Стармер про вартість енергоносіїв: Мені “набрид” вплив Трампа та Путіна

Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
“Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки

Стармер про вартість енергоносіїв: Мені набрид вплив Трампа та Путіна

Британському прем’єр-міністру Кіру Стармеру набрид вплив президента США та російського диктатора на вартість енергоносіїв у Великій Британії. Про це урядовець заявив у розмові з Робертом Пестоном з телеканалу ITV, повідомляє видання The Guardian.
За словами, голова британського уряду, йому “остогидло” те, як дії Дональда Трампа та Володимира Путіна впливають на британське суспільство.
“Мені набридло, що рахунки сімей по всій країні за енергоносії то зростають, то зменшуються, і рахунки підприємств за енергоносії то зростають, то зменшуються через дії Путіна чи Трампа по всьому світу”, – сказав він.
Прем’єр наголосив на необхідності стабілізувати ситуацію на Близькому Сході та відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку.
За його словами, Британія разом з союзниками працює над практичним планом для якомога швидшого відновлення морської логістики після того, як буде досягнуто режиму припинення вогню.
Стармер також розкритикував удари у регіоні, наголосивши, що вони “мають припинитися”, навіть попри невизначеність щодо деталей домовленостей про перемир’я.
Раніше ми писали, що Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.
У Британії обговорять розблокування Ормузької протоки

Україна розширює співпрацю з Westinghouse – ЗМІ

Україна планує розширити співпрацю з американською компанією Westinghouse. З цією метою делегація українських атомників відвідала виробничі потужності компанії в Швеції, де виготовляється паливо для реакторів атомних електростанцій України. Про це повідомляє УНІАН в п’ятницю, 10 квітня.

Вказано, що метою візиту стала інспекція виконання контракту на постачання палива для реакторних установок Рівненської АЕС (РАЕС), а також поглиблення співпраці, що сприятиме переходу української енергетики від російського ядерного палива до західних технологій.

До складу делегації увійшли фахівці Рівненської АЕС на чолі з гендиректором Тарасом Ткачем. У Швеції вони детально ознайомилися з повним циклом виробництва палива Westinghouse – від створення паливної матриці до фінального пакування та підготовки збірок до відвантаження.

“Рівненська АЕС має специфіку – наявність реакторів малої потужності типу ВВЕР-440. Протягом десятиліть для них не існувало альтернативи російському ядерному паливу, тож енергоблоки №1 та №2 станції до 2023 року працювали виключно на ньому”, – йдеться в публікації.

Журналісти нагадують, що курс на посилення енергонезалежності Україна взяла ще до повномасштабного вторгнення РФ. У межах програми диверсифікації ядерного палива у вересні 2020 року було підписано контракт із Westinghouse Electric Company на постачання паливних збірок для реакторів типу ВВЕР-440. А вже у вересні 2023 року першу партію палива було завантажено в реактор енергоблока №2 Рівненської АЕС. Роботи були виконані у рекордно стислі терміни – за півтора року.

Станом на 2026 рік ядерне паливо Westinghouse частково або повністю використовується на всіх енергоблоках Рівненської АЕС.

Як розповів гендиректор цієї атомної станції Тарас Ткач, наступним етапом співпраці стане впровадження 18-місячного паливного циклу та підвищення потужності енергоблоків. В умовах дефіциту електроенергії це рішення має стратегічне значення для стабільності енергосистеми України та забезпечення потреб економіки.

“Наразі наша спільна робота зосереджена на розробці нових паливних збірок, які будуть розраховані на роботу протягом 18-місячного паливного циклу, а також забезпечать роботу наших енергоблоків ВВЕР-1000 на підвищеному рівні потужності. Важливим етапом у реалізації цих намірів стане вивчення досвіду європейських колег, які уже перебувають на стадії переходу на подовжений паливний цикл. На відміну від європейських АЕС, які переходять на новий цикл з паливом російського виробництва, Рівненська АЕС має намір успішно пройти цей шлях, використовуючи паливо Westinghouse”, – повідомив гендиректор Рівненської АЕС.

Westinghouse Electric Company – провідна американська компанія в галузі ядерної енергетики. Заснована у 1999 році, вона є світовим лідером у виробництві ядерних реакторів та палива. Компанія має три основні заводи з виробництва ядерного палива у США та Європі, кожен з яких спеціалізується на певних типах реакторів та етапах виробництва. На сьогодні Westinghouse відіграє ключову роль у диверсифікації постачання ядерного палива для українських АЕС (ВВЕР), суттєво зменшуючи залежність України від російського палива.

Нагадаємо, в минулому році стало відомо, що Україна вироблятиме ядерне паливо за технологією Westinghouse. Домовленості фіналізували на конференції URC-2025 у Римі.

Раніше повідомлялося, що Енергоатом та Westinghouse підписали контракт про будівництво блоків на Хмельницькій АЕС.

Європа відчує дефіцит авіапального вже за три тижні – ЗМІ

Європейські аеропорти протягом трьох тижнів стикнуться з системним дефіцитом авіаційного палива, якщо Ормузька протока не буде повністю відкрита. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організацію Airports Council International Europe, що представляє понад 600 аеропортів та 95% повітряного трафіку в Європі.
Представники організації у листі до єврокомісара з питань транспорту Апостолоса Цицикостаса зазначили про стурбованість авіаційної галузі щодо доступності авіаційного палива, а також про необхідність активного моніторингу та вжиття заходів з боку ЄС.
“Якщо протягом найближчих трьох тижнів судноплавство через Ормузьку протоку не відновиться стабільно та в значному обсязі, системний дефіцит авіаційного палива стане реальністю для ЄС”, – йдеться у листі.
Наближення пікового літнього сезону, під час якого авіаперевезення забезпечують функціонування всієї туристичної екосистеми, від якої залежать багато економік ЄС, посилило ці побоювання.
Як відомо, з початку війни на Близькому Сході ціна на авіапальне в Північно-Західній Європі зросла до 1 573 доларів за тонну. До війни вона становила 750 доларів за тонну.
Як заявляють європейські авіакомпанії, у них має вистачити палива на кілька тижнів, але постачальники не можуть гарантувати постачання у травні.

Порт Новоросійська частково відновив експорт нафти після атаки дронів – ЗМІ

Чорноморський порт Новоросійськ частково відновив перевалку нафти та нафтопродуктів увечері в четвер, 9 квітня. Це сталося після призупинення роботи порту через атаку дронів. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на два джерела в галузі.
Термінал Шесхаріс в Новоросійську – ключовий експортний вузол, через який відвантажується близько 700 тисяч барелів нафти на добу. Він призупинив роботу 6 квітня після удару дронів, що спричинив пожежу на інфраструктурі порту.
Навантаження нафти на танкери відновилося пізно – увечері 9 квітня, проте ведеться поки що тільки з одного причалу, заявили джерела.
У п’ятницю чекають ‌завантаження партії об’ємом близько 80 тисяч тонн, уточнили вони.
Джерела додали, що порт також розпочав перевалку мазуту та дизельного палива.
Трейдери сподіваються перегляду графіку експорту нафти через пошкодження терміналу.
Експорт нафтопродуктів через термінали Новоросійська в 2025 році склав 19,8 мільйона тонн, додали джерела.

Надходження військового збору зросли на понад 27%

З початку року надходження військового збору зросли на понад чверть і становили 43,5 млрд грн. Про це повідомила Державна податкова служба у п’ятницю, 10 квітня.
Це на 27,5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік надійшло 34,1 млрд грн військового збору.
Лідери за обсягами надходжень:
– місто Київ – 14,2 млрд грн;
– Дніпропетровська область – 4,6 млрд грн;
– Львівська область – 3,4 млрд грн;
– Харківська область – 2,8 млрд грн.
У відомстві вважають, що зростання надходжень свідчить про відповідальну позицію платників, адже військовий збір залишається одним із ключових джерел фінансової підтримки сектору безпеки і оборони. Ставка військового збору для фізичних осіб становить 5% від доходу, що підлягає оподаткуванню: заробітна плата; доходи від оренди нерухомості; виграші; відсотки за банківськими депозитами; інші оподатковувані доходи.
Не оподатковуються військовим збором: соціальні виплати; пенсії; стипендії; доходи від облігацій внутрішньої державної позики; інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО.
Ставки військового збору для ФОП:
– І, ІІ та IV груп – 10 % від мінімальної заробітної плати (864,70 грн);
– ІІІ групи (юридичні та фізичні особи, що сплачують єдиний податок) – 1% від доходу за підсумками кварталу.

Уряд призначив нового керівника митниці

Кабінет міністрів призначив головою Державної митної служби Ореста Мандзія. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у п’ятницю, 10 квітня.
“Відповідне подання за результатами відкритого конкурсу вніс міністр фінансів Сергій Марченко. Очікуємо від нового керівника продовження реформи митної служби, формування сучасної, прозорої й ефективної митної системи, яка працює на забезпечення фінансової стійкості держави”, – написала вона.
За словами Свириденко, також уряд розраховує на послідовну роботу з реалізації цих змін та подальше посилення інституційної спроможності митної служби.
Відомо, що в останні роки Орест Мандзій був керівником одного з підрозділів НАБУ. Перед цим він працював на різних посадах в системі МВС.

UniCredit ліквідує банк у Росії – ЗМІ

Італійська група UniCredit відмовилася від продажу Юнікредит-банку в Росії та натомість планує його ліквідувати. Про це повідомили росЗМІ з посиланням на обізнані джерела.

За їхніми словами, такий варіант є вигіднішим, оскільки у разі продажу через встановлений російською владою дисконт і обов’язкові виплати UniCredit отримала б близько 10% від капіталу банку.

“Зараз реалізуються всі можливі активи, згортaється мережа, роздрібний бізнес у регіонах уже припинено, корпоративний також згортають, відбувається скорочення персоналу, зокрема клієнтських менеджерів із великими компенсаціями”, – зазначив один зі співрозмовників.

Після завершення ліквідації залишки капіталу Юнікредит-банку будуть заморожені на рахунках типу С, однак у майбутньому їх можуть використати для обміну на заблоковані російські активи за кордоном, уточнили юристи. У липні 2025 року суд в Італії зобов’язав UniCredit залишити російський ринок протягом дев’яти місяців.

У листопаді минулого року генеральний директор групи Андреа Орчел заявив, що банк докладає “галактичних зусиль” для дотримання міжнародних санкцій щодо російського бізнесу. Він наголошував, що установа діє обережно, щоб не втратити російський підрозділ, вартість якого оцінюється приблизно у 3,8 млрд євро.

Юнікредит-банк – один із останніх європейських банків, які продовжують працювати в Росії після початку повномасштабної війни проти України.

Після початку війни UniCredit, як і інші західні банки, оголосив про плани позбутися російського бізнесу. Втім, продати “дочки” вдалося небагатьом – французькій групі Societe Generale, нідерландському ING та американському Goldman Sachs.

Навесні минулого року придбати російську “дочку” UniCredit пропонували компаніям з ОАЕ. Однак угода зависла через побоювання, що за покупцями можуть стояти російські інтересанти.

Курс гривні стабілізувався наприкінці тижня

Курс гривні стабілізувався відносно долара і незначно знизився щодо євро в обмінних пунктах в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю, 10 квітня.
Так, середній курс продажу долара залишився без змін на рівні 43,55 гривні. Курс продажу євро зріс на 5 копійок – 50,95 гривні, свідчать дані порталу Minfin.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,45 гривні (+5 копійки), а євро – по 50,70 гривні (+5 копійок).
Тим часом на міжбанку американська валюта знизилась на 1 копійку і перебуває на рівні 43,48-43,51 грн/долар купівля-продаж.
У четвер Нацбанк підвищив офіційний курс долара на 8 копійок – до 43,46 гривень. Курс євро зріс на 4 копійки – до 50,79 гривень.

НБУ почав підвищувати офіційні курси долара і євро

Національний банк України піля тривалої перерви знизив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 9 квітня.
Так, офіційний курс долара у п’ятницю становитиме 43,4653 гривень (+0,0861). У свою чергу курс євро теж зріс і завтра становитиме 50,7979 гривень (+0,0399).
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта додала в ціні 7 копійок і тепер перебуває на рівні 43,47-44,52 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,50-43,60 грн, а євро − 50,70-50,90 грн.