Курси долара і євро зростають на початку тижня

Курс гривні впав відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 13 квітня.
Так, середній курс продажу долара зр на 9 копійок – до 43,64 гривні. Курс продажу євро додав 20 копійок – 51,15 гривні, свідчать дані порталу Minfin.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,45 гривні (без змін), а євро – по 50,90 гривні (+20 копійок).
Тим часом на міжбанку американська валюта знизилась на 1 копійку і перебуває на рівні 43,44-43,47 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 1 копійку – до 43,45 гривень. Курс євро зріс на 11 копійок – до 50,90 гривень.
Також стало відомо, що минулого тижня обсяг продажу доларів на міжбанку впав до 765 млн доларів – це мінімальний показник з середини лютого.
В Нацбанку вважають контрольованою ситуацію на міжбанківському ринку, попри те, що конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі.
Тим часом ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.

Євросоюз розпочав закачування газу в ПСГ

Країни Європи офіційно розпочали кампанію закачування газу до підземних сховищ (ПСГ). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 13 квітня.
Вказано, що мінімального значення за сезон відбору – 27,66% – запаси газу в ПСГ сягнули за підсумками газової доби 31 березня. Після цього розпочалося збільшення запасів.
Наразі середній рівень запасів у підземних сховищах Європи підвищився до 29,34% за підсумками газової доби 11 квітня, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Це на 13% пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен 23 березня у спеціальній заяві закликав європейських газовиків якнайшвидше розпочати закачування.
“Уже зараз необхідно вжити заходів щодо підготовки до зими, причому скоординовано. Початок закачування в сховища якомога раніше дасть змогу скористатися тривалішим періодом закачування й адаптуватися до ринкових умов, щоб пом’якшити тиск на ціни й уникнути ажіотажу наприкінці літа”, – заявив він.
Раніше ЗМІ повідомили, що Євросоюз наростив імпорт скрапленого російського газу в першому кварталі 2026 року. Це відбулось на тлі скорочення глобальних постачань через війну на Близькому Сході.
Перед цим в ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року.

Азія залишилася без газу: імпорт СПГ впав до мінімуму з 2020 року

Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону обвалився до мінімальних значень майже за шість років. Про це пише Bloomberg у понеділок, 13 квітня. Ескалація військового конфлікту на Близькому Сході паралізувала глобальні ланцюжки поставок, змушуючи найбільших світових покупців газу жорстко обмежувати споживання та розконсервувати вугільні електростанції.

Минулими вихідними 30-денна ковзна середня чистих поставок СПГ до регіону впала нижче за психологічну позначку в 600 тис. тонн. Це найнижчий показник із червня 2020 року, коли світова економіка та попит на газ були паралізовані тотальними локдаунами через пандемію Covid-19.
Зазначається, що азіатські імпортери готуються до затяжного “газового голоду”. Надії на швидке вирішення кризи впали після провалу мирних переговорів між США та Іраном.

Обвал постачання б’є по економіках регіону. Так, Пакистан критично залежить від поставок СПГ з Катару. Країна не отримала жодного танкера із паливом з початку березня. В Індії зафіксовано падіння імпорту на 20% у річному обчисленні, у Китаї – на 30%.

Постачання іншим ключовим покупцям, включаючи технологічно розвинені Японію та Південну Корею, також опустилися до мінімальних сезонних значень за останні шість років. Країни готуються до нового витку нестримного зростання цін на СПГ.

В умовах жорсткого дефіциту газу азіатські уряди змушені вживати екстрених, найчастіше антиекологічних заходів. У Японії низка газових електростанцій вже почала примусово знижувати вироблення електроенергії. У той же час, Південна Корея офіційно зняла всі екологічні обмеження на роботу своїх вугільних електростанцій.

Нафта злетіла вище $100 після провалу переговорів

Різке зростання вартості нафти до понад $100 за барель стало наслідком провалу переговорів між США та Іраном, що спричинило нові побоювання щодо ситуації навколо стратегічної Ормузької протоки. Про це в понеділок, 13 квітня, повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на нафту Brent зросли на $7,11 або 7,47%, досягнувши позначки $102,60 за барель.

Водночас ціна американської нафти West Texas Intermediate збільшилася на $7,86 або 8,14%, піднявшись до $104,43 за барель.

Експерти пов’язують подорожчання з посиленою готовністю Військово-морських сил США до можливого перекриття Ормузької протоки, ключового маршруту для транспортування енергоресурсів.

Нагадаємо, Сполучені Штати мають намір ввести блокаду для всіх суден, що прямують до іранських портів або виходять із них. Іран своєю чергою заявив, що завдаватиме ударів по американських військових суднах, якщо ті будуть блокувати Ормузьку протоку. Корпус вартових ісламської революції попередив, що будь-яке наближення військових кораблів до Ормузької протоки буде розглядатися як порушення режиму припинення вогню.

Раніше повідомлялося, що ціни на нафту опустились значно нижче позначки у 100 доларів за барель після оголошення припинення вогню між Іраном та США.

США та ЄС готують угоду щодо критично важливих мінералів

Європейський Союз і США наближаються до угоди про координацію видобутку та забезпечення критично важливих мінералів, що є частиною зусиль, спрямованих на подолання залежності від китайських постачань. Про це повідомляє Bloomberg.
Агентство ознайомилося з чернеткою спільного “плану дій”. Документ передбачає створення потужних економічних стимулів, котрі дадуть конкурентну перевагу постачальникам за межами КНР.
Вашингтон та Брюссель також мають намір синхронізувати технологічні стандарти, об’єднати інвестиції у спільні проекти та виробити алгоритм скоординованого реагування на будь-які перебої у постачаннях, ініційовані Китаєм.
Наразі драфти угоди та супутнього меморандуму про взаєморозуміння проходять процедуру закритого рецензування країнами-членами ЄС.
Західні столиці були змушені форсувати переговори після того, як минулого року Пекін завдав удару по світовій економіці. У відповідь на агресивну тарифну політику Дональда Трампа Китай запровадив жорсткий експортний контроль на цілу низку стратегічних матеріалів, включаючи рідкісноземельні метали. Цей крок спровокував хаос у глобальних ланцюжках поставок та поставив багато європейських високотехнологічних підприємств на межу зупинки.

США та ЄС готують угоду щодо критично важливих мінералів – ЗМІ

Європейський Союз і США наближаються до угоди про координацію видобутку та забезпечення критично важливих мінералів, що є частиною зусиль, спрямованих на подолання залежності від китайських постачань. Про це повідомляє Bloomberg.
Агентство ознайомилося з чернеткою спільного “плану дій”. Документ передбачає створення потужних економічних стимулів, котрі дадуть конкурентну перевагу постачальникам за межами КНР.
Вашингтон та Брюссель також мають намір синхронізувати технологічні стандарти, об’єднати інвестиції у спільні проекти та виробити алгоритм скоординованого реагування на будь-які перебої у постачаннях, ініційовані Китаєм.
Наразі драфти угоди та супутнього меморандуму про взаєморозуміння проходять процедуру закритого рецензування країнами-членами ЄС.
Західні столиці були змушені форсувати переговори після того, як минулого року Пекін завдав удару по світовій економіці. У відповідь на агресивну тарифну політику Дональда Трампа Китай запровадив жорсткий експортний контроль на цілу низку стратегічних матеріалів, включаючи рідкісноземельні метали. Цей крок спровокував хаос у глобальних ланцюжках поставок та поставив багато європейських високотехнологічних підприємств на межу зупинки. До цього, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю. Китай збільшив експорт рідкоземів на 80%

В НБУ пояснили пришвидшення інфляції в Україні

Інфляція в Україні пришвидшилася: за рік ціни зросли на 7,9%; за березень – на 1,7%. Головними причинами стали подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту. Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Національного банку.
Підвищення цін на пальне та нафту призвело до зростання вартості транспортних послуг.
Пальне подорожчало на 23,4% за рік. Ціни на заправках зросли – це прямий наслідок бойових дій на Близькому Сході, через які нафтопродукти та газ суттєво додали в ціні на світовому ринку.
Державні тарифи та проїзд зросли на 8,6%. Хоча темпи зростання тут трохи сповільнилися, ціни все одно виявилися вищими за очікування.
Основна причина – подорожчання проїзду в міських маршрутках, а також у міжміському транспорті, що знову ж таки пов’язано з дорогим пальним.
Річне зростання цін на свіжі продукти сповільнилося до 8,4%:

  • М’ясо: Свинина та курятина дорожчали не так швидко, бо на ринку стало більше імпортної продукції.
  • Овочі: Борщовий набір коштує вдвоє дешевше, ніж торік. Через теплу погоду запаси зі сховищ почали розпродавати швидше.
  • Яйця: Дорожчали повільніше, ніж минулого року.
  • Гречка: Навпаки, подорожчала сильніше, ніж сподівалися, через поганий урожай.
  • Базова інфляція підвищилася до 7,1%:
  • Олія: Подорожчала через дефіцит соняшника та зростання цін у світі.
  • Риба: Стала дорожчою через дорогий імпорт з ЄС та витрати на паливо.
  • Солодощі та напої: Ціни на них росли повільніше, бо цукор залишається відносно дешевим.
  • Послуги подорожчали на 12,8%:

  • Зв’язок: Тарифи зросли через складну ситуацію в енергетиці.
  • Побут та дозвілля: Через дорогу електрику для бізнесу підняли ціни ресторани, кінотеатри та сервісні центри.
  • Транспорт: Дороге пальне змусило підняти ціни на таксі, вантажні перевезення та курси водіння.
  • Непродовольчі товари (одяг, техніка тощо) стали єдиною категорією, де ціни продовжують знижуватися – на 0,5% за рік.
    Як ми вже писали, за підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні.
    НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні

    Диверсія в Італії призвела до призупинки експорту нафти в Німеччину – ЗМІ

    Диверсія на об’єкті критичної інфраструктури в італійських Альпах наприкінці березня поставила під загрозу забезпечення пальним двох найбільших федеральних земель Німеччини, що лежать на півдні країни – Баварії та Баден-Вюртемберга. Про це повідомляє німецьке видання Welt am Sonntag.
    Найбільший нафтопереробний завод Німеччини Miro поблизу Карлсруе був без постачання сирої нафти кілька днів через атаку на енергопостачання нафтопроводу Transalpine Pipeline (TAL)
    Нафтопереробний завод Bayernoil також мав проблеми через перебої з постачанням. Підрозділи в Нойштадті та Фобурзі в Баварії були змушені протягом трьох днів компенсувати перебої в постачанні за рахунок місцевих запасів.
    Причиною виходу з ладу трубопроводу став напад на систему електропостачання насосної станції поблизу Терцо-ді-Тольмеццо в італійських Альпах, заявили джерела ЗМІ.
    Два незалежні джерела підтвердили, що вихід трубопроводу з ладу стався унаслідок акту диверсії. Німецькі органи влади були проінформовані про цей інцидент італійською стороною.
    Компанія-оператор TAL не висловилася щодо причин виходу з ладу трубопроводу. Оператор електромереж Terna в Північній Італії також відмовився від будь-яких коментарів.
    Утім, речниця нафтопереробного заводу Miro заявила, що не було жодних обмежень у постачанні на заправні станції.

    Нагадаємо, глава РФ Володимир Путін продовжує вести гібридну війну в Європі. Його агенти вербують на континенті “витратний матеріал” для підготовки і здійснення диверсій, актів саботажу та вандалізму – передусім у тих країнах, які найактивніше підтримують Україну.
    Кремль вербує російськомовну молодь для диверсій в ЄС – ЗМІ

    В Україні запустили систему онлайн-моніторингу азартних ігор

    PlayCity запустило першу чергу Державної системи онлайн-моніторингу у тестову експлуатацію – цифрового інструменту, який дає державі повну картину роботи ринку азартних ігор. Про це повідомило державне агентство з контролю грального та лотерейного бізнесу PlayCity.
    “Уже розпочато тестове підключення перших організаторів азартних ігор до ДСОМ. Це дає змогу перевірити роботу системи в реальних умовах і поступово масштабувати її на весь ринок. Дві компанії вже інтегровані до Держсистеми онлайн-моніторингу, продовжуємо підключення інших організаторів азартних ігор”, – мовиться у повідомленні.
    ДСОМ дає змогу:

  • отримувати повні дані про операційну діяльність організаторів;
  • фіксувати кожну фінансову операцію: ставку, повернення, виплату виграшу;
  • унеможливлювати зміну або “переписування” переданих даних;
  • забезпечувати доступ податкової до первинних транзакційних даних для розрахунку GGR та податків на виграш: військовий збір і податок для фізосіб.
  • Наголошується, що система не відстежує дії користувачів або рух їхніх коштів – вона працює лише з уже здійсненими ставками.
    Передбачається, що держава вперше отримує повний і достовірний масив даних про гральний ринок – без затримок та ручного втручання.
    Впровадження ДСОМ відбуватиметься у дві черги.
    Своєю чергою, в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков повідомив, що найближчим часом PlayCity планує оголосити тендер на розробку другої черги ДСОМ. Як зазначається, у ній держава зможе контролювати параметри гральних автоматів та фіксувати результати ігор.
    Раніше державне агентство PlayCity, створене задля реалізації реформування ринку азартних ігор та лотерей в Україні, повідомило результати діяльності до своєї першої річниці.
    Про створення нового нового регулятора на ринку азартних ігор в Україні, державного агентства PlayCity, повідомлялося в березні 2025 року.

    Ощадбанк попередив про можливі збої в операціях

    Державний Ощадбанк у ніч з 11 на 12 квітня 2026 року проведе планові технічні роботи. У звёязку з цим, з 00:00 до 06:00 можливі тимчасові затримки або відмови в частині операцій. Про це йдеться в повідомленні на сайті банку.
    “Ці роботи необхідні для оновлення системи, що допоможе нам підвищити її стабільність і надійність, а також запровадити нові можливості для вашої зручності”, – зазначили представники банку.
    Обмеження можуть стосуватися операцій з картками банку, роботи його банкоматів і POS-терміналів, операцій у застосунках Мобільний Ощад та ОщадPAY, а також оплат в інтернеті.
    У банку уточнили, що після 06:00 12 квітня всі сервіси працюватимуть у повному обсязі.