Стягує сили: ДШВ розкрили тактику РФ у Мирнограді

Російські окупаційні сили продовжують накопичувати війська на південних окраїнах Мирнограда в Донецькій області, намагаючись закріпитися в межах житлової забудови. Використовуючи міський ландшафт, вони створюють додаткові умови для захисту своїх позицій.

Начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий, в інтерв’ю Радіо Донбас Реалії, пояснив поточну тактику противника. На його думку, перевага російських підрозділів у щільній житловій забудові полягає у природних укриттях, які забезпечують захист від атак.

Аналіз, опублікований проєктом DeepState станом на 15 квітня, підкреслює накопичення російської піхоти та артилерії в цьому регіоні. Особливості місцевості, зокрема висотна забудова, створюють природні бар’єри та ускладнюють роботу українських дронів. Через ці перепони безпілотники стикаються з обмеженнями радіозв’язку та труднощами в навігації.

Як зазначив Володимир Полевий, стандартні FPV-дрони значно втрачають ефективність у подібних умовах. Щільна забудова звужує поле зору та впливає на стабільність зв’язку. Крім того, навіть сучасні системи з оптоволоконними комунікаціями мають проблеми: провід може пошкоджуватися або рватися через конструкції міських будівель.

Головним викликом залишається щільність забудови Мирнограда і Покровська. Висотні споруди створюють ефект бар’єру, фактично приховуючи ворожу логістику та захищаючи її від спостереження й ударів. За словами військового, ці перешкоди можна порівняти з природними схилами гір чи густим лісом.

Додаткове ускладнення створює активна робота російських засобів протиповітряної оборони в цьому напрямку. Спроби використання ретрансляторів чи альтернативного розвідувального обладнання нерідко стають марними через їх супровідний опір.

Втім, як запевнив Полевий, навіть за таких умов удари на південних околицях Мирнограда залишаються можливими. Ураження там відбуваються, проте складність міського рельєфу та пріоритети командування зараз роблять цей напрямок одним із найважчих для роботи безпілотників.

Раніше Генштаб заявив про мінімальну активність армії РФ. Більше половини боїв підрозділів ЗСУ з окупантами зосереджено на Костянтинівському і Покровському напрямках.

РФ створила 20-кілометрову kill-зону від центру Мирнограда – DeepState

США та ЄС готують угоду щодо критично важливих мінералів

Європейський Союз і США наближаються до угоди про координацію видобутку та забезпечення критично важливих мінералів, що є частиною зусиль, спрямованих на подолання залежності від китайських постачань. Про це повідомляє Bloomberg.
Агентство ознайомилося з чернеткою спільного “плану дій”. Документ передбачає створення потужних економічних стимулів, котрі дадуть конкурентну перевагу постачальникам за межами КНР.
Вашингтон та Брюссель також мають намір синхронізувати технологічні стандарти, об’єднати інвестиції у спільні проекти та виробити алгоритм скоординованого реагування на будь-які перебої у постачаннях, ініційовані Китаєм.
Наразі драфти угоди та супутнього меморандуму про взаєморозуміння проходять процедуру закритого рецензування країнами-членами ЄС.
Західні столиці були змушені форсувати переговори після того, як минулого року Пекін завдав удару по світовій економіці. У відповідь на агресивну тарифну політику Дональда Трампа Китай запровадив жорсткий експортний контроль на цілу низку стратегічних матеріалів, включаючи рідкісноземельні метали. Цей крок спровокував хаос у глобальних ланцюжках поставок та поставив багато європейських високотехнологічних підприємств на межу зупинки.

США та ЄС готують угоду щодо критично важливих мінералів – ЗМІ

Європейський Союз і США наближаються до угоди про координацію видобутку та забезпечення критично важливих мінералів, що є частиною зусиль, спрямованих на подолання залежності від китайських постачань. Про це повідомляє Bloomberg.
Агентство ознайомилося з чернеткою спільного “плану дій”. Документ передбачає створення потужних економічних стимулів, котрі дадуть конкурентну перевагу постачальникам за межами КНР.
Вашингтон та Брюссель також мають намір синхронізувати технологічні стандарти, об’єднати інвестиції у спільні проекти та виробити алгоритм скоординованого реагування на будь-які перебої у постачаннях, ініційовані Китаєм.
Наразі драфти угоди та супутнього меморандуму про взаєморозуміння проходять процедуру закритого рецензування країнами-членами ЄС.
Західні столиці були змушені форсувати переговори після того, як минулого року Пекін завдав удару по світовій економіці. У відповідь на агресивну тарифну політику Дональда Трампа Китай запровадив жорсткий експортний контроль на цілу низку стратегічних матеріалів, включаючи рідкісноземельні метали. Цей крок спровокував хаос у глобальних ланцюжках поставок та поставив багато європейських високотехнологічних підприємств на межу зупинки. До цього, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю. Китай збільшив експорт рідкоземів на 80%

Росія почала підготовку до масового видобутку на Луганщині

На тимчасово окупованій Луганщині російські структури активізували підготовку до промислового видобутку міді та цинку. Про це свідчать дані Центру нацспротиву, прилюднені у неділю, 5 квітня.
Як з’ясувалося, російські геологи нещодавно завершили детальне дослідження Нагольного кряжа в Ровеньківському районі. Місцеві жителі ТО Міусінська повідомляють про свіжі пошкодження кварцевого шару неподалік від селища.
У січні ліцензії на розвідку та видобуток міді, цинку, золота й срібла в регіоні отримала маловідома компанія Алчевскпромгрупп. Як зазначається, статутний капітал цього “інвестора” становить лише 10 000 рублів, а штат – одна людина.
Активні роботи на Бобриковському золотому родовищі почалися ще у 2025 році, задовго до проведення формального “аукціону”. Раніше воно належало австралійській компанії Korab Resources, яка проводила тут геологорозвідку. Проте, після окупації регіону у 2014 році компанія повністю втратила контроль над активом.

На Волині викрили видобуток 105 тисяч тонн копалин

На Волині викрили схему незаконного видобутку корисних копалин, у межах якої під виглядом геологічних досліджень реалізували майже 105 тисяч тонн сировини на понад 102,6 млн грн. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у п’ятницю, 3 квітня.

За даними слідства, львівське підприємство здійснювало поблизу села Благодатне Володимирського району геологічне вивчення надр. Та попри це, службові особи організували повноцінний промисловий видобуток корисних копалин, зокрема аргіліту, алевроліту та пісковику з териконів. Надалі копалини продавали.
Аналіз фінансово-господарських операцій підтвердив реалізацію майже 105 тисяч тонн корисних копалин на понад 102,6 млн грн, зокрема:

  • 56 203 тонн алевроліту;
  • 34 347 тонн аргіліту;
  • 14 363 тонн пісковику.
  • Директору підприємства оголосили підозру за фактом незаконного видобування корисних копалин за ч. 4 ст. 240 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.
    Раніше поліція повідомила про підозру двом жителям Тернопільщини, які організували незаконне виробництво питної води у санаторії.
    На Закарпатті викрили керівництво санаторію на видобутку мінеральної води

    На Одещині ліквідували незаконний видобуток вапняку

    На Одещині правоохоронці викрили групу, яка протягом грудня 2025 – березня 2026 року незаконно видобула понад 200 000 тонн вапняку, завдавши довкіллю збитків майже 1,3 млн грн. Про це повідомила прокуратура області у п’ятницю, 3 квітня.

    “За результатами зібраних доказів прокуратура повідомила про підозру сімом фігурантам, причетним до злочину: директору видобувного підприємства, начальнику дільниці, трьом шахтарям, а також двом їх пособникам”, – заявив прокурор у кримінальному провадженні Артур Котенко.
    Встановлено, що учасники групи, порушуючи закон, за допомогою каменерізних машин незаконно видобували корисні копалини загальнодержавного значення у природному родовищі в Окнянському районі області. Офіційне відкриття та освоєння родовища датуються 1970 роком.
    Видобування здійснювалося на незареєстрованій земельній ділянці. Орієнтовна площа землі, на якій проводився незаконний видобуток, становить близько 20 гектарів.
    Загальний обсяг видобутого вапняку – близько 12000 одиниць загальною вагою понад 204 000 тонн, що зберігали недалеко від входу у шахту.
    Сума збитків, спричинених довкіллю, становить майже 1,3 млн грн.
    Прокуратура інкримінує всім підозрюваним незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене у змові групою осіб за ч. 3 ст. 240 КК України.
    Раніше поліція повідомила про підозру двом жителям Тернопільщини, які організували незаконне виробництво питної води у санаторії.
    На Закарпатті викрили керівництво санаторію на видобутку мінеральної води

    На Тернопільщині викрили незаконний видобуток супіску

    На Тернопільщині директора цегельного заводу підозрюють у незаконному видобутку супіску. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 31 березня.
    Як з’ясувалося, протягом 2023–2025 років директор заводу організував незаконний видобуток супіску на території родовища поблизу села Скородинці Чортківського району. Видобуток здійснювався за межами ділянки, на яку товариство мало спеціальний дозвіл.
    Незаконно було видобуто 14 863 кубометрів супіску, з якого виготовляли цеглу, яку в подальшому продавали.
    Завдані збитки довкіллю становлять 52,9 млн грн.
    Фігуранту вже оголосили підозру у незаконному видобуванні корисних копалин за ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
    Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу – тримання під вартою.

    США створюють коаліцію для контролю рідкіскоземів

    Адміністрація Трампа формує коаліцію країн для боротьби з домінуванням Китаю у сфері критичних мінералів та високих технологій. Ця ініціатива спрямована на забезпечення доступу до рідкоземельних металів і технологій, зокрема у галузі штучного інтелекту та квантових обчислень. Планується, що коаліція об’єднає країни після підписання Декларації Pax Silica, до якої вже приєдналися Сінгапур, Австралія, Японія, Південна Корея та Ізраїль. Спільна дія має вирішити проблему дефіциту доступу до критичних ресурсів та конкурувати з Китаєм у глобальних ланцюгах постачання та високих технологіях. Ця ініціатива відображає занепокоєння США щодо монопольного становища Китаю в цих галузях і намір створити аналог G7 для епохи штучного інтелекту.

    США та Австралія уклали багатомільярдну угоду

    Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали важливу угоду про співпрацю у галузі критичних мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, обидва уряди планують інвестувати понад $3 мільярди у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Крім того, США готові виділити фінансування на суму більше ніж $2,2 мільярди для цих проєктів. Також обговорюється розширення виробництва галію та придбання озброєнь, таких як підводні безпілотники та гелікоптери. Угода також передбачає розвиток співпраці у галузі технологій, включаючи штучний інтелект та квантові технології. Також укладено угоду між NASA та Австралійським космічним агентством щодо співпраці у дослідженні космосу, зокрема створення місячного ровера для програми Artemis.

    ЗМІ: ЄС просунувся в питанні реалізації активів РФ

    Європейський Союз працює над механізмами використання заморожених активів Росії для надання фінансової допомоги Україні в умовах війни. Комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив про готовність співпрацювати над створенням репараційних кредитів, які передбачають перетворення заморожених коштів на облігації для передачі Україні як безвідсоткових позик. Цей підхід розглядається як реальне рішення, яке можна масштабувати до інших країн G7. Фінансова допомога від міжнародних союзників залежатиме від потреб України, яка очікує дефіцит бюджету величиною в 18,1 млрд доларів на 2026 рік.