
Максимальний розмір компенсації за пошкоджене або знищене майно збільшили з 10 млн гривень до 30 млн гривень. Також уряд скасував норму, яка зменшувала виплати на суму раніше отриманих грантів чи іншої державної підтримки.
Бізнес, який уже подав заявки, може уточнити їх до 1 травня 2026 року – зокрема збільшити заявлені збитки або додати інше майно, якщо воно підпадало під програму на момент пошкодження.
У частині компенсації страхової премії уряд підвищив граничну суму з 1 млн гривень до 3 млн гривень.
Подати заявку на компенсацію тепер можна вже на 31-й день після укладення договору страхування. Якщо страхова премія сплачується частинами, компенсацію також виплачуватимуть пропорційно здійсненим платежам. Від початку дії програми, з 1 січня 2026 року, за напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно бізнес подав 52 заяви, з яких 20 уже підтверджено на 166,5 млн гривень. За напрямом компенсації страхової премії подано 21 заяву. Програма є частиною державної політики підтримки українських виробників Зроблено в Україні та адмініструється Експортно-кредитним агентством.

Нагадаємо, у лютому Реєстр збитків почав приймати заявки від переселенців за кордоном. Для запуску Компенсаційної комісії у 2027 році необхідно, щоб Конвенцію про її створення ратифікували щонайменше 25 країн.

Ціни на нафту підскочили після погроз Ірану

Світові ціни на нафту підскочили приблизно на 5,6% після заяв Ірану про можливі атаки на енергетичні об’єкти в регіоні Перської затоки. Загострення відбулося після удару по газовому родовищу Південний Парс, повідомляє у середу, 18 березня Reuters.
Зазначається, що ф’ючерси на Brent зросли на 5,6% після завершення торгів, закріпившись на 107,38 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate продовжила зростання до 4% після закриття зі зростанням на 11 центів, або 0,1%, до 96,32 долара.
Такий стрибок цін стався після того, як Іран попередив сусідні країни, що їхні енергетичні об’єкти можуть стати цілями “у найближчі години”. На цьому тлі вже повідомлялося про пошкодження інфраструктури в катарському Рас-Лаффані.

США послабили санкції проти нафти Венесуели

Міністерство фінансів США пом’якшило нафтові санкції проти Венесуели на тлі спроб адміністрації президента Дональда Трампа збільшити світові поставки нафти через війну з Іраном. Про це повідомляє AP.
Мінфін видав широкий дозвіл, що дозволяє компанії Petróleos de Venezuela S.A, або PDVSA, безпосередньо продавати венесуельську нафту американським компаніям та на світових ринках.
Білий дім повідомив, що Трамп на 60 днів скасує вимоги Закону Джонса щодо перевезення товарів між портами США суднами під американським прапором. Цей закон 1920-х років, спрямований на захист американського суднобудівного сектору, часто звинувачують у подорожчанні бензину.
Ліцензія Мінфіна має стимулювати нові інвестиції в енергетичний сектор Венесуели, збільшуючи світові поставки нафти, повідомив представник відомства агентству Associated Press.
Вона передбачає цільове послаблення санкцій, але не скасовує їх повністю. Ліцензія дозволяє компаніям, що існували до 29 січня 2025 року, купувати венесуельську нафту та здійснювати операції, які зазвичай були б заборонені згідно з американськими санкціями, відновлюючи торгівлю великого виробника нафти на світових ринках.